Графіка Георгія Нарбута в зібранні Сумського художнього музею ім. Н.Онацького
В цьому році уся мистецька громадськість відзначає 130-у річницю від дня народження видатного українського художника, засновника національної графіки Георгія Івановича Нарбута (1886-1920).
Профільний силует Володимира Замирайла.
В зібранні Сумського художнього музею зберігаються сім творів, які надійшли у 1980-і роки від його сина, відомого сценографа, народного художника України, лауреата Національної премії Т. Шевченка Данила Нарбута. Це окремі дитячі ілюстрації 1909, 1911 і 1917 років – „Теремок. Мизгир”, „Царство іграшок”, „Українська абетка”, а також профільний силует Володимира Замирайла, які були створені в кращі роки життя художника.
Народився майбутній художник на хуторі Нарбутівка (Глухівській повіт), у родовому маєтку. Там, у красивому пейзажному оточенні народжувалась і виростала велика родина Нарбутів, яка жила в кількох старовинних палацах з живописними краєвидами. Саме враження, що склались з дитинства, лягли в основу багатьох його творів.
В десятирічному віці Георгія було зараховано до Глухівської гімназії. До цього часу він вже міг читати та писати „красивим каліграфічним почерком”, багато малював, знав всі жанри і види образотворчого мистецтва.
З 1906 р. Г.І. Нарбут їде навчатись до Петербурзького університету, там же знайомиться з видатним російським художником-ілюстратором дитячих казок І.Я. Білібіним, який був у нього першим вчителем на шляху професійного оволодіння книжковою ілюстрацією. Згодом Нарбута приймають до творчого угрупування „Світ мистецтва”.
Раніше ми писали: Братья Нарбуты. На раздорожьи двух культур
Одним з ранніх творів є ілюстрація до казки „Мизгир” (1909), що найбільш пов’язана з емоціями та споминами дитинства. Творча доля митця була досить насичена. В тому ж 1909 році він їде в Мюнхен „копіювати Дюрера”. На батьківщині Лускунчика художник задумав створити серію книг, де головними героями стали іграшки.
ілюстрація до казки „Мизгир”
Вам уклін.
Барабанщик.
На плацу.
В Сумському музеї зберігається три ілюстрації, у яких автор використовує весь арсенал військових атрибутів, які свідчать про глибокі знання історії, та предметів, що розкривають тему творів. Георгій Нарбут був неперевершеним майстром портретного силуету в класичному трактуванні. В колекції музею зберігається один з таких творів – портрет художника-графіка В.Д. Замирайла (1916).
Кілька років митець працював над „Українською абеткою”. Серед найбільш вдалих – два аркуша з літерами „О” та „С”. В цих роботах художник створює свій неповторний стиль з характерною округлістю форм, точною лінією, яка вимальовує польові квіти та рослини, що складаються в чудовий вінок.
Раніше ми писали про безсмертну «Енеїду», яку теж ілюстрував Г.І. Нарбут, в матеріалі: Як давньоруська мова стала українською?
Всі твори невід’ємно внутрішньо пов’язані з „малою батьківщиною” завдяки яскравим спогадам про дитинство. Художник часто згадував Глухів і місце свого народження, яке відвідував майже щорічно. Г.І. Нарбут творив не тільки в українському дусі, але і говорив українською мовою, вивчав та розробляв давні родові герби, орнаменти, в далекому 1918 р. був автором перших українських гривень, викладав в Українській академії мистецтв та дбав про світле майбутнє національної культури.
(4 голос, оценка: 5,00 из 5)
Загрузка...
комментарии