На сьогодні «Культурний острів» — це умовна творча спільнота, що включає до свого складу непересічних особистостей, які жили та діяли у галузі культури та мистецтва, починаючи з XVIII століття і до сьогодні.

Щороку на «Острів» отримує запрошення сімка талановитих та яскравих мешканців Сумщини. До початку пандемії оргкомітет влаштовував публічні шоу-презентації лауреатів чергового сезону «Культурного острова».

На жаль події останніх трьох років мало сприяють проведенню святкових публічних заходів. Тому було прийнято рішення тимчасово призупинити запрошення на Острів наших сучасників, а натомість розширити територію «Культурного острова» у часі.

Так у лавах «культурних острів’ян» з’явились та прикрасили Острів своєю присутністю такі визначні персоналії, як:

Культурний острів. Класика. Восьмий сезон (2021)

Антон Чехов — письменник драматург, лікар;

Олександр Олесь — поет, драматург;

Георгій Нарбут — художник-графік та ілюстратор;

Дмитро Бортнянський — композитор, диригент, співак;

Іван Кавалерідзе — скульптор, режисер кіно і театру, драматург, сценарист. Народний артист Української РСР;

Никанор Онацький — живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею;

Степан Шкурат — актор театру и кіно. Заслужений артист РРФСР. Народний артист УРСР. Фільмі: «Земля» (Опанас Трубенко), «Чапаєв» (денщик Потапов), «Вій».

Культурний острів. Класика. Дев’ятий сезон (2022)

Борис Гмиря — камерний і оперний співак (бас). Народний артист СРСР;

Ісаак Шварц — композитор, автор класичної музики, мелодій багатьох популярних пісень та музики до низки відомих кінофільмів;

Михайло Щепкін — актор-реформатор, один з засновників сучасної акторської школи. Ім’я Щепкіна носить сумський національний театр;

Михайло Лисенко — визначний український скульптор, педагог. Академік. Народний художник СРСР. Ім’я Лисенка носить сумська художня школа;

Максим Березовський — композитор, болонський академік.  Отримав це звання наступного року після Моцарта. Поряд з Дмитром Бортнянським вважається одним з перших творців вітчизняної класичної музики;

Микола Данько — поет, перекладач, письменник, журналіст. Репресований у 1967 році за збірку віршів;

Остап Вишня — письменник, гуморист і сатирик.

І нарешті прийшла черга презентації лауреатів 10-го, ювілейного сезону арт-медіа проєкту «Культурний острів». Цього року організатори вирішили зробити його тематичним.

До числа лауреатів увійшли легендарні особистості, які внесли значний вклад у формування сучасної української мови та культури. І уявіть собі, усі вони — ці фундатори та засновники, літератори, філософи, філологи та громадські діячи якимось дивним чином виявилися тісно пов’язаними із Сумщиною. Отже.

Культурний острів. Класика. Десятий  сезон (2023)

Борис Грінченко (1863 – 1910) — видатний український лексикограф. Також займався етнографічними пошуками, письменництвом, педагогікою, історією.  Укладач  4-томного «Словника української мови Бориса Гринченка»;

Іван Багряний  (1906-1963) —  український літератор, поет і прозаїк. 1963-го року мав значні шанси на здобуття Нобелевської премії з літератури. Лауреатству завадила передчасна смерть 56-річного митця;

Микола Хвильовий (1893- 1933) — літератор, публіцист і громадський діяч. Один з лідерів українського Відродження 20-х років минулого століття;

Олексій Павловський (1770(73) – після 1826) – філолог, що створив першу  систему правопису  української мови.  Автор  «Граматики малоросійського нарєчія», до якої також додавався словник;

Олександр Потебня (1835-1891) – визначний філософ та лінгвіст, автор культової розвідки «Думка та мова»;

Павло Грабовський (1864 – 1902) — український літератор: поет і перекладач,  політичний в’язень, громадський діяч;

Пантелеймон Куліш (1819 – 1897) — видатний український письменник, мислитель та мовознавець. Один з могутньої плеяди  творців сучасної  української мови.

Про кожного з лауреатів існує окремий біографічний нарис на АТС. Там знайдеться чимало цікавого, навіть для того, хто в темі. І дискусійного теж, бо мова ж про легендарні особистості, щодо життя яких міфів сьогодні існує не менше, ніж стовідсотково встановлених  фактів. Особливо якщо брати до уваги, що самі вони – цьогорічні лауреати «Культурного острова» — були ті ще міфотворці…

Тож переходьте за посиланнями, читайте і долучайтеся до легенди.

Джерело: медіа портал АТС creativpodiya.com

Народився він десь біля Витачіва і з дитинства був зачарований красою українських краєвидів – де і Дніпро, і кручі, і небо, й доли… Музично-поетичний хист Олекси проявився ще з дитинства. Коли хлопцю виповнилося 13, він подався у мандри з кобзарями. Ходив по всій Україні, був у литвинів і у ляхів. З козаками брав участь у славетних походах на турків і москалів.

Спочатку співав народні пісні, відомі ще з часів великого гетьмана Святослава, а потім почав складати свої. І такі вони в нього душевні виходили, і так гарно він їх виводив своїм неперевершеним баритоном, що навіть у мужніх козаків, які на чортах у султанський гарем навідувалися (нібито за черевичками Роксолани, а насправді, хто його зараз знає), так ось навіть у цих залізних богатирів сльози розчулення по щоках між бойовими шрамами котилися.

Раніше ми писали: Козак Мамай,  або чому Крим потрібно включити до складу Сумськох області

Побачивши такі таланти хлопця, запоріжці скинулися хто чим міг і відправили Олексу Пушка до Київа, вчитися у Могилянці. Там, кажуть, він товаришував з Сімеоном Полоцьким, відомим просвітником темних московитів, опановув різноманітні духовні практики, а одного разу на вакаціях навіть потрапив у лапи до відьми. І переміг усю її союзну нечисту силу, на чолі зі страшним Вієм.

А одного дня раптом зник. Баби-ворожки кажуть, що пішов пішки шукати Внутрішню Україну, знавці автентичної української фауни стверджують, що Олексу залоскотали русалки. У будь-якому разі точної правди вже ніхто не дізнається.

Але людина він був освічена і письменна. Тому вмів занотовувати свої пісні та поезії і по ньому залишився значний літературний спадок. Якимось чином архів Олекси Пушка опинився у полтавського козака Гоголя.

Той частково передав його своєму онуку Миколі. А другу частину за великі гроші продав меценату Розумовському, який у свою чергу програв архів Пушка у карти дідусю Державіну. Той вже збирався зійти у труну, але коли прочитав шедеври Олекси, побіг до цариці Катьки і разом з нею задумав хитрий московитський план. Змовники вирішили викреслити ім’я Олекси Пушка з усіх імперських документів, а натомість придумали нібито російського поета Алєксандра Пушкіна. Творчим надбанням останнього стали переклади творів з архіву Пушка на московитську. Інколи це були майже буквальні транслейції, а траплялося й так, що змісти оригіналів викривлялися, або взагалі заміщувалися на нові, як, наприклад, у “Полтаві”, де від першоджерела Пушка, присвяченого одному зі славетних спільних походів козаків та вікінгів на московію, залишилися тільки описи української природи. Все інше – від лукавого.

Публічним втіленням Алєксандра Пушкіна призначили невеличкого на зріст афромоскалика Ганю Бала, який отримав своє прізвисько — Ган-і- бал (де «ган» походить від англійського «gun») —  за велику любов до дуелів, балів і жінок.

Коли творчий архів Олекси Пушка було вичерпано, Алєксандра прибрали, обставивши це у вигляді фатальної дуелі.

До речі, другу частину архіву Пушка привласнив собі онук козака Гоголя – Микола. Цей вирішив переповісти римовані і багато у чому автобіографічні балади кобзаря Олекси  прозою. Тому так і відрізняється Гоголь часів “Миргорода” від себе петербурзького періоду. Там він вже писав сам. Перед смертю письменника до нього в сон завітав дух Олекси і дуже сварив запроданця Миколу за співпрацю з ворогами світла. І завершив свою промову словами:

Я тебе породив, я тебе і вб’ю.

Після чого у Миколи остаточно поїхав дах.

Ось таким чином, геніальний український кобзар Олекса Пушко проти власної волі створив двох генієві російської літератури.

Зрозуміло, що московити зробили все, щоб ім’я великого українця було забуте, затерте і змінене на фальсифіковану російську версію.

Але правду сховати неможливо. І тепер ви її знаєте.

Ще одна  вільна імпровізація на тему історії : Сказ о четырёх братских народах

Режисер-постановник – Дмитро Некрасов. Сценографія та костюми – Оксана Радкевич. Хореографія – Сергій Великодний. Хормейстер – Катерина Докукіна. Художник з освітлення – Максим Рокін. Звук — Максим Криштоп.

Антураж

Ми не випадково почали з переліку тих, хто створював аудіо-візуальну картинку. Власне, вона і є головною подією і чеснотою вистави. Театр, як відомо, — місце, що об’єднує різні артистичні професії. У даному випадку їх сукупність працює на спільну мету — глядач бачить перед собою витвір мистецтва у сенсі вміння зробити щось таке непересічне, що потребує таланту та професіоналізму.

Вистава «Ніч перед Різдвом» у Сумському Націолнальному театрі ім. Щепкіна

Атмосферу іншого, непобутового і ніби паралельного часопростору на сцені створюють вдалі декорації та їхнє розташування. Особливо в ансамблі зі світовою картинкою. Цікавою виглядає гра хору. Саме гра, бо хор не тільки виконує вокальні номери, але й імітує різноманітні шумові ефекти і навіть час від часу безпосередньо долучається до подій на сцені.

Оригінальними – водночас модерновими і традиційними — є костюми. Як завжди фірмово рухаються і грають артисти балету.

Іншими словами, все що зовні – дійсно ефектно, вишукано та естетично. І у сумі гарантує глядачу свято .

Історія 

Вистава «Ніч перед Різдвом. У ролі Вакули Олександр Михайлов

Історія коваля, який заради кохання осідлав чорта і доїхав на ньому аж до столиці, у нашому випадку теж присутня. Хоча няшка-чорт у щепкінців виглядає не комедійно, як у Гоголя, а, скоріше, викликає симпатію  і доброзичливу посмішку. Взагалі, у спектаклі щепкінців чорт – це більше адреналін, який викинула у кров Вакули забаганка примхливої красуні Оксани. Ну а якщо у козака викид адреналіну, то він і не тільки царицині черевички дістане – це всім відомо, хто закохувався. Тобто взагалі всім.

Логічно виходячи з міркувань динамічності розгортання подій у сценічному дійстві, яке включає у себе досить велику кількість смачних, але позасюжетних знахідок, режисер не дав дуже багато простору і часу акторам для показу душевних переживань. Але у цілому всі фактори працюють на результат, і в момент, коли Вакула дарує черевички коханій дівчині, у глядача, як і належить, виникає сентиментальне відчуття співпереживання, заради якого більшість з нас і відвідує театр.

У порядку ліричного відступу зазначимо, що твори по Гоголю особливо вдаються щепкінцям. Зокрема, раніше ми писали про такі спектаклі:

«В Сумах состоялась премьера спектакля без слов» про  перформанс за мотивами повести Н.В.Гоголя «Шинель». та Чудернацькі пригоди бурсака».

Фішки та родзинки

Вистава «Ніч перед Різдвом. У ролі куми Крістіна Зограбян

З декількох фірмових штучок спектаклю «Ніч перед Різдвом» особливо відзначимо декілька. Перш за все — дві феєричні мізансцени за участю персонажу під назвою «Жінка кума». Як на наш суб’єктивний погляд, саме вони повертають нас до духу Гоголя і взагалі рухають дію. А другий – це вирішення режисером проблеми «полігамної» Солохи. Нам такий погляд сподобався. Принаймні він дозволяє акторкам грати у цій ролі симпатичну і привабливу жінку, а не відьму, про яку чи то натякає, чи то ні сам автор повісті

Ми свідомо не називаємо прізвища виконавців вищезгаданих та інших ролей. Хоча дуже хочеться. Але у спектаклі задіяно по два актори на кожну роль і у підсумку це, мабуть будуть різні персонажі, з різними вдачами. У обох значеннях цього слова.

Натомість приводимо повний список акторського складу вистави.

Дійові особи та виконавці:

Заливай – В.Калініченко, В.Писарев

Оксана – Д.Маригіна, В.Морозова

Вакула – О.Михайлов, А.Кнопік

Вистава «Ніч перед Різдвом. Казак Чуб — Олександр Середа та Солоха — Катерина Саченко

Чорт – В.Божок, С.Мірошниченко

Солоха – К.Саченко, А.Леміш

Корній Чуб – заслужений артист України С.Медін, О.Середа

Панас — Ю.Кулик, М.Одінцов

Йосип Никифорович – Ю.Садовничий, В.Панченко

Сільський голова – заслужений артист України А.Красовський, В.Назаренко

Жінка кума – К.Зограбян, С.Кулик

Остап Шапуваленко – М.Шолох, В.Велитченко

Ткачиха – заслужена артистка України Н.Жулева, Я. Бабенко

Пацюк – В.Хоменко, С.Єрошкін

Імператриця Катерина – М.Корінна, О.Оноприйко

Одарка – А.Старосельська, Н.Фесенко

Парубки, дівчата, козаки, придворні дами: артисти театру

P.S. Прем’єрні покази вистави «Ніч перед Різдвом» відбудуться 13 та 17 листопада 2021 року.

Далі – слідкуйте за афішою на медиа порталі АТС

Фото: Лариса Ильченко