<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>П.И.Чайковский &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/tag/p-i-chajkovskij/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Tue, 27 Jan 2026 07:27:28 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/cropped-новый-АТС1-квадрат-для-интернета-150x150.png</url>
	<title>П.И.Чайковский &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Сергей Рахманинов. Прелюдия для фортепиано No.5 Соль минор op. 23</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/8357</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/8357#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Максим Денисов]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 27 Jan 2026 07:15:08 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музыка]]></category>
		<category><![CDATA[А.П. Чехов]]></category>
		<category><![CDATA[Владимир Набоков]]></category>
		<category><![CDATA[композитор]]></category>
		<category><![CDATA[Лебедин]]></category>
		<category><![CDATA[Лев Толстой]]></category>
		<category><![CDATA[Низы]]></category>
		<category><![CDATA[П.И.Чайковский]]></category>
		<category><![CDATA[Сергей Рахманинов]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=8357</guid>

					<description><![CDATA[Живописные окрестности города Сумы знамениты тем, что в конце XIX века здесь любили отдыхать гении. В посёлке Низы в усадьбе помещика Н.Кондратьева в 1871-79 гг. каждое лето (кроме 1877- года своей женитьбы) жил П. И. Чайковский. В особняке помещиков Линтварёвых&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2 class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/im21ages2.jpeg"><img decoding="async" class="size-full wp-image-8352 alignleft" title="im21ages" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/im21ages2.jpeg" alt="im21ages" width="201" height="242" /></a> Живописные окрестности города Сумы знамениты тем, что в конце<span style="mso-spacerun: yes;"> </span></span><span lang="EN-US" style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: EN-US;">XIX</span><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> века здесь любили отдыхать гении. </span></h2>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">В посёлке Низы<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в усадьбе помещика Н.Кондратьева<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в 1871-79 гг. каждое лето (кроме 1877- года своей<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>женитьбы) жил <a title="Пётр Ильич Чайковский и его женщины." href="https://creativpodiya.com/?p=8298">П. И. Чайковский</a>.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>В особняке помещиков Линтварёвых на Луке<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в 1888-1889 годы<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>летом гостил А.П.Чехов. А летом 1893 года в Лебедине<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в имении купца<span style="mso-spacerun: yes;"> </span><a href="https://creativpodiya.com/posts/52821">Якова Николаевича Лысикова</a> в жил С.В.Рахманинов.</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Все они были знакомы между собой. Чайковский и Чехов собирались вместе писать оперу по<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>одной из<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>частей романа «Герой нашего времени» Лермонтова &#171;Бэла&#187;. Рахманинов сдавал Чайковскому экзамен<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>по композиции, за который Пётр Ильич поставил<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Сергею Васильевичу<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>пять с<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>тремя плюсами. <span style="mso-spacerun: yes;">   </span></span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Знакомство Чехова с Рахманиновым<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>произошло в сентябре 1898 года. Рахманинов аккомпанировал Шаляпину в Ялте. После концерта<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Антон Павлович, войдя в<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>артистическую, прямо направился к Сергею Васильевичу со словами: <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>«Я все время смотрел на вас, молодой человек, у вас замечательное лицо &#8212; вы будете большим человеком». </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">У драматурга<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Чехова не сложилось<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>с Толстым. Лев Николаевич терпеть не мог чеховские пьесы: &#187; &#171;Чайка&#187; очень плоха… Лучшее в ней — монолог писателя, это автобиографические черты, но в драме они ни к селу, ни к городу&#187;. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Рахманинову тоже<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>перепало<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>от Толстого. В 1900 году после провала<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Первой<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>симфонии знакомые привели его к Толстому, чтобы великий писатель подбодрил начинающего композитора. Толстой послушал<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>песни и романсы<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Рахманинова<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в исполнении <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Шаляпина и,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>как рассказывал сам Сергей Васильевич: « Я сразу заметил, что Толстой нахмурился и, глядя на него, и другие затихли. Я, конечно, понял, что ему не понравилось и стал от него убегать, надеясь уклониться от разговора. Но он меня словил, и стал бранить, сказал, что не понравилось, прескверные слова. Стал упрекать за повторяющийся лейтмотив. Я сказал, что это мотив Бетховена. Он обрушился на <a href="https://creativpodiya.com/posts/9224" target="_blank" rel="noopener">Бетховена</a>… Потом, в конце вечера, он подошел ко мне и сказал: &#171;Вы не обижайтесь на меня. Я старик, а вы &#8212; молодой человек&#187;. Тут я ответил ему даже грубо: &#171;Что ж обижаться мне, если Вы и Бетховена не признаете…»</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Рахманинов<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>рассказал<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Чехову о своём неудачном визите к Толстому.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Тот<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>ответил как настоящий доктор: „Если это произошло в<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>день, когда Толстой страдал от желудочной боли, — он не мог работать и поэтому должен был быть в очень нервном состоянии. В такие дни он склонен говорить глупости. Но не надо обращать на это внимания. Это не важно“….</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">А вот уже Рахманинов вспоминает о Чехове: «Какой человек! Совсем больной и такой бедный, а думал только о других. Он построил три школы, открыл в <a href="https://creativpodiya.com/posts/68732" target="_blank" rel="noopener">Таганроге</a> библиотеку. Он помогал направо и налево, но больше всего был озабочен тем, чтобы держать это в тайне».</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Надо сказать, что<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Рахманинов,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>бывший<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>всемирно известным пианистом<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и бравший достаточно высокие гонорары за выступления, большую их часть расходовал на благотворительность. Основными (но не единственными) адресатами его помощи были соотечественники в советской России.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>К слову,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>музыканты утверждают, что постромантик Рахманинов перерос<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>романтизм пианистически и задал новый идеал исполнительства чуть ли не на век вперед. А<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>когда он <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images60.jpeg"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="size-full wp-image-8356 alignright" title="images" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images60.jpeg" alt="images" width="221" height="228" /></a>написал свою Первую симфонию, ему было всего 22 года. Дирижировал ею <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>А. Глазунов, человек, по воспоминаниям<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>современников,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>пьющий, способный даже<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>за <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>пульт<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>встать в нетрезвом виде. Похоже, что он, глядя на<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>молодость композитора,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>просто не<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>понял,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>с музыкой какого уровня работает. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Между тем,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и <a href="https://creativpodiya.com/posts/68838" target="_blank" rel="noopener">Чехов</a>, и Рахманинов<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>гениально чувствовали<span style="mso-spacerun: yes;">   </span>наступление<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>эпохи, о которой Ницше говорил как о времени превращении человечества<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в сверхчеловека<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>&#8212;<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>существа, создавшего технику, способную уничтожить его самого.<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>Чувствовали раньше многих своих современников.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>В этой связи показательно, что Первая симфония и<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>«Чайка» созданы в один год<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>(1895). И обе премьеры<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>закончились провалом и полным неприятием публики<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>и критики. <span style="mso-spacerun: yes;"> </span></span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Завершая<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>чеховскую<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>ветку<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>жизни Рахманинова,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>скажем, что<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>12 января 2007 года<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в Санкт-Петербурге на сцене Александринского театра<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>с успехом и аншлагом прошла<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>премьера<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>балета<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>Бориса Эйфмана «Чайка» по мотивам<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>одноименной<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>пьесы Чехова на музыку Рахманинова…</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Как известно, Сергей Рахманинов<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>успел уехать<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и вывезти семью из Советской <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>России сразу после революции<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>закончил свою жизнь гражданином США. Как<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и ещё один<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>гений <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>&#8212; Владимир Набоков.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>В судьбе Рахманинова есть подспудная биографически-литературная связь с<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Набоковым. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Один из последних романов<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Набокова «Ада, или радости<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>страсти», который ставят в один ряд с «Войной и миром» Толстого, «Улиссом» Джойса и эпопеей Пруста &#8212;<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>это история <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>любви Ивана Вина и Ады Вин,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>длившейся<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>почти девяносто лет. Они были брат и сестра. Законы общества не позволяли им<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>официально оформить отношения, но их любовь, вспыхнувшая в 12-14 лет, была безумна. К сожалению,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>им пришлось провести жизнь отдельно<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>встретиться уже на склоне лет, после смерти мужа Ады и тысяч<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>отношений<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>с женщинами Вана, так и не связавшего себя узами брака ни с одной из них.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Встретившись, Ван и Ада провели вместе ещё 40 лет. Оба дожили почти до ста… </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/im54ages2.jpeg"><img decoding="async" class="size-full wp-image-8354 alignleft" title="im54ages" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/im54ages2.jpeg" alt="im54ages" width="189" height="267" /></a></span>Так вот Рахманинов был женат на своей двоюродной сестре Наталье Сатиной. Она<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>стала<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>матерью их двоих детей.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Все знавшиееё люди<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>говорят<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>о душевной<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>красоте и духовном величии этой женщины. Церковь, запрещающая браки между родственниками до четвертого колена, не давала разрешения на этот союз, и чувства молодых людей подверглись длительному испытанию. Но в апреле 1902 года Рахманиновы венчались в полковой церкви, подав одновременно прошение на высочайшее имя об узаконивании брака. Государь дал согласие. Это был крепкий <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и счастливый союз.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Набоков вполне мог иметь в виду<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>семейную историю<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>Рахманиновых, сочиняя<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>роман про<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Вина и Аду. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Известно, что в жизни Чайковского была некая<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>таинственная романтическая история, связанная с его покровительницей Надеждой фон Мекк.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Есть такой<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>романтический фрагмент<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и в биографии Сергея Рахманинова.<span style="mso-spacerun: yes;">  </span></span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Рахманинова после провала Первой симфонии лечил от депрессии доктор Николай Владимирович Даль — русский психотерапевт, оккультист и гипнотизер.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>А у него была красивая дочь Елена.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Есть мнение, что именно поэтому лечение затянулось<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>на<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>три года, хотя,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>по воспоминаниям близких, Сергей Васильевич был натурой жизнерадостной, активной<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и энергичной.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Даль<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>внушал Рахманинову,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>что скоро всё наладится и что тот напишет прекрасный фортепианный концерт. И композитор действительно создал одно из самых прекрасных своих произведений — Второй фортепианный концерт и посвятил его… дочери своего доктора. Но<b style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span></b>вскоре, под влиянием семейства Сатиных (семьи невесты),<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Сергей Васильевич<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>изменил решение и переписал посвящение, адресовав его уже самому Далю. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">В 1918 году Сергей Васильевич оказался в Америке, а в 1919-м туда прибыла Елена Даль. Семья Сергея и Натальи Рахманиновых внешне выглядела идеальной. Однако<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>после каждого концерта музыканта его в артистической ждал<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>букет белой сирени от другой женщины. <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>И они оба об этом знали. Наталья никогда не устраивала публичных сцен и ни<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в чём не упрекала мужа.<span style="mso-spacerun: yes;"> В</span>от рассказ внука<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>композитора Александра Рахманинова о<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>последних днях жизни деда. «Сергей Васильевич очень много курил, практически не выпускал изо рта сигарету. И заболел раком. Последние месяцы жизни он провёл в Калифорнии. Наталья Александровна и Ирина (старшая дочь) были рядом. Уход из жизни был очень тяжёлым. Сергей Васильевич шёпотом спросил: «Вы ведь слышите? На улице играют мою «Всенощную»…» В этот трагический момент тихо отворилась дверь в спальню и к изголовью теряющего последние силы композитора подошла ещё одна женщина, за которой срочно посылала шофёра сама Наталья Александровна. Не произнеся ни звука, она жестом попросила её подойти ближе к кровати, указав на место рядом с собой. Через мгновение жизнь покинула великого Сергея Рахманинова…»</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">В общем,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>такая романтическая история, конечно же,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>поэтизирует биографию<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Сергея Рахманинова, внося в неё человеческую изюминку. Но<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>вот что я прочитал в одном из комментариев<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>к ней: </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/im59ages.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-8355 alignright" title="im59ages" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/im59ages.jpeg" alt="im59ages" width="264" height="191" /></a>«…история о Натальe Александровнe Рахманиновой и ее &#171;сопернице&#187; конечно, очень романтичная история, но боюсь, не соответствует действительности. У доктора Н.В. Даля было трое детей:<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>дочь Елена и сыновья Владимир и Николай. Елена родилась 8 февраля 1889 в Москве. А С.Рахманинов лечился у Даля в конце 1899, начале 1900 года. Вы точно уверены, что Сергей Рахманинов страстно влюбился в десятилетнюю девочку и хотел посвятить ей свой концерт, а Наталья Сатина от этого страдала?»</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Ах, как жаль!<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Что ж, раз с поэтической историей не сложилось, будем наслаждаться музыкой. </span><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Кстати, я больше всего люблю у Рахманинова<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>«Прелюдию для фортепиано No.5 Соль минор op. 23». Мне кажется,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>что этой музыкой Рахманинов разговаривает с Бетховеном о<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Льве Николаевиче Толстом…</span></p>
<p class="MsoNormal"><strong>Источник: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/8357/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>14</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Дмитрий Бортнянский и рождение новой музыки</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/8797</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/8797#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Максим Денисов]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 25 Nov 2024 10:49:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музыка]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[Глухов]]></category>
		<category><![CDATA[Дмитрий Бортнянский]]></category>
		<category><![CDATA[Исаак Шварц]]></category>
		<category><![CDATA[Константин Батюшков]]></category>
		<category><![CDATA[П.И.Чайковский]]></category>
		<category><![CDATA[Сергей Рахманинов]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[хоровая духовная музыка]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=8797</guid>

					<description><![CDATA[Дмитрий Бортнянский родился в Глухове в 1751 году. Его именем названо Сумское училище культуры и искусств. Разумеется, мы не могли обойти его в цикле наших осенних публикаций о музыкантах, чьи имена связаны с Сумщиной.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_8806" style="width: 281px" class="wp-caption alignright"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images63.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-8806" class="wp-image-8806 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images63.jpeg" alt="images" width="271" height="186" /></a><p id="caption-attachment-8806" class="wp-caption-text">Дмитрий Бортнянский</p></div>
<h2 style="text-align: left;">Дмитрий Бортнянский родился в <a title="Максим Березовский. Легенда о жизни" href="https://creativpodiya.com/?p=8861">Глухове</a> в 1751 году.</h2>
<p style="text-align: left;">Его именем названо Сумское училище культуры и искусств. Разумеется, мы не могли обойти его в цикле наших осенних публикаций о музыкантах, чьи имена связаны с Сумщиной.</p>
<p style="text-align: left;">Уверены, что эти рассказы стали лишним поводом для читателей АТС ещё раз послушать любимые произведения Исаака Шварца, Петра Чайковского,<a title="Сергей Рахманинов. Прелюдия для фортепиано No.5 Соль минор op. 23" href="https://creativpodiya.com/?p=8357"> Сергея Рахманинова</a>, да ещё и в исполнении любимых музыкантов. К счастью, в настоящий момент возможности сети это позволяют.</p>
<p style="text-align: left;">Говоря о композиторах, мы, естественно, не ставим перед собой музыковедческих задач – это удел специалистов. Кроме того, о музыке лучше всего рассказывает сама музыка. А вот о человеческой жизни гениев мы думаем с удовольствием. Нам интересны судьбы и поступки людей, избранных небесами для великих свершений в искусстве.</p>
<p style="text-align: left;"> <strong>Детство. Опера и царица Елизавета</strong></p>
<p style="text-align: left;">Дмитрий Бортнянский был чрезвычайно талантлив. Его недюжинный музыкальный дар, как и у его современника Моцарта, проявился с детства. В возрасте семи лет он, как обладатель прекрасных вокальных данных, был принят в Придворную певческую капеллу в Петербурге. (Кстати, <a title="Исаак Шварц. Роменский мальчишка. Ленинградский маэстро. Сиверский отшельник." href="https://creativpodiya.com/?p=8240">Исаак Шварц </a>тоже уехал в семилетнем возрасте из Ромён в Петербург). В столице Дмитрий пел не только духовную музыку, но также исполнял сольные партии в операх.</p>
<p style="text-align: left;">К слову, первая опера, написанная в 1755 году на русское либретто автором которого был Александр Петрович Сумароков, знаменательна ещё и тем, что основные сольные партии в ней исполняли дети до 14 лет. Прежде столь малолетние исполнители на светской сцене в России не выступали.</p>
<p style="text-align: left;">А 1764 году в одной из следующих первых русский опер «Альцесте» одну из сольных партий (царя Адмета) пел тринадцатилетний Дмитрий Бортнянский.</p>
<p style="text-align: left;">С малолетством Бортнянского связана ещё история о том, как Дмитрий во время всенощной, исполняемой для царицы Елизаветы Петровны, уснул. Но вместо наказания, очарованная его ангельским пением государыня, испытав прилив материнских чувств, повелела отнести мальчика на свою половину в царские покои, где Дмитрий, проснувшись, не мог поверить, что это уже не сон…</p>
<p style="text-align: left;">По достижению 17-ти летнего возраста Бортнянский, получив государственную стипендию, уезжает учиться музыке в Венецию. Там он осваивает итальянскую технику композиции, пишет свои первые оперы, духовные и светские сочинения.</p>
<p><strong>Капельмейстер Придворной капеллы</strong></p>
<p style="text-align: left;">Вернувшись в 1779 году в Россию, Дмитрий Бортнянский посвящает себя отечественной музыке и до конца своих дней занимает должность капельмейстера Придворной капеллы. Публикацией своих сочинений композитор начал заниматься только в последние годы жизни. Однако полное собрание его сочинений в 10 томах было издано лишь в 1882 году <a title="Пётр Ильич Чайковский и его женщины." href="https://creativpodiya.com/?p=8298">П. И. Чайковским. </a> Пётр Ильич очень хорошо понимал значение Бортнянского для российской музыкальной культуры. Мы ещё поговорим об этом чуть ниже.</p>
<p style="text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ima87ges.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-8805 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ima87ges.jpeg" alt="ima87ges" width="255" height="198" /></a>Из творческого наследия композитора наиболее известны произведения в жанре хоровых духовных концертов, в которых Бортнянский объединил европейские техники музыкальных сочинений с православными традициями. Кроме духовной музыки Бортнянским было написано много светской: романсы, кантаты, сюиты, сонаты и даже симфонии. Очаровательна, легка, светла и поэтична, например, «Камерная симфония си бемоль мажор», где органично сплетаются итальянская оперная и русская песенная мелодики.</p>
<p style="text-align: left;">Творческое наследие Дмитрия Бортнянского, особенно в светской части, ещё ждёт своего открытия для широкой публики. В пользу этого утверждения говорит история с оперой «Алкида», которая была написана Бортнянским во время учёбы в Италии, исполнена на венецианском карнавале, а затем утеряна и обнаружена лишь два века спустя в одной из библиотек Вашингтона.</p>
<p><strong>Гимн русской эмиграции и немецких военных </strong></p>
<p style="text-align: left;">Бортнянский &#8212; автор знаменитого гимна русских масонов на стихи М.Хераскова &#171;Коль славен наш господь во Сионе&#187;. В ту эпоху слово «масон» ещё не имело такой ярко выраженной негативной окраски. Через масонство проходили многие ищущие и думающие люди. Даже Пьер Безухов в одном периоде своей жизни был активным участником и спонсором масонской ложи. Этот гимн стал<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>фактически первым российским гимном, до 1917 года  его мелодию вызванивали часы Спасской башни в Кремле, а после революции он стал гимном русской эмиграции.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>В Германии его поют уже с немецкими словами и даже исполняют на воинских церемониях. <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Как говорят сейчас &#8212; мегахит&#8230;</p>
<p><strong>Итальянское влияние. Батюшков и Пушкин </strong></p>
<p style="text-align: left;">Поговорим ещё о культуре Российской империи конца XVIII века. Это было крайне значимое время. Признанные гении века следующего, о котором Иосиф Бродский сказал: «…зачем нам двадцатый век, если есть уже девятнадцатый век», такие как: Глинка, Бородин, Мусоргский, Чайковский, и в этом же ряду: Пушкин, Гоголь, Баратынский, Лермонтов &#8212; пришли строить величественное здание отечественной культуры не на пустом месте, а на прочном фундаменте, говоря о возведении которого, прежде всего, необходимо вспомнить Константина Батюшкова и Дмитрия Бортнянского, как творцов, развернувших вектор развития российской культуры в том направлении, в котором она оставалась до начала революционного XX века.</p>
<p style="text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ima21ges6.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-8804 alignleft" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ima21ges6.jpeg" alt="ima21ges" width="261" height="193" /></a>Разговор на эту тему интересен ещё и тем, что сегодня Украина опять «идёт в Европу». Один раз в Европу мы уже ходили. Тогда нас в составе Российской империи водил туда Пётр Первый. Насильственная европеизация тех времён ещё долго выходила непредсказуемыми гримасами на лице российского общества. В войсках, вместо военной выучки, расцвела прусская муштра. Дворяне, забыв родной язык, перешли на французский, а музыкальную жизнь империи определяли исключительно итальянцы. Оставив тему военных в стороне, скажем, что французы внесли в российское общество смуту революции и практически никак не повлияли на нашу культуру, а вот итальянцы….</p>
<p style="text-align: left;"><a title="Четыре сумасшедших гения, или Цена озарения" href="https://creativpodiya.com/?p=4603">Константин Батюшков</a> был влюблён в Италию. Корни этой страсти уходили в античные времена и через <a title="Четыре сумасшедших гения, или Цена озарения" href="https://creativpodiya.com/?p=4603">Торквато Тассо</a> прорастали в творчестве русского поэта. В то время в стране существовала дискуссия между «архаистами» и «новаторами». Хотя «страна» – это громко сказано. Тогда тираж книги в 300 экземпляров считался бешеным успехом. Поэтому скорее речь идёт о дискуссии литературных кружков. «Архаисты» настаивали на использовании тяжеловесных древнеславянских оборотов. «Новаторы», и Батюшков в том числе, призывали к обновлению русской речи, так как неуклюжий древнерусский строй стиха оскорбляет слух чувствительных дам, коим единственным все стихи в мире и адресованы. Батюшков, считавший русский язык варварским из-за большого количества «ы, щ, ш, при, тры», пытался писать «итальянские» стихи на русском языке, используя для этого благозвучные и мелодичные сочетания букв и слогов. Нельзя сказать, что он достиг своей прямой цели, русский остался русским, но прививка итальянского пошла ему явно на пользу, что с блеском доказал Пушкин, гений которого расцвёл на почве созданного Батюшковым нового поэтического языка.</p>
<p><strong>Борьба с &#171;итальянщиной&#187;</strong></p>
<p style="text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/im85ages.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-8802 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/im85ages.jpeg" alt="im85ages" width="197" height="255" /></a>Немного иная ситуация была в музыке. Вернувшийся из Италии Дмитрий Бортнянский попытался вернуть российской музыке русский дух. Он мотивировал это тем, что итальянская музыка безусловна, хороша, но для её исполнения надо быть итальянцем или обладать высоким исполнительским мастерством. В противном случае получается просто некрасиво. Этот эффект даже получил название «итальянщина». Бортнянский в своих хоровых композициях ориентировался на русскую народную хоровую традицию, в частности, доверял вести мелодию самому высокому голосу &#8212; сопрано, а все остальные вокальные партии отстраивал вниз по терциям или секстам, за что был позже нещадно критикован Глинкой, как примитивист. Однако многие исполнители духовной музыки Бортнянского отмечали, что они во время исполнения его произведений впадают в состояние близкое к религиозному экстазу, настолько такое звучание хора совпадает с музыкой русской души.</p>
<div id="attachment_8801" style="width: 170px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/default25.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-8801" class="wp-image-8801 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/default25.jpeg" alt="Дмитрий Бортнянский" width="160" height="211" /></a><p id="caption-attachment-8801" class="wp-caption-text">Дмитрий Бортнянский</p></div>
<p>Для нынешних музыкантов большинство светских сочинений Бортнянского не представляет большой исполнительской сложности, потому что они часто были рассчитаны на любительское музицирование. Однако, на примере той же Камерной симфонии видно, что музыка Бортнянского, впитавшего в себя мелодику украинских и русских песен, стремится не к сложности, интересной прежде всего профессиональному музыканту, а к диалогу с душой слушателя, который вовсе и не обязательно должен быть ценителем непредсказуемых чередований нот и «неберущихся» аккордов. Бортнянский одним из первых начал сочинять такую русскую музыку. Вот почему его считал гением и высоко ценил ещё один великий мелодист П.И. Чайковский.</p>
<p style="text-align: left;">Во многом благодаря усилиям Бортнянского, реализовалась следующая схема: итальянцы научили русских светской музыке – операм, инструментальным пьесам и крупным музыкальным формам. В свою очередь, русские, освоив итальянскую технику, сумели вложить в неё свою душу и получили такую национальную музыку, которая уже развивалась в рамках европейской традиции, как полноправная её часть.</p>
<p style="text-align: left;">Нечто подобное произошло в конце XX века, когда Бродский, попытавшись внести в русскую поэзию англо-американскую поэтику, создал новый поэтический русский язык.</p>
<p><strong>Камерная симфония си бемоль мажор вместо эпилога</strong></p>
<p style="text-align: left;">Таким образом, мы заключаем, что<a title="Максим Березовский. Легенда о жизни" href="https://creativpodiya.com/?p=8861"> родившийся в казацкой столице </a>и реализовавший себя в столице имперской Дмитрий Бортнянский &#8212; фигура мирового значения, ровно настолько насколько мировое значение имеет вся отечественная музыка. И, сделав такой приятный вывод, включаем «Камерную симфонию си бемоль мажор» и, вдохнув аромат великих минувших времён, вновь расходимся по нашим суетным делам века XXI…</p>
<p>P.S. Данный материал написан в рамках презентации лауреатов арт-медиа проекта «Культурный остров», целью и смыслом которого является популяризация ярких творческих персоналий, тем или иным образом связанных с Сумщиной.</p>
<p><strong>Читайте о других творческих знаменитостях, связанных с Сумщиной, в разделе <a href="https://creativpodiya.com/posts/category/kulturnyj-ostrov">Культурный остров.</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/8797/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>23</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Сумы могут стать центром культурно-экологического туризма</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/19723</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/19723#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 22 Feb 2020 08:12:35 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Активный отдых]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Могрица]]></category>
		<category><![CDATA[П.И.Чайковский]]></category>
		<category><![CDATA[Псёл]]></category>
		<category><![CDATA[С.В. Рахманинов]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[Тростянец]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=19723</guid>

					<description><![CDATA[В Сумах и вокруг областного центра имеются великолепные возможности для развития культурно–экологического туризма. Естественно, такой вид отдыха более всего привлечёт культурных европейцев, а значит, станет отличным источником для пополнения сумского бюджета. В Сумах и&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>В Сумах и вокруг областного центра имеются великолепные возможности для развития культурно–экологического туризма.</h2>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images94.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-19731 alignleft" title="images" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/images94.jpeg" alt="images" width="273" height="185" /></a>Естественно, такой вид отдыха более всего привлечёт культурных европейцев, а значит, станет отличным источником для пополнения сумского бюджета.<br />
В Сумах и окрестностях есть несколько «жемчужин», наполненных целым рядом смыслов. Знакомство и общение с ними позволит гостям обогатиться интеллектуально, физически и духовно. Сейчас мы опишем примерный вариант летнего семидневного тура для желающих отдохнуть душой и телом и так достигнуть гармонии между ними.<br />
<strong>День первый</strong></p>
<p>Приезд. Поселение в гостиницу. Обзорная прогулка-экскурсия по центру города. Знакомство с произведениями стрит-арта. Визит в Сумскую городскую галерею, где постоянно выставляется что-то интересное и талантливое. Улыбки и селфи возле контактных скульптур. Ну, тут уж простите, какие есть. Зато очень контактные. Вечером — джаз в одном из ресторанов. В Сумах умеют играть джаз. Это вам любой китаец подтвердит. У сумских джазменов там постоянный ангажемент.</p>
<p><strong>День второй (музыкальный)</strong></p>
<p>С утра — выезд в Низы с целью посещения усадьбы помещика Н.Кондратьева, где в 1871-79 гг. каждое лето (кроме 1877 года) жил П. И. Чайковский.<a href="https://creativpodiya.com/posts/18328" target="_blank" rel="noopener"> В Низах Петр Ильич работал</a> над операми «Опричник» и «Черевички». Второй и Третьей симфониями, а также над созданием ряда фортепьянных пьес и романсов.<br />
<a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/60608.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-19726 alignright" title="60608" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/60608-300x225.jpg" alt="60608" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/60608-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/60608.jpg 540w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a><br />
В паузах, в ожидании прихода вдохновения, композитор прогуливался вдоль живописных берегов Псла, наслаждаясь чудесной природой. Именно этим и займутся наши туристы после посещения музея П.И. Чайковского в Низах.</p>
<p><strong>Ранее мы писали: <a href="https://creativpodiya.com/posts/8298" target="_blank" rel="noopener">Пётр Ильич Чайковский и его женщины</a></strong></p>
<p>Нагулявшись, гости искупаются в Псле и отправятся на автобусе в Лебедин.</p>
<p>Там, летом 1893 года в имении купца Якова Николаевича Лысикова жил С.В.Рахманинов. В Лебедине композитором были написаны: симфоническая поэма «Утес», фантазия для двух фортепиано, венгерский танец, духовный хоровой концерт «В молитвах неусыпающую Богородице», две пьесы для скрипки с фортепиано, шесть романсов и др.</p>
<p>После общения с эпизодами жизни двух великих композиторов, туристы возвращаются в Сумы. Вечером в программе тура концерт, где в исполнении артистов сумской областной филармонии звучат произведения <a href="https://creativpodiya.com/posts/8357" target="_blank" rel="noopener">Рахманинова</a> и Чайковского, написанные на Сумщине.</p>
<p><strong>День третий (художественный)</strong></p>
<p>С утра гости отправляются в Тростянец. И сразу встречаются со старым вчерашним знакомым – П.И. Чайковским. В Тростянце композитору установлен памятник в полный рост, а в бывшем имении Голицына регулярно устраивают музыкальные фестивали в честь Чайковского и дают концерты. К слову, именно в Тростянце Петр Ильич написал увертюру к первому своему симфоническому произведению по драме Островского «Гроза».<br />
<a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/default39.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-19728 alignleft" title="default" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/default39.jpeg" alt="default" width="259" height="194" /></a>Жемчужина Тростянца – урочище «Нескучное», где находятся три озера. Берега озёр с чистейшей водой покрыты лиственным лесом, среди которого растёт множество 300- 400 летних деревьев и даже дуб возрастом более 400 лет и обхватом ствола 6.6 метра, расположенный недалеко от лесного «Грота нимф». При посещении этих прекрасных мест важно не забыть предварительно обрызгать наших иностранных туристов чем-то от злющих местных комаров.</p>
<p>В «Нескучном» мы купаем гостей в озёрах и выдаём им мольберты с красками, чтобы они получили удовольствие от работы на пленэре. Для завершения эстетики всё действо сопровождается изготовлением и финальным поеданием шашлыка. Кстати, в «Нескучном», заботами местной мэрии, обустроены прекрасные места для мини-пикников. Так что наши культурные иностранцы тут будут в своей цивилизованной среде.</p>
<p>После обеда – в автобус. В пути слегка высыпаемся и вечером — в сумской художественный музей, где гости смогут увидеть уже знакомые им сумские пейзажи в исполнении <a href="https://creativpodiya.com/posts/17816" target="_blank" rel="noopener">известных живописцев</a>, а также множество других великолепных работ, завораживающих всех, кто туда попадает. В музее мы будем долго. Весь вечер.</p>
<p><strong>День четвёртый (архитектурный)</strong><br />
<a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/61074.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-19727 alignright" title="61074" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/61074-300x200.jpg" alt="61074" width="300" height="200" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/61074-300x200.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/61074.jpg 540w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a><br />
День посвящается осмотру сумских архитектурных достопримечательностей — храмов, старинных зданий, усадеб, парков. А также новых построек достойных внимания — детского парка «Сказка», стадиона «Юбилейный», который по всем параметрам подходит для игр сборных, и национальной банковской академии с её галереями и музеями. Завершается день купанием на Студенческом пляже и отдыхом с прогулками в парке им. Кожедуба.</p>
<p><strong>День пятый (литературный)</strong></p>
<p>День начинается с выезда <a href="https://creativpodiya.com/posts/11927" target="_blank" rel="noopener">на Луку в дом-музей Чехова</a>, в местность, которая, по словам классика, прекрасней, чем Аббация и Адриатическое море. В Сумах, как известно, возникло много литературных задумок Чехова, была написана пьеса «Леший», ставшая прототипом гениального «Дяди Вани», здесь похоронен брат писателя Николай.</p>
<p>В программе посещения — экскурсия с чаепитием и спектакль сумских актёров на крыльце музея во внутреннем дворике, то есть в атмосфере максимально приближенной к аутентичной чеховской..<br />
<a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/n7_hHjo9XDc.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-19729 alignleft" title="n7_hHjo9XDc" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/n7_hHjo9XDc.jpg" alt="n7_hHjo9XDc" width="200" height="200" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/n7_hHjo9XDc.jpg 200w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/n7_hHjo9XDc-150x150.jpg 150w" sizes="auto, (max-width: 200px) 100vw, 200px" /></a>Затем следует купание в реке и пешеходная прогулка в сторону истории. В давние времена на территории Сум существовали скифские поселения. В частности, и в районе музея Чехова на Луке. Там же обнаружены остатки большого древнерусского поселения и следы черняховской культуры, которую связывают с державой готов.</p>
<p>Вечером, после отдыха, встреча гостей с местными поэтами и бардами. Барды и поэты у нас знатные — все почти лауреаты и дипломанты.</p>
<p><strong>День шестой (туристический)</strong></p>
<p>С утра гости садятся в автобус и едут в Могрицу. Там любуются меловыми карьерами, <a href="https://creativpodiya.com/posts/2280" target="_blank" rel="noopener">объектами ленд-арта</a> и необычной природой. После осмотра красот гости занимают места в байдарках (в районе Бариловки) и начинают романтический сплав по реке — мимо Лысой горы, затона с белыми лилиями в районе Солнечной поляны и прочих прелестей Псла. Где-то в районе Зелёного Гая их встречает лагерь для ночёвки с кашей у костра, звёздным небом, палатками и песнями туристов в исполнении классиков кострового жанра <a href="https://creativpodiya.com/posts/9546" target="_blank" rel="noopener">ансамбля «Чужаси»</a></p>
<p><strong>День седьмой</strong><br />
<a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-0043.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-19730 alignright" title="Фото-0043" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-0043-300x240.jpg" alt="Фото-0043" width="300" height="240" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-0043-300x240.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-0043.jpg 750w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a></p>
<p>Утром — купание, встреча рассвета, вновь на байдарки и плывём в Сумы. Это же так интересно — въехать в самый центр уже знакомого города по реке и увидеть его в новом ракурсе. Чем не Венеция?</p>
<p>Причалив, гости возвращаются в гостиницу, отдыхают, прогуливаются и фотографируются в полюбившихся местах областного центра. После чего, довольные, счастливые, отдохнувшие душой и телом отправляются домой. И там в своих европах и америках рассказывают как в Сумах хорошо и как нужно срочно организовывать поток инвестиций в туристическую индустрию края.</p>
<p><strong>Послесловие</strong></p>
<p>Стоить это может им по нынешним ценам не более 1000 долларов за семидневный тур. А удовольствие останется навсегда.</p>
<p>Для реализации вышеописанного проекта осталось совсем немного. Нужно отремонтировать усадьбу Линтварёвых на Луке, усадьбу Кондратьева в Низах, убрать мусор по берегам Псла и очистить реку от лежащих в ней деревьев.</p>
<p>А ещё достроить выставочный зал в областном художественном музее, чтобы достать из запасников хотя бы часть хранящихся там сокровищ.</p>
<p>В результате, Сумщина превратится в мекку для туристов, что позволит активно развивать частный сувенирный бизнес, поспособствует восстановлению фарфорового завода, обеспечит открытие новых рабочих мест, в том числе для бардов, поэтов и музыкантов, простимулирует развитие гостиничного и ресторанного бизнеса и позволит реализовывать на базе всего вышеперечисленного множество самых разнообразных культурных и экологических проектов.</p>
<p><strong>Источник: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/19723/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>34</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Музика Чайковського в перекладенні на мову живопису (+фото)</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/18328</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/18328#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Надежда Юрченко]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 12 Nov 2015 21:48:24 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Живопись]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[П.И.Чайковский]]></category>
		<category><![CDATA[Сумской художественный музей им.Н.Онацкого]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=18328</guid>

					<description><![CDATA[«…Його образ я зберіг на все своє життя…» Постать П.І. Чайковського у творчості Г.П. Світлицького Серед творів видатних українських художників І половини ХХ століття в Сумському художньому музеї зберігаються вісім картин Григорія Петровича Світлицького&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_18271" style="width: 217px" class="wp-caption alignright"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18271" class="size-medium wp-image-18271 " title="Г.П. Світлицький «П.І. Чайковський в Україні»" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/03-Чайк.-вертикаль-207x300.jpg" alt="=03 Чайк. вертикаль" width="207" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/03-Чайк.-вертикаль-207x300.jpg 207w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/03-Чайк.-вертикаль.jpg 552w" sizes="auto, (max-width: 207px) 100vw, 207px" /><p id="caption-attachment-18271" class="wp-caption-text">Г.П. Світлицький «П.І. Чайковський в Україні»</p></div>
<p>«…Його образ я зберіг на все своє життя…»</p>
<p>Постать П.І. Чайковського у творчості Г.П. Світлицького</p>
<p><strong>Серед творів видатних українських художників І половини ХХ століття в Сумському художньому музеї зберігаються вісім картин Григорія Петровича Світлицького (1872-1948), одна з яких є жанровий портрет «П.І. Чайковський в Україні» (1947).</strong></p>
<p>Петро Ілліч неодноразово відвідував Україну, серед яких були й Вінниччина (Браїлів), Черкащина (Кам’янка) та Сумщина (Низи, Тростянець). Знайомство композитора з Слобожанщиною відбулось в 1864 у маєтку Голіциних в Тростянці. Пізніше, у 1870-х роках, він відвідав Низи на запрошення Кондратьєвих – господарів садиби. Сумщина надихала його на творчість, тут він написав увертюру до свого першого симфонічного твору &#8212; драми О. Островського «Гроза», працював над <a href="https://creativpodiya.com/?p=18135"> оперою: «Коваль Вакула» («Черевички»)</a>, «Опричник», Другою та Третьою симфоніями, створив кілька фортеп’яних романсів та п’єс.</p>
<div id="attachment_57845" style="width: 235px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2015/11/01-Авторортрет-.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-57845" class="wp-image-57845 size-full" title="Г.П. Світлицький «Авторортрет»" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2015/11/01-Авторортрет-.jpg" alt="Г.П. Світлицький «Авторортрет»" width="225" height="300" /></a><p id="caption-attachment-57845" class="wp-caption-text">Г.П. Світлицький «Авторортрет»</p></div>
<p>З Україною пов’язують його родові коріння. Дід Федір Чайко походив з давнього українського козачого роду. Тому Чайковський був добре обізнаний з українським фольклором, писав «геніальні музичні твори під генетичним впливом своїх козацьких коренів, у яких відбита краса та велич української душі, героїчна та драматична історія великого народу».</p>
<p><strong>Полотно Світлицького з зображенням композитора на тлі осіннього пейзажу (170,5х120)</strong>, <strong>написане на замовлення Сумського художнього музею як другий варіант картини і придбано у художника в березні 1948 року, перший – зберігається у Національному художньому музеї в м. Києві.</strong></p>
<p>Г.П. Світлицький &#8212; перший народний художник УРСР (1946), за освітою живописець, музикант та композитор. Народився в бідній родині музиканта валторніста Київського оперного театру, де було ще одинадцять дітей. З ранніх літ хлопчика полонив чудовий світ мистецтва.</p>
<div id="attachment_18287" style="width: 310px" class="wp-caption alignright"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18287" class="size-medium wp-image-18287 " title="Г.П. Світлицький «Місячна ніч»" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Місячна-ніч-300x212.jpg" alt="=Місячна ніч" width="300" height="212" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Місячна-ніч-300x212.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Місячна-ніч.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /><p id="caption-attachment-18287" class="wp-caption-text">Г.П. Світлицький «Місячна ніч»</p></div>
<p>У чотири роки майбутній художник починає вчитися гри на скрипці, а пізніше й сам пише музику. Його перші музичні твори були надруковані, а окремі романси і композиції для скрипки з оркестром виконувалися на концертах.</p>
<p>Між тим батько вирішив віддати сина у рисувальну школу М. Мурашка, після закінчення якої майбутній художник навчався у петербурзькій Академії мистецтв у І.Рєпіна та М.Кузнецова. У 1900 Світлицькому було присвоєно звання художника-живописця. Майже вісімнадцять років він працював у мозаїчних майстернях при Академії мистецтв. Великий вплив на художника мала творчість А. Куїнджі. Він також брав участь в розписах Ісакіївського собору, за що отримав почесний дворянський титул від імператора Миколи ІІ. До 1918 р. експонував свої роботи на виставках Товариства пересувних художніх виставок.</p>
<div id="attachment_18297" style="width: 296px" class="wp-caption alignright"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18297" class="size-medium wp-image-18297 " title="Г.П. Світлицький &quot;Ніч над селом&quot;" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Ніч-над-селом-300x194.jpg" alt="=Ніч над селом" width="286" height="189" /><p id="caption-attachment-18297" class="wp-caption-text">Г.П. Світлицький &#171;Ніч над селом&#187;</p></div>
<p>З 1919 року живописець живе і працює в Києві, вступає до Асоціації художників Червоної України (із 1929), викладає у Київському художньому інституті, а з 1947 – професор. Наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. ім’я Г. П. Світлицького займає провідне місце серед діячів культури, представляє покоління майстрів образотворчого мистецтва, талант яких розвився під впливом культури України та Росії, автор багатьох жанрових творів, ліричних пейзажів, натюрмортів та портретів, розписував храми. Крім великої художньої спадщини, яка зберігається у музеях України та Росії, в наукових архівних фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України залишились спогади митця.</p>
<div id="attachment_18296" style="width: 288px" class="wp-caption alignright"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18296" class="size-medium wp-image-18296 " title="Г.П. Світлицький &quot;Глибока ніч&quot;" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Глибока-ніч-300x199.jpg" alt="=Глибока ніч" width="278" height="186" /><p id="caption-attachment-18296" class="wp-caption-text">Г.П. Світлицький &#171;Глибока ніч&#187;</p></div>
<p>Обдарований живописець і музикант, Світлицький, творчість якого безумовно, навіяна музичними враженнями, мав внутрішній зв’язок з музикою, що супроводжувала художника впродовж усього його життя.</p>
<p>Так, у «Записках из автобиографии» він пише про себе: «З шести років почав навчатись музиці, до якої, як й до живопису, мав однаковий потяг», а далі: «Поряд з зайняттями живопису йшла і музика. У п’ятнадцять років я був вже готовим оркестровим музикантом. Приймаючи участь у симфонічних концертах, я міг заробляти собі на хліб. Наскільки мати бажала, щоб я був музикантом, настільки батько був проти. Непроти музики, яку він шанував, а против ремесла музиканта, який не творить, а виконує створене іншими».</p>
<div id="attachment_18298" style="width: 258px" class="wp-caption alignright"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18298" class="size-medium wp-image-18298 " title="Г.П. Світлицький &quot;Рожевий дім&quot;" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Рожевий-дім-300x201.jpg" alt="=Рожевий дім" width="248" height="176" /><p id="caption-attachment-18298" class="wp-caption-text">Г.П. Світлицький &#171;Рожевий дім&#187;</p></div>
<p>Його картини часто мають і відповідні назви, пов’язані з музикою – «Мелодія», «Ноктюрн», «Місячна соната», «Музиканти», вони виконані з майстерністю тонально-світлових контрастів, з визначенням особливого ставлення художника до музики.</p>
<p>Крім того, в історію українського образотворчого мистецтва Г. Світлицький увійшов і як автор ліричного пейзажу.</p>
<div id="attachment_18294" style="width: 300px" class="wp-caption alignleft"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18294" class="size-medium wp-image-18294 " title="Г.П. Світлицький &quot;У полі&quot; 1907" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/У-полі-.-1907-300x187.jpg" alt="=У полі . 1907" width="290" height="183" /><p id="caption-attachment-18294" class="wp-caption-text">Г.П. Світлицький &#171;У полі&#187; 1907</p></div>
<p>Від природи Григорій Петрович художник-пейзажист, тому його творчість починається саме з цього жанру: &#171;Мене охоплювала часто журба, але журба якась особлива, пройнята співучою, красивою мелодією. В осінньому шелесті листя я чув особливу мелодію&#187;. Так зародилася одна з ранніх картин художника – &#171;Листя шелестить&#187;, придбана з міжнародної виставки 1904 року в Сан-Лу музеєм міста Сан-Франціско (США).</p>
<p>Серед пір року він надавав перевагу осені. Саме осінні присмерки та місячні ночі стають основним лейтмотивом його творчості протягом усього життя.</p>
<p>Художник успадкував традиції реалістичного живопису передвижників.</p>
<div id="attachment_18288" style="width: 310px" class="wp-caption alignleft"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18288" class="size-medium wp-image-18288 " title="Г.П. Світлицький «Хлопчик в червоній сорочці»1901" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Хлопчик-в-червоній-сорочці.1901-300x173.jpg" alt="=Хлопчик в червоній сорочці.1901" width="300" height="173" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Хлопчик-в-червоній-сорочці.1901-300x173.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Хлопчик-в-червоній-сорочці.1901.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /><p id="caption-attachment-18288" class="wp-caption-text">Г.П. Світлицький «Хлопчик в червоній сорочці»1901</p></div>
<p>Він проводить багато часу у штудіях на природі, спостерігаючи за природніми станами, переданими у соковитих літніх та осінніх етюдах,</p>
<p><strong>частина яких <a href="https://creativpodiya.com/?p=17816">зберігається в сумському музеї</a>: «Хлопчик в червоній сорочці», «У полі», «Свіжі луки», «Осінній пейзаж», написаних на Київщині, під час літніх відпусток.</strong></p>
<p>У радянський період, серед інших, творчість митця позначена роботою над полотном «П.І. Чайковський в Україні», до якого Світлицький підійшов із великим досвідом живописця. Над образом Чайковського митець почав працювати ще у 1935 р., а після війни, він продовжив роботу, створивши два варіанти (у Сумському музеї, під підписом художника стоїть дата 1947). Сидячи на лавці, підперши голову рукою, Петро Ілліч замислився, вслухаючись в українську природу із зрозумілими лише йому чарівними звуками мелодії, які створює цей осінній день.</p>
<div id="attachment_57846" style="width: 310px" class="wp-caption alignright"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2015/11/02.-ЧАЙКОВСКИЙ-гориз.-.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-57846" class="wp-image-57846 size-full" title="Г.П. Світлицький «П.І. Чайковський в Україні»" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2015/11/02.-ЧАЙКОВСКИЙ-гориз.-.jpg" alt="Г.П. Світлицький «П.І. Чайковський в Україні»" width="300" height="214" /></a><p id="caption-attachment-57846" class="wp-caption-text">Г.П. Світлицький «П.І. Чайковський в Україні»</p></div>
<p>Високий професіоналізм художника відбився у полотнах двох форматів та різними за тональностями – горизонтальному, у теплій гамі осінніх кольорів, та вертикальному, що підкреслює урочистість, і більш холодному, з переважанням блакитно-вохристих тонів та передачею повітряної перспективи з високим небом.</p>
<p>Якщо у першому варіанті підкреслено широта і краса епічної панорами природи дальньої перспективи з лейтмотивом молодих берізок, розташованих купками ліворуч від постаті, в якій відчувається камерність портретованого, то у другому полотні, останнє поступається високому духу і величі композитора. Вертикальна композиція передає красиву, розлогу крону дерева з рідким листям на гілках, що ніби нотами розчиняються і зливаються у повітрі, утворюючи сакральну затишність. В цьому мотиві відчувається особлива музична гармонія навколо постаті Чайковського. В першому відбито денний, спокійний стан, у другому – вранішній.</p>
<p>Описуючи твір він говорить: «У своїй картині, де Чайковський в оточенні осіннього пейзажу сидить на лаві, вслухаючись у шелест листя, створюючи, можливо, ту же осінню пісню, я хотів передати образ великої і геніальної людини, творця дивної краси чаруючих мелодій».</p>
<div id="attachment_18300" style="width: 324px" class="wp-caption alignleft"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18300" class="size-medium wp-image-18300 " title="Г.П. Світлицький &quot;В очікуванні потяга&quot;" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/В-очікуванні-потяга-300x163.jpg" alt="=В очікуванні потяга" width="314" height="172" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/В-очікуванні-потяга-300x163.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/В-очікуванні-потяга.jpg 640w" sizes="auto, (max-width: 314px) 100vw, 314px" /><p id="caption-attachment-18300" class="wp-caption-text">Г.П. Світлицький &#171;В очікуванні потяга&#187;</p></div>
<p>До написання своїх моделей митець завжди ретельно вибирав оточуючий пейзажний простір. Полюбляючи природу, він одночасно любить людину, як господаря, віддаючи їй почесне місце, підкреслюючи композиційно та кольором: це середовище, в якому існує зображена людина, своєрідний емоційний камертон настрою героя.</p>
<p>У спогадах, наповнених дитячими враженнями від постаті композитора, художник також пригадував, як під час репетиції «Євгенія Онєгіна» Петро Ілліч поцілував його батька за майстерно виконане соло в листі Тетяни, поряд з яким стояв він, Григорій, і плакав від радощів за увагу до свого батька. «Його образ я зберіг на все життя…можливо це буде кращий твір зі всіх написаних протягом всього мого життя».</p>
<div id="attachment_18292" style="width: 310px" class="wp-caption alignright"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18292" class="size-medium wp-image-18292 " title="Г.П. Світлицький &quot;Повернення демобілізованого&quot;1948" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Повернення-демобілізованого-1948-300x169.jpg" alt="=Повернення демобілізованого 1948" width="300" height="169" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Повернення-демобілізованого-1948-300x169.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Повернення-демобілізованого-1948.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /><p id="caption-attachment-18292" class="wp-caption-text">Г.П. Світлицький &#171;Повернення демобілізованого&#187;1948</p></div>
<p>А про музику у своїх спогадах художник пише: «Кожний окремий тон в картині відповідає окремому звуку оркестрового інструменту. В поєднанні гармонійних фарб, як і в гармонії звуків, складається мелодія або симфонія, що пише твір. Так, наприклад, в першій симфонії «Зимові мрії» <a href="https://creativpodiya.com/?p=8298">Чайковський</a> зображає зимовий пейзаж безмежного поля, по якому йдуть коні, що везуть на санях подорожнього, який заглибився у свої мрії». До речі, саме подібний мотив відтворений й у великій панорамній картині «Повернення демобілізованого» з багатоманітною кольоровою гамою білих відтінків снігу, зберігається у сумському музеї, написаної взимку 1948 р., того року, коли влітку не стало й самого митця.</p>
<div id="attachment_18295" style="width: 288px" class="wp-caption alignleft"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18295" class="size-medium wp-image-18295 " title="Г.П. Світлицький &quot;Квітучий сад&quot; 1917" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Квітучий-сад-1917-300x195.jpg" alt="=Квітучий сад 1917" width="278" height="185" /><p id="caption-attachment-18295" class="wp-caption-text">Г.П. Світлицький &#171;Квітучий сад&#187; 1917</p></div>
<p>А ще у спогадах про Чайковського йдеться: «Полюбляю я музику Баха, Мендельсона, Бетховена, Грига, але Чайковський сприймається мною особливо, він, як ніхто, своїми почуттями, висловленими звуками, хвилюють і пробуджують у мене почуття особливої неосяжної краси, якою насичена природа. Впливи музики, і особливо музики Чайковського, відбито у всіх моїх творах», <strong>«…назву картини  мені легше зіграти, ніж передати словами</strong>.</p>
<p>Звуки і фарби, фарби і звуки, все це так пов’язано одне з іншим, що сперечатися про це не варто.</p>
<div id="attachment_18299" style="width: 310px" class="wp-caption alignright"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18299" class="size-medium wp-image-18299 " title="Г.П. Світлицький &quot;Берізки&quot;1940" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Берізки-1940-300x241.jpg" alt="=Берізки 1940" width="300" height="241" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Берізки-1940-300x241.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Берізки-1940.jpg 744w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /><p id="caption-attachment-18299" class="wp-caption-text">Г.П. Світлицький &#171;Берізки&#187;1940</p></div>
<p>Це я кажу особисто про свої роботи, у більшості мої етюди та картини основній масі людей не зрозумілі. В них нема оповідання, чи белетристики, вони побудовані виключно на особистих хвилюваннях, тому відчути їх може тільки споріднена мені натура». Так був увічнений образ російського композитора П.І. Чайковського під час перебування в Україні, який увійшов до золотої скарбниці вітчизняного образотворчого мистецтва, а спогади, як епістолярне надбання Г.П. Світлицького, залишили світлі думки та яскраві сторінки з життя художника.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/18328/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
