Сергійкова ялинка
Наблизився Новий рік. Мама, тато і Сергійко приїхали в село, щоб відзначати його в дідуся Саші та бабусі Каті…
Сергійко дуже радів цим відвідинам. Нинішньої зими випало багато снігу. За три дні замело дороги, луг, який розташувався відразу за городами. Пухнастий сніг також, мов скатертиною, накрив влітку синю, а тепер замерзлу річку, наче хотів її зігріти.
Зазвичай Сергійко прокидається рано — треба ж до дитячого садка йти. А сьогодні:
— Уставай, онучку, вставай, — легенько скубить дідусь Саша онука за біленький чубчик.- Бо ж Новий рік проспиш і Діда Мороза із Снігуронькою не побачиш.
Сергійко закліпав сонними оченятами, роздумуючи над словами дідуся, а потім схопився на ноги — і до вікна. Хотів було пересвідчитися, що Дід Мороз не обминув їхню хатину. Всі дружно засміялися, а бабуся Катя сказала:
— Новий рік — завтра, а сьогодні з дідусем Сашею підете до лісу по ялинку…
Скрипів під ногами свіжий сніг на морозі, вигравав барвистими веселками під сонцем. Весело щебетали синички, перегукуючись з набундюченими горобцями — хвастунцями, перестрибували з гілки на гілку, пританцьовували й співали тільки їм розбірливих пісень.
— Дідуню, а пташкам не холодно босими ніжками по снігу стрибати?
Дідусь Саша посміхнувся і відповів:
— Звикли вони вже до холоду. Пташки ж зимують надворі… А деякі з них — у лісі…
… А сам ліс стояв у якійсь торжественній, тихій задумі, можливо, також готувався до зустрічі свята. І Сергійкові тут все видавалося і казковим, і святковим — ялинки, сосни, а на узбіччі — клени, а за ними — берізки…
— А ось і ялинка, яку нам дозволено зрубати на свято…
Вони вийшли на невеличку галявину, зупинилися перед невисоким деревцем, яке пахло живицею і свіжістю. Ялинка дуже сподобалася Сергійкові, але йому її чомусь …шкода.
— Дідусю, а може не треба?
— Що не треба!? — не розуміє той, про що каже онук.
— Ну…Не потрібно її рубати, нехай росте…
— То, може, іншу? Нам на вибір дві ялинки дозволено зрубати…
— Й іншу не потрібно рубати, — заперечливо хитає головою онук. — Сходимо до крамниці та й купимо штучну ялинку, — майже по — дорослому підсумовує Сергійко. – Прикрасимо її іграшками, мама з собою їх привезла…
Узяв на руки онука дід Саша, притис до своїх холодних щік такі ж холодні щічки Сергійка.
— Ти — справжній природолюб, — каже щиро. – Звичайно, в магазині купимо штучну ялинку. А цю під вечір ми вберемо…Нехай радіють лісні мешканці Новому року…
— Ой, як цікаво буде! — зрадів на таку пропозицію Сергійко. — Разом з ними й Новий рік зустрінемо…
Автор:
Іван Житник.
м.Буринь.
(оценок ещё нет)
Загрузка...
Дякуємо пане Іване за чудове тепле оповідання. Можливо воно здається простим і невибагливим. Особливо на фоні високоінтелектуальних матеріалів сайту. Але важко переоцінити важливість таких творів.
У нас є величезна проблема-для дітей цієї молодої країни немає повноцінного культурного середовища. Ну, майже немає. Один (а їх можна привести безліч) приклад. За понад 20 років незалежності не написано ЖОДНОЇ підкреслюю — ЖОДНОЇ дитячої пісеньки яка б була хітовою, загальновизнаною і наспівувалась дітьми і їх батьками. В радянський період такі пісні зазвичай сходили з екранів улюблених дитячих фільмів, їх писали маститі композитори та поети, це було серйозно.
На жаль, рівень патріотичності нинішніх політиків і керівників обмежується вбранням вишиванки напоказ та проголошенням гасла-«Хто не скаче-той москаль».
АТС на правильному, але нелегкому шляху. Боюсь, що дитячих «Колібрі» буде вкрай мало. Тим більше, кожен матеріал буде цінний. Успіхів авторам….
«Боюсь, що дитячих «Колібрі» буде вкрай мало. »
Для дітей взагалі писати важче. Дорослі згодні сприймати і «лапшу на вуха», аби — по темі і більш-менщ вдало написано. А діти — вибагливі читачі. Тому, вважаю, доречно було б створити дитяче жюрі, котре б обрало переможця. А як не головного переможця, то, хоча б, у категорії «дитячі улюбленці».
Как просто и трогательно… Спасибо, Иван!
НОВИЙ РІК
Зима у білім капелюсі
Сніжинки сипле нам до ніг.
І на ялинках, і на лузі
Повсюди білий, білий сніг.
На віконцях візерунки
Морозець намалював.
Дід Мороз приніс дарунки —
Маленьким діткам дарував.
Приспів:
Старий рік вже скинув шати,
Він залишив нас навік…
Будем дзвінко ми співати.
Зустрічати Новий рік!
Будем разом танцювати
Зустрічати Новий рік…
І Снігуронька весела
Й Дід Мороз — прийшли на свято…
І в містах діток, і в селах
Встигли з святом привітати.
Добра й радості бажали
І достатку в кожен дім.
З Новим роком віншували,
Здоровилось, щоб усім…
Приспів:
Іван ЖИТНИК.
Усіх, хто творить, а також несе чисті думки й помисли людям, в тому числі — й діткам, вітаю із світлим святом Різдвом Христовим! Бажаю здоров’я та щастя, успіхів та удачі, здагоди та миру!
*THUMBS UP* Присоединяюсь к вашим поздравлениям