<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Исаак Шварц &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/tag/isaak-shvarts/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Tue, 18 Mar 2025 09:11:38 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/cropped-новый-АТС1-квадрат-для-интернета-150x150.png</url>
	<title>Исаак Шварц &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Дмитрий Бортнянский и рождение новой музыки</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/8797</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/8797#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Максим Денисов]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 25 Nov 2024 10:49:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музыка]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[Глухов]]></category>
		<category><![CDATA[Дмитрий Бортнянский]]></category>
		<category><![CDATA[Исаак Шварц]]></category>
		<category><![CDATA[Константин Батюшков]]></category>
		<category><![CDATA[П.И.Чайковский]]></category>
		<category><![CDATA[Сергей Рахманинов]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[хоровая духовная музыка]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=8797</guid>

					<description><![CDATA[Дмитрий Бортнянский родился в Глухове в 1751 году. Его именем названо Сумское училище культуры и искусств. Разумеется, мы не могли обойти его в цикле наших осенних публикаций о музыкантах, чьи имена связаны с Сумщиной.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_8806" style="width: 281px" class="wp-caption alignright"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images63.jpeg"><img fetchpriority="high" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-8806" class="wp-image-8806 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images63.jpeg" alt="images" width="271" height="186" /></a><p id="caption-attachment-8806" class="wp-caption-text">Дмитрий Бортнянский</p></div>
<h2 style="text-align: left;">Дмитрий Бортнянский родился в <a title="Максим Березовский. Легенда о жизни" href="https://creativpodiya.com/?p=8861">Глухове</a> в 1751 году.</h2>
<p style="text-align: left;">Его именем названо Сумское училище культуры и искусств. Разумеется, мы не могли обойти его в цикле наших осенних публикаций о музыкантах, чьи имена связаны с Сумщиной.</p>
<p style="text-align: left;">Уверены, что эти рассказы стали лишним поводом для читателей АТС ещё раз послушать любимые произведения Исаака Шварца, Петра Чайковского,<a title="Сергей Рахманинов. Прелюдия для фортепиано No.5 Соль минор op. 23" href="https://creativpodiya.com/?p=8357"> Сергея Рахманинова</a>, да ещё и в исполнении любимых музыкантов. К счастью, в настоящий момент возможности сети это позволяют.</p>
<p style="text-align: left;">Говоря о композиторах, мы, естественно, не ставим перед собой музыковедческих задач – это удел специалистов. Кроме того, о музыке лучше всего рассказывает сама музыка. А вот о человеческой жизни гениев мы думаем с удовольствием. Нам интересны судьбы и поступки людей, избранных небесами для великих свершений в искусстве.</p>
<p style="text-align: left;"> <strong>Детство. Опера и царица Елизавета</strong></p>
<p style="text-align: left;">Дмитрий Бортнянский был чрезвычайно талантлив. Его недюжинный музыкальный дар, как и у его современника Моцарта, проявился с детства. В возрасте семи лет он, как обладатель прекрасных вокальных данных, был принят в Придворную певческую капеллу в Петербурге. (Кстати, <a title="Исаак Шварц. Роменский мальчишка. Ленинградский маэстро. Сиверский отшельник." href="https://creativpodiya.com/?p=8240">Исаак Шварц </a>тоже уехал в семилетнем возрасте из Ромён в Петербург). В столице Дмитрий пел не только духовную музыку, но также исполнял сольные партии в операх.</p>
<p style="text-align: left;">К слову, первая опера, написанная в 1755 году на русское либретто автором которого был Александр Петрович Сумароков, знаменательна ещё и тем, что основные сольные партии в ней исполняли дети до 14 лет. Прежде столь малолетние исполнители на светской сцене в России не выступали.</p>
<p style="text-align: left;">А 1764 году в одной из следующих первых русский опер «Альцесте» одну из сольных партий (царя Адмета) пел тринадцатилетний Дмитрий Бортнянский.</p>
<p style="text-align: left;">С малолетством Бортнянского связана ещё история о том, как Дмитрий во время всенощной, исполняемой для царицы Елизаветы Петровны, уснул. Но вместо наказания, очарованная его ангельским пением государыня, испытав прилив материнских чувств, повелела отнести мальчика на свою половину в царские покои, где Дмитрий, проснувшись, не мог поверить, что это уже не сон…</p>
<p style="text-align: left;">По достижению 17-ти летнего возраста Бортнянский, получив государственную стипендию, уезжает учиться музыке в Венецию. Там он осваивает итальянскую технику композиции, пишет свои первые оперы, духовные и светские сочинения.</p>
<p><strong>Капельмейстер Придворной капеллы</strong></p>
<p style="text-align: left;">Вернувшись в 1779 году в Россию, Дмитрий Бортнянский посвящает себя отечественной музыке и до конца своих дней занимает должность капельмейстера Придворной капеллы. Публикацией своих сочинений композитор начал заниматься только в последние годы жизни. Однако полное собрание его сочинений в 10 томах было издано лишь в 1882 году <a title="Пётр Ильич Чайковский и его женщины." href="https://creativpodiya.com/?p=8298">П. И. Чайковским. </a> Пётр Ильич очень хорошо понимал значение Бортнянского для российской музыкальной культуры. Мы ещё поговорим об этом чуть ниже.</p>
<p style="text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ima87ges.jpeg"><img decoding="async" class="size-full wp-image-8805 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ima87ges.jpeg" alt="ima87ges" width="255" height="198" /></a>Из творческого наследия композитора наиболее известны произведения в жанре хоровых духовных концертов, в которых Бортнянский объединил европейские техники музыкальных сочинений с православными традициями. Кроме духовной музыки Бортнянским было написано много светской: романсы, кантаты, сюиты, сонаты и даже симфонии. Очаровательна, легка, светла и поэтична, например, «Камерная симфония си бемоль мажор», где органично сплетаются итальянская оперная и русская песенная мелодики.</p>
<p style="text-align: left;">Творческое наследие Дмитрия Бортнянского, особенно в светской части, ещё ждёт своего открытия для широкой публики. В пользу этого утверждения говорит история с оперой «Алкида», которая была написана Бортнянским во время учёбы в Италии, исполнена на венецианском карнавале, а затем утеряна и обнаружена лишь два века спустя в одной из библиотек Вашингтона.</p>
<p><strong>Гимн русской эмиграции и немецких военных </strong></p>
<p style="text-align: left;">Бортнянский &#8212; автор знаменитого гимна русских масонов на стихи М.Хераскова &#171;Коль славен наш господь во Сионе&#187;. В ту эпоху слово «масон» ещё не имело такой ярко выраженной негативной окраски. Через масонство проходили многие ищущие и думающие люди. Даже Пьер Безухов в одном периоде своей жизни был активным участником и спонсором масонской ложи. Этот гимн стал<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>фактически первым российским гимном, до 1917 года  его мелодию вызванивали часы Спасской башни в Кремле, а после революции он стал гимном русской эмиграции.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>В Германии его поют уже с немецкими словами и даже исполняют на воинских церемониях. <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Как говорят сейчас &#8212; мегахит&#8230;</p>
<p><strong>Итальянское влияние. Батюшков и Пушкин </strong></p>
<p style="text-align: left;">Поговорим ещё о культуре Российской империи конца XVIII века. Это было крайне значимое время. Признанные гении века следующего, о котором Иосиф Бродский сказал: «…зачем нам двадцатый век, если есть уже девятнадцатый век», такие как: Глинка, Бородин, Мусоргский, Чайковский, и в этом же ряду: Пушкин, Гоголь, Баратынский, Лермонтов &#8212; пришли строить величественное здание отечественной культуры не на пустом месте, а на прочном фундаменте, говоря о возведении которого, прежде всего, необходимо вспомнить Константина Батюшкова и Дмитрия Бортнянского, как творцов, развернувших вектор развития российской культуры в том направлении, в котором она оставалась до начала революционного XX века.</p>
<p style="text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ima21ges6.jpeg"><img decoding="async" class="size-full wp-image-8804 alignleft" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ima21ges6.jpeg" alt="ima21ges" width="261" height="193" /></a>Разговор на эту тему интересен ещё и тем, что сегодня Украина опять «идёт в Европу». Один раз в Европу мы уже ходили. Тогда нас в составе Российской империи водил туда Пётр Первый. Насильственная европеизация тех времён ещё долго выходила непредсказуемыми гримасами на лице российского общества. В войсках, вместо военной выучки, расцвела прусская муштра. Дворяне, забыв родной язык, перешли на французский, а музыкальную жизнь империи определяли исключительно итальянцы. Оставив тему военных в стороне, скажем, что французы внесли в российское общество смуту революции и практически никак не повлияли на нашу культуру, а вот итальянцы….</p>
<p style="text-align: left;"><a title="Четыре сумасшедших гения, или Цена озарения" href="https://creativpodiya.com/?p=4603">Константин Батюшков</a> был влюблён в Италию. Корни этой страсти уходили в античные времена и через <a title="Четыре сумасшедших гения, или Цена озарения" href="https://creativpodiya.com/?p=4603">Торквато Тассо</a> прорастали в творчестве русского поэта. В то время в стране существовала дискуссия между «архаистами» и «новаторами». Хотя «страна» – это громко сказано. Тогда тираж книги в 300 экземпляров считался бешеным успехом. Поэтому скорее речь идёт о дискуссии литературных кружков. «Архаисты» настаивали на использовании тяжеловесных древнеславянских оборотов. «Новаторы», и Батюшков в том числе, призывали к обновлению русской речи, так как неуклюжий древнерусский строй стиха оскорбляет слух чувствительных дам, коим единственным все стихи в мире и адресованы. Батюшков, считавший русский язык варварским из-за большого количества «ы, щ, ш, при, тры», пытался писать «итальянские» стихи на русском языке, используя для этого благозвучные и мелодичные сочетания букв и слогов. Нельзя сказать, что он достиг своей прямой цели, русский остался русским, но прививка итальянского пошла ему явно на пользу, что с блеском доказал Пушкин, гений которого расцвёл на почве созданного Батюшковым нового поэтического языка.</p>
<p><strong>Борьба с &#171;итальянщиной&#187;</strong></p>
<p style="text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/im85ages.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-8802 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/im85ages.jpeg" alt="im85ages" width="197" height="255" /></a>Немного иная ситуация была в музыке. Вернувшийся из Италии Дмитрий Бортнянский попытался вернуть российской музыке русский дух. Он мотивировал это тем, что итальянская музыка безусловна, хороша, но для её исполнения надо быть итальянцем или обладать высоким исполнительским мастерством. В противном случае получается просто некрасиво. Этот эффект даже получил название «итальянщина». Бортнянский в своих хоровых композициях ориентировался на русскую народную хоровую традицию, в частности, доверял вести мелодию самому высокому голосу &#8212; сопрано, а все остальные вокальные партии отстраивал вниз по терциям или секстам, за что был позже нещадно критикован Глинкой, как примитивист. Однако многие исполнители духовной музыки Бортнянского отмечали, что они во время исполнения его произведений впадают в состояние близкое к религиозному экстазу, настолько такое звучание хора совпадает с музыкой русской души.</p>
<div id="attachment_8801" style="width: 170px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/default25.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-8801" class="wp-image-8801 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/default25.jpeg" alt="Дмитрий Бортнянский" width="160" height="211" /></a><p id="caption-attachment-8801" class="wp-caption-text">Дмитрий Бортнянский</p></div>
<p>Для нынешних музыкантов большинство светских сочинений Бортнянского не представляет большой исполнительской сложности, потому что они часто были рассчитаны на любительское музицирование. Однако, на примере той же Камерной симфонии видно, что музыка Бортнянского, впитавшего в себя мелодику украинских и русских песен, стремится не к сложности, интересной прежде всего профессиональному музыканту, а к диалогу с душой слушателя, который вовсе и не обязательно должен быть ценителем непредсказуемых чередований нот и «неберущихся» аккордов. Бортнянский одним из первых начал сочинять такую русскую музыку. Вот почему его считал гением и высоко ценил ещё один великий мелодист П.И. Чайковский.</p>
<p style="text-align: left;">Во многом благодаря усилиям Бортнянского, реализовалась следующая схема: итальянцы научили русских светской музыке – операм, инструментальным пьесам и крупным музыкальным формам. В свою очередь, русские, освоив итальянскую технику, сумели вложить в неё свою душу и получили такую национальную музыку, которая уже развивалась в рамках европейской традиции, как полноправная её часть.</p>
<p style="text-align: left;">Нечто подобное произошло в конце XX века, когда Бродский, попытавшись внести в русскую поэзию англо-американскую поэтику, создал новый поэтический русский язык.</p>
<p><strong>Камерная симфония си бемоль мажор вместо эпилога</strong></p>
<p style="text-align: left;">Таким образом, мы заключаем, что<a title="Максим Березовский. Легенда о жизни" href="https://creativpodiya.com/?p=8861"> родившийся в казацкой столице </a>и реализовавший себя в столице имперской Дмитрий Бортнянский &#8212; фигура мирового значения, ровно настолько насколько мировое значение имеет вся отечественная музыка. И, сделав такой приятный вывод, включаем «Камерную симфонию си бемоль мажор» и, вдохнув аромат великих минувших времён, вновь расходимся по нашим суетным делам века XXI…</p>
<p>P.S. Данный материал написан в рамках презентации лауреатов арт-медиа проекта «Культурный остров», целью и смыслом которого является популяризация ярких творческих персоналий, тем или иным образом связанных с Сумщиной.</p>
<p><strong>Читайте о других творческих знаменитостях, связанных с Сумщиной, в разделе <a href="https://creativpodiya.com/posts/category/kulturnyj-ostrov">Культурный остров.</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/8797/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>23</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Сумах назвали лауреатів арт-медіа проекту «Культурний острів. Класика 2022»</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/67035</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/67035#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 24 Jan 2022 17:30:28 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Культурный остров]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Борис Гмыря]]></category>
		<category><![CDATA[Исаак Шварц]]></category>
		<category><![CDATA[Культурний острів]]></category>
		<category><![CDATA[Максим Березовский]]></category>
		<category><![CDATA[Микола Данько]]></category>
		<category><![CDATA[Михаил Лысенко]]></category>
		<category><![CDATA[Михаил Щепкин]]></category>
		<category><![CDATA[Остап Вишня]]></category>
		<category><![CDATA[Суми]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=67035</guid>

					<description><![CDATA[«Культурний острів» був заснований у 2014 році як спільний проект Агенції творчих подій та медіа порталу АТС. Мета проекту – популяризація культури та творчого ставлення до життя. Кожного року оргкомітет визначає сімку нових «острів’ян»,&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>«Культурний острів» був заснований у 2014 році як спільний проект Агенції творчих подій та медіа порталу АТС.</h2>
<p>Мета проекту – популяризація культури та творчого ставлення до життя. Кожного року оргкомітет визначає сімку нових «острів’ян», яку складають непересічні творчі особистості, що тим чи іншим чином мають стосунок до Сумщини.</p>
<p>Про усіх лауреатів існує відповідний біографічний нарис на медіа порталі АТС.</p>
<p>У часи пандемії, коли кількість поточних творчих подій суттєво скоротилася, оргкомітет вирішив звернути погляд на творчих людей минулого, життя яких пов’язано з Сумщиною. Так було визначено сімку яскравих творчих персоналій, що стали лауреатами арт-медів проекту &#171;Культурний острів. Класика 2021&#187;. Цьогоріч вшанування «класиків» продовжено. За рішенням оргкомітету, сімку лауреатів 2022 року склали:</p>
<div id="attachment_67128" style="width: 600px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/КУО_2022а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-67128" class="wp-image-67128 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/КУО_2022а.jpg" alt="" width="590" height="380" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/КУО_2022а.jpg 590w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/01/КУО_2022а-300x193.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 590px) 100vw, 590px" /></a><p id="caption-attachment-67128" class="wp-caption-text">Лауреати арт-медіа проекту &#171;Культурний острів 2022&#187;</p></div>
<p><strong>Борис Гмиря</strong></p>
<p>Борис Гмиря (1903, Лебедин – 1969, Київ) — камерний і оперний співак (бас). Народний артист СРСР, лауреат Сталінської премії (1952). Народився у місті Лебедин Сумської області.</p>
<p>ЮНЕСКО в своєму Посланні від 11.09.2003 р. констатувало:</p>
<blockquote><p>«…Гмиря відомий як „Борис Великий“ і його величний бас визнаний як унікальний феномен, що належить не лише Україні, а й світовій культурі в цілому. …Його філософські та епістолярні праці також становлять велику цінність для світової культури…».</p></blockquote>
<p>Факти та легенди про життя Бориса Гмирі зібрано у публікації: <a href="https://creativpodiya.com/posts/66809" target="_blank" rel="noopener"><strong>Борис Гмыря. Призрак оперы</strong></a></p>
<p><strong>Ісаак Шварц</strong></p>
<p>Ісаак Шварц (1923, Ромни – 2009, Сіверський) — композитор, автор класичної музики, мелодій багатьох популярних пісень та музики до низки відомих кінофільмів. Народився у місті Ромни Сумської області.</p>
<p>Більш розлого про композитора у матеріалі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/8240" target="_blank" rel="noopener"><strong>Исаак Шварц. Роменский мальчишка. Ленинградский маэстро. Сиверский отшельник.</strong></a></p>
<p><strong>Михайло Щепкін</strong></p>
<p>Михайло Щепкін (1788, село Червоне, Курська губернія – 1863, Ялта) — актор-реформатор, один з засновників сучасної акторської школи. Його ім’ям названо сумський Національний академічний театр драми та музичної комедії.</p>
<p>Детальніше про актора і його зв&#8217;язок з Сумами у нарисі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/66978">Михаил Щепкин и его театр</a></p>
<p><strong>Михайло Лисенко</strong></p>
<p>Михайло Лисенко (1906, Шпилівка, Сумський район — 1972, Київ) — визначний український скульптор, педагог. Академік. Народний художник СРСР. Ім’я Лисенка носить сумська художня школа.</p>
<p>Читайте про життєвий шлях митця у розповіді: <a href="https://creativpodiya.com/posts/66872" target="_blank" rel="noopener"><strong>Михаил Лысе</strong><strong>нко. Гений жизни</strong></a></p>
<p><strong>Максим Березовський</strong></p>
<p>Максим Березовський (1745, Глухів — 1777, Санкт-Петербург) — композитор, болонський академік.  Отримав це звання наступного року після Моцарта. Поряд з Дмитром Бортнянським вважається одним з перших творців вітчизняної класичної музики.</p>
<p>Докладніше про музиканта в есе: <strong><a href="https://creativpodiya.com/posts/8861" target="_blank" rel="noopener">Максим Березовский. Легенда о жизни</a></strong></p>
<p><strong>Микола Данько</strong></p>
<p>Микола Данько (1926, с. Славгород, Краснопільський район, Сумська область — 1993, Суми) &#8212; поет, перекладач, письменник, журналіст. Репресований у 1967 році за збірку віршів.</p>
<p>Подробиці трагічної історії поета у статті: <strong><a href="https://creativpodiya.com/posts/5538" target="_blank" rel="noopener">«Червоне соло» Миколи Данька, или Долг платежом красен</a></strong></p>
<p><strong>Остап Вишня</strong></p>
<p>Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко), (1889, хутір Чечва поблизу села Грунь, Охтирський район Сумської області — 1956, Київ) — письменник, гуморист і сатирик. Засновник літературного жанру «усмішок». Начальник медико-санітарного управління Міністерства залізниць УНР. В’язень сталінських таборів (1933-1943).</p>
<p>Інформацію про бурхливу долю талановитого письменника викладено у біографічному огляді: <a href="https://creativpodiya.com/posts/66905" target="_blank" rel="noopener"><strong>Остап Вишня. Время и судьба</strong></a></p>
<p>Легко помітити, що найстарший з лауреатів народився у 1745 році, а останній пішов у кращій світ у 2009-му. Таким чином, мова іде про культуру історичного періоду, що охоплює майже чотири століття.</p>
<p>Але ж класики на те й класики, що вони завжди сучасні. Ця істина настільки ж незаперечна, як і та, що, коли б будь кому з наших лауреатів при житті повідомили, що його будуть вшановувати у XXI столітті &#8212; він був би щасливий.</p>
<p><strong>Читайте про лауреатів усіх років у розділі <a href="https://creativpodiya.com/posts/category/kulturnyj-ostrov" target="_blank" rel="noopener">«Культурний острів»</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/67035/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Исаак Шварц. Роменский мальчишка. Ленинградский маэстро. Сиверский отшельник.</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/8240</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/8240#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Максим Денисов]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 20 Jun 2019 09:27:25 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музыка]]></category>
		<category><![CDATA[Белое солнце пустыни]]></category>
		<category><![CDATA[Булат Окуджава]]></category>
		<category><![CDATA[Исаак Шварц]]></category>
		<category><![CDATA[Ромны]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=8240</guid>

					<description><![CDATA[Великая культура входит в жизнь маленького человека, живущего в провинции, по–разному. Иногда о том, что тот или иной &#8212; гений, он узнаёт в школе или от авторитетных в данной области товарищей. И тут остаётся вежливо верить, даже если творчество данного гения вообще не&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Великая культура входит в жизнь маленького человека, живущего в провинции, по–разному.</h2>
<p>Иногда о том, что тот или иной &#8212; гений, он узнаёт в школе или от авторитетных в данной области товарищей. И тут остаётся вежливо верить, даже если творчество данного гения вообще не касается его души.</p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: left;"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/default20.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-8233 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/default20.jpeg" alt="default" width="468" height="337" /></a></span></p>
<p>А есть ситуации, когда он вдруг в жизни соприкасается с произведениями искусства, которые очаровывают и входят в его мир, как входят в дом любимые люди. Вместе с радостью. А потом уже,  вслед за творчеством, входят имя и личность автора.</p>
<p><strong>Первые звуки</strong></p>
<p>Когда я впервые услышал песни Исаака Шварца из кинофильма «Соломенная шляпка» на стихи Булата Окуджавы, я понял, что они со мной навсегда. Они – часть моего внутреннего мира. Родная, изначальная. К слову, я совсем недавно узнал, что всенародный гимн бродяг «Ваше благородие» принадлежит тем же авторам.Тогда я просто реагировал на фамилии: Исаак Шварц и Булат Окуджава. Это был высочайший уровень культуры всего: текста, мелодии, настроения. Изысканно и неповторимо…</p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/def54ault1.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-8232 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/def54ault1.jpeg" alt="def54ault" width="389" height="371" /></a></span></p>
<p>Мне кажется, такой способ прихода композитора к слушателю &#8212; лучший из желаемых. Спасибо, конечно, кинематографу. До появления шоу-бизнеса это был единственный путь для записи и популяризации «неформатных» песен.</p>
<p>И уж совсем недавно, я узнал, что композитор Исаак Шварц родился и провёл первые семь лет жизни совсем недалеко от моего города Сумы, в районном центре Ромны Сумской области.</p>
<p>Имя Исаака Шварца он сам и легенда о нём связывают с Петербургом. Между тем до семи лет будущий композитор жил в Украине. Это много. Именно в детские годы складывается, как говорят психологи, «карта мира». Может быть в таком серьёзном музыканте, с усложнённым симфоническим мышлением, столько мелодики &#8212; от украинского детства  А мелодия &#8212; основа музыки. Всё остальное уже потом. Мелодия &#8212; кровная сестра гармонии. Меня всегда поражало свойство великой мелодии отзываться в душе, когда ты ещё только первый раз её слушаешь и уже знаешь, понимаешь, что это твоя музыка, что она уже давно существует в тебе и является частью твоего индивидуального  мира.</p>
<p><strong>Ленинград и Шостакович</strong></p>
<p>Слово &#171;советский&#187;…  Как оно соотноситься с судьбой Исаака  Шварца? С одной стороны, его отца, филолога-арабиста Иосифа Евсеевича Шварца энкавэдэшники репрессировали за «антисоветские разговоры» и расстреляли в 1938 году в Магадане. А с другой &#8212; именно советское государство сделало возможной реализацию творческого таланта Шварца. Мир сложен. Его невозможно нарисовать черно-былыми красками.</p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/im21ages1.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-8234 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/im21ages1.jpeg" alt="im21ages" width="437" height="312" /></a></span></p>
<p>Исаак Шварц с матерью провели в ссылке десять лет. В 1945-м они вернулись в Ленинград, и Шварц, благодаря протекции Шостаковича, поступил в консерваторию. Обучение было платным, но Шварца от платы почему-то освободили. Много позже ректор консерватории признался  Шварцу, что за него платил Шостакович.</p>
<p>Известен еще один знаменательный эпизод их отношений: Шостакович бранил Шварца за то, что тот, сын «врага народа», отказался выступать с публичными обвинениями против Шостаковича:</p>
<blockquote><p>«У вас семья, так нельзя, вы должны думать о себе, а не обо мне».</p></blockquote>
<p><strong>Сиверский отшельник принимает гостей</strong></p>
<p>С 1964 года композитор практически безвыездно жил в поселке Сиверский недалеко от Гатчины в Ленинградской области. В доме «сиверского отшельника» бывал весь цвет отечественной культуры: Владимир Высоцкий, Булат Окуджава, Зиновий Гердт, Иннокентий Смоктуновский, Иосиф Бродский, Андрей Миронов, Сергей Соловьёв… И все они, вспоминая эти поездки, говорили об интеллигентности, остром уме и тонком юморе хозяина дома, о его благородстве, духовности, радушии и лёгкости в общении.</p>
<p>В Сиверском у Шварца бывал даже Акира Курасава, к оскароносному фильму которого «Дерсу Узала»  Исаак Иосифович написал прекрасную музыку. Как вспоминал позже композитор, в момент встречи с режиссёром у него ничего не было готово, поэтому он просто сел за рояль и сыграл по-японски то, о чем думает.</p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images58.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-8236 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images58.jpeg" alt="images" width="446" height="334" /></a></span></span></p>
<p>Он действительно умел думать и разговаривать с помощью музыкальных инструментов, обладал утончённым вкусом и безупречным чувством текста и кадра. В итоге, еврей Шварц в творческом содружестве с грузином Окуджавой написали несколько настоящих народных русскоязычных (потому, что не только русских, но таких же понятных и близких для всех, говорящих на русском языке) песен.</p>
<p>К слову, в своё время Исаак Шварц намеревался отказаться от работы в картине «Белое солнце пустыни». Тема Востока казалась ему слишком далекой.</p>
<blockquote><p>«Но, когда я внимательно присмотрелся к сценарию и увидел Сухова, я понял, что хочу написать свою музыку. Сделать по-своему. Написать музыку про вечного странника, который идет домой к своей Екатерине. И у него тысячи причин, которые его отвлекают, и он никогда не придет», &#8212; говорил композитор.</p></blockquote>
<p>Напоследок, Шварц всей мерой таланта отдал дар своему еврейству. Премьера Концерта для оркестра «Желтые звезды» («Пуримшпиль в гетто»), посвященного Раулю Валленбергу и вдохновленного рассказом женщины, выжившей в Каунасском <a href="https://creativpodiya.com/posts/58914" target="_blank" rel="noopener">гетто</a>, состоялась в Москве в 2007 году.</p>
<p><strong>Рождение музыки</strong></p>
<p>Шварц работал до последнего дня. И умер во сне, с музыкой. Он с ней жил, она наполняла его душу, и эта живая душа музыки  Исаака Шварца осталась в его мелодиях, которые с нами сегодня и, похоже, очень надолго. Мелодии приходили сами собой, чаще всего во время прогулок по парку или по улицам Петербурга. Жена композитора Антонина Нагорная описывает эти приходы музыки так:</p>
<blockquote><p>«Часто мы с ним ехали в машине, и он срочно начинал искать бумажку, чтобы записать пришедшую мелодию, тему, но нотной бумаги всегда не оказывалось, тогда он брал конверт, любой огрызок и записывал. Как это рождалось, я думаю, что он и сам не мог объяснить».</p></blockquote>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/x_d585fffa.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-8239 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/x_d585fffa-300x199.jpg" alt="x_d585fffa" width="528" height="350" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/x_d585fffa-300x199.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/x_d585fffa.jpg 604w" sizes="auto, (max-width: 528px) 100vw, 528px" /></a><br />
</span></p>
<p>Исаак Шварц не играл на скрипке. Однако, именно ему Булат Окуджава посвятил свои знаменитые стихи: «Музыкант играл на скрипке – я в глаза ему глядел. Я не то чтоб любопытствовал – я по небу летел…»</p>
<p><strong>Любовь</strong></p>
<p>И, конечно, любовь. В 1979 году 56-летний композитор женился на Антонине Нагорной, с которой счастливо прожил 30 лет. Антонина Нагорная-Шварц на 36 лет младше Исаака Иосифовича. Такая дистанция многие годы позволяла Исааку Иосифовичу чувствовать рядом с собой влюблённую юную девушку. Может быть, именно это дало ему сил на столько лет плодотворной карьеры.</p>
<p>P.S. Данный материал написан в рамках презентации лауреатов арт-медиа проекта «Культурный остров», целью и смыслом которого является популяризация ярких творческих персоналий, тем или иным образом связанных с Сумщиной.</p>
<p><strong>Читайте о других творческих знаменитостях, связанных с Сумщиной, в разделе <a href="https://creativpodiya.com/posts/category/kulturnyj-ostrov">Культурный остров.</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/8240/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>7</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>День рождения Булата Окуджавы в Сумах (фото)</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/17495</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/17495#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 09 May 2014 06:34:57 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Литература]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[Булат Окуджава]]></category>
		<category><![CDATA[Джош Ланца]]></category>
		<category><![CDATA[Исаак Шварц]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=17495</guid>

					<description><![CDATA[В четверг 8 мая, накануне 90-летия Булата Шалвовича Окуджавы, сумчане пели его песни. Событие прошло в отделе литературы по искусству центральной городской библиотеки им. Т.Г. Шевченко. Можно смело утверждать, что пели все присутствующие, потому что песни Булата в Сумах,&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>В четверг 8 мая, накануне 90-летия Булата Шалвовича Окуджавы, сумчане пели его песни.</h2>
<p>Событие прошло в отделе литературы по искусству центральной городской библиотеки им. Т.Г. Шевченко.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200684а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-17500 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200684а-300x225.jpg" alt="P1200684а" width="399" height="298" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200684а-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200684а.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 399px) 100vw, 399px" /></a>Можно смело утверждать, что пели все присутствующие, потому что песни Булата в Сумах, как и во многих других городах и весях нашей планеты, давно стали народными. В качестве солистов-запевал выступали: Игорь Добровольский, Александр Бельский, Оксана Скоробагатская, Алла Титаренко, Игорь Касьяненко и Александр Козинец.</p>
<p>Сам факт того, что песни великого русского поэта, грузина по национальности, звучали в  библиотеке имени великого украинца – символичен.</p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200815а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-17505 " title="P1200815а" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200815а-300x225.jpg" alt="P1200815а" width="395" height="296" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200815а-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200815а.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 395px) 100vw, 395px" /></a></span></p>
<p>Нам в культуре нечего делить. Великая русская культура такое же достояние  каждого цивилизованного украинца, как и украинская. Совсем недавно на фестивале «Organum» российский музыкант, татарин по национальности <a href="https://creativpodiya.com/posts/53584" target="_blank" rel="noopener">Тимур Халиуллин</a> во время своего концерта читал «Заповіт» Тарас Шевченко на украинском.</p>
<p>Не так давно здесь же в библиотеке американец <a href="https://creativpodiya.com/posts/10249" target="_blank" rel="noopener">Джош Ланца</a> пел свои песни на стихи А.С. Пушкина. Уроженец украинского города Ромны Сумской области еврей <a href="https://creativpodiya.com/posts/8240" target="_blank" rel="noopener">Исаак Шварц</a>, в сотрудничестве с Булатом Окуджавой, написал всенародно любимые песни, включая застольный хит всех времён и народов «Ваше благородие, госпожа удача».</p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200771а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-17504 " title="P1200771а" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200771а-225x300.jpg" alt="P1200771а" width="332" height="443" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200771а-225x300.jpg 225w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200771а.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 332px) 100vw, 332px" /></a></span><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-17503 " title="P1200730а" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200730а-225x300.jpg" alt="P1200730а" width="339" height="452" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200730а-225x300.jpg 225w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200730а.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 339px) 100vw, 339px" /><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200717а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-17502 " title="P1200717а" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200717а-225x300.jpg" alt="P1200717а" width="337" height="449" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200717а-225x300.jpg 225w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200717а.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 337px) 100vw, 337px" /></a></span></p>
<p>Этот ряд можно продолжать до бесконечности. Нас делят и сеют между нами вражду только политики. А культура объединяет. Мир до сих пор находится в равновесии, потому что его спасает культура.</p>
<p>И в этом смысле состоявшееся событие со всеми основаниями можно считать актом во имя сохранения мира. Или даже совместной молитвой. Песни Окуджавы ведь так и называют – светскими молитвами.</p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200691а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-17501 " title="P1200691а" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200691а-300x225.jpg" alt="P1200691а" width="367" height="275" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200691а-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200691а.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 367px) 100vw, 367px" /></a><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200818а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-17506 " title="P1200818а" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200818а-300x225.jpg" alt="P1200818а" width="360" height="270" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200818а-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200818а.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 360px) 100vw, 360px" /></a> </span></p>
<p>Акцию организовали &#8212;  КАП «Булат» (руководитель  Игорь Добровольский),  Клуб путешественников (руководитель <a href="https://creativpodiya.com/posts/10926" target="_blank" rel="noopener">Григорий Назаренко</a>) и отдел литературы по искусству  центральной городской библиотеки им. Т.Г. Шевченко.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/17495/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>3</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
