<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Польша &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/tag/polsha/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Wed, 15 Oct 2025 18:03:00 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/cropped-новый-АТС1-квадрат-для-интернета-150x150.png</url>
	<title>Польша &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Диво на Віслі. Відлуння та наслідки</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/67903</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/67903#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Максим Денисов]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 15 Oct 2025 18:46:30 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Общество]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Битва на Віслі]]></category>
		<category><![CDATA[війна]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<category><![CDATA[Юзеф Пілсудський]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=67903</guid>

					<description><![CDATA[Час від часу в історії трапляються такі вузлові моменти, коли в одному місці часопростору, непомітно для непильного ока, збігаються причини та наслідки багатьох, здавалося б зовні зовсім не пов’язаних між собою, ситуацій та подій.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Час від часу в історії трапляються такі вузлові моменти, коли в одному місці часопростору, непомітно для непильного ока, збігаються причини та наслідки багатьох, здавалося б зовні зовсім не пов’язаних між собою, ситуацій та подій.</h2>
<p>«Диво на Віслі» &#8212;  один з таких вузлових епізодів.</p>
<p><strong>Факт</strong></p>
<p>У часи польсько-радянської війни 1920 року Червона Армія переможно атакувала польсько-українське військо і примусила його відступати аж до Варшави. Польщу червоні взагалі планували пройти транзитом. Месіанською метою походу був експорт світової революції до Берліну &#8212; Ленін вже бачив себе виступаючим на броньовику у центрі германської столиці…</p>
<p>Але раптом щось пішло не так. Об’єднані польські та українські війська перейшли у контрнаступ і гнали червоних аж доки не втомилися. А потім, після перемовин, сторони завершили війну з Західною Білоруссю, Галичиною та частиною інших українських територій у складі Польщі.</p>
<p>Та ще й Радянській уряд мав виплати величезні репарації. Зрозуміло, що після усіх попередніх перемог Червоної Армії, звитяга поляків сприймалася як диво. Під цією назвою подія і увійшла в історію.</p>
<p><strong>Незалежна Польща та буферні держави</strong></p>
<p>В 1795 році, після третього розділу, Польща остаточно втратила самостійність і була поділена між трьома панівними імперіями того часу: Германською (Прусською), Австро-Угорською та Російською.</p>
<p>Так тривало до 1918 року, коли завершилася Перша Світова війна, одним з результатів якої став розпад цих імперій. Таким чином Польща, так би мовити, самоплином, як Україна у 1991-му, отримала незалежність і шанс на відродження.</p>
<div id="attachment_67905" style="width: 384px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/06/YUzef-Pilsudskiy-1.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-67905" class="wp-image-67905 " title="Юзеф Пілсудський" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/06/YUzef-Pilsudskiy-1-300x278.jpg" alt="Юзеф Клеменс Пілсудський" width="374" height="347" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/06/YUzef-Pilsudskiy-1-300x278.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/06/YUzef-Pilsudskiy-1.jpg 324w" sizes="(max-width: 374px) 100vw, 374px" /></a><p id="caption-attachment-67905" class="wp-caption-text">Маршал Юзеф Клеменс Пілсудський</p></div>
<p>Керівником нової Польською держави став Юзеф Пілсудський, котрий вже багато років виступав активним учасником польської боротьби за самовизначення. Уряд Пілсудського мав потужну підтримку від Франції та Англії. Щодо стосунків з Росією, тоді вже більшовицькою, то польське керівництво дійшло висновку, що краще мати між нею та Польщею якусь буферну державу, або дві, ніж спільний кордон.</p>
<p>Таким було обґрунтування польської підтримки незалежності України та Білорусі. Вельми логічна і край актуальна для будь-якої епохи ідея. Мати на своєму кордоні вічно голодну до чужих територій імперію московитів ніхто не хоче. Не хотіли і поляки. Тому вирішили сприяти українським інтересам.</p>
<p><strong>Україно-польська війна</strong></p>
<p>Швидко казка мовиться та непросто справа робиться. Для початку треба було визначитися &#8212; а де ж, власне, завершується сама Польща, де її кордони. Поляки, зрозуміло, сприймали себе як спадкоємців Речі Посполитої. Саме на ті часи прийшовся розквіт Польщі, коли вона була фактично центром потужної державної формації, до складу якої входили сучасні Литва, Україна, Польща та Білорусь.</p>
<p>Іншої думки були галичани. В 1918 році вони заснували Західноукраїнську народну республіку зі столицею у Львові, який поляки взагалі-то вважали культурно і духовно своїм. Після Акту Злуки інтереси вже Західної області Української народної республіки представляла <a href="https://creativpodiya.com/posts/17091" target="_blank" rel="noopener">УНР</a>. Але більше морально. У відповідальну мить війська УНР залишилися в Києві – там, як завжди, чубилися за владу. І західні українці програли місцеві військові змагання полякам.</p>
<p>За підсумками тієї війни 22 квітня 1920 року між УНР та Польщею був укладений Варшавський договір. Згідно з ним Польща отримувала практично всі західноукраїнські території. А центр, схід, південь і північ України залишалися за УНР. Кордон встановлювався по річці Збруч.</p>
<p>Зрозуміло, що Варшавські домовленості не сподобалося західним українцям. І 20 грудня 1919 року уряд ЗУНР у вигнанні розірвав Акт Злуки з УНР. У той же приблизно час виник перший осередок спротиву фактичній польській окупації &#8212; Українська Збройна Організація, яка стала базою ОУН і низки подальших україно-польських конфліктів.</p>
<p><strong>Польсько-радянська війна</strong></p>
<p>Після визначення та юридичного оформлення нових кордонів Польщі, настав час формування тих самих буферних держав. І у квітні 1920 року поляки посунули на більшовиків. З ними в союзі, згідно до того ж Варшавського договору, виступили війська УНР. У даному випадку політичні інтереси сторін збігалися. Війна йшла вдало. На початку травня польсько-українське військо зайшло у Київ.</p>
<div id="attachment_67909" style="width: 534px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/06/308458_original.jpg"><img decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-67909" class="wp-image-67909 " title="Польське військо 1920 рік" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/06/308458_original-300x150.jpg" alt="Польське військо 1920 рік" width="524" height="262" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/06/308458_original-300x150.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/06/308458_original.jpg 500w" sizes="(max-width: 524px) 100vw, 524px" /></a><p id="caption-attachment-67909" class="wp-caption-text">Польське військо 1920 рік</p></div>
<p>А потім настала черга тиснути Червоній Армії. Справа у тому, що, по-перше, поляки почали поводити себе на захоплених територіях як господарі, і це не сподобалося місцевим мешканцям. А по-друге…</p>
<p><strong>Чому більшовики перемогли в 1918-1921 роках</strong></p>
<p>Здавалося б, що молода Радянська держава не мала жодного шансу на перемогу над численними супротивниками як внутрішніми, так і  інтервентами. Але більшовики перемогли. На їхню користь зіграло декілька мудрих ідей «вождя світового пролетаріату».</p>
<p>«Земля селянам, фабрики робітникам!». Зрозуміло, що це гасло привернуло на бік революціонерів народні маси. Особливо на початку, коли люди ще не зрозуміли, що їх дурять. А потім вже було пізно, бо запрацювало ЧК.</p>
<p>«Більшовики виступають за право націй на самовизначення» &#8212; так Ленін сотовариші завоювали симпатії частини націоналістів. У тій же радянсько-польській війні на боці Совєтів брав участь не тільки Фелікс Едмундович Дзержинський, а й багато інших поляків, котрі цілком нормально сприймали Польщу в якості однієї з республік всесвітньої російської федерації.</p>
<p>Теж саме і щодо частини українців. Супротив збройних формувань УНР діяли на боці Червоної Армії і полки представників УРСР зі столицею в Харкові.</p>
<p>У якості ілюстрації. Якось до поляків приїхали посли від Денікіна з пропозицією скоординувати дії і вдарити по червоним синхронно. Поляки відмовилися. Бо Денікін, і взагалі білі, були для них  реставраторами монархії, тобто тієї самої Російської імперії, для якої не існувало державності польської. Іншими словами, з білими у поляків була екзистенційна війна за право виживання як нації. А з червоними йшла суперечка виключно за те, хто більше територій візьме під вплив.</p>
<p>І нарешті ще один важливий фактор більшовицької перемоги &#8212; стратег Ленін насправді захопив не тільки пошту, вокзал і телеграф. Ще більшовики примудрилися взяти під контроль склади зі зброєю, які у більшості розташовувалися поблизу Москви та Петербургу. А зброї там було неміряно – вже кілька років промисловість працювала на війну.</p>
<p>До речі, воєначальники червоних скаржилися у Центр, що їхнє військо голодне, голе-босе і заїдене вошами. Отак. Нічого не було. Але боєприпасів вистачало.</p>
<p>А ще Ленін швидко зметикував, що без професійних військових на одних «комісарах в пильних шлємах» далеко не доскачеш. І залучив спеців з військових справ, які втілили ідею мобільної війни, базою якої стала кіннота, зокрема, знаменита Перша Кінна армія Будьонного. Ми до неї ще повернемося.</p>
<p><strong>Наступ червоних </strong></p>
<p>Завдяки вищезазначеним факторам в 1920 році почався переможний наступ червоних на Варшаву. Сунули двома фронтами. Західний (командувач М.Тухачевський, член Реввійськради Ф. Дзержинській)) мав на меті захоплення Варшави. А Південно-Західний (командувач  Олександр Єгоров, член Реввійськради И.Сталін) атакував Львів.</p>
<div id="attachment_67910" style="width: 458px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/06/images-1.jpg"><img decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-67910" class="wp-image-67910 " title="Вожді світового пролетаріату" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/06/images-1.jpg" alt="Вожді світового пролетаріату" width="448" height="273" /></a><p id="caption-attachment-67910" class="wp-caption-text">Вожді світового пролетаріату</p></div>
<p>Битва за Варшаву почалася 13 серпня і здавалося, все іде по плану Тухачевського. Проте 16 серпня поляки та українці контратакували і… пішли вперед, вже не зупинячись. По ходу битви Тухачевський попросив підкріплення у Єгорова у вигляді Першою Кінної армії. Але проти цього заперечив Сталін – тому, що хотів собі слави за взяття Львова, який мужньо боронили українські та польські вояки А коли погодився, було вже пізно. Червона Армія тікала.</p>
<p><strong>Друга помилка поляків</strong></p>
<p>Першою фатальною помилкою польської нації була та, що вони не змогли домовитися з Богданом Хмельницьким і його Військом Запорізьким у 1654 році. Кінцевим результатом цього стала втрата Польщею державності більше ніж на 120 років. А друга помилка трапилася вже в 1920 &#8212; 1921-му.  Саме після  переможного &#171;дива на Віслі&#187;.</p>
<p>12 жовтня 1920 року було укладено перемир’я між Польщею і Радянською Росією. А в березні 1921-го у Ризі узгодили мірний договір, який підписали: з одного боку Польща, а за іншого Радянська Росія (за себе та за Білорусь)  та… Радянська Україна. Тобто союзники поляків &#8212; війська і уряд УНР залишилися поза межами перемовин, після чого вимушено відступили на польську територію і там були роззброєні.</p>
<p>Якби поляки підтримали тоді УНР і Вільну Білорусь, вони б мали між собою та СРСР країни з лояльними до них політичними режимами. Але вони чомусь віддали контроль над цими територіями Радянському Союзу. Наслідки вкотре були фатальними. У 1939 році держава Польща знову припинила існування.</p>
<p><strong>Помста Сталіна</strong></p>
<p>У поразці під Варшавою Ленін і Троцький звинуватили Сталіна, бо саме він через своє марнославство не дав Будьонному можливості підтримати червоних у визначальний момент битви.</p>
<p>Сталін це з’їв. Тимчасово. А потім почалося. У 1937 році був розстріляний Тухачевський, у 1939 році – Єгоров. 17 вересня 1939 року радянські війська увійшли в Польщу і тим фактично разом з Гітлером  знищили її державність.</p>
<p>І якщо для німців існувала проблема Данцигу – міста, яке вони небезпідставно вважали своїм, то Сталіну формально Польща була не до потреби. Більш того, тепер вже він був зацікавлений мати буферну територію між собою, та гітлерівською військовою машиною. Але мстивий тиран відчував, що поляки мають повернути йому борг 1920 року.</p>
<p>Польські військові, до речі, опиралися радянській окупації менше, ніж німецький. І дійсно, дуже швидко переважну частину рядових Війська Польського відпустили по домівках. А ось офіцерів спіткала інша, сумна доля. Мова про Катинську трагедію &#8212; розстріл еліти польських військових, у ході якого було страчено декілька тисяч польських офіцерів, не тільки кадрових, але й мобілізованих з лав наукової та творчої інтелігенції.</p>
<p>Подія, точніше, одна з подій, об&#8217;єднаних під цією назвою, відбулася у Катинському лісі (Смоленська область). Поховання першими знайшли німці у 1943 році. І навіть фашисти жахнулися масштабам вбивств.</p>
<div id="attachment_67911" style="width: 464px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/06/images-2.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-67911" class="wp-image-67911" title="Пленные поляки. 1939 год" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/06/images-2.jpg" alt="Пленные поляки. 1939 год" width="454" height="329" /></a><p id="caption-attachment-67911" class="wp-caption-text">Полонені поляки. 1939 рік</p></div>
<p>Але Радянський Союз звинуватив саме їх і навіть цинічно виніс тему Катинського розстрілу на Нюрнберзький трибунал як один зі злочинів нацистів. Тоді мало хто міг сперечатися зі Сталіним, тому питання просто тихо прибрали з обвинувачень. Остаточно свою провину і відповідальність Радянський Союз визнав тільки під кінець існування. Втім, правонаступниця СРСР – Росія дуже швидко від відповідальності відмовилася.</p>
<p>Цей підступний злодійський маневр &#8212; коли свідомо робиться щось гидке та страшне, а потім самим злочинцем обвинувачується хтось інший, використовується росіянами і сьогодні. Як і метод відкладеної помсти. Не даремно ж рівно через 70 років біля Смоленська, тобто майже на тому самому місці сталась авіакатастрофа, в якій загинула значна частина політичної та духовної еліти сучасної Польщі. В тому числі президент країни Лех Качинський. Ніхто не вірить зараз, що то був випадковий збіг обставин.</p>
<p><strong>Підсумок</strong></p>
<p>Сьогоднішня політика Польщі у ситуації <a href="https://creativpodiya.com/posts/67600" target="_blank" rel="noopener">з війною Росії проти України </a>є не тільки виступом на боці сторони світла, але також єдиною вірною з точки зору самозбереження Польської держави. Україна  &#8212; це така «золота карта» регіону. З ким політично Україна &#8212; за тим і сила. Це  підтверджує історія, яка  вперто повторюється вже декілька століть. І буде повторюватися, поки люди не зрозуміють, чому вона вчить.</p>
<p><strong>Джерело: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/67903/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>2</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Для українських біженців створено спеціалізований сайт для працевлаштування за кордоном</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/67579</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/67579#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[редакция]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 10 Mar 2022 16:05:03 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Общество]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Венгрия]]></category>
		<category><![CDATA[Германия]]></category>
		<category><![CDATA[как заработать]]></category>
		<category><![CDATA[Молдова]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<category><![CDATA[Румыния]]></category>
		<category><![CDATA[Словения]]></category>
		<category><![CDATA[Чехия]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=67579</guid>

					<description><![CDATA[Міжнародний сайт з пошуку роботи, головний офіс якого розташований в Україні, створив ресурс для працевлаштування українських біженців в країнах Західної Європи. За час військової агресії Росії сотні тисяч українців були змушені покинути свої домівки.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Міжнародний сайт з пошуку роботи, головний офіс якого розташований в Україні, створив ресурс для працевлаштування українських біженців в країнах Західної Європи.</h2>
<p>За час військової агресії Росії сотні тисяч українців були змушені покинути свої домівки. Для того, щоб люди змогли швидко знайти роботу за кордоном, команда Jooble створила сайт: <a href="https://helpukrainians.jooble.org/?utm_source=joobleteam" rel="nofollow">https://helpukrainians.jooble.org/</a></p>
<p><strong>Зараз на сайті, яким щодня користуються мільйони людей в 71 країні світу. можна дізнатись: </strong></p>
<p style="padding-left: 30px;">• перелік документів, які необхідні для працевлаштування;<br />
• поради, як безпечно знайти роботу;<br />
• вакансії, де готові взяти на роботу українців, у Польщі, Угорщині, Словаччині, Румунії, Чехії, Молдові та Німеччині</p>
<p>Наразі на ресурсі доступні вакансії для українців в Польщі, Словаччині, Угорщині,  Чехії, Німеччині, Молдові та Румунії. Команда Jooble працює над тим, аби якомога швидше поповнювати сайт вакансіями і в інших країнах, що прихистили українців. Інформація про вакансії та інші країни оновлюється щоденно.</p>
<p>Також, окрім вакансій, є короткі поради про те як скласти резюме та працевлаштуватись безпечно, а також інформація про виїзд за кордон для тих українців, які планують зробити це найближчим часом.</p>
<p><strong>Пошук роботи за допомогою Jooble є безкоштовним.</strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/67579/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Художница из Польши создаёт стеклянные метафоры  животных (фото)</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/45102</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/45102#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 19 Jul 2021 07:53:10 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-креатив]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[Марта Клоновска (Marta Klonowska)]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<category><![CDATA[скульптор]]></category>
		<category><![CDATA[скульптуры из стекла]]></category>
		<category><![CDATA[художник]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=45102</guid>

					<description><![CDATA[Польская художница Марта Клоновска (Marta Klonowska) создаёт скульптуры животных из осколков цветного стекла. По словам художницы, собаки и другие животные часто выглядят внешне симпатичными и безобидными, они очаровывают людей, но при неправильном отношении могут быть&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Польская художница Марта Клоновска (Marta Klonowska) создаёт скульптуры животных из осколков цветного стекла.</h2>
<p>По словам художницы, собаки и другие животные часто выглядят внешне симпатичными и безобидными, они очаровывают людей, но при неправильном отношении могут быть опасны и в этом имеют схожесть с ювелирными украшениями.</p>
<p>Тем же свойством обладают и стеклянные скульптуры Марты Клоновской. Она изготавливает их так, что со стороны её звери максимально реалистичны – те же размеры, тот же внешне мирный и пушистый облик, вызывающий желание погладить, однако это стекло и при контакте с ним нужно быть максимально острожным.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Марта-Клоновска.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-45104" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Марта-Клоновска.jpg" alt="Марта Клоновска" width="660" height="528" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Марта-Клоновска.jpg 660w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Марта-Клоновска-300x240.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 660px) 100vw, 660px" /></a>Работа над произведением начинается у Марты с создания прочного металлического каркаса, который затем «обрастает» цветным стеклом, создающим иллюзию пушистой шерсти. Для усиления эффекта пушистости скульптура в конце процесса подвергается термообработке, в результате чего, её &#171;щетинки&#187; слегка оплавляются и &#171;шерсть&#187; начинает выглядеть мягкой и шелковистой.</p>
<p>Попутно заметим, что схожий принцип, когда вначале создаётся металлический скелет, а потом его покрывают иным материалом, использует при создании своих <strong><a title="Художник из Южной Кореи изготавливает киберскульптуры из шин (видео)" href="https://creativpodiya.com/?p=44716" target="_blank" rel="noopener">фантастических киберскульптур художник из Южной Кореи Джи Йонг Хо.</a></strong></p>
<p>Прообразы своих скульптур Марта Клоновска находит на картинах известных художников прошлого. Там они располагаются на заднем плане, а польская художница выводит их на авансцену. Причём в буквальном смысле этого слова, размещая на выставках свои работы рядом с репродукциями картин, на которых изображены их живописные версии.</p>
<p>Кстати подобный приём часто используется театральными и кино-режиссёрами. В качестве примера можно привести известный фильм Тома Стоппарда  «Розенкранц и Гильденстерн мертвы», где персонажи второго плана из пьесы Шекспира <strong><a title="Разговор Йорика с Гамлетом о призрачности бытия" href="https://creativpodiya.com/?p=11505" target="_blank" rel="noopener">«Гамлет» </a></strong>становятся главными героями.</p>
<p>Марта Клоновска так комментирует свои инсталляции, на которых соединяются живопись на плоскости и пространственный арт-объект: «Животных сложно понять и с ними сложно общаться. Мои стеклянные животные в связи с этим открывают нам новую реальность, отличающуюся от той, к которой мы привыкли. Люди, изображенные на картинах, животные и те, кто приходят посмотреть на моё творчество, оказываются на своего рода театральной сцене, где размываются границы между ними. Это столкновение реальностей должно заставить нас задуматься о неопределённостях в жизни».</p>
<p>Важно подчеркнуть и принадлежность польской художницы к той плеяде современных творцов, которые, создавая <a title="В мире набирают популярность произведения искусства из вторсырья" href="https://creativpodiya.com/?p=45054" target="_blank" rel="noopener"><strong>произведения из отработанных продуктов цивилизации,</strong> </a>привлекают внимание к экологической проблеме отслуживших своё вещей.</p>
<p>И, конечно же, Марта Клоновска является классическим представителем искусства времён постмодерна, пропитанного всевозможными культурными цитатами и аллюзиями.</p>
<p>Родилась художница в Варшаве в 1964 году. В 1987-89 г.г. обучалась во Вроцлавской Академии изобразительных искусств. Затем переехала в Германию, где прошла курс в Академия изобразительных искусств города Дюссельдорф. Сегодня Марта попеременно проживает в Дюссельдорфе и Варшаве, и с успехом выставляется по всему миру.</p>
<p>Ещё о польской художнице в материале<strong><a title="Скульптуры из кусочков разбитого стекла от Marta Klonowska" href="https://creativpodiya.com/?p=6560" target="_blank" rel="noopener"> «Скульптуры из кусочков разбитого стекла от Marta Klonowska»</a></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/45102/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Сумах польські музиканти гратимуть латинський джаз</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/59744</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/59744#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[редакция]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 23 Aug 2018 17:50:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Афиша]]></category>
		<category><![CDATA[Афиша Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[джаз]]></category>
		<category><![CDATA[концерт]]></category>
		<category><![CDATA[Латинская Америка]]></category>
		<category><![CDATA[музыкант]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=59744</guid>

					<description><![CDATA[З серпня 2018 року у Сумах працює Sumy Jazz Club, у рамках якого на мешканців міста Суми чекають концерти провідних світових та українських джазових музикантів. Концерти відбуватимуться із небувалою для нашого міста частотою. Sumy&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>З серпня 2018 року у Сумах працює Sumy Jazz Club, у рамках якого на мешканців міста Суми чекають концерти провідних світових та українських джазових музикантів.</h2>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/08/Джаз39880758_323945941498081_1525253606771523584_n.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignright size-full wp-image-59745" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/08/Джаз39880758_323945941498081_1525253606771523584_n.jpg" alt="Джаз в Сумах" width="300" height="424" /></a>Концерти відбуватимуться із небувалою для нашого міста частотою.</p>
<p>Sumy Jazz Club будуть тішити сумчан дуже різною стилістикою і складами, проводитимуть тематичні вечори, дні, ранки і, звісно, ночі, а ще &#8212; запропонуть вам зустрічі та майстер-класи від крутих джазменів з усього світу!</p>
<p>Таким чином, Суми мають змогу долучитися до актуальної світової культури на рівні з іншими мешканцями України та загалом – планети Земля.</p>
<p>Проект відбувається завдяки транскордонній мережі Міжнародного джазового фестивалю Jazz Bez, ініціатору проекту Майстерні творчих ідей Urban Lys (засновник<a href="https://creativpodiya.com/posts/58818" target="_blank" rel="noopener"> Ольга Ковалевська</a> ) та головному партнеру проекту – нічному клубу Marinad. Генеральний спонсор проекту – будівельна компанія Сумбуд.</p>
<p><strong>Вже 28 серпня Sumy Jazz Club стартує з першим концертом! </strong></p>
<p>Це буде фантастичний кубинсько-польсько-український проект The Cuban Latin Jazz: музиканти, які виконують чуттєву, пристрасну та надзвичайно романтичну &#8212; її величність Латину.</p>
<p>The Cuban Latin Jazz – це злиття джазу, латинських і афро-кубинських ритмів, сальси та класичної музики у виконанні молодих, талановитих музикантів різних національностей, пов&#8217;язаних спільними музичними пристрастями. У представленому репертуарі чітко відчувається коріння Куби, носієм якого є насамперед лідер гурту, контрабасист Роланд Абреу.</p>
<p>Музикант народився у місті Гавана і жив там, доки йому не виповнилося 20 років. Сьогодні на своїй другій батьківщині &#8212; у Польщі &#8212; він творить, експериментує і тішить слухачів, додаючи до улюбленого музичного стилю частинку свого гарячого кубинського серця. Поруч із контрабасом у The Cuban Latin Jazz органічно звучать саксофон, піаніно, перкусія та конґи. У 2018 році колектив отримав 2 місце та премію за участь у міжнародному конкурсі на фестивалі “Джаз над Одрою” (Jazz nad Odrą).</p>
<p><strong>Початок концерту 0 21.00</strong></p>
<p><strong>Склад гурту The Cuban Latin Jazz</strong>:</p>
<p>Роланд Абреу (Roland Abreu) – контрабас<br />
Тарас Баковський (Taras Bakovskyi) – саксофон<br />
Павєл Кукула (Paweł Kukuła) – фортепіано<br />
Домінік Яске (Dominik Jaske) – перкусія</p>
<p>Концерт The Cuban Latin Jazz у Сумах відбудеться в рамках проекту Sumy Jazz Club за підтримки мережі Міжнародного джазового фестивалю Jazz Bez та Луцький джаз клуб \\\\ Lutsk Jazz Club</p>
<p>Це не перший проект, який проходить у Сумах за підтримки мережі Міжнародного джазового фестивалю Jazz Bez. У грудні 2017 року у Сумах відбувся концерт польського квінтету Adam Jarzmik Quintet.</p>
<p><strong>Раніше ми писали про цей джазовий концерт у матеріалі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/58350" target="_blank" rel="noopener">У Сумах звучав джаз по-польски</a></strong></p>
<p>Справки за телефонами:<br />
+380662239110<br />
+380671247321</p>
<p>Квитки  на концерт The Cuban Latin Jazz у Сумах можна придбати на Karabas.com</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/59744/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Сквер польско-украинской дружбы появился в Сумах</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/58170</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/58170#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[редакция]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 11 Nov 2017 11:02:44 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Общество]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Экология]]></category>
		<category><![CDATA[зона отдыха]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=58170</guid>

					<description><![CDATA[На днях в Сумах возле дома на Петропавловской, 96 заложили сквер польско-украинской дружбы: высадили деревья и кустарники. Участие в закладке сквера приняли работники КП «Зеленстрой», городского и областного советов, а также представители польской стороны.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>На днях в Сумах возле дома на Петропавловской, 96 заложили сквер польско-украинской дружбы: высадили деревья и кустарники.</h2>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2017/11/IMG_1647_thumb.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-58172 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2017/11/IMG_1647_thumb.jpg" alt="сквер польско-украинской дружбы. Сумы ул Петропавловская,96" width="600" height="330" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2017/11/IMG_1647_thumb.jpg 600w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2017/11/IMG_1647_thumb-300x165.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 600px) 100vw, 600px" /></a>Участие в закладке сквера приняли работники КП «Зеленстрой», городского и областного советов, а также представители польской стороны.</p>
<p>«Мы решили высадить ивы, кусты и 7 лип, так как на улице Петропавловской высажены в основном липы. А еще &#8212; оформить центральную часть сквера в живом стиле: в центре будет туя, в качестве дополнения можжевельник казацкий и можжевельник горизонтальный », &#8212; рассказал д<strong>иректор КП «Зеленстрой» Владимир Лаврик.</strong></p>
<p>«Я надеюсь, что Сумы будут развиваться быстрее, чтобы люди не хотели отсюда уезжать, а хотели работать для Сум», &#8212; сказал Генеральный Консул Республики Польша в Харькове <strong>Януш Яблонский.</strong></p>
<p>По словам координатора по вопросам Украины Варшавского «Института восточноевропейских исследований» <strong>Яцека Ключковского,</strong> название сквера будет выбирать сумская общественность, однако, по его мнению, было бы хорошо, если бы скверу присвоили имя выдающегося поляка.</p>
<p>Следующим шагом по облагораживанию сквера польско-украинской дружбы будет высадка в следующем году на газоне вблизи проезжей части однолетних цветов.</p>
<p>Это место и ранее было зелёной зоной. Однако неоднократно возникали идеи о его застройке, но им не суждено было воплотиться в жизнь. Жители прилегающих к скверу домом надеются, что эта небольшая зона отдыха будет продолжать их радовать своей зеленью, а в знойные летние дни ещё и прохладой.</p>
<p><strong>Ранее мы писали: <a href="https://creativpodiya.com/posts/21959" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Что делают власти в Сумах для защиты зон отдыха</a></strong></p>
<p>9-11 ноября 2017 года в Сумах объявлены днями Польши.</p>
<p>Фото: Лариса Ильченко</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/58170/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Трёхмерным граффити украсили многоэтажный дом в Польше (фото)</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/53710</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/53710#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ивика Журавлева]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 01 Nov 2016 06:54:19 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-креатив]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[граффити]]></category>
		<category><![CDATA[мурал]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=53710</guid>

					<description><![CDATA[На стене одного из домов в Познани появилось необычное трехмерное граффити. Картина носит название «Рассказ с трубачом на крыше и котом на фоне». Граффити находится на стене дома, расположенного на углу улиц Сьрудка (Śródka)&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="description">
<h2>На стене одного из домов в Познани появилось необычное трехмерное граффити.</h2>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/10/граффити_1477054293_810647_27.file_thumb.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-53704 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/10/граффити_1477054293_810647_27.file_thumb.jpg" alt=" трехмерное граффити. Познань" width="600" height="401" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/10/граффити_1477054293_810647_27.file_thumb.jpg 600w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/10/граффити_1477054293_810647_27.file_thumb-300x201.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 600px) 100vw, 600px" /></a></p>
</div>
<div class="story">
<div class="related-links">Картина носит название «Рассказ с трубачом на крыше и котом на фоне». Граффити находится на стене дома, расположенного на углу улиц Сьрудка (Śródka) и Рынок Сьрудецкий (Rynek Śródecki).</div>
<div class="related-links">Идея этого граффити принадлежит местному депутату Герарду Цофте, вдохновленному снимками 20-х годов XX века. Идеей заинтересовался художественно-образовательный фонд «Пуант», который подал заявление об участии проекта в конкурсе «Центр, достойный Познани». Городской совет согласился профинансировать проект.</div>
<div class="related-links"><strong>Ранее мы писали: <a title="В Литве создали граффити, которое можно рассмотреть только в «тихую» погоду (фото)" href="https://creativpodiya.com/posts/44212" target="_blank" rel="bookmark">В Литве создали граффити, которое можно рассмотреть только в «тихую» погоду (фото)</a></strong></div>
<p>Источник: www.euromag</p>
</div>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/53710/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Музыканты из Польши подают классику в форме весёлого представления (видео)</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/44871</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/44871#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 08 Apr 2016 20:39:34 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музыка]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[MozART Group]]></category>
		<category><![CDATA[кабаре]]></category>
		<category><![CDATA[классическая музыка]]></category>
		<category><![CDATA[музыка]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<category><![CDATA[Юмор]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=44871</guid>

					<description><![CDATA[Струнный кабаре-квартет профессиональных классических музыкантов из Польши создаёт отличное настроение, удивляя публику тем, как &#171;нестандартно&#187; можно сыграть классические произведения. Квартет MozART Group был создан в1995 году, когда четыре классических исполнителя собрались, чтобы подготовить музыкальный&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Струнный кабаре-квартет профессиональных классических музыкантов из Польши создаёт отличное настроение, удивляя публику тем, как &#171;нестандартно&#187; можно сыграть классические произведения.</h2>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/MozART-Group.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-44872 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/MozART-Group.jpg" alt="MozART Group" width="245" height="170" /></a>Квартет <strong>MozART Group</strong> был создан в1995 году, когда четыре классических исполнителя собрались, чтобы подготовить музыкальный скетч для телевидения. Получилось это у них так здорово, что вскоре коллектив начали приглашать на различные фестивали <a title="Старейшее кабаре Франции отметило своё 125-летие" href="https://creativpodiya.com/?p=27862">кабаре</a> в Польше. А затем начались гастроли по всему миру и совместные выступления со звёздами различных музыкальных жанров.</p>
<p>В их шоу принимал участие джазовый певец и дирижер, десятикратный лауреат музыкальной премии «Грэмми» Бобби Макферрин, с ними «хулиганил» на одной сцене знаменитый российский и британский скрипач Григорий Жислин, по свету разошлись сотни тысяч дисков, записанных участниками квартета. &#171;Безумный квартет из Варшавы&#187;, &#171;музыка с пистолетами и флейтами Пана&#187;, &#171;классика под фривольным соусом&#187; &#8212; это только часть заголовков к восторженным статьям музыкальных критиков Европы, Америки, Японии о выступлениях &#171;MozART Group&#187;.</p>
<p><strong>Ранее мы писали: <a title="Виртуозы из Австрии красиво шутят над классической музыкой (видео)" href="https://creativpodiya.com/?p=44808">Виртуозы из Австрии красиво шутят над классической музыкой</a></strong></p>
<p>В состав MozART Group – обратите, к слову, внимание на остроумный каламбур в названии коллектива  &#8212; входят: Филипп Яслар (первая скрипка), Михаил Сикорский (вторая скрипка), Павел Ковалук (альт), Болек Блазтсик (виолончель).</p>
<p><strong> </strong>&#171;Мы существуем, несмотря на трезвую формальность больших концертных залов, несмотря на скучную жизнь классических музыкантов, несмотря на фанатизм любителей классической музыки, несмотря на поклонников рока, рэпа и поп-музыки, которые боятся классической музыки. Мы относимся к музе с юмористической иронией, и мы верим, что она не имеет ничего против этого&#187;, &#8212; говорят о себе музыканты.</p>
<p>Публика, собравшаяся на их выступление, сперва видит четырех чопорных, одетых во фраки музыкантов с классическими инструментами в руках. Но, буквально, с первых нот, происходит преображение и начинается игра и в неё включаются даже различные посторонние предметы, вплоть до неуместных на обычном академическом концерте мобильных телефонов.</p>
<p>На обычном – да. Но выступления MozART Group – это нечто  необычное, в чём можно легко убедиться, посмотрев предлагаемое нами видео.</p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/cJIr_2EbJYA" width="420" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/44871/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Создан гигантский лабиринт изо льда (фото)</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/50534</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/50534#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ивика Журавлева]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 13 Feb 2016 06:52:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-креатив]]></category>
		<category><![CDATA[Живопись]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[лабиринт]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<category><![CDATA[снег]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=50534</guid>

					<description><![CDATA[На польском горнолыжном курорте Закопане начал свою работу необычный аттракцион. Тем, кто уже вдоволь накатался и нагулялся, курорт Закопане предлагает посетить необычную инсталляцию, открывшуюся для посещения в прошлые выходные &#8212; гигантский лабиринт, сделанный полностью&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2 class="title">На польском горнолыжном курорте Закопане начал свою работу необычный аттракцион.</h2>
<div class="story">
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/02/labirint1454582431_257533_44_thumb.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-50535 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/02/labirint1454582431_257533_44_thumb.jpg" alt="лабиринт из льда и снега в Закопане" width="640" height="334" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/02/labirint1454582431_257533_44_thumb.jpg 640w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/02/labirint1454582431_257533_44_thumb-300x157.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/02/labirint1454582431_257533_44_thumb-326x169.jpg 326w" sizes="auto, (max-width: 640px) 100vw, 640px" /></a>Тем, кто уже вдоволь накатался и нагулялся, курорт Закопане предлагает посетить необычную инсталляцию, открывшуюся для посещения в прошлые выходные &#8212; гигантский лабиринт, сделанный полностью изо льда, площадью в 2500 квадратных метров.</p>
<p><strong>Ранее мы писали: <a title="Постоянная ссылка на В Киеве зарегистрирован рекорд Украины, который возможен только зимой" href="https://creativpodiya.com/posts/32102" rel="bookmark">В Киеве зарегистрирован рекорд Украины, который возможен только зимой </a></strong></p>
<p>Для создания лабиринта команда из 40 специалистов вручную установила на отведенной площади 60 000 ледяных глыб в форме куба. Внутри лабиринта между блоками были установлены всевозможные развлечения.</p>
<p>Источник: Le Figaro.</p>
</div>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/50534/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Польша и Нидерланды договорились поддерживать независимые  русскоязычные СМИ</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/43970</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/43970#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Максим Денисов]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 10 Jul 2015 04:35:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Нидерланды]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<category><![CDATA[СМИ]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=43970</guid>

					<description><![CDATA[Польша и Нидерланды намерены поддерживать независимые русскоязычных СМИ, заявили министры иностранных дел этих стран Гжегож Схетына и Берт Коендерс. Польша и Нидерланды намерены поддерживать независимые русскоязычные СМИ. Об этом на совместной пресс-конференции заявили министры&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Польша и Нидерланды намерены поддерживать независимые русскоязычных СМИ, заявили министры иностранных дел этих стран Гжегож Схетына и Берт Коендерс.</h2>
<p>Польша и Нидерланды намерены поддерживать независимые русскоязычные СМИ. Об этом на совместной пресс-конференции заявили министры иностранных дел Польши Гжегож Схетына и Нидерландов Берт Коендерс. «Будем поддерживать их деятельность и будем готовы предоставлять такие возможности другим СМИ», &#8212; отметил глава внешнеполитического ведомства Польши. Гжегож Схетына также сообщил, что переговоры на уровне министров иностранных дел стран-членов ЕС должны состояться 20 июля в Брюсселе.</p>
<p><strong> Ранее мы писали: <a title="В Польше начались дискуссии на тему «Является ли Европа утопией?»" href="https://creativpodiya.com/?p=40878">В Польше начались дискуссии на тему: &#171;Является ли Европа утопией?&#187;</a></strong></p>
<div id="attachment_43959" style="width: 660px" class="wp-caption alignnone"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/19c4943e2.file_.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-43959" class="size-full wp-image-43959" alt="Bert Koenders, Grzegorz Schetyna" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/19c4943e2.file_.jpg" width="650" height="433" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/19c4943e2.file_.jpg 650w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/19c4943e2.file_-300x200.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 650px) 100vw, 650px" /></a><p id="caption-attachment-43959" class="wp-caption-text">Министры иностранных дел Нидерландов Берт Коендерс и Польши Гжегож Схетына на встрече в Варшаве. Фото PAP/Leszek Szymański</p></div>
<p>«Мы не хотим сказать, что будем сеять пропаганду. Речь идет о том, чтобы современные русскоязычные СМИ могли быть независимыми», &#8212; сказал глава МИД Нидерландов Берт Коендерс. По его мнению, очень важно, чтобы Польша и <a title="В Нидерландах устроили розыгрыш для любителей «высокого искусства» (фото)" href="https://creativpodiya.com/?p=38559">Нидерланды</a> подготовили конкретный проект, который мог бы быть представлен на очередном заседании Совета по вопросам иностранных дел. «Мы аплодируем инициативе польской стороны и надеемся, что сможем помочь и присоединиться к этому проекту», &#8212; подчеркнул Берт Коендерс.</p>
<p>Источник: radiopolsha.pl</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/43970/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Сумах открылась выставка преподавателей польского вуза</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/43459</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/43459#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 25 Jun 2015 15:19:58 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Живопись]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<category><![CDATA[Ромуальд Колодзей]]></category>
		<category><![CDATA[Сумская городская галерея]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=43459</guid>

					<description><![CDATA[На текущей неделе в Сумской городской галерее открылась выставка работ преподавателей факультета искусств технолого &#8212; гуманитарного университета им. Казимира Пулавского, город Радом (Польша) «Maximo cum studio». Инициатором её является художник, доктор искусствоведения и арт-куратор&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>На текущей неделе в Сумской городской галерее открылась выставка работ преподавателей факультета искусств технолого &#8212; гуманитарного университета им. Казимира Пулавского, город Радом (Польша) <b>«</b><b>Maximo </b><b>cum </b><b>studio».</b></h2>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-00902.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-43461 alignright" alt="Фото-0090" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-00902-300x240.jpg" width="300" height="240" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-00902-300x240.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-00902-768x614.jpg 768w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-00902-1024x819.jpg 1024w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-00902-1050x840.jpg 1050w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-00902.jpg 1280w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Инициатором её является художник, доктор искусствоведения и арт-куратор Ромуальд Колодзей.</p>
<p><strong>О личности и творчестве Ромульда Колодзея мы подробно говорили, обсуждая его прошлогоднюю выставку в материале <a title="В Сумах  открылась выставка  профессора искусств из Польши" href="https://creativpodiya.com/?p=17339">«В Сумах открылась выставка профессора искусств из Польши»</a></strong></p>
<p>Отношения польских и украинских художников уже пять лет плодотворно развиваются на базе банковской академии и, в частности, галереи «Академическая», которой руководит известный искусствовед Сергей Побожий.</p>
<p><strong>Мы недавно сообщали о последнем совместно проекте галереи и польских участников международного пленэра «Художественная карта Украины» в материале <a title="В Сумах открылась выставка польских художников, рисующих Сумщину" href="https://creativpodiya.com/?p=41049">«В Сумах открылась выставка польских  художников, рисующих Украину»</a>.</strong></p>
<p>Отношения эти двусторонние. Наши творцы также выезжают в Польшу на пленэры. А буквально пару дней назад пришло приятное известие о том, что одна их них &#8212; <strong>Римма Миленкова &#8212; даже получила от поляков <a title="Викладач сумського вузу отримала «Оскар» у галузі образотворчого мистецтва" href="https://creativpodiya.com/?p=43320">«Оскар» в области развития изобразительного искусства.</a></strong></p>
<p>Впрочем, традиция польско-украинского творческого сотрудничества уходит своими корнями в гораздо более далёкое прошлое. Те, кто следят за событиями в художественной жизни города, конечно же, не пропустили <strong>18 мая вернисаж выставки </strong><a title="У Сумах відкрилась виставка польского художника" href="https://creativpodiya.com/?p=41597"><strong>«Пейзажи, умытые росами &#8230;»</strong>,</a> которой сумской областной художественный музей им. Н. Онацкого отметил 155-летие со дня рождения Яна Станиславского (1860-1907) &#8212; польского и украинского художника.</p>
<p>Иными словами, выставка  польских мастеров  в Сумах не случай, а, скорее, закономерность.</p>
<p>На выставке <b>«</b><b>Maximo </b><b>cum </b><b>studio», </b>что, кстати, переводится с латыни «с особой тщательностью» представлены самые разнообразные жанры и формы изобразительного искусства, включая графику, дизайнерские проекты, абстракции, фотоколлажи и даже картины, напоминающие изображения ленд-арт объектов.</p>
<p><strong>Ранее мы писали: <a title="Постоянная ссылка на На Сумщине завершился XVIII международный ленд-арт симпозиум" href="https://creativpodiya.com/?p=43301" rel="bookmark">На Сумщине завершился XVIII международный ленд-арт симпозиум </a></strong></p>
<p>Работы отражают специализацию факультета искусств, где  присутствуют следующие направления: «медиа и визуальное искусство», «живопись», «графика», «архитектура интерьера», «дизайн». К слову, в польском вузе могут обучаться и студенты с Украины, для этого даже предусмотрены предварительные курсы польского языка. Более подробную информацию можно получить на сайте университета:  www.uniwersytetradom.pl</p>
<p>Выглядит экспозиция по-европейски необычно и хотя не совсем очевидно для рядового зрителя, но уверенно. Это ощущение возникает, когда смотришь на сразу непонятные образы, которые выписаны так мастерски и именно уверенно, что подсознательно начинаешь доверять их создателям и пытаться следовать за их мыслью и воображением.</p>
<p><strong>Выставка продлится до 12 июня.</strong></p>
<p>Посещать её лучше вдвоём или коллективно &#8212; тут будет что обсудить и над какими загадками поразмышлять вместе.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/43459/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>5</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Польше начались дискуссии на тему «Является ли Европа утопией?»</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/40878</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/40878#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 12 May 2015 21:05:38 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Общество]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[Европа]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=40878</guid>

					<description><![CDATA[В музейном парковом комплексе Королевские Лазенки по совместной инициативе с Фондом &#171;Центр имени профессора Бронислава Геремека&#187; состоялась инаугурация Европейских дискуссий на тему будущего и роли Европы в современном мире как с политической, так культурологической&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>В музейном парковом комплексе Королевские Лазенки по совместной инициативе с Фондом &#171;Центр имени профессора Бронислава Геремека&#187; состоялась инаугурация Европейских дискуссий на тему будущего и роли Европы в современном мире как с политической, так культурологической перспективы.</h2>
<p>Идею мы попросили прояснить директора <a title="В Беларуси решили проблему, которую не могут решить в Сумах" href="https://creativpodiya.com/?p=40025">Музейного комплекса</a> Королевские Лазенки <strong>Тадеуша Зельневича</strong>.</p>
<p><em><b>Тадеуш Зельневич</b></em>: «Мы открыли цикл дискуссий под общим несколько провокационным вопросом «Является ли Европа утопией?». Первая дискуссия была посвящена многокультурности. Такая же дискуссия параллельно прошла в Германии в Фонде графа Пюклера, и во Франции, в замке Просвещения короля Польши Станислава Лещиньского. Там тоже идет речь о Европе, о ее будущем.Таким образом создается символический мост между Варшавой, Бад-Мускау и Люневиллем. Эти дискуссии продолжатся, а в июле в Варшаву съедется французская, немецкая и польская молодежь в то, что мы назвали Лаборатирией идеи имени профессора Геремека. И эти молодые люди будут размышлять, какой Европа выйдет из всего, что мы переживаем сейчас».</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Европа-утопия.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-40879 alignleft" alt="Европа утопия" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Европа-утопия-300x224.jpeg" width="300" height="224" /></a>Первая дискуссия из этого цикла носила название<b> «Многокультурность Европы: проклятие или богатство?</b>». Ее участники – музыковед Дидье Франкфор из Института европейской культуры в Люневилле, политолог и депутат местного совета в Бранденбургии Клара Гейвиц, и психолог, профессор Ягеллонского университета Халина Гжимала-Мошчиньская обсуждали исторические аспекты и актуальные проблемы, связанные с сосуществованием многих народов и культур на территории Старого континента.</p>
<p>Ниже &#8212; интервью профессора <strong>Халины Гжималы-Мошчиньской</strong> для  «Радио Польша»</p>
<p>Ведущая – Ирина Завиша</p>
<p><em><b>Ирина Завиша:</b></em><b> </b><strong>Я позволю себе объединить два провокационных, как сказал директор Зельневич, названия цикла и данной дискуссии и поставить вопрос так: является ли общее духовное и культурное самосознание европейцев утопией?</strong></p>
<p><em><b>Халина Гжимала-Мошчиньская</b></em>: «Думаю, у нас много общего, это бесспорно. Однако есть множество групп интересов, которые хотят показать, что мы прежде всего – разные. Поскольку легче сказать: « Я – исключительный», чем: «Как много во мне других!», часто выбирается упрощенная версия. Думаю, что то, о чем вы спросили, не является утопией. Зато вижу проблему в простом и бездумнме решении, что «другие – не такие,как я, и поэтому худшие». Потому что от «разные» до «другие» путь очень короткий».</p>
<p><em><b>Ирина Завиша</b></em><strong>: На дискуссии вы сказали об очень интересном явлении в современной <a title="Европа вводит новую купюру 20 евро" href="https://creativpodiya.com/?p=32037">Европе </a>– «детях третьей культуры». Что оно означает?</strong></p>
<p><em><b>Халина Гжимала-Мошчиньская</b></em>: «Это новая категория, которая появилась среди молодых людей с имигрантской историей. Эти люди обычно по причине профессии своих родителей меняют страны проживания каждые несколько лет. В связи с этим к 16-ти годам они уже говорят на семи-восьми языках, объездили пол-мира, и всё у них хорошо, пока не задашь им вопрос: «А где твой дом?». Вот случай из практики: одного из моих студентов, как позже оказалось, ребенка дипломатов, я традиционно на первом занятии спросила: «Откуда ты?». Он вдруг страшно разнервничался и буквально выбросил из себя целый залп вопросов: «Я не знаю, о чем вы меня спрашиваете: где я родился? Кто мои родители? Где я впервые влюбился?!». Это было очень драматично, и меня это заинтересовало. И вместе с другими студентами Ягеллонского университета мы начали эту тему исследовать. Термин «дети третьей культуры» появился впервые в американской литературе в отношении детей миссионеров. Сейчас таких «детей» всё больше в Европе, они имеют невероятный языково-культурный потенциал, при этом имеют большие психологические проблемы с самоидентификацией, несмотря на то, что другие считают их привилегированной группой».</p>
<p><em><b>Ирина Завиша</b></em><strong>: Участники дискуссии в итоге признали, что многокультурность Европы &#8212; это огромное благо. Но ведь слово «проклятие» тоже появилось в названии не случайно. Оно подразумевало конфликты, порожденные наплывом имигрантов в Европу. Как вы считаете, лучшим «рецептом» на эти конфликты может быть культивирование отличий или нивелирование?</strong></p>
<p><em><b>Халина Гжимала-Мошчиньская</b></em>: «Думаю, что «рецептом» будет, скорее, показ, что различие не является чем-то опасным. Во-первых, это то, чего невозможно избежать, а во-вторых, они являются, тем, что может внести что-то хорошее, обогатить, а не разрушать. Конфликты, которые мы наблюдаем, вытекают из убеждения, что отличия опасны. Это порождает страх. А от страха надо защищаться».</p>
<p><em><b>Ирина Завиша:</b></em><b> </b><strong>Стоит отметить особый феномен <a title="В Сумы приехал из Индии необычный фотопортрет" href="https://creativpodiya.com/?p=40244">Польши, </a>где нет исламского фундаментализма, а мусульмане и представители других вероисповеданий и культур очень лояльны польскому государству. Чем это можно объяснить?</strong></p>
<p><em><b>Халина Гжимала-Мошчиньская</b></em>: «Это счастливый случай, ведь такое не так часто бывает. Здесь встречаются намерения двух сторон: открытость с одной и готовность принятия без страха &#8212; с другой. И тогда получаем такие счастливые истории».</p>
<p><em><b>Ирина Завиша</b></em><strong>: Большое спасибо.</strong></p>
<p>На фото участники дискуссии на тему &#171;Многокультурность Европы: проклятие или богатство?&#187; (слева направо: модератор Марек Островский из еженедельника &#171;Политика&#187;, Клара Гейвиц, Дилье Франкфор, Халина Гжимала-Мошчиньская).<br />
Источник: <!--noindex--> <a href=" https://radiopolsha.pl"> radiopolsha.pl </a> <!--/noindex--></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/40878/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Певица в инвалидной коляске представит Польшу на Евровидении-2015 (видео)</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/37490</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/37490#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ивика Журавлева]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2015 08:10:40 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музыка]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[Евровидение]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[Моника Кушинская]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=37490</guid>

					<description><![CDATA[Польское телевидение объявило, что Польшу на фестивале Евровидение&#8212; 2015 будет представлять Моника Кушинcкая &#8212; вокалистка с инвалидностью. На фестиваль она поедет с песней &#171;In the Name of Love&#187;. Моника Кушинская начинала музыкальную карьеру в&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Польское телевидение объявило, что Польшу на фестивале <a title="На «Евровидении»  голосовали  за талант и против фашизма" href="https://creativpodiya.com/?p=17611">Евровидение</a>&#8212; 2015 будет представлять Моника Кушинcкая &#8212; вокалистка с инвалидностью.</strong></p>
<p><strong></strong> На фестиваль она поедет с песней &#171;In the Name of Love&#187;.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Моника-Кушинская.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-37483 alignleft" alt="Моника Кушинская" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Моника-Кушинская-300x201.jpg" width="300" height="201" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Моника-Кушинская-300x201.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Моника-Кушинская.jpg 670w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Моника Кушинская начинала музыкальную карьеру в группе Fahrenheit. Там ее заметил Роберт Янсон из Varius Manx, который предложил Кушинской место в своей группе.</p>
<p>В 2006 году Моника Кушинская вместе с другими музыкантами из Varius Manx попала в автомобильную аварию. С этого момента певица парализована и передвигается на инвалидной коляске.</p>
<p>После объявления того, что именно она поедет на <a title="Любовь и прочие европейские ценности" href="https://creativpodiya.com/?p=25876">Евровидение </a>певица не могла сдержать эмоций.</p>
<p>&#171;Я была в шоке &#8212; сама бы я не могла такой выбор себе представить. Вначале я начала размышлять, точно ли это для меня, точно ли я настолько хороша, чтобы представлять Польшу. В первые минуты мне хотелось сбежать&#187;, &#8212; сказала Кушинская.</p>
<p>Девизом Евровидения-2015 является фраза &#171;Строительство мостов&#187;.</p>
<p>&#171;Ты уже построила этот мост, между эстрадой, на которой ты выступала, и между передвижением на инвалидной коляске&#187;, &#8212; подчеркнула Агата Млынарская, объявляющая итоги выбора кандидата от Польши.</p>
<p><strong>Ране мы писали: &#171;<a title="В Сумах  прошла совместная акция художников из Сум и Киева" href="https://creativpodiya.com/?p=18980"><strong>В</strong> Сумах прошла совместная акция художников из Киева и Сум</a>&#171;</strong></p>
<p>&#171;Лишь эта ситуация, произошедшая в моей жизни, показала мне, что нет границы между этими двумя мирами. Я думаю, что я сама являюсь таким мостом, соединяющим два мира. Я мечтаю об отсутствии искусственных разделений. И с этим призывом я поеду на Евровиденье&#187;, &#8212; сказала Моника Кушинская.</p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/iRWG6g0YjD0" height="315" width="560" allowfullscreen="" frameborder="0"></iframe></p>
<p>Источник: <!--noindex--> <a href=" https://radiopolsha.pl "> radiopolsha.pl</a><!--/noindex--></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/37490/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Польше запретили Винни-Пуха</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/31190</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/31190#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ивика Журавлева]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 22 Nov 2014 10:12:54 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Курьезы]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[Винни Пух]]></category>
		<category><![CDATA[мультфильм]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=31190</guid>

					<description><![CDATA[  Власти польского города Тушин, который в 100 километрах от Варшавы, запретили размещать на одной из детских площадок изображения с Винни-Пухом. «Проблема этого медведя в том, что он не полностью одет», объяснил представитель городского&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div>
<p><strong> </strong></p>
</div>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-31191 alignleft" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/vinipuh.jpg" alt="Винни Пух" width="300" height="225" /><strong>Власти польского города Тушин, который в 100 километрах от Варшавы, запретили размещать на одной из детских площадок изображения с Винни-Пухом.</strong></p>
<p>«Проблема этого медведя в том, что он не полностью одет», объяснил представитель городского совета Рышарда Цых.</p>
<p>Отметим, что мультипликаторы из студий Disney и <a href="https://creativpodiya.com/?p=2728">«Союзмультфильм»</a> никогда не закрывали у медвежонка «причинное место» – в американской версии на нем только красная майка, а в советской он полностью голый.</p>
<p>Коллеги Рышарда во время обсуждения ситуации заявили, что пол медведя до конца не ясен, а кто-то из них даже назвал <a href="https://creativpodiya.com/?p=25520">мультипликационного героя </a>«гермафродитом».</p>
<p><strong>Винни-Пух – плюшевый мишка, персонаж повестей и стихов Алана Александра Милна</strong>.</p>
<p>Плюшевый мишка Винни-Пух был назван по имени медведицы по кличке Виннипег (Винни), содержавшейся в 1920-х в Лондонском зоопарке. На английский слух имя «Винни» воспринимается как уменьшительно ласкательное от женского имени Уинифрид.</p>
<p>Некоторые специалисты отмечали, что большинству русских читателей это неведомо, а Борис Заходер, автор сценария к советской версии мультфильма, «выбросил» отрывок из книги Милна, где объясняется имя главного героя. На этот факт обратили внимание и власти Тушина, указавшие, что у писателя «были проблемы» с определением пола медведя.<br />
Источник:<!--noindex--> euromag.ru <!--/noindex--></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/31190/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>11</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Во Львове появилось трехэтажное граффити</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/29673</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/29673#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ивика Журавлева]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 01 Nov 2014 23:11:05 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-креатив]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[граффити]]></category>
		<category><![CDATA[Львов]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=29673</guid>

					<description><![CDATA[31 октября граффити презентовали для всеобщего обозрения. Две недели художник с польского Ольштына Бартек Свьонтецки (Bartek Świątecki) рисовал огромное абстрактное граффити на боковой стене дома на проспекте Черновола, 29 во Львове. Город стал частью&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-29674 alignleft" alt="граффити, Львов, абстракция" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/lviv_8_w_1000_thumb-225x300.jpg" width="225" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/lviv_8_w_1000_thumb-225x300.jpg 225w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/lviv_8_w_1000_thumb.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 225px) 100vw, 225px" />31 октября граффити презентовали для всеобщего обозрения. Две недели художник с польского Ольштына Бартек Свьонтецки (Bartek Świątecki) рисовал огромное абстрактное граффити на боковой стене дома на проспекте Черновола, 29 во Львове.</strong> Город стал частью проекта, который Свьонтецки реализует совместно с Brain Damage Gallery и Polish Urban Art.</p>
<p><strong>Polish Urban Art</strong> &#8212; это проект направлен на презентацию и популяризацию польского городского искусства в Европе. Итогом этого проекта во Львове, а также Батуми станут граффити польских художников. В Киеве и Минске пройдет выставка польского искусства городского пространства с 1950-х годов до нашего времени. Проект осуществляется при финансовой поддержке Министерства культуры и национального наследия в городе Люблин.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/?p=27026">Нужную стену</a> на старом трехэтажном львовском доме выбирали по принципу, чтобы она хорошо просматривалась, была ровной и высокой. Художник использовал десятки килограммов краски, работал с помощью подъемного крана. В работе художник соединил абстракцию и традиционные граффити, высокое искусство и молодежную культуру.<br />
<strong>Бартек Свьонтецки</strong> занимается г<a href="hhttps://creativpodiya.com/?p=21272">раффити и уличным искусством</a> с 1996 года. Его работы можно увидеть в Германии, Франции, Чехии, Великобритании, Эстонии, Польше, Нидерландах, Украине.<br />
Источник:<!--noindex--> <a href="https://gazeta.ua" rel="nofollow"> gazeta.ua</a> <!--/noindex--></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/29673/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Сумах  открылась выставка профессора искусств из Польши</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/17339</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/17339#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 06 May 2014 17:18:01 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Живопись]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[культура и искусство]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<category><![CDATA[Ромуальд Колодзей]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=17339</guid>

					<description><![CDATA[Во вторник 6 мая в Сумской городской галерее открылась выставка художника из Польши Ромуальда  Колодзея – доктора искусствоведения, почётного доктора  Европейской академии искусств в Варшаве, профессора, заведующего кафедрой шолкографии института искусств Университета Марии Кюри-Складовской в городе Люблин. Выставка&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: left;"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200445а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-17347 alignleft" title="P1200445а" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200445а-225x300.jpg" alt="P1200445а" width="225" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200445а-225x300.jpg 225w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200445а.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 225px) 100vw, 225px" /></a><strong>Во вторник 6 мая в Сумской городской галерее открылась выставка художника из Польши Ромуальда  Колодзея</strong> – доктора искусствоведения, почётного доктора<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>Европейской академии искусств в Варшаве, профессора, заведующего кафедрой<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>шолкографии института искусств Университета<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Марии<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Кюри-Складовской<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в городе Люблин. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Выставка продлится до 11 мая</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Ромуальд Колодзей – организатор<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>многих<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>творческих событий<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и перформансов, куратор<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>пленэров<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и благотворительных акций<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>с участием<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>польских и зарубежных<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>художников. <span style="mso-spacerun: yes;"> </span></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>С успехом выставлялся во многих странах мира.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Считается специалистом в графике и шелкографии. Последняя представляет собой нечто абстрактное, возникающее после<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>прохождения краски через <span style="mso-spacerun: yes;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200444а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-17346 alignright" title="P1200444а" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200444а-300x225.jpg" alt="P1200444а" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200444а-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200444а.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a></span>специальный трафарет. Непосвящённым трудно<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>сказать<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>что-то определённое<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>относительно<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>работ<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Ромуальда<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>Колодзея<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в этой технике, которые встречают посетителей в холле галереи.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Внешне<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>это очень напомнило<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>результаты недавно увиденного нами в Свободной художественной мастерской изоперформанса<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>авторства <a title="Сумские свободные художники провели эстетически-патриотическую акцию" href="https://creativpodiya.com/?p=17197">Антона Саенко</a>. В общем – царство линий и буйство иррациональности. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">А вот<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>живописные полотна<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>польского маэстро дают<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>больше<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>опор для понимания.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Сделаны они необычно –<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>похоже на взгляд сквозь помутневший<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>кристалл и с первого раза практически ничего не вызывают. Но стоит остаться в зале немного более и<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>начинаешь ощущать, что с тобой<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>что-то происходит. Так возникают знаменитые отношения картины со зрителем. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Мы, в<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>нашем традиционном восточнославянском восприятии, привыкли<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>рассматривать <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>живопись,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>следуя<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>по пути<span style="mso-spacerun: yes;"> &#171;</span>мысль – чувство&#187;.<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>То есть, мы сначала осознаём, что<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>изображено, а <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200447а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-17348 alignleft" title="P1200447а" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200447а-300x225.jpg" alt="P1200447а" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200447а-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200447а.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>потом начинаем это как-то проживать. Полотна европейца  Ромуальда<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Колодзея<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>«работают» иначе. Они<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>вначале<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>воспринимаются интеллектуально, как нечто интересное,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>но<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>чужое и непонятное, будто неизвестные экзотические плоды за стеклом витрины. А затем вдруг<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>что-то<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>начинает включаться внутри,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в душе, и оттуда приходит<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в мозг сигнал о понимании. Не зря<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>представлявший выставку польского мастера<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Валерий Сёма<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>говорил<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>о<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>сильной философской составляющей в творчестве<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Ромуальда<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Колодзея. <span style="mso-spacerun: yes;"> </span></span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>В итоге, мнения публики разделились. Знатоки-профессионалы<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>утверждали,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>что это великолепно. Зрители, которые обычно приходят на подобные выставки, то есть любители, но не<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>искусствоведы<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>выглядели задумчивыми и слегка растерянными. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>На наш субъективный взгляд, используемый художником технический приём, не всегда выводит<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>его<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>к идеальному результату,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>но<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>когда уж получается &#8212; мы видим нечто замечательное, действующее сразу и на<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>рацио, и на <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>чувства. <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Нас<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>особо<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>тронули<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>две работы. «Утро в Залесье» и «Гроза».</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200443а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-17345" title="P1200443а" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200443а-300x225.jpg" alt="P1200443а" width="395" height="301" /></a><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200441а.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-17344" title="P1200441а" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200441а-225x300.jpg" alt="P1200441а" width="225" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200441а-225x300.jpg 225w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1200441а.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 225px) 100vw, 225px" /></a></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/17339/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>11</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
