<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Георгий Нарбут &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/tag/georgij-narbut/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Fri, 29 May 2026 06:15:38 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/cropped-новый-АТС1-квадрат-для-интернета-150x150.png</url>
	<title>Георгий Нарбут &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Братья Нарбуты. На раздорожьи двух культур</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/9667</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/9667#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Максим Денисов]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 29 May 2026 06:15:37 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Живопись]]></category>
		<category><![CDATA[Литература]]></category>
		<category><![CDATA[Валентин Катаев]]></category>
		<category><![CDATA[Владими Нарбут]]></category>
		<category><![CDATA[Георгий Нарбут]]></category>
		<category><![CDATA[Глухов]]></category>
		<category><![CDATA[поэзия]]></category>
		<category><![CDATA[Суок]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=9667</guid>

					<description><![CDATA[Есть местности, где сама природа способствует появлению на свет одаренных людей. Глуховский район Сумской области, несомненно, относится к таким местам. В Глухове, тогда казацкой столице Украины, в середине XVIII века родились великие музыканты Дмитрий Бортнянский и Максим Березовский, а также меценат и друг Бетховена Андрей&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_9671" style="width: 269px" class="wp-caption alignright"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images66.jpeg"><img fetchpriority="high" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-9671" class="wp-image-9671 size-full" title="images" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images66.jpeg" alt="images" width="259" height="194" /></a><p id="caption-attachment-9671" class="wp-caption-text">Владимир Нарбут и Серафима Суок</p></div>
<h2>Есть местности, где сама природа способствует появлению на свет одаренных людей. Глуховский район Сумской области, несомненно, относится к таким местам.</h2>
<p>В Глухове, тогда казацкой столице Украины, в середине XVIII века родились великие музыканты <a href="https://creativpodiya.com/posts/8797" target="_blank" rel="noopener">Дмитрий Бортнянский</a> и <a href="https://creativpodiya.com/posts/8861" target="_blank" rel="noopener">Максим Березовский</a>, а также меценат и друг Бетховена <a href="https://creativpodiya.com/posts/9224" target="_blank" rel="noopener">Андрей Разумовский.</a></p>
<p>А в конце XIX века на хуторе Нарбутовка, вблизи уже глубоко провинциального в ту пору Глухова, в семье выпускника физмата Киевского университета представителя древнего литовского дворянского рода Ивана Яковлевича Нарбута родились два брата &#8212; Георгий и Владимир Нарбуты, каждому из которых были одновременно отмеряны небесами великий талант и трагическая судьба.</p>
<p><strong>Владимир Нарбут (родился в 1888 году)</strong> – талантливейший поэт-новатор, один из «шести истинных акмеистов», товарищ Николая Гумилева, который предрекал ему «одно из самых значительных мест в послесимволической поэзии» (после Анны Андреевны, разумеется). Соратник Городецкого, Ахматовой, Мандельштама, Зенкевича по «Цеху поэтов». Прозаик, критик, журналист и редактор, куратор первых радиопередач, общественный и партийный деятель, «колченогий» из катаевского «алмазного венца» русской литературы, за намеренное использование украинских слов названный «Гоголем русской  поэзии».</p>
<div id="attachment_9674" style="width: 260px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Narbut2.jpg"><img decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-9674" class="wp-image-9674 size-full" title="Narbut2" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Narbut2.jpg" alt="Narbut2" width="250" height="299" /></a><p id="caption-attachment-9674" class="wp-caption-text">Георгий Нарбут</p></div>
<p><strong>Георгий Нарбут (родился в 1886 году)</strong> – выдающийся художник, классик украинского искусства, основоположник украинской графики, кроме всего прочего, знаменитый тем, что был основателем, профессором и первым ректором Украинской академии художеств.</p>
<p>А ещё тем, что он &#8212; автор первых украинских государственных знаков времён УНР – банкнот и почтовых марок, разработчик печати и проекта герба Украинской державы. Произведения Георгия Нарбута во многих отношениях остаются образцом для художников, работающих в жанре книжной графики, плакатистов и живописцев-монументалистов.</p>
<p><strong>Владимир Нарбут </strong>хромал из-за перенесённой в детстве операции на правой ноге, приведшей к удалению пятки. У него отсутствовала кисть левой руки, которую удалили после того, как его «неудачно» расстреляли бандиты.</p>
<p>Он заикался, говорил  по-русски с намеренно сильным украинским акцентом, его лицо было истоптано оспой… И при  всём этом вот что пишет о Владимире Нарбуте Валентин Катаев:</p>
<blockquote><p> «… высокий, казавшийся костлявым, с наголо обритой головой, в громадной лохматой папахе, похожей на черную хризантему, чем-то напоминающий не то смертельно раненного гладиатора, не то падшего ангела с прекрасным демоническим лицом, он появлялся в машинном бюро «Одукросты», вселяя любовный ужас в молоденьких машинисток; при внезапном появлении колченогого они густо краснели, опуская глаза на клавиатуры своих допотопных «ундервудов» с непомерно широкими каретками&#8230;»</p>
<p>«Девушек, секретарш и конторщиц его, должно быть, пронизывают любовные токи от одного его взгляда… Может быть, он даже являлся им в грешных снах», &#8212;</p></blockquote>
<p>добавляет Юрий Олеша, описывая  в своём романе «Зависть» «колбасника» Бабичева, в чертах которого легко узнать Владимира Нарбута.</p>
<p>У Олеши были причины не любить Нарбута, который отбил у него жену Серафиму, одну из трёх сестёр Суок. Впрочем, всё скоро уладилось. Юрий Карлович женился на старшей сестре &#8212; Ольге Суок, а на средней &#8212; Лидии был женат Эдуард Багрицкий.</p>
<p>К слову, именно жёнам Юрия Карловича Серафиме и Ольге обязана своим именем главная героиня повести-сказки Олеши «Три толстяка». Сказка эта про революцию и поэтому там имя «Суок» означает «вся жизнь» на выдуманном Олешей «языке обездоленных».</p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/dce5aad4de254239b19d8385e3df16bf.jpg"><img decoding="async" class="aligncenter wp-image-9670 " title="dce5aad4de254239b19d8385e3df16bf" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/dce5aad4de254239b19d8385e3df16bf-300x190.jpg" alt="dce5aad4de254239b19d8385e3df16bf" width="405" height="257" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/dce5aad4de254239b19d8385e3df16bf-300x190.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/dce5aad4de254239b19d8385e3df16bf.jpg 546w" sizes="(max-width: 405px) 100vw, 405px" /></a></span></p>
<p><strong>Георгий Нарбут </strong>одинаково хорошо <a href="https://creativpodiya.com/posts/65606" target="_blank" rel="noopener">рисовал обеими руками</a> и имел феноменальную зрительную память, позволявшую ему восстановить на бумаге сложный орнамент, увиденный несколько лет назад. Кроме того, он умел нравиться самым разнообразным людям, вызывая симпатию преданностью призванию художника, свежей юношеской удивленностью миром, чистосердечностью и артистизмом, который выражался даже в необычном для многих повседневном поведении.</p>
<p>Приближение столетней годовщины Отечественной  войны 1812 года вызвало в нём страстное увлечение русской культурой начала XIX в. Нарбут обставил свою петербуржскую квартиру в духе того времени, носил «онегинский фрак» и соответственно причёсывался.</p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/posterlux-narbut_georgii_ivanovich_1886_1920-illustraciya_k_pooeme_i_kotlyarevskogo_eneida.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-9675 size-medium" title="posterlux-narbut_georgii_ivanovich_1886_1920-illustraciya_k_pooeme_i_kotlyarevskogo_eneida" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/posterlux-narbut_georgii_ivanovich_1886_1920-illustraciya_k_pooeme_i_kotlyarevskogo_eneida-237x300.jpg" alt="posterlux-narbut_georgii_ivanovich_1886_1920-illustraciya_k_pooeme_i_kotlyarevskogo_eneida" width="237" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/posterlux-narbut_georgii_ivanovich_1886_1920-illustraciya_k_pooeme_i_kotlyarevskogo_eneida-237x300.jpg 237w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/posterlux-narbut_georgii_ivanovich_1886_1920-illustraciya_k_pooeme_i_kotlyarevskogo_eneida.jpg 474w" sizes="auto, (max-width: 237px) 100vw, 237px" /></a></span></p>
<p>А после Февральской революции, когда Георгий Иванович вернулся в Киев, он так же страстно увлёкся казацким прошлым Украины и в общении перешёл на <a href="https://creativpodiya.com/posts/63399" target="_blank" rel="noopener">литературную украинскую речь.</a></p>
<p>Иными словами, братья были очень похожи тем, что сейчас называется «харизмой». Но не только. Они и женаты были оба дважды и, несмотря, на разницу в возрасте, в гимназии учились в одном классе. В 1906 году одновременно получили аттестаты зрелости. Правда, оценки в них были разные. Владимир окончил курс с золотой медалью, а Георгий – в основном на «три».</p>
<p>Затем оба отправились в Петербург учиться в университете. Там они первым делом явились к кумиру Георгия выдающемуся художнику–иллюстратору Ивану Билибину и так очаровали его, что он после первого же знакомства предложил им для проживания комнату в своей квартире.</p>
<blockquote><p>«Нарбут огромных, необъятных размеров талант. Я считаю его самым выдающимся, наибольшим из русских графиков», —</p></blockquote>
<p>позже говорил о Георгии И. Билибин.</p>
<p>Через 6 лет вышел сборник стихов <strong>Владимира Нарбута</strong> «Аллилуйя». Его оформили И.Билибин и Г. Нарбут, используя церковнославянский шрифт из старопечатной псалтыри. Однако выход книги закончился скандалом &#8212; автора обвинили в порнографии, тираж изъяли, а сам Владимир Нарбут, спасаясь от уголовного преследования, был вынужден воспользоваться содействием Николая Гумилёва и предпринять вынужденное пятимесячное путешествие в Эфиопию.</p>
<p>И Георгий и Владимир Нарбуты сочетали в себе художественные и административные таланты. Вот ещё один отрывок из книги &#171;Алмазный мой венец&#187; Валентина Катаева.</p>
<blockquote><p>«Нашей «Одукростой» руководил прибывший вместе с передовыми частями Красной Армии странный человек — колченогий. Среди простых, на вид очень скромных, даже несколько серых руководящих товарищей из губревкома, так называемой партийно-революционной верхушки, колченогий резко выделялся своим видом. Он принадлежал к руководящей партийной головке города и в общественном отношении для нас, молодых беспартийных поэтов, был недосягаем, как звезда. Между нами и им лежала пропасть, которую он сам не склонен был перейти. У него были диктаторские замашки, и свое учреждение он держал в ежовых рукавицах. Но самое удивительное заключалось в том, что он был поэт, причем не какой-нибудь провинциальный дилетант, графоман, а настоящий, известный еще до революции столичный поэт из группы акмеистов, друг Ахматовой, Гумилева и прочих, автор нашумевшей книги стихов «Аллилуйя», которая при старом режиме была сожжена как кощунственная по решению святейшего синода. Это прибавляло к его личности нечто демоническое…»<span style="font-family: 'Times New Roman', 'serif'; font-size: 12pt;"> </span></p></blockquote>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/rVOWQSlyDFOcGZh3RAGOHA-article.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-9677 size-medium" title="rVOWQSlyDFOcGZh3RAGOHA-article" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/rVOWQSlyDFOcGZh3RAGOHA-article-222x300.jpg" alt="rVOWQSlyDFOcGZh3RAGOHA-article" width="222" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/rVOWQSlyDFOcGZh3RAGOHA-article-222x300.jpg 222w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/rVOWQSlyDFOcGZh3RAGOHA-article.jpg 444w" sizes="auto, (max-width: 222px) 100vw, 222px" /></a></span></span></p>
<p>В это время <strong>Георгий Нарбут</strong> был уже первым ректором Украинской академии художеств, созданной в 1917 году при содействии М.Грушевского. Когда началась гражданская война, в Киеве завертелась беспрерывная смена правительств. При Деникине Академию лишили помещения, и она существовала в квартире ректора.</p>
<p>В  1920 году в связи с возрождением издательского дела, Академия получила  просторное помещение на Крещатике и печатные станки для графического факультета. Однако, именно в это время здоровье художника начало резко ухудшаться и 23 мая 1920 года после операции по удалению камней из почек Георгия Ивановича Нарбута не стало. Вся его биография уложилась в 34 года.</p>
<p>Последний прижизненный сборник <strong>Владимира Нарбута</strong> — «Александра Павловна» вышел в 1922 году. После этого он, в основном, занимался административной и партийной работой, в частности, &#8212; председательством в правлении крупнейшего советского издательства «Земля и Фабрика», заведыванием подотделом Агитпропа ЦК ВКП (б), общественной деятельностью в центральном бюро секции работников печати Всеработпроса…</p>
<p>Художник <strong>Георгий Нарбут </strong>в последние годы был украинским националистом. Поэт <strong>Владимир Нарбут</strong> – убеждённым большевиком. Но именно Владимир в 1936 году был арестован по обвинению в пропаганде «украинского буржуазного национализма» и в 1938 году (в том же, что и Мандельштам)  расстрелян в лагере НКВД. В тот день ему как раз исполнилось 50…</p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/qN1VgBPebhL4TuG_eCTa0g-article.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignright wp-image-9676 size-medium" title="qN1VgBPebhL4TuG_eCTa0g-article" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/qN1VgBPebhL4TuG_eCTa0g-article-223x300.jpg" alt="qN1VgBPebhL4TuG_eCTa0g-article" width="223" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/qN1VgBPebhL4TuG_eCTa0g-article-223x300.jpg 223w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/qN1VgBPebhL4TuG_eCTa0g-article.jpg 447w" sizes="auto, (max-width: 223px) 100vw, 223px" /></a></span></span></p>
<p>Далее пути братьев расходятся.</p>
<p><strong>Георгий Нарбут стал гордостью современной украинской культуры.</strong> Хотя его имя присутствует и в российских справочниках по искусству, где его называют «русским художником». Георгий Иванович в почёте, его работы, особенно «Абетка», иллюстрации к «Энеиде» И. Котляревского и к басням И.Крылова считаются шедеврами и являются классикой украинской графики, о нём помнят, его биографию изучают, сочинённый им  оригинальный шрифт до сих пор широко тиражируется украинскими художниками.</p>
<p>А поэт <strong>Владимир Нарбут</strong>… Как русскоязычный автор он вроде бы часть русской культуры, которой теперь в Украине не занимаются. Однако после смерти поэта в России не было издано ни одного сборника его стихотворений. Последним был ещё советский, вышедший в 1990 году в издательстве «Современник». И больше Владимира Нарбута, одного из талантливейших и своеобразных поэтов  XX века не издавали…</p>
<p>Ещё по теме: <a class="row-title" href="https://creativpodiya.com/wp-admin/post.php?post=52404&amp;action=edit" aria-label="«Графіка Георгія Нарбута в зібранні Сумського художнього музею ім. Н.Онацького» (Изменить)">Графіка Георгія Нарбута в зібранні Сумського художнього музею ім. Н.Онацького</a></p>
<p>P.S.</p>
<p>***</p>
<p>Одно влеченье: слышать гам,<br />
чуть прерывающий застой,<br />
бродя всю жизнь по хуторам<br />
Григорием Сковородой.</p>
<p>Не хаты и не антресоль<br />
прельстят, а груша у межи,<br />
где крупной зернью ляжет соль<br />
на ломоть выпеченной ржи.<span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/X9n9o1mqlGWO9ueTY77KRQ-article.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignright wp-image-9678 size-medium" title="X9n9o1mqlGWO9ueTY77KRQ-article" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/X9n9o1mqlGWO9ueTY77KRQ-article-212x300.jpg" alt="X9n9o1mqlGWO9ueTY77KRQ-article" width="212" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/X9n9o1mqlGWO9ueTY77KRQ-article-212x300.jpg 212w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/X9n9o1mqlGWO9ueTY77KRQ-article.jpg 425w" sizes="auto, (max-width: 212px) 100vw, 212px" /></a></span></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;">Сверчат кузнечики.<br />
И высь —<br />
сверкающая кисея.<br />
Земля-праматерь!<br />
Мы слились:<br />
твое — мое, я — ты, ты — я.</p>
<p>Мешает ветер пятачки,<br />
тень к древу пятится сама;<br />
перекрестились ремешки,<br />
и на плечах опять сума.</p>
<p>Опять долбит клюка тропу<br />
и сердце, что поет, журча,—<br />
проклюнувшее скорлупу,<br />
баюкаемое курча.</p>
<p>***</p>
<p>СИРИУС</p>
<p><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Nar07r.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignright wp-image-9673 size-medium" title="Nar07r" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Nar07r-219x300.jpg" alt="Nar07r" width="219" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Nar07r-219x300.jpg 219w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Nar07r.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 219px) 100vw, 219px" /></a></span></span></p>
<p>Ангел зимний, ты умер.<br />
Звезда<br />
синей булавкою сердце колет.<br />
Что же, старуха, колоду сдай,<br />
брось туза на бездомную долю.</p>
<p>Знаешь, старуха, мне снился бой:<br />
кто-то огромный, неторопливый<br />
бился в ночи с проворной гурьбой,—<br />
ржали во ржах жеребцы трубой,<br />
в топоте плыли потные гривы&#8230;</p>
<p>Гулкие взмахи тяжелых крыл<br />
воздух взвихрили, и — пал я навзничь.<br />
Выкидышем утробной игры<br />
в росах валялся и чаял казни.</p>
<p>Но протянулась из тьмы рука,<br />
вылитая — верь! — из парафина.<br />
Тонкая, розой льнущая, ткань,<br />
опеленав, уложила в длинный<br />
ящик меня.<span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/48tfHneu5P_9gJYgQ0yf4w-article.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignright wp-image-9669 size-medium" title="48tfHneu5P_9gJYgQ0yf4w-article" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/48tfHneu5P_9gJYgQ0yf4w-article-222x300.jpg" alt="48tfHneu5P_9gJYgQ0yf4w-article" width="222" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/48tfHneu5P_9gJYgQ0yf4w-article-222x300.jpg 222w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/48tfHneu5P_9gJYgQ0yf4w-article.jpg 444w" sizes="auto, (max-width: 222px) 100vw, 222px" /></a></span></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;">Кто будет искать?<br />
Мертвый, живой — я чуял:</p>
<p>потом<br />
пел и кадил надо мною схимник,<br />
пел и кадил, улыбался ртом,—<br />
это не ты ли, мой ангел зимний?</p>
<p>Это не ты ли дал пистолет,<br />
порох и эти круглые пули?..<br />
Песья звезда, миллионы лет<br />
мед собирающая в свой улей!</p>
<p>Ангел, ангел, ты умер.<br />
Звезда,<br />
что тебе я — палач перед плахой?..<br />
В двадцать одно Сыграем-ка.<br />
Сдай,<br />
сдай, ленивая, сивая пряха!</p>
<p>***</p>
<p>УКРОП</p>
<p><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/iyw6ZWI85ei7oZ8i_UJfqw-article.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignright wp-image-9672 size-medium" title="iyw6ZWI85ei7oZ8i_UJfqw-article" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/iyw6ZWI85ei7oZ8i_UJfqw-article-225x300.jpg" alt="iyw6ZWI85ei7oZ8i_UJfqw-article" width="225" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/iyw6ZWI85ei7oZ8i_UJfqw-article-225x300.jpg 225w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/iyw6ZWI85ei7oZ8i_UJfqw-article.jpg 451w" sizes="auto, (max-width: 225px) 100vw, 225px" /></a></span></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;">Тянет медом от укропа,<br />
поднял морду, воя, цербер.</p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;">Из-за века — глаз циклопа:<br />
полнолунье на ущербе.</p>
<p>Под мельницей ворочает<br />
колеса-жернова<br />
мучарь да нежить прочая,<br />
сама едва жива.</p>
<p>А на горке, за овином,<br />
за цыгельной — ветряки.<br />
Ты нарви, нарви, нарви нам,<br />
ведьма, зелья от руки!</p>
<p>Пошастать бы амбарами,<br />
замки травой взломать:<br />
не помирать же старыми,<br />
такую твою мать!</p>
<p>Прется виево отродье;<br />
лезет в гору на циклопа.<br />
Пес скулит на огороде,<br />
Задыхаясь от укропа.</p>
<p>***</p>
<p><strong>Живопись Георгия  Нарбута </strong></p>
<p><strong>Стихи Владимира Нарбута  </strong></p>
<p><strong>Источник: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/9667/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>2</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Перлини Сумщини. Колір неба в сонячний день</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/61655</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/61655#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Надежда Юрченко]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 07:25:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Владимир Нарбут]]></category>
		<category><![CDATA[Георгий Нарбут]]></category>
		<category><![CDATA[Сумской художественный музей им.Н.Онацкого]]></category>
		<category><![CDATA[Федор Кричевский]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=61655</guid>

					<description><![CDATA[Сумщина пишається тим, що є колискою видатних українських митців, таких як: О. Богомазов, М. Мурашко, В. Зарецький, Г. Гавриленко, І. Кавалерідзе, О. Грищенко, брати Нарбути, Бурлюки, Кричевські та ін. Твори багатьох з них зберігаються&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Сумщина пишається тим, що є колискою видатних українських митців, таких як: О. Богомазов, М. Мурашко, В. Зарецький, Г. Гавриленко, <a href="https://creativpodiya.com/posts/16200" target="_blank" rel="noopener">І. Кавалерідзе</a>, О. Грищенко, <a href="https://creativpodiya.com/posts/9667" target="_blank" rel="noopener">брати Нарбути</a>, Бурлюки, Кричевські та ін.</h2>
<p>Твори багатьох з них зберігаються в музеях країни, за кордоном, а також на батьківщині, серед яких унікальний ранній твір Федора Кричевського «Дівчинка у блакитному» з Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва.</p>
<div id="attachment_61660" style="width: 360px" class="wp-caption alignright"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/1.-Ф.-Кричевський-1879-1947-Дівчинка-в-блакитному.-1903-04.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-61660" class="wp-image-61660 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/1.-Ф.-Кричевський-1879-1947-Дівчинка-в-блакитному.-1903-04.jpg" alt="Ф. Кричевський 1879-1947 Дівчинка в блакитному. 1903-04" width="350" height="669" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/1.-Ф.-Кричевський-1879-1947-Дівчинка-в-блакитному.-1903-04.jpg 350w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/1.-Ф.-Кричевський-1879-1947-Дівчинка-в-блакитному.-1903-04-157x300.jpg 157w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a><p id="caption-attachment-61660" class="wp-caption-text">Ф. Кричевський 1879-1947 Дівчинка в блакитному. 1903-04</p></div>
<p>Під час навчання в Москві та С.-Петербурзі, Федір  Кричевський щоразу на літніх канікулах відвідував малу батьківщину. У 1901 р. він закінчує Московське училище живопису, скульптури та архітектури, а через два роки стає студентом Петербурзької Академії мистецтв. Саме в рідних його серцю пленерах, у селі Ворожбі – «…розташоване на шляху Суми – Харків, через Лебедин»* – живописець вдосконалював майстерність.</p>
<p>Із початком своєї творчої діяльності художник був налаштований на форматні композиції, серед яких виокремлюються жанрові портрети матері та молодшої сестри Марійки. Останній, єдиний твір з великої спадщини видатного земляка, подарований Лебединському музею в 1960 р. Марією Григорівною Абрамець (Кричевською).</p>
<p>Світове мистецтво зберігає багато яскравих зразків дитячих образів, одне з них – імпресіоністичне полотно «Дівчинка у блакитному» (п. о. 140 х 75см) українського реформатора живопису Федора Кричевського (1879-1947). Світла та сонячна картина приваблює особливою невимушеністю, безпосередністю дівчинки, яка із задоволенням позує своєму брату художнику.</p>
<p>«Люди в селі були гарні, і коли Федір приїздив, то писав натуру з «жаром», самозахоплено. Особливо любив писати Мар’яну, яка називала його «маляром»*. Згодом і свою доньку художник назве ім’ям рідної сестри.</p>
<p>Картина вражає майстерно узагальнюючим образом сяючої дівчинки на повний зріст, серед зелені та квітів. Етюдною жвавістю живописець зупиняє швидкоплинну мить літнього ранку.</p>
<div id="attachment_61661" style="width: 360px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/05.-Е.-Мане-1832-1883-Троянди-в-фужері.1882.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-61661" class="size-full wp-image-61661" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/05.-Е.-Мане-1832-1883-Троянди-в-фужері.1882.jpg" alt="Е. Мане 1832-1883 Троянди в фужері.1882." width="350" height="479" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/05.-Е.-Мане-1832-1883-Троянди-в-фужері.1882.jpg 350w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/05.-Е.-Мане-1832-1883-Троянди-в-фужері.1882-219x300.jpg 219w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a><p id="caption-attachment-61661" class="wp-caption-text">Е. Мане 1832-1883 Троянди в фужері.1882.</p></div>
<p>Лазурний колір неба з грайливими сонячними відблисками панує у вільній сукні, що підкреслює тендітність дитини, а її вохриста усміхнена голівка в контражурі з розпущеним русявим волоссям у білому капелюшку, ніби накрите хмаринкою сонце, сповнена радістю прохолоди. Навколо дівчинки – трохи «стомлені», липневі кущі та помаранчеві лілії-півні, присутні також в суворому профільному портреті матері художника, Прасковії Кричевської.</p>
<p>Уникаючи зайвої декоративності, автор будує композицію на контрастах світлого і темного з багатими відтінками, залишає враження величного та яскравого, завдяки вертикальному формату й імпресіоністичній манері, за своєю «крихкістю» тотожній «Трояндам у фужері» (1882) Е. Мане. Пізніше, у 1910 р. в Алупці, Василь Кричевський напише «свої» троянди в склянці, де насичена гама квітів «тримається» на прозорих градаціях спектральних кольорів. У той час, на перетині століть з’являються й такі хрестоматійні твори, як: «Діти» та «Портрет Міки Морозова», написані в холодних і теплих тонах В.О. Сєровим, учителем Федора в Московському училищі. Різні митці, різних культур, кожний з яких втілив своє бачення та психологічний образ дітей.</p>
<div id="attachment_61662" style="width: 360px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/06.-Кричевський-В.1872-1952-Троянди.-1910.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-61662" class="size-full wp-image-61662" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/06.-Кричевський-В.1872-1952-Троянди.-1910.jpg" alt="Кричевський В.1872-1952 Троянди. 1910" width="350" height="286" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/06.-Кричевський-В.1872-1952-Троянди.-1910.jpg 350w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2019/11/06.-Кричевський-В.1872-1952-Троянди.-1910-300x245.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a><p id="caption-attachment-61662" class="wp-caption-text">Кричевський В.1872-1952 Троянди. 1910</p></div>
<p>Відтінки лазурної блакиті в картині Кричевського гармонійно поєднуються та наповнюють інші кольори, які заспокоюють, провокують, підкреслюють жіночність. Сама по собі лазур має багату гаму – від ніжно блакитного до насиченого синього та бузкового, вона близька до бірюзового або до аквамаринового кольору. Її відтінками стали берлінська, турецька, єгипетська сині, адріатична блакитна та морської хвилі. Лазур приваблива, залишає яскраве враження як і вогненно червоні барви, але вони більш категоричні. Лазур дарує спокій і схиляє до споглядання. Дівчинка на картині ніби символізує безтурботне життя, намагається бути дорослішою, в капелюшку, намисті, темний колір яких перегукується з модними черевичками, а в руці тримає пір’ячка павича, що підкреслюють тонку натуру.</p>
<p>У Ворожбі шанували родину Кричевських, «пани з панів, завжди за руку віталися»*, особливо братів-художників Василя та Федора. «Ворожба – це дуже інтелігентне село»*, а ще воно було «…велике село: дві церкви, щодня – базар. Цегляні крамниці і пошта. Від повітового міста Сум віддалене на 20 верст. Зв’язок – на підводах»*. До речі, тамтешній Свято- Преображенський собор розписував Василь Кричевський в розробленому ним стилі українського модерну. «Брати ставили вистави, в яких брали участь агроном, акцизний чиновник… Декорації малював Федір, а потім Микола і Василь; а за музику був оркестр стражників з Лебедина. Вистави влаштовувалися з благодійною метою»*.</p>
<p>Ранній твір Федора Кричевського «Дівчинка у блакитному» нагадує про безхмарне тепле літо, прозорі крильця метеликів і про чудових блакитних пташок танагра-медососи. Дає можливість втекти в мрію з повсякденних сірих буднів.</p>
<p><strong>Раніше ми писали: <a href="https://creativpodiya.com/posts/52404" target="_blank" rel="noopener">Графіка Георгія Нарбута в зібранні Сумського художнього музею ім. Н.Онацького</a></strong></p>
<p>*Борис Кричевський «З історії роду Кричевських». Листи Марусі і Варі. Хроніка 2000. 1997 С.239-256</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/61655/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>«Культурный остров. 8-й сезон» в Сумах. Классика. Георгий Нарбут</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/63966</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/63966#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 29 Jan 2021 08:48:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Живопись]]></category>
		<category><![CDATA[Культурный остров]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Георгий Нарбут]]></category>
		<category><![CDATA[новости культуры]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=63966</guid>

					<description><![CDATA[На Сумщине уже более 8-ми лет существует арт-медиа проект, созданный для популяризации культуры, искусства и творческого отношения к жизни. Называется он «Культурный остров». Каждый год  на «Остров» получает приглашение семёрка ярких творческих личностей, чей&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>На Сумщине уже более 8-ми лет существует арт-медиа проект, созданный для популяризации культуры, искусства и творческого отношения к жизни.</h2>
<p>Называется он «Культурный остров». Каждый год  на «Остров» получает приглашение семёрка ярких творческих личностей, чей вклад в создание творческой атмосферы региона отмечает экспертная комиссия, составленная из «жителей Острова».</p>
<p>В результате, с течением времени «Культурный остров» становился всё более густонаселенным и к 2021 году превратился из символического собрания талантливых творческих современников в основание для формирования виртуального музея культуры Сумского региона.</p>
<div id="attachment_9674" style="width: 260px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Narbut2.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-9674" class="size-full wp-image-9674" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Narbut2.jpg" alt="Георгий Нарбут" width="250" height="299" /></a><p id="caption-attachment-9674" class="wp-caption-text">Георгий Нарбут</p></div>
<p>А в музее обязательно должны быть представлены таланты прошлого. Так возникла идея «звёздной семёрки» лауреатов 2021 года, в которую вошли уважаемые и почитаемые уроженцы и жители Сумщины, творившие в минувшие годы.</p>
<p>Как составлялась «звёздная семёрка», и кто её украсил своим присутствием читайте в материале:  <a href="https://creativpodiya.com/posts/63897"><strong>У Сумах визначили лауреатів «Культурного острова 2021»</strong></a></p>
<p>Почётное место в этом звёздном списке, безусловно, занимает <strong>уроженец Глуховщины  Георгий Нарбут (1886 – 1920)</strong>  &#8212; художник-график и иллюстратор, автор дизайна первых украинских денег, почтовых марок и проекта герба Украинской державы, один из основателей и первый ректор Украинской академии художеств.</p>
<p>Здесь, на медиа-портале АТС размещены два материала, ознакомившись с которыми, можно получить представление о жизни нашего знаменитого земляка.</p>
<p>В публикации Максима Денисова &#171;<a href="https://creativpodiya.com/posts/52404" target="_blank" rel="noopener">Братья Нарбуты. На раздорожьи двух культур</a><strong>&#187; </strong>идёт речь об удивительно по-разному драматичных судьбах, которые выпали двум  братьям: художнику Георгию и поэту Владимиру Нарбутам.</p>
<p>А в эссе Надежды Юрченко «<strong><a href="https://creativpodiya.com/posts/52404" target="_blank" rel="noopener">Графіка Георгія Нарбута в зібранні Сумського художнього музею ім. Н.Онацького</a>» </strong>есть много  интересного<strong> </strong>о творческом пути и графических работах знаменитого художника.</p>
<p>Уроженец Сумщины Георгий Нарбут был в первых рядах той творческой и интеллектуальной элиты, которая в самом начале наполняла конкретными смыслами идею независимости Украины – страны, в которой мы сейчас живём. И одного этого достаточно, чтобы смело утверждать, что и личность его, и деятельность востребованы сегодня и будут актуальны в будущем.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/63966/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Графіка Георгія Нарбута в зібранні Сумського художнього музею ім. Н.Онацького</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/52404</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/52404#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Надежда Юрченко]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 23 May 2016 05:08:25 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Живопись]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Георгий Нарбут]]></category>
		<category><![CDATA[иллюстрация]]></category>
		<category><![CDATA[Сумской художественный музей им.Н.Онацкого]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=52404</guid>

					<description><![CDATA[В цьому році уся мистецька громадськість відзначає 130-у річницю від дня народження видатного українського художника, засновника національної графіки Георгія Івановича Нарбута (1886-1920). В зібранні Сумського художнього музею зберігаються сім творів, які надійшли у 1980-і&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>В цьому році уся мистецька громадськість відзначає 130-у річницю від дня народження видатного українського художника, засновника національної графіки Георгія Івановича Нарбута (1886-1920).</h2>
<div id="attachment_52413" style="width: 236px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Силует-художника-В.Д.-Замирайла_thumb.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-52413" class="wp-image-52413 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Силует-художника-В.Д.-Замирайла_thumb.jpg" alt="Силует художника В.Д. Замирайла. Автор Георгий Нарбут" width="226" height="320" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Силует-художника-В.Д.-Замирайла_thumb.jpg 226w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Силует-художника-В.Д.-Замирайла_thumb-212x300.jpg 212w" sizes="auto, (max-width: 226px) 100vw, 226px" /></a><p id="caption-attachment-52413" class="wp-caption-text">Профільний силует Володимира Замирайла.</p></div>
<p>В зібранні Сумського художнього музею зберігаються сім творів, які надійшли у 1980-і роки від його сина, відомого сценографа, народного художника України, лауреата Національної премії Т. Шевченка Данила Нарбута. Це окремі дитячі ілюстрації 1909, 1911 і 1917 років – „Теремок. Мизгир”, „Царство іграшок”, „Українська абетка”, а також профільний силует Володимира Замирайла, які були створені в кращі роки життя художника.</p>
<p>Народився майбутній художник на хуторі Нарбутівка (Глухівській повіт), у родовому маєтку. Там, у красивому пейзажному оточенні народжувалась і виростала велика родина Нарбутів, яка жила в кількох старовинних палацах з живописними краєвидами. Саме враження, що склались з дитинства, лягли в основу багатьох його творів.</p>
<p>В десятирічному віці Георгія було зараховано до Глухівської гімназії. До цього часу він вже міг читати та писати „красивим каліграфічним почерком”, багато малював, знав всі жанри і види образотворчого мистецтва.</p>
<p>З 1906 р. Г.І. Нарбут їде навчатись до Петербурзького університету, там же знайомиться з видатним російським художником-ілюстратором дитячих казок І.Я. Білібіним, який був у нього першим вчителем на шляху професійного оволодіння книжковою ілюстрацією. Згодом Нарбута приймають до творчого угрупування „Світ мистецтва”.</p>
<p><strong>Раніше ми писали: <a href="https://creativpodiya.com/posts/9667" target="_blank" rel="noopener">Братья Нарбуты. На раздорожьи двух культур</a></strong></p>
<p>Одним з ранніх творів є ілюстрація до казки „Мизгир” (1909), що найбільш пов’язана з емоціями та споминами дитинства. Творча доля митця була досить насичена. В тому ж 1909 році він їде в Мюнхен „копіювати Дюрера”. На батьківщині Лускунчика художник задумав створити серію книг, де головними героями стали іграшки.</p>
<div id="attachment_52412" style="width: 300px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Мизгирь_thumb.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-52412" class="wp-image-52412 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Мизгирь_thumb.jpg" alt="Мизгирь. Автор Георгий Нарбут" width="290" height="417" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Мизгирь_thumb.jpg 279w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Мизгирь_thumb-209x300.jpg 209w" sizes="auto, (max-width: 290px) 100vw, 290px" /></a><p id="caption-attachment-52412" class="wp-caption-text">ілюстрація до казки „Мизгир”</p></div>
<div id="attachment_52411" style="width: 283px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Вам-уклін_thumb1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-52411" class="wp-image-52411 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Вам-уклін_thumb1.jpg" alt="Вам уклін. Автор Георгий Нарбут" width="273" height="417" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Вам-уклін_thumb1.jpg 262w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Вам-уклін_thumb1-197x300.jpg 197w" sizes="auto, (max-width: 273px) 100vw, 273px" /></a><p id="caption-attachment-52411" class="wp-caption-text">Вам уклін.</p></div>
<p>&nbsp;</p>
<div id="attachment_52408" style="width: 296px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Барабанщик_thumb.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-52408" class="wp-image-52408 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Барабанщик_thumb.jpg" alt="Барабанщик. Автор Георгий Нарбут" width="286" height="400" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Барабанщик_thumb.jpg 286w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Барабанщик_thumb-215x300.jpg 215w" sizes="auto, (max-width: 286px) 100vw, 286px" /></a><p id="caption-attachment-52408" class="wp-caption-text">Барабанщик.</p></div>
<div id="attachment_52409" style="width: 283px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/На-плацу_thumb.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-52409" class="wp-image-52409 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/На-плацу_thumb.jpg" alt="На плацу. Автор Георгий Нарбут" width="273" height="400" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/На-плацу_thumb.jpg 273w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/На-плацу_thumb-205x300.jpg 205w" sizes="auto, (max-width: 273px) 100vw, 273px" /></a><p id="caption-attachment-52409" class="wp-caption-text">На плацу.</p></div>
<p>В Сумському музеї зберігається три ілюстрації, у яких автор використовує весь арсенал військових атрибутів, які свідчать про глибокі знання історії, та предметів, що розкривають тему творів. Георгій Нарбут був неперевершеним майстром портретного силуету в класичному трактуванні. В колекції музею зберігається один з таких творів – портрет художника-графіка В.Д. Замирайла (1916).</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Українська-абетка-_thumb.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-52406" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Українська-абетка-_thumb.jpg" alt="Українська абетка. Георгий Нарбут" width="280" height="400" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Українська-абетка-_thumb.jpg 280w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Українська-абетка-_thumb-210x300.jpg 210w" sizes="auto, (max-width: 280px) 100vw, 280px" /></a><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Українська-абетка_thumb.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-52407" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Українська-абетка_thumb.jpg" alt="Українська абетка. Георгий Нарбут" width="284" height="400" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Українська-абетка_thumb.jpg 284w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/05/Українська-абетка_thumb-213x300.jpg 213w" sizes="auto, (max-width: 284px) 100vw, 284px" /></a></p>
<p>Кілька років митець працював над „Українською абеткою”. Серед найбільш вдалих – два аркуша з літерами „О” та „С”. В цих роботах художник створює свій неповторний стиль з характерною округлістю форм, точною лінією, яка вимальовує польові квіти та рослини, що складаються в чудовий вінок.</p>
<p><strong>Раніше ми писали про безсмертну «Енеїду», яку теж ілюстрував Г.І. Нарбут, в матеріалі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/25477" target="_blank" rel="noopener">Як давньоруська мова стала українською?</a></strong></p>
<p>Всі твори невід’ємно внутрішньо пов’язані з „малою батьківщиною” завдяки яскравим спогадам про дитинство. Художник часто згадував Глухів і місце свого народження, яке відвідував майже щорічно. Г.І. Нарбут творив не тільки в українському дусі, але і говорив українською мовою, вивчав та розробляв давні родові герби, орнаменти, в далекому 1918 р. був автором перших українських гривень, викладав в Українській академії мистецтв та дбав про світле майбутнє національної культури.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/52404/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Сумщина – это область, где больше всего любят Украину и деньги</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/47637</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/47637#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 06 Oct 2015 20:13:56 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Факты]]></category>
		<category><![CDATA[Георгий Нарбут]]></category>
		<category><![CDATA[гривна]]></category>
		<category><![CDATA[деньги]]></category>
		<category><![CDATA[карбованец]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=47637</guid>

					<description><![CDATA[Несмотря на то, что Сумская область находится на «окраине цивилизации» и редко присутствует в новостях центральных каналов, именно здесь родилось несколько знаменитых людей, оказавших серьёзное влияние на формирование украинской государственности вообще, и на создание&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Несмотря на то, что Сумская область находится на «окраине цивилизации» и редко присутствует в новостях центральных каналов, именно здесь родилось несколько знаменитых людей, оказавших серьёзное влияние на формирование украинской государственности вообще, и на создание украинских денег, как важного державного атрибута, в частности.</h2>
<p><strong>Начнём с современности </strong></p>
<p><strong><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Стопка-монет.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-20137 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Стопка-монет.jpg" alt="монеты" width="226" height="170" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Стопка-монет.jpg 670w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Стопка-монет-300x226.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 226px) 100vw, 226px" /></a>Владимир Стельмах.</strong> Председатель Национального банка Украины с 3 декабря 2008 года  по 23 декабря  2010 года. В 1993 -1999 годах &#8212; первый заместитель Председателя НБУ Виктора Ющенко с правом решения самых важных вопросов.</p>
<p>Родился в селе Александровка Великописаревского района Сумской области.</p>
<p><strong>Виктор Ющенко</strong>. Главный банкир страны с 1993 по 1999 год. Один из авторов и главных исполнителей денежной реформы, в результате которой в оборот была введена гривна. Во время пребывания Виктора Ющенко на посту Председателя Нацбанка Украины была создана Государственная казна и построен Банкнотно-монетный двор.</p>
<p>Родился  в селе Хоружевка Недригайловского района Сумской области.</p>
<p><strong>Анатолий Епифанов. </strong>Создатель и первый ректор Украинской академии банковского дела (с 1996 по 2013 год).</p>
<p>Родился в селе Коровинцы Недригайловского района Сумской области.</p>
<p>Ранее мы писали: <strong><a href="https://creativpodiya.com/posts/4922" target="_blank">Музей денег в Сумах</a></strong></p>
<p><strong>А теперь вернёмся на сто (примерно) лет назад</strong></p>
<p><strong>Александр Богомазов</strong> (1980-1930) – украинский художник-авангардист, которого называли «украинским <a href="https://creativpodiya.com/posts/41544" target="_blank">Пикассо</a>». Кроме деятельности на ниве «чистого искусства», известен как один из авторов эскизов украинских карбованцев, имевших хождение при гетмане Павле Скоропадском.</p>
<p>Родился в пгт Ямполь (в то время слобода) Сумской области.</p>
<p><strong>Василий Кричевский</strong> (1872 – 1952) – украинский живописец, график, художник кино. Один из основателей Украинской Академии искусств, профессор. Автор эскиза первой украинской гривны, выпущенной в 1918 году Центральной Радой.</p>
<p>Родился в селе Ворожба Лебединского района Сумской области</p>
<p>Ранее мы писали: <strong><a href="https://creativpodiya.com/posts/17091" target="_blank">История Украины, или Белка в колесе</a></strong></p>
<p><strong>Георгий Нарбут (1886 – 1920) &#8212; выдающийся украинский график и иллюстратор.</strong></p>
<p>Автор эскиза украинского карбованца, выпускавшегося при УНР. Участвовал в разработке денежных знаков, печатавшихся при Центральной Раде и гетмане Скоропадском. В оформлении купюр применял изысканные орнаменты в духе украинского барокко XVII-XVIII веков, декоративные шрифты, орнаменты украинских книжных гравюр XVII века, изображение родового знака князя Владимира Великого тризуба и самострела – герба Киевского магистрата XVI-XVIII.</p>
<p>На 100-гривневой банкноте им были изображены рабочий с молотом и крестьянка с серпом на фоне роскошного венка из цветов и плодов. Когда в 1937 году Верой Мухиной была создана очень похожая скульптурная группа «Рабочий и колхозница», автор макета Борис Иофан утверждал, что его вдохновила античная статуя «Тираноборцы», а не работа Георгия Нарбутова. Что ж бывает….</p>
<p>На 500-гривневой купюре Нарбутом была изображена аллегория &#171;Молодая Украина&#187; в виде озаренной девичьей головки в венке, благодаря чему, купюра получила народное название &#171;горпинка&#187;.</p>
<p>Родился на хуторе Нарбутовка Глуховского района Сумской области.</p>
<p>У Георгия, к слову, был не менее выдающийся брат – Владимир. Читайте больше о судьбах братьев в материале <strong><a href="https://creativpodiya.com/posts/9667" target="_blank">Братья Нарбуты. На раздорожьи двух культур</a></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/47637/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
