На сцені Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка 26 жовтня театром було представлено «Тригрошову оперу» за п’єсою Б. Брехта на музику К. Вайля у постановці заслуженого артиста України  Максима Булгакова.

З часів незалежності України «Тригрошова опера» офіційно ставиться на українській сцені лише вдруге, а на даний момент є єдиною діючою постановкою в Україні. Оригінальну музику Курта Вайля виконують наживо артисти оркестру театру.

27 жовтня в Національної філармонії України в рамках проєкту «Філармонія нескорених» відбувся показ музично-мультимедійного дійства «Карнавал тварин» , яке є авторським прочитанням однойменного шедевра французького композитора Каміля Сен-Санса, написаного у 1886 році.

У постановці режисера Микити Полякова Le carnaval des animaux, перетворюється на дивовижне шоу для всієї родини, що поєднує в собі класичну музику, яскраву акторську гру, цікаві історії про звірів та візуальну естетику мультиплікації.

фрагмент із вистави «Тригрошова опера» Сумського національного академічного театру ім. М. Щепкіна

Протягом гастролей колектив театру тепло зустрічали та  підтримували не тільки кияни, а й глядачі з різних областей України, серед яких численні сумчани, які проживають в столиці. Для багатьох виступ улюбленого театру став справжнім святом та мистецьким імпульсом, який живить сили та спрямовує до Перемоги.

Під час спілкування з творчим складом театру тимчасово виконуючий обов’язки міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв подякував всьому колективу.

«Сьогоднішній творчий внесок діячів культури Сумської області є не лише морально-емоційною підтримкою, а й, без перебільшення, постає виразною ознакою цивілізованої нації з висококультурними потребами, котра свідомо прагне не лише захищати й берегти свій культурний код, а ще й піклується про примноження мистецького спадку для майбутніх поколінь» – зазначив  очільник Міністерства культури та інформаційної політики України.

фрагмент з музично-мультимедійного дійства «Карнавал тварин» Сумського національного академічного театру ім. М. Щепкіна

Перед виставою, з першої театральної сцени країни, до глядачів звернувся виконуючий обов’язки генерального директора – художнього керівника Сумського національного театру ім. М. Щепкіна Сергій Дорофєєв, він зауважив, що Сумська область має найдовший кордон протяжністю 564 км з країною терористом – росією, а м. Суми знаходиться в 30 км від кордону з країною-агресором, але не дивлячись на постійні загрози з боку росіян, Театр ім. М. Щепкіна не просто продовжує працювати, а й говорить з глядачем на актуальні теми сучасною мовою, а також працює під одним дахом з театром-переселенцем – Луганським українським театром. Він зазначив, що виступ колективу театру в Києві це не тільки ствердження того, що мистецтво не занепало, а, навпаки, символ незламності та непереможності.

29 травня

Концерт «Monatik». Велика сцена

Початок: 19:00

30 травня

Д.Макміллан «Легені» драма. Експеримен
тальна сцена

Раніше ми писали про виставу «Легені» у матеріалі: У Сумах щепкінці продовжили театральний сезон експериментом

Початок: 17:00

31 травня

М.Булгаков, Я.Іваницька «Коли дівчата грають джаз…» комедійний мюзикл. Велика сцена

Початок: 18:00

1 червня

К.Сен-Санс «Карнавал тварин» казка. Мала сцена

Початок: 11:00

Мавка-шоу. Велика зала

Початок: 19:00

2 червня

Творчий звіт Сумського фахового коледжу мистецтв і культури ім. Д.Бортнянського
Велика сцена

Початок: 17:00

3 червня

К.Сен-Санс «Карнавал тварин» мульмедійно-музичне шоу. Мала сцена

Початок: 11:00

А.Крим «Звідки беруться діти» комедія. Мала сцена

Раніше ми писали про виставу «Звідки беруться діти» у матеріалі: У Сумах творчо розбиралися, звідки беруться діти

Початок: 18:00

Вистава «Вірні дружини». Велика сцена

Початок: 18:00

4 червня

І.Білиць. Прем’єра «Родина «Веселка» треш. Експерименальна сцена

Початок: 17:00

Квитки продаються в касі театру 

У розкладі вистав можливі зміни.
Довідки за телефонами: тел. 22-16-88

Адреса: м.Суми, Театральна площа, 1, тел. 22-30-14

25 квітня

Концерт Оксани Білозір. Велика сцена

Початок: 18:00

26 квітня

Концерт «Маестро Гришко» Велика сцена

Початок: 18:00

27 квітня

Д.Макміллан «Легені» драма. Експериментальна сцена

Раніше ми писали про виставу «Легені» у матеріалі: У Сумах щепкінці продовжили театральний сезон експериментом

Початок: 18:00

Р.Харвуд «Quartetto» комедія. Мала сцена

Раніше ми писали про виставу «Quartetto» у матеріалі: У Сумах поставили виставу, де зірки грають зірок

Початок: 18:00

28 квітня

Концерт Артема Пивоварова. Велика сцена

Початок: 16:00

Початок: 19:00

29 квітня

Г.Ібсен «Пер Гюнт» драма. Велика сцена

Раніше ми писали про виставу «Пер Гюнт» у матеріалі: У Сумах поставили драму за п’єсою зіркового норвезького драматурга

Початок: 17:00

30 квітня

М.Булгаков Н.Іваницька «Коли дівчата грають ДЖАЗ…» комедія. Велика сцена

Початок: 17:00

Квитки продаються в касі театру 

У розкладі вистав можливі зміни.
Довідки за телефонами: тел. 22-16-88

Адреса: м.Суми, Театральна площа, 1, тел. 22-30-14

 19 квітня

А.Крим «Звідки беруться діти» комедія. Мала сцена

Раніше ми писали про виставу «Звідки беруться діти» у матеріалі: У Сумах творчо розбиралися, звідки беруться діти

Початок: 18:00

20 квітня

Ф.Ніцше, Ф.Шуберт «Квартет» музично-містична параноя. Експериментальна сцена

Раніше ми писали про виставу «Квартет» у матеріалі: У Сумах на одній сцені зустрілися великий німець і геніальний австрієць

Початок: 18:00

А.Крим «Нелегалка» комедія. Мала сцена

Початок: 18:00

21 квітня

І.Нечуй-Левицький «Сім’я Кайдашів» драма. Велика сцена

Початок: 18:00

22 квітня

За мотивами народних казок «Аладдін» казка. Велика сцена

Раніше ми писали про виставу «Аладдін» у матеріалі: У Сумах до новорічних свят поставили чарівну східну казку

Початок: 11:00

А.Крим «Звідки беруться діти» комедія. Мала сцена

Раніше ми писали про виставу «Звідки беруться діти» у матеріалі: У Сумах творчо розбиралися, звідки беруться діти

Початок: 17:00

23 квітня

М.Гоголь «Чудернацькі пригоди Бурсака» містична варіація. Велика сцена

Раніше ми писали про виставу «Чудернацькі пригоди Бурсака» у матеріалі: У Сумах поставили виставу, що має декілька фіналів

Початок: 17:00

Квитки продаються в касі театру

У розкладі вистав можливі зміни.
Довідки за телефонами: тел. 22-16-88

Адреса: м.Суми, Театральна площа, 1, тел.22-30-14

12 квітня

Ш.Перро «Красуня і Чудовисько»
казка. Велика сцена

Початок: 12:00

13 квітня

М.Булгаков Я.Іваницька ПРЕМ’ЄРА «Коли дівчата грають JAZZ» комедія. Велика сцена

Початок: 18:00

14 квітня

М.Булгаков Я.Іваницька ПРЕМ’ЄРА «Коли дівчата грають JAZZ» комедія. Велика сцена

Початок: 18:00

15 квітня

М.Булгаков Я.Іваницька ПРЕМ’ЄРА «Коли дівчата грають JAZZ» комедія. Велика сцена

Початок: 18:00

Квитки продаються в касі театру.

У розкладі вистав можливі зміни.
Довідки за телефонами: тел. 22-16-88

Адреса: м. Суми, Театральна площа, 1, тел.22-30-14

Сцена з вистави «Звідки беруться діти?»сумського Національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна

Все починається з клятви Гіппократа. А далі ми бачимо звичайний день у відділенні пологового будинку якогось провінційного містечка. На наших очах розгортаються зворушливі історії материнства сімох жінок. Диво появи кожного нового життя у нашому світі відбувається по-різному. Для того, щоб пригорнути увагу до цих непростих історій, автор п’єси зібрав в один сюжет декілька досить типових життєвих ситуацій.

Проживаючи їх, жінки не лише відчувають ні з чим не порівнянну радість материнства, а й беруть на себе відповідальності за майбутнє дитини. Протягом всього дійства приймаються найважливіші рішення, зникають одні проблеми, і на їхнему виникають нові…

Отже, життя вирує, набуваючи несподіваних форм. Іноді смішніих та абсурдних, а буває і сумних, навіть драматичних. Всі ці колізії ненав’язливо, але виразно розкриваються у діалогах, якими наскрізь пронизана п’єса.

«Ангел приходить» — сцена зі вистави «Звідки беруться діти?»

У цілому вистава у постановці заслуженої артистки України Олени Зарицької вишла легка та жива, Дія викликає сміх, сльози та співчуття… Окремими легкими штрихами вона позначає важливі питання пошуків істинного призначення насамперед жінки, її щастя та любові.

Раніше ми писали ще про одну виставу, режисера Олени Зарицької у матеріалі: В Сумах прошла премьера спектакля о счастье по заказу

Дійові особи та виконавці:

Маргарита Андріївна — Заслужена артистка України Ольга Богомолова
Анна — Ганна Глазачева
Жанна — Яніна Бабенко
Поліна — Гелена Албагачієва
Оксана — Вікторія Морозова, Катерина Дорошко
Паша — Заслужена артистка УкраїниОлена Зарицька, Анастасія Ластовецька
Наталя — Яніна Бабенко, Надія Фесенко
Тимофій — Віталій Хоменко
Андрій — Віталій Велітченко

Вистава йде на Малій сцені і має вікові обмеження 14+

Фото: з офіційного сайу сумського Національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна та Лариси Ильченко

Балет «Дафніс і Хлоя» постановка Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна

Балетмейстер-постановник та автор лібрето — Віктор Байстрюченко.

Навколо нової вистави щепкінців історично існує декілька легендарних, тобто до кінця не перевірених, але естетично привабливих і цікавих відомостей.

Міф літературний

Пасторальна розповідь про Дафніса і Хлою вперше була викладена в однойменному романі Лонга, який датується ІІ століттям нашої ери. Про автора роману окрім ім’я нічого невідомо, а сама історія набула популярності лише в ХІХ  столітті, коли дослідник часів античності француз Поль-Луі Курьє знайшов у Флоренції рукопис перекладу роману нібито  з грецької.

Його автором є письменник (і священник за сумісництвом) Жак Аміо. Переклад Аміо було зроблено старофранцузьскою, а Курьє адаптував його до сучасної французької мови, після чого роман став вважатися одним з класичних давньогрецьких творів цього жанру.

Цікаво, що саме першоджерело, написане грецькою, ніхто не бачив, тому не виключено, що Лонг – частина містифікації Жака Аміо. Як християнський священнослужитель він би ризикував кар’єрою, у разі оприлюднення літературного твору про язичників за власним підписом. А ось придумати міфічного оповідача, а потім видати себе за перекладача міг. Подібна практика була поширеною у часи середньовіччя між вчених монахів.

На користь цієї версії промовляє те, що автор не дуже орієнтується у географії і кліматичних умовах острова Лесбос, де розгортається дія роману, і де, нібито, жив Лонг.

Міф музичний

Сюжет роману ліг в основу опери Ж. Б. Буамортье «Дафніс і Хлоя», новели для фортепіано Миколи Метнера «Дафніс і Хлоя», а також декількох балетів. Зокрема, у буремному 1942 році у Лейпцигу за ним було поставлено балет на музику уродженця російської імперії композитора Лєо Шпіса під назвою «Пастораль». Також відомо про постановку балету про Дафніса і Хлою у Мюнхені в 1969 році на музику Бернда Алоіса Циммермана.

Але найвідомішою балетною інтерпретацією сюжету про Дафніса і Хлою є балет Мориса Равеля, прем’єра якого була представлена в Парижі в театрі Шатле 8 червня 1912 року трупою Сергія Дягілева. Хореограф, постановник і автор лібрето вистави Михайло Фокін був закоханий у талант Равеля і дав композитору повну свободу творчості. Як результат, музика вийшла надскладною і для музикантів оркестру, і для танцюристів.

У середовищі мистецтвознавців побутує сказання, що коли проходили репетиції фінальної частини балету, яка написана на 5/4, то танцюристи рахували не долі, а повторювали «Дя-гі-лев Сер-гій», що як раз вкладалося у ритм музики Равеля.

Сцена з балету «Дафніс і Хлоя» постановка Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна

Міф романтичний

Дуже стисло перелік подій автентичної історії про Дафніса і Хлою виглядає наступним чином. На острові Лесбос на околицях міста Мітілени пастухи знаходять хлопчика, якого вигодовує коза, і дівчинку, яку годує вівця. По усім ознакам вони діти заможних батьків. Але поки що пастухи їх долучають до свої справ. Діти дорослішають і підлітками починають пасти череди. Так і знайомляться. Обидва дуже гарні і душевно чисті, бо живуть серед природи.

Між ними поступово виникає почуття. А потім починаються пригоди. Спочатку Дафніса викрадають розбійники. Потім Хлою забирають вороги. Але в обох випадках їх відбивають тварини, контратакуючи кораблі зловмисників. Іншими словами, Дафнія і Хлою захищає сама природа і бог Пан. А бути разом їм допомагає Ерот.

Ще про античних богів: 10 интересных фактов из жизни олимпийца, приучившего мир к вину

А коли приходить вік одруження, їхнє кохання розквітає, а німфи підкидають бідному Дафнісу гаманець з великими грошима (три тисячи драхм). Невдовзі він знаходить і своїх батьків-аристократів. В цей час Хлою, в красу якої закохані майже усі зрячі чоловіки Ойкумени, знову викрадають.На цей раз один з її невдалих наречених.

ЇЇ рятує інший відставлений кандидат на кохання дівчини, який вже покаявся у своїх намірах. У підсумку Хлоя теж знаходить свою аристократичну родину. Дія увінчується хепі-ендом у вигляді весілля на лоні природи в оточенні тих сил, які опікувалися молодими усе їх життя.

Міф сценічний

Майже такою ж стислою, як наш переказ є версія історії про Дафніса і Хлою в балеті сумського театру імені Щепкіна. Але це ж балет і власне дія в ньому має другорядну вагу. На першому місці сама розповідь мовою танцю, краса, грація та пластика. Це все у виставі присутнє у кількості достатній для того, щоб невідривно тримати увагу глядачів протягом більше ніж години. А у фіналі викликати захоплені оплески, як це і належить по завершенню перегляду легендарного твору світової класики.

Ще хотілося б звернути увагу майбутньої публіки балетної вистави «Дафніс і Хлоя» на гру «живого оркестру» — ми вже зазначали вище, якою складною для виконання є музика Равеля. Незважаючи на менший за кількістю склад, оркестранти сумського театру, під керівництвом Заслуженого працівника культури України Віталія Таміліна впоралися зі своєю роботою не гірше, ніж їхні колеги зі столиці Франції.

Залишається додати, що роль Дафніса, яку зіграв Кіріл Горбунов, точно вразить серця і причарує душі романтичних панянок будь-якого віку. Але цікавим на сцені є не тільки він, а всі учасники вистави, у якій задіяна майже половина творчого складу театру.

Балет «Дафніс і Хлоя» постановка Сумського національного академічного театру драмі та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна

 Дійові особи та виконавці:

Хлоя: Дарина Байстрюченко
Дафніс: Кіріл Горбунов
Доркон (волопас, закоханий у Хлою)  — Віктор Байстрюченко, Сергій Єрошкін
Ерот: Анна Пахомова
Бріаксис (отаман розбійників) — Сергій Великодний
Ликеніон (дівчина, яка намагається закохати у себе Дафніса) —  Катерина Рашевська, Анастасія Бабанська
Пастухи, розбійники: Владислав Божок, Назар Мачула,  Сергій Єрошкін,  Андрій Шелюхаєв
Пастушки, розбійниці: Ірина Рєчкіна, Анастасія Ластовецька, Євгенія Валюх. Катерина Рашевська, Анастасія Бабанська
Німфи: Євгенія ВалюхКатерина РашевськаАнастасія Бабанська

Хор: Заслужений працівник культури України Катерина Докукіна, Артем Кнопік, Максим Шолох,  Віталій Панченко, Вікторія Морозова, Олександр Михайлов, Максим Одінцов,  Надія Фесенко, Олена Висоцька,  Олена Оноприйко, Катерина Дорошко, Сергій Завгородній, Віталій Велітченко

Оркестр: Заслужений працівник культури України Євген Білий, Тамара Бокатова, Тетяна Рябікова,  Андрій Гнатенко,  Анатолій Пушкар, Лаура Аббасова, Світлана Федай,  Ольга Тихенко, Людмила Молошенко, Елла Михайлова,  Алла Ліфіренко,  Олександр Кавунник, Валерій Поперечний, Ірина Язвінська, Костянтин Закаблук, Олена Когут, Олексій Барило, Максим Ковальов, Олександр Причиненко, Олена Власко, Михайло Чухлєбов, Галина Гречаник, Володимир Королевський, Владислав Гриневич, Тетяна Івченко

Прем’єра вистави для широкого глядацького загалу планується на 13 січня 0 18.00.

Ще про балет у Сумах: Панночка та хуліган

Фото: Лариса Ільченко

Сцена зі спектаклю «Пітр Пен» сумський театр ім. М.С Щепкіна «Хлопчаки-бешкетники»

Цього року у якості новорічної казки щепкінці вирішили розповісти нам історію про пригоди в уявній країні Небуландії.

Ця країна розташована на острові і живе в ній ватага хлопчаків, що колись загубилися через недбайливих няньок, а найголовніший заводила в них – Пітер Пен. З ними дружить маленька фея Дзинька. А ще на острові є плем’я індіанців з їхнім вождем «Тигровою лілією» та крокодил, усередині якого щось цокає.

Чудові декорації дають можливість нам побачити, наскільки різноманітна природа цього острова: чудернацькі квіти, ліани, високі дерева. Тут завжди тепло та сонячно.

Одного разу Пітеру Пену приходить ідея: добре було б, якби у хлопчиків з’явилася мама. Вона дбатиме про них і розповідатиме казки, які завжди закінчуються словами «…і жили вони довго і щасливо».

Тоді Пітер Пен допомагає прилетіти на острів 13-ті річній Венді та її братику Майклу. Здавалося б, райський острів – живи собі тихесенько. Але у фантазіях хлопчаків обов’язково мають бути небезпеки, які вони героїчно долають.

«Капітан Гак на піратському кораблі» сцена зі спектаклю «Пітр Пен» сумський театр ім. М.С Щепкіна

Тому поряд із островом курсує піратський корабель. І знову театральні декоратори створюють нам справжню палубу із леєрами, трапами та штурвалом. На чолі команди корабля злий капітан Гак, який катує своїх бранців (іноді вразливим дітям на це страшно дивитись). А крім того, він хоче занапастити Пітера Пена та інших хлопчаків, що живуть на острові. У його підступних задумах: обов’язково полонити Венді для того, щоб вона стала мамою для всіх піратів.

Режисер Владислав Писарев створив виставу, що насичена динамічними сценами, поєдинками, інтерактивними елементами і навіть пострілами з хлопавок. Прекрасно доповнюють цей екшен танці та балетні фрагменти.

За весь час дії спектаклю на сцені з’являється понад 20 персонажів. Використовуючи пластику, специфіку мови, емоційні реакції, актори намагалися створити індивідуальний образ кожного з них. Цікаво було б дізнатися хто вам запам’ятався найбільше?

«З мамою Веді у чарівному будиночку на острові завжди чудово»сцена зі спектаклю «Пітр Пен» сумський театр ім. М.С Щепкіна

В цієї історії є забави та смерть, несправедливість і радість перемоги, роздуми про дорослішання та материнське кохання.

А у фіналі, як і належить хлопчачим фантазіям, зло покарано, а добро перемогло. До того ж глядачі активно допомагають цьому статися.

Батькам на замітку.

Якщо Пітер Пен – один із улюблених героїв вашої дитини, то він побачить ще одну інтерпретацію вже відомої йому історії.

Якщо це перше знайомство з Пітером Пеном, то готуйтеся відповідати на багато питань:

— Хто такий Пітер Пен?

— Чому і як Пітер Пен літає, а інші ні?

— Що робила Тінь Пітера Пена у шафі?

— Навіщо пити ліки, якщо ти здоровий?

— Чому Дзинька така шкода, адже вона фея?

— Що там цокає у Крокодила всередині?

— Чому крокодил полює лише на капітана Гака?

Відповіді на всі ці кумедні, але дуже важливі для дітей питання вистава не дає, але їх можна знайти у книзі Джеймса Баррі «Пітер Пен». Тож спектакль – добра нагода приєднатися до світової літератури.

Сцена з передноворічної інтермедії «Світом Миколай мандрує» сумський театр ім. М.С. Щепкіна

Інтермедія

Безпосередньо перед виставою дітям та дорослим покажуть 15-ти хвилинне музичне театралізоване дійство в концертній залі на другому поверсі. Саме тут знаходиться Новорічна ялинка.

Дія відбувається в українській народній стилістиці. З двома сестричками Даринкою та Маринкою. розгортається невеликий пригода, впродовж якої з’являються і різдвяна зірка і маленьке бісеня і інші персонажі. Але приходить Святий Миколай і допомагає усім порозумітися та примиритися.

Раніше ми писали як зустрвти Новій 2023 рік у матеріалі: Как встречать Новый год? Советы и рекомендации. Год Кролика (Кота)

Хай у кожного у цьому році буде новорічна ялинка, що сяє вогниками та справдяться найпотаємніші бажання! Нехай цей рік принесе мир в Україну.

Фото: Лариса Ільченко

Сцена з вистави сумського театру ім. Щепкіна «Хлібне перемир’я» — Машка мабуть народжує

П’єса написана та презентована у 2020 році. Події, що в ней відбуваються, розповідають про літо 2014-го – час, коли вперше було оголошено перемир’я, для того, щоб жителі «сірої зони» могли зібрати врожай. Але ж для героїв вистави це лише одна доба з їх життя.

За цей час глядач побачить і теперішнє, і минуле, і несміливі паростки майбутнього. Але є воно чи ні? Ось питання, що постійно постає перед глядачем. Бо ситуація навколо трагічна: міст, що з’єднував місто у єдине ціле, зруйновано; електрики нема; справжній вогонь йде від ріки, пожираючи не тільки поля на своєму шляху… І питання: «Як таке сталося?» постійно турбує і не має відповіді. А тим часом, кожний герой вистави у рамках спільної історії проживає свою особисту долю.

Для того, щоб відчути настрій спектаклю, режисер Дмитро Некрасов вирішив максимально наблизити глядача до подій, що відбуваються. Тому і дія вистави, і глядацька зала перебувають на одній сцені. Так що будьте готові, що при перегляді буквально за пару метрів від вас палитимуть, іноді висловлюватимуться, використовуючи інвективну лексику та реально битимуться. І в той же час, як у кіно, завдяки цьому режисерському рішенню можна побачити крупні плани різних емоційних переживань та відстежувати психологічні особливості персонажів п’єси.

Сцена з вистави театру ім. Щепкіна за п’єсою Сергія Жадана «Хлібне перемир’я» — Брати порозумілися ( В. Писарев та Ю. Кулик)

У театрі ім. Щепкина вже використовували подібний прийом, але це було трохи інакше: у спектаклях  «Сирано де Бержерак», подробиці у матеріалі: В Сумах состоялась премьера пьесы о знаменитом поэте-бретёре   та у  виставі режисера Ганни Кобець за п’єсою Жана-Поля Сартра «За зачиненими дверима».

А емоцій багато. Не тільки емоцій, а і інших невербальних дій, що допомагають розгортати дію кожного мініконфлікту. Деякі моменти щемливо інтимні, інші — дуже смішать. Те, що відбувається — відверто, злободенно, іноді абсурдно, але гармонійно.

Як не дивно, але певною мірою, це і є життя мирних людей, коли вони опиняються в екстремальній ситуації. Тоді з людей злітає нарощене лушпиння і оголюється їх сутність. І у кожного на перший план виходять його особисті незакриті питання:

— Кому можна розповісти найпотаємніше, як що вміння слухати й розуміти залишилося в довоєнному минулому?

— Що робити, коли не довіряєш навіть найближчим рідним?

— Як зробити вибір, коли насправді вибору немає?

У спектаклі присутній символізм, в ньому багато метафор. Від контрастності костюмів деяких персонажів до режисерського рішення фіналу вистави.

І не зовсім зрозуміло, чи було це все насправді, а може промайнуло як сон-фантазія однієї з дійових осіб. Або здається, що це написаний в особистому щоденнику, спогад, що нібито пішов у забуття і з усіма героями все гаразд. У підсумку кожен з глядачів має свободу закінчити цю виставу на власний розсуд.

Сцена мовчання з вистави сумського національного театру ім. Щепкіна «Хлібне перемир’я»

Дійові особи та виконавці:
Молодший брат Толік — Владислав Писарев
Старший брат Антон — Юрій Кулик
Тьотя Шура — Наталія Дехта
Валічка — Катерина Саченко, Ангеліна Грищенко
Катя — Надія Фесенко, Олена Оноприйко
Коля — Артем Кнопік
Машка — Дарія Некрасова, Крістіна Зограбян
Рінат — Віталій Хоменко, Максим Одінцов, Сергій Пересунько.

Фото: Лариса Ільченко та з сайту  з офіційного сайту Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкина.

Фрагмент із вистави «Ромео & Джульєтта» Суми. Театр ім. М.С. Щепкіна

Цього разу до уваги глядачів — лірична музична вистава «Ромео & Джульєтта». Режисер-постановник та балетмейстер — заслужений артист України Максим Булгаков.

Попередня спроба торкнутися світовою класики українським творчим поглядом – тоді це був сам «Гамлет» — отримала багато різноманітних відгуків і точно не залишила публіку байдужою.

З того часу багато що змінилося. Сьогодні під дахом театру ім. Щепкіна ще оселився і колектив обласного академічного українського музично-драматичного театру з тимчасово окупованого Луганська. У поєднанні з місцевими зірками сцени вийшов цікавий і свіжий ансамбль.

Сама постановка, на наш погляд, не є спробою черговий раз розповісти вічну історію кохання, якої немає у світі сумніше. Це, скоріше, схоже на виставу про виставу. Тобто актори грають так, ніби натякають, мов, ми у курсі, що ви там у глядацькому залі знаєте, що це все не насправді, що ми просто розігруємо тут на сцені різноманітні людські пристрасті. І запрошують саме так ставитися до подій на сцені – сприймаючи, перш за все красу гри, а не перипетії відомого усім з дитинства сюжету.

Сцена таємного вінчання зі спектаклю «Ромео & Джульєтта» Суми. Театр ім. М.С. Щепкіна

Режисер-постановник вистави Максим Булгаков відомий своїм образним мисленням. І тканина цієї вистави теж включає в себе діаманти театральних метафор, перлини пластичних сцен та смарагди інтонаційних та мімічних знахідок. Окремо звернемо увагу на вдалу, одночасно неперенасичену і об’ємну сценографію та оригінальні костюми від Ірини Лубської.

Докладніше про режисера вистави у матеріалі: Режиссер и балетмейстер Максим Булгаков: «Если чувствуешь фальшь в словах, правду стоит искать в поступках…»

Іншими словами, в спектаклі присутнє все, щоб задовольнити вимогливі смаки театральних гурманів, романтичних естетів та любителів співпереживати високим почуттям. А ще дійство супроводжує і активно бере в ньому свою емоційну участь справжній живий оркестр під керівництвом Микити Полякова.

Вистава триває довго, до трьох годин з антрактом, але персонажі на сцені такі живі і цікаві, що час минає, якщо не дуже швидко, то, принаймні, максимально насичено та змістовно.

Перед початком дійства звучить оголошення диктора, що у разу повітряної тривоги вистава буде перервана. І це теж додає барв трагічній історії – бо смерть, справжня не театральна – вона поруч, у цьому самому прекрасному і щедрому небі, до якого ми звикли звертатися по допомогу і з якого зараз прилітає біда.

Окремо шикарно виглядає фінальна сцена з виходом на оплески публіки. Персонажі та герої раптом змінюються. Якщо у самій виставі вони часом нагадують вуличних акторів комедії дель арте, які активно використовують елементи буфонади і характерні сталі маски, то у фіналі, який виглядає як повноцінний епілог, вони перетворюються на звичайних людей.

Фрагмент із вистави «Ромео & Джульєтта» Суми. Театр ім. М.С. Щепкіна

І на цьому контрасті виникає щось, від чого у глядачів на вустах з’являються добрі посмішки, а в куточках очей сльозинки розчулення. Заради яких, власне, і створювалося все це театральне диво.

Дійові особи та виконавці:

— Ескал, князь Веронський – Олександр Середа, Володимир Назаренко, Владислав Божок;

— Паріс, молодий граф, родич князя – Максим Шолох, Назар Мачула, Сергій Пересунько;

— Бенволіо, небіж Монтеккі і друг Ромео – Владислав Калініченко, Антон Стовбун, Андрій Шелюхаев;

— Тибальт, небіж пані Капулетті — Артем Кнопік, Віктор Байстрюченко;

— Пані Капулетті, голова роду Капулетті – Катерина Саченко;

— Пані Монтеккі, голова роду Монтеккі – Олена Оноприйко;

— Брат Лоренцо, чернець-францисканець – Віталій Хоменко, Олександр Глянцев, Сергій Великодний;

— Ромео, син Монтеккі –Владислав Писарев, Денис Пономаренко;

— Меркуціо, родич Монтеккі і друг Ромео – Юрій Кулик, Сергій Єрошкін, Володимир Благой;

— Джульєтта, дочка Капулетті – Дарія Некрасова, Анастасія Адначева-Пономаренко, Анна Пахомова, Анстасія Бабанська;

— Леді Меб – Євгенія Валюх, Анна Пахомова, Дарина Байстрюченко;

— Нянька Джульєтти – Наталія Крачкова.

У виставі задіяні артисту хору, балету, оркестру, вокалісти.

Фото: Лариса Ільченко

Основну сюжетну лінію вистави побудовано на оповіданні Остапа Вишні «Як варити і їсти суп з дикої качки». Досить органічно вплітаються у нього усі інші, додані до сценарію, «мисливськи усмішки».

У виставі «Борщ» всього дві дійові особи: Дядько (Володимир Назаренко, Дмитро Некрасов) и Жінка (Наталія Дехта).

Д. Некрасов у ролі «Дядька» у виставі «Як варити і їсти борщ з дикої качки».

Ці персонажі майже завжди в емоційній взаємодії. То це чоловік та дружина, а в іншу хвилину — вони вже дорослий син та мати. Іноді вони сусіди. А буває так, що і незнайомі, але однаково небайдужі один до одного люди. Союзи чоловіка та жінки різноманітні, просякнуті барвами почуттів від потаємних та глибинних до миттєвих і поверхневих.

Остап Вишня — своєрідний народний мудрець, який розуміє про життя все. Бачить його  нібито зсередини і геніально передає це знання-відчуття у своїх літературних текстах. Його гумор легкий, як аромат квітучого саду (можливо, тому він узяв собі псевдонім Вишня), наповнений радістю та українським колоритом, добротою та деякою наївністю. І неодмінно самоіронією — без цього у Остапа Вишні нікуди не можна.

Раніше ми писали: Остап Вишня. Время и судьба

Чи вдалося це справжнє почуття щедротного світу українського народу донести до глядача акторам? Вирішувати глядачам, театр – це живе мистецтво. И кожного разу воно має різне наповнення.

Ми бачили виставу, де роль «Дядька» виконував режисер цього спектаклю Дмитро Некрасов, але є велике бажання подивитися версію за участю Володимира Назаренка. Маємо внутрішню впевненість, що отримаємо ще більше задоволення. Неповторно гармонійна у ролі «Жінки» Наталя Дехта. Вона розкута, весела, блискуча і, на наш погляд, є тією сполучною ниточкою з глядачем, що задає тон та підтримує контакт.

Н. Дехта та Д. Некрасов у виставі «Як варити і їсти борщ з дикої качки».

А ще глядачу вирішувати: чи вдалося творцям вистави створити атмосферу священнодійства, яким наділяється процес полювання та інші, майже ритуальні дії, того самого «дядька», якій бажає, хоч недовго побути на самоті у світі своїх захоплень.

Питань багато. Та відповіді є. І вони цікаві.

Наприкінці вистави глядач зможе приєднатися до частування борщем і обов’язково візьмє з собою частинку української вдачі.

Спектакль поставлено на експериментальній сцені. Тижнем раніше, тут же була презентована вистава «Легені», докладніше читайте у материалі: У Сумах щепкінці продовжили театральний сезон експериментом.

Джерело: медіа портал АТС creativpodiya.com

Фото: Лариса Ільченко

Перша сцена з виставі «Легені» Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім М.С. Щепкіна

Вистава йде у новому просторі – експериментальній сцені. Ця територія задумана для сучасного експерименту, де б режисери не обмежували себе ані в темах, ані у висловах та усьому іншому. Простір розрахований на 30 глядачів та знаходиться в укритті, тому і виглядає відповідно.

Саме такій простір, по задуму режисера спектаклю Владислава Писарева, і повинен бути тлом, на якому відбувається дія — підвальне приміщення з не дуже гарним освітленням та мінімумом декорації. Тому що вистава «Легені» – це суцільний ланцюг діалогів двох головних героїв. Він та вона – звичайна британська пара. А може не британська? Тому що виглядають як ми, розмовляють по нашому, та дії навколо відбуваються як у нас: сирени, а то й вибухи. А ще є мрії.

Єдине, що точно відомо, це те, що все відбувається на планеті Земля. Ви знаєте скільки кисню у тонах знищується щохвилини? А скільки вуглецю викидається у повітря кожного дня etc? А герої вистави відчувають себе цивілізованими добрими людьми, тому знають. І ця невидима загроза, яку провокує людство своєю безвідповідальною поведінкою, нескінченна стурбованість долею планети червоною ниткою пронизує виставу.

Та існує ключове питання, яке зараз турбує цих двох: народжувати чи не народжувати дитину? Вони кружляють навколо нього, як метелики навколо вогню, наштовхуючись один на одного і взаємне непорозуміння, обпалюючись вогнем життєвих обставин, але виявляючи при цьому відвертість, щирість і людяність. Так відтворюється історія про пошук дотику, пошук діалогу.

А глядач тим часом пізнає кожного з цих персонажів: круг їх інтересів та щоденні турботи, спосіб мислення та сприймання обставин, що посилає їм доля. Все відбувається чесно, пристрасно та у безперервному спектрі емоцій: сміх, сльози, «зависання», крики, порозуміння, безтурботність, відштовхування, піклування, прозріння і таке інше. Ось так, синхронізуючи один з одним своє дихання, приймаючи маленькі рішення, які назавжди змінюють життя, створюють свій простір та час героїв спектаклю.

Остання сцена з виставі «Легені» Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім М.С. Щепкіна

Дійові особи та виконавці:
Він — Владислав Писарев
Вона — Крістіна Зограбян

Режисер-постановник — Владислав Писарев
Асистент режисера — Крістіна Зограбян
Художник з костюмів — Крістіна Зограбян
Художник з освітлення — Віктор Рубан
Звукооператор — Дмитро Докукін
Помічники режисера — Ірина Рукавіцина та Людмила Рибалка

Раніше ми писали про ще одну постановку у театрі ім. Щепкіна британського автора виставу «Де я залишусь» у матеріалі: У Сумах презентували виставу «Де я залишусь? режисера з Великої Британії

P.S. Авторська агенція пішла на зустріч сумському театру та дозволила здійснити 5 показів вистави, при цьому не сплачуючи авторських прав.

Слідкуйте за афішею Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім М.С. Щепкіна 

Вистава містить ненормативну лексику. Обмеження за віком 18+.

Джерело: медіа портал АТС creativpodiya.com

Фото: Лариса Ільченко

У цьому році першою глядачів зустрічає Снігуронька. З нею на відеозв’язку Дід Мороз, але він, як завжди, запізнюється. Та щоб діти не нудьгували, він пропонує подивитися чарівну казку з принцесою та «принцом».

Щепінська вистава «Аладдін» створена за мотивами циклу «Тисяча і одна ніч» та інших східних казок. І є своєрідним  сценічним парафразом на тему одного з успішних мультиплікаційних фільмів 1992 року кіностудії «Walt Disney Pictures», який свого часу здобув дві премії «Оскар».

Для того, щоб втілити в життя такий неймовірний сюжет у виставі задіяна уся трупа театру, використані звукові та освітлювальні ресурси, а однією з родзинок вистави є те, що стеля використовується у якості проекції.

Як зазначив режисер – постановник спектаклю Владислав Писарев:

У нас, як у Національного театру, є певна планка, нижче якої ми не можемо робити вистави. Наша ціль — показати дітям все краще, що маємо. Тому вистава «Аладдін» водночас вокальна, музична та пластична.

Раніше ми писали про ще одну постановку Владислава Писарева у материалі: У Сумах поставили п’єсу зіркової французької авторки

Уявіть собі, відкривається завіса і на сцені ми бачимо вигадане місто Аграбу. Яскраві образи, які знайомі дітям та дорослим, сходять з екрану на сцену театру і продовжують тут жити, знову розповідаючи свою неймовірну історію про особисте щастя. Незалежна та горда принцеса Жасмін, «необроблений діамант» Аладдін, всесильний Джин, благородний Султан, підступний візир Джафар, навіть торгівці на східному базар ведуть про ньго мову. Адже у кожного щастя різне!

Більшість героїв розмовляють, співають, навіть папуга Яго, що постає перед глядачем у вигляді ляльки теж має свій голос. Але є персонаж — Чарівний килимок — він без жодного слова, як геніальний мім та чудовий танцюрист за допомогою яскравих і точних рухів висловлює свої думки та емоції. И тим самим притягує увагу та закохує у себе.

Дія спектаклю дуже ритмічна: музичні композиції змінюються діалогами, а танцювальні сцени — запеклими (але сценічними) боями на мечах та акробатичними трюками. Актори рухаються і діють не тільки на сцені, але і в середині глядацької зали. (Так що, якщо хтось захоче поконтактувати з дійовими особами вистави, купуйте квитки на крайні місця рядів у центрі зали).

И головне. Налаштуйтесь. У чарівній казці усі комічні та загадкові пригоди завжди закінчується добре.

Дійові особи та виконавці вистави «Аладдін»:

Аладдін – Максим Шолох, Владислав Божок

Жасмін – Крістіна Зограбян, Дарія Маригіна

Султан – Володимир Назаренко, заслужений артист України Анатолій Красовський

Джин – Артем Кнопік, Олександр Михайлов

Чарівний Килимок – Анна Пахомова, Катерина Рашевська

Джафар – заслужений артист України Сергій Медін, Олександр Середа

Яго (папуга) – Катерина Саченко, Анастасія Леміш

Оповідач – заслужений артист України Леонід Матвієнко, Максим Одінцов, Віталій Панченко

Жебрак – заслужений артист України Семен Немировський, народний артист України Микола Ластовецький, заслужена артистка України Наталія Нерянова

Принц Ахмед – Юрій Садовничий, Сергій Великодний

Верблюд – Ангеліна Грищенко, Яніна Бабенко, Юлія Ковтун, Вікторія Морозова

Вартові, торговці, мешканці міста, свита принца – артисти театру

Кожного року коллектив театру им. Щепкіна дарує сумчанам новорічну казку. Рік тому до Нового року  відбулася прем’ера «Білосніжка та сім гномів».

Читайше подробиці у матеріалі: У Сумах щепкінці створили казку для дітей та дорослих «Білосніжка та сім гномів»

Фото: Національний театр ім. М.С.Щепкіна

Режисер-постановник – Дмитро Некрасов. Сценографія та костюми – Оксана Радкевич. Хореографія – Сергій Великодний. Хормейстер – Катерина Докукіна. Художник з освітлення – Максим Рокін. Звук — Максим Криштоп.

Антураж

Ми не випадково почали з переліку тих, хто створював аудіо-візуальну картинку. Власне, вона і є головною подією і чеснотою вистави. Театр, як відомо, — місце, що об’єднує різні артистичні професії. У даному випадку їх сукупність працює на спільну мету — глядач бачить перед собою витвір мистецтва у сенсі вміння зробити щось таке непересічне, що потребує таланту та професіоналізму.

Вистава «Ніч перед Різдвом» у Сумському Націолнальному театрі ім. Щепкіна

Атмосферу іншого, непобутового і ніби паралельного часопростору на сцені створюють вдалі декорації та їхнє розташування. Особливо в ансамблі зі світовою картинкою. Цікавою виглядає гра хору. Саме гра, бо хор не тільки виконує вокальні номери, але й імітує різноманітні шумові ефекти і навіть час від часу безпосередньо долучається до подій на сцені.

Оригінальними – водночас модерновими і традиційними — є костюми. Як завжди фірмово рухаються і грають артисти балету.

Іншими словами, все що зовні – дійсно ефектно, вишукано та естетично. І у сумі гарантує глядачу свято .

Історія 

Вистава «Ніч перед Різдвом. У ролі Вакули Олександр Михайлов

Історія коваля, який заради кохання осідлав чорта і доїхав на ньому аж до столиці, у нашому випадку теж присутня. Хоча няшка-чорт у щепкінців виглядає не комедійно, як у Гоголя, а, скоріше, викликає симпатію  і доброзичливу посмішку. Взагалі, у спектаклі щепкінців чорт – це більше адреналін, який викинула у кров Вакули забаганка примхливої красуні Оксани. Ну а якщо у козака викид адреналіну, то він і не тільки царицині черевички дістане – це всім відомо, хто закохувався. Тобто взагалі всім.

Логічно виходячи з міркувань динамічності розгортання подій у сценічному дійстві, яке включає у себе досить велику кількість смачних, але позасюжетних знахідок, режисер не дав дуже багато простору і часу акторам для показу душевних переживань. Але у цілому всі фактори працюють на результат, і в момент, коли Вакула дарує черевички коханій дівчині, у глядача, як і належить, виникає сентиментальне відчуття співпереживання, заради якого більшість з нас і відвідує театр.

У порядку ліричного відступу зазначимо, що твори по Гоголю особливо вдаються щепкінцям. Зокрема, раніше ми писали про такі спектаклі:

«В Сумах состоялась премьера спектакля без слов» про  перформанс за мотивами повести Н.В.Гоголя «Шинель». та Чудернацькі пригоди бурсака».

Фішки та родзинки

Вистава «Ніч перед Різдвом. У ролі куми Крістіна Зограбян

З декількох фірмових штучок спектаклю «Ніч перед Різдвом» особливо відзначимо декілька. Перш за все — дві феєричні мізансцени за участю персонажу під назвою «Жінка кума». Як на наш суб’єктивний погляд, саме вони повертають нас до духу Гоголя і взагалі рухають дію. А другий – це вирішення режисером проблеми «полігамної» Солохи. Нам такий погляд сподобався. Принаймні він дозволяє акторкам грати у цій ролі симпатичну і привабливу жінку, а не відьму, про яку чи то натякає, чи то ні сам автор повісті

Ми свідомо не називаємо прізвища виконавців вищезгаданих та інших ролей. Хоча дуже хочеться. Але у спектаклі задіяно по два актори на кожну роль і у підсумку це, мабуть будуть різні персонажі, з різними вдачами. У обох значеннях цього слова.

Натомість приводимо повний список акторського складу вистави.

Дійові особи та виконавці:

Заливай – В.Калініченко, В.Писарев

Оксана – Д.Маригіна, В.Морозова

Вакула – О.Михайлов, А.Кнопік

Вистава «Ніч перед Різдвом. Казак Чуб — Олександр Середа та Солоха — Катерина Саченко

Чорт – В.Божок, С.Мірошниченко

Солоха – К.Саченко, А.Леміш

Корній Чуб – заслужений артист України С.Медін, О.Середа

Панас — Ю.Кулик, М.Одінцов

Йосип Никифорович – Ю.Садовничий, В.Панченко

Сільський голова – заслужений артист України А.Красовський, В.Назаренко

Жінка кума – К.Зограбян, С.Кулик

Остап Шапуваленко – М.Шолох, В.Велитченко

Ткачиха – заслужена артистка України Н.Жулева, Я. Бабенко

Пацюк – В.Хоменко, С.Єрошкін

Імператриця Катерина – М.Корінна, О.Оноприйко

Одарка – А.Старосельська, Н.Фесенко

Парубки, дівчата, козаки, придворні дами: артисти театру

P.S. Прем’єрні покази вистави «Ніч перед Різдвом» відбудуться 13 та 17 листопада 2021 року.

Далі – слідкуйте за афішою на медиа порталі АТС

Фото: Лариса Ильченко

І знову всесвітньо відомій драматургічний матеріал. Цього разу —  авторства Ясміни Рези — французької актриси театру та кіно, драматурга та прозаїка, п’єси якої поставлені в багатьох театрах Європи та Америки.

Перша постановка «Арт» відбулася у 1994 році і з того часу вистава стала популярною. Інколи її називають «Арт, або Про справжню чоловічу дружбу». І ось з цього моменту вже починаються сюрпризи та цікавинки.

Усі ролі в щепкінській версії п’єсі «Арт» грають жінки. Герої Ясміни Рези — Серж, Марк та Іван замінюються на Француазу (Катерина Саченко), Паулу ( Крістіна Зограбян) та Катрін (Олена Оноприйко). А сама вистава стає розповіддю про жіночу дружбу. Як виявляється, і таке можливо. Принаймні творці щепкінського «Арт» нас в цьому впевнено переконують. Але це не ідеальна солодка дівчача дружба з обнімашками і пустими балачками про все оточуюче, а дійсно складні стосунки нечужих особистостей, які проходять через серйозний психологічний конфлікт і все ж таки у фіналі знаходять шлях до порозуміння.

Ми не будемо переказувати зміст п’єси, зауважимо тільки, що вона однаково підходить інтелектуалам, які знають філософський зміст слова «деконструкція», бо читають Хайдеггера та Жака Деррида, і людям, які читають щось інше. Тому що стосунки з оточучючими та проблеми, що виникають в процесі спілкування — актуальна тема для всіх, незалежно від освіти та віку.

Зате варто відмітити вдалий режисерській дебют Владислава Писарева — одного з найпопулярніших сьогодні молодих акторів театру ім. М. С. Щепкіна, який зараз опановує ще й режисуру в ХНУМ імені І.П.Котляревського. «Арт» — його дипломна робота.

Акторська родзинка самого Владислава в тому, що він дійсно грає, тобто ніби перетворюється на своїх героїв і відрізняється від самого себе у кожній своїй ролі. Власне, це заява на вищій акторський пілотаж. І саме за цими принципами він поставив п’єсу. Там є декілька смачних режисерських знахідок – особливо німа мізансцена з оливками. Але головне, це те, як талановито і по-різному у нього в спектаклі  перевтілилися добре знайомі театральній публіці актриси. На допомогу цій справі прийшов ще й і формат вистави, яка іде на малій сцені. Тобто глядач близько і актори мають можливість грати по-кіношному, дозволяючи собі мінімум рухів тілом і максимум мімічної гри і голосових акцентів. І ця гра на півтонах відкриває нам ті, приємно несподівані,  боки таланту усіх трьох акторок, які залишаються нереалізованими при роботі на великій сцені.

Підбиваючи підсумок, зазначимо, що творцям спектаклю «Арт» вдалося показати людей такими, якими вони – ми тобто, є. Особливо, якщо згадати, що ті ж самі речі в інших версіях «Арт» проголошують та обговорюють чоловіки – тобто  все це про Людину. А що може бути цікавішим для нас, як не ми самі?

Прем’єра вистави «Арт» відбудеться у суботу 29 лютого на малій сцені театру ім. М.С.Щепкіна. Початок – о 18.30.

Джерело: медиа портал АТС creativpodiya.com

Фото: Лариса Ильченко

Стара, тому, що різноманітні версії спектаклів по драмі Тараса Шевченка ідуть у сумському театрі з часів його заснування у 1939 році. Є навіть думка, що саме «Назар Стодоля» став першим спектаклем щепкінців взагалі.

Цікаво ще й те, що сама п’єса була написана Тарасом Шевченком спочатку російською мовою і тільки пізніше  перекладена на народну українську. Романтичні і драматичні події п’єси відбуваються у XVII столітті біля Чигирина, який у ті часи був резиденцією гетьманів і столицею Української гетьманської держави.

У п’єсі багато історичного колориту, вона насичена етнографічно-побутовими картинами, музикою і це все обумовлює її популярність і на сьогоднішній день робить її безумовною українською театральною класикою.

Вистава, про яку іде мова в цій публікації, була створена режисером-постановником заслуженим артистом України Олександром Рибчинським на початку 2000-их. І відновлена максимально близько до першоджерела нинішнім художнім керівником театру Артемієм Аніщенком.

У спектаклі зайнята практично вся трупа театру. Особливості  сценічного матеріалу дозволяють улюбленим сумським акторам продемонструвати одночасно різноманітні сторони свого таланту – тут присутні і драматичні переживання, і батальні сцени, і хоровий спів, і танці. Окремо відмітімо красиві народні костюми і вишукану сценографію.

На тлі низки сучасних і навіть експериментальних спектаклів, які прикрасили репертуар щепкінців останнім часом, класичний «Назар Стодоля» виглядає яскраво, неординарно і головне – актуально.

Джерело: медіа портал АТС creativpodiya.com

Фото: Лариса Ильченко

В сегодняшней публикации мы представляем лауреата в номинации «Символ эпохи» Александру Сокол.

Александра Сокол родилась на хуторе Мелешковка Недригайловского района Сумской области. Школьные годы провела в городе Ромны, где активно участвовала в различных кружках, в том числе хоровом и театральном.

В 1967 году, после завершения учёбы в Харьковском институте культуры, поступила в сумской театр им. М. Щепкина, где служила до 2001 года. С самого начала карьеры сыграла несколько острохарактерных ролей, что было замечено и оценено театральной критикой самого высокого уровня. Мастерски владеет искусством перевоплощения, что является элементом «высшего пилотажа» в актёрской профессии. В 1980 году в 36 лет получила звание заслуженной артистки УССР за блестящее исполнение роли 80-летней  старушки в спектакле «Восемь любящих женщин» по пьесе Робера Тома. В 1999 году  Александре Сокол было присвоено звание народной артистки Украины.

После 2001 года и по сей день служит в сумском Театре для детей и юношества, успешно объединяя в работе актёрство и режиссуру. Всего, за свою актёрскую карьеру, сыграла более 150 ролей в различных спектаклях.

Александра Сокол относится к достаточно редкой для провинции категории актёров-интеллектуалов. Она постоянно работает над собой, много читает и через чтение серьёзной художественной литературы — прозы и поэзии — наполняется той мощной творческой энергетикой, которая  вместе с её замечательным природным даром делает её работы столь запоминающимися и многоплановыми.

А ещё Александра Михайловна — прекрасная рассказчица. Большая, ставшая судьбой, жизнь в театре  наполнила её огромным количеством разнообразных театральных историй, баек и легенд. И не только театральных, ведь театр, при всей своей элитарности, существует не отдельно, а живёт и изменяется вместе с обществом. Читайте об этом подробнее в нашем материале: Александра Сокол. «Легенда о Щепке».

Название номинации  — «Символ эпохи» — является буквальной характеристикой человеческого и профессионального значения Александры Сокол для творческой среды Сумского региона. В любые – сложные и простые времена она была и остаётся примером верности своему делу, бескомпромиссности, честности и любви к зрителям.

Отдельным талантом Александры Сокол является пение. Незаурядные вокальные данные, в сочетании с актёрским мастерством, делают изысканным и неповторимым исполнение ею романсов и песен, написанных на стихи из ряда «высокой поэзии».

Все лауреаты арт-медиа проекта «Культурный остров 2019» здесь — В Сумах назвали лауреатов арт-проекта, посвященного творческой жизни Сумщины

Приглашаем на церемонию чествования новых лауреатов арт-медиа проекта «Культурный остров». Она состоится 3 апреля 2019 года в ТЮЗе, подробности читай здесь https://creativpodiya.com/posts/60715

Фото: Наталия Говорухина

Совсем недавно 1 февраля ему исполнилось 67 лет. Взрастая в театральной атмосфере (его отец — Игорь Рыбчинский служил главным режиссером Киевского областного театра имени Саксаганского,а затем Сумского драмтеатра имени Щепкина), Александр  рано вышел на сцену как актер — уже в шестнадцать лет сыграл одну из ведущих ролей в спектакле «Мати-наймичка».

Окончив два курса студии, действующей при ансамбле Вирского, чудесно танцевал и, несмотря на свой «школьный» возраст,  ставил танцевальные номера в театре. После службы в армии поступил в Киевский национальный театральный институт имени Карпенко-Карого на режиссерский факультет.

По завершению  учёбы  Александр Рыбчинский вернулся в Сумы и  поставил свой первый спектакль —  «Бременские музыканты». За всю свою жизнь поставил более 80 спектаклей, работая в Могилеве, Кривом Роге, Приморске, Сумах и других городах.  А с 2006 года  Александр РЫбчинский   становится художественным руководителем театра им. Щепкина.

Прощание с заслуженным артистом Украины Александром Игоревичем Рыбчинским состоится в фойе театра имени Щепкина 12 марта в 11-00.

Коллектив Агентства Творческих Событий  выражает соболезнования родным и близким покойного.

Актриса. Режиссёр. Выпускница Харьковского института культуры (1967 год).

С 1967 по 2001 гг. служила в сумском театре драмы и музыкальной комедии им. Щепкина.

С 2001 служит в сумском Театре для детей и юношества.

С 1980 года – заслуженная артистка УССР.

С 1999 года — Народная артистка Украины.

С 2019 года лауреат арт-медиа проекта «Культурный остров», посвященного людям, внесшим значительный вклад в создание творческой атмосферы Сумщины в номинации «Символ эпохи»