У Сумах презентували «Квіткове диво на плечах»

У четвер 12 січня у сумському обласному художньому музеї ім. Н.Онацького відбувся вернісаж виставки «Квіткове диво на плечах…».

Ця святкова Різдвяна виставка знайомить відвідувачів з втіленими у сучасне життя віковими традиціями носіння жіночої хустки.

Вона складається з фондових експонатів музею та з предметів, зібраних приватними особами, і всього нараховує близько 100 різноманітних експонатів — власне хустки та інші обереги, пов’язані з хусткою і традиційними головними уборами та прикрасами українок.

хустки, платки в художественном музее им. Онацкого

Багато чудових традицій і обрядів було пов’язано з хустиною. У кожній родині, де підростала дівчина, розмальована скриня мала повнитися хустками. Іх дбайливо оберігали, ними хизувалися, приспівуючи:

Я не панна, я — господиня,

У мене хусток повна скриня!

Тому центром експозиції стали не тільки Ікона Божої Матері «Нев’янучий цвіт» (XVIII ст.), а й весільна скриня 1899 року, наповнена селянським «добром», серед якого хустка займає провідне місце.

В часи козаччини був добрий звичай у наших дівчат, коли козаки вирушали у похід, то кожна дівчина своєму нареченому дарувала вишиту хустину, як символ вірності в коханні, щоб згадував на чужині… На випадок, коли козака спіткає смерть в дорозі, чи він згине в бою, хустка від дівчини виконувала важливу роль; нею вкривали обличчя козака, «що б хижі птахи очей не довбали, козацької крови не випивали». У пісні про це співається:

Дай же, дівчино, хустину,

Може в бою де загину –

Накриють очі темної ночі,

Легше в могилі спочину…

Якщо козака ховали з військовими почестями, то тіло його клали в домовину, накривали червоною китайкою, а вишиту хустину клали на осідланого коня, якого вели за домовиною — про цей звичай писав Тарас Шевченко у своїй поемі «Хустина»:

Ведуть коня вороного,

Розбиті копита…

А на ньому сіделечко Хустиною вкрите.

Вітрина з червоною козацькою хустиною, гаптованою золотом на початку XIX ст., а також коралове намисто та сережки відносить нас у добу козаччини, яка зберегла і розвила національні традиції українців.

Комплексний показ українських хусток зумовив експонування живописних творів XIX — XXI століть з фондів музею та з приватних збірок: в експозицію увійшли картини Миколи Пимоненка, Федора Кричевського, Павла Волокидина, Олександра Чередниченка.

Відома в Сумах фольклористка Лідія Шеремет, яка зібрала велику колекцію хусток різних народів світу, розповіла про обрядову роль української хустки, та продемонструвала свої родинні хустки.

Доповнили святковий вернісаж колядки та щедрівки фольклорного гурту з обласного науково-методичного Центру культури та мистецтв.

На завершення заслужений майстер народної творчості Надії Гудилко провела майстер-клас з пов’язування хусток.

Виставка триватиме до кінця лютого 2017 року.

 Источник: медиа портал АТС creativpodiya.com

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (1 голос, оценка: 5,00 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


5 + 1 =