<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Латинская Америка &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/tag/%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F-%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Mon, 27 Dec 2021 08:51:07 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/cropped-новый-АТС1-квадрат-для-интернета-150x150.png</url>
	<title>Латинская Америка &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Почему славяне лучше всех понимают творчество выходцев из Латинской Америки</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/47002</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/47002#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 27 Dec 2021 08:31:49 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Живопись]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[история]]></category>
		<category><![CDATA[Киевская Русь]]></category>
		<category><![CDATA[Латинская Америка]]></category>
		<category><![CDATA[литература]]></category>
		<category><![CDATA[Луис Габриэль Пачеко]]></category>
		<category><![CDATA[Мексика]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=47002</guid>

					<description><![CDATA[Многим украинцам, россиянам и белорусам кажется близким творчество латиноамериканских писателей и художников. Одним из них является график и книжный иллюстратор Луис Габриэль Пачеко. Собственно, его иллюстрации к известным литературным произведениям «Отверженные», «Книга джунглей», «Моби&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2 style="text-align: left;">Многим украинцам, россиянам и белорусам кажется близким творчество латиноамериканских писателей и художников. Одним из них является график и книжный иллюстратор Луис Габриэль Пачеко.</h2>
<p style="text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/11/Пачеко-3.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignleft wp-image-47000 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/11/Пачеко-3.jpg" alt="Пачеко 3" width="306" height="320" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/11/Пачеко-3.jpg 306w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/11/Пачеко-3-287x300.jpg 287w" sizes="(max-width: 306px) 100vw, 306px" /></a>Собственно, его иллюстрации к известным литературным произведениям «Отверженные», «Книга джунглей», «Моби Дик», «Алиса в стране чудес», стихам Гарсиа Лорки и проч. позвали нас поразмышлять о том, почему люди с разных земных полушарий так хорошо понимают друг друга, говоря о европейской культуре.</p>
<p style="text-align: left;">Не претендуя на научную аналитику, всё же осмелимся предположить, что наиболее близкими к восточным славянам по историческому пути являются именно народы Латинской Америки.</p>
<p style="text-align: left;"><strong>Латинская Америка до нашей эры</strong></p>
<p style="text-align: left;">Первой мощной и самой загадочной цивилизацией на южноамериканском континенте считается культура майя. Её началом определяют 2000 год до н.э.!!! Страна майя была Гардарикой – то есть страной городов (так называли Русь варяги), которые часто воевали друг с другом. Однако уже к 900 году н.э. цивилизация майя находилась в полном упадке, города пустели и рушились по непонятным до сих пор причинам.</p>
<p style="text-align: left;"><strong>Трипольская культура</strong></p>
<p style="text-align: left;">Проводя исторические параллели, сразу вспоминаем трипольскую культуру (Триполье – село около Киева) которая, к слову, тоже была городской, существовала примерно в тоже время и так же неожиданно самоликвидировалась без очевидных внешних причин.</p>
<p style="text-align: left;"><strong>Мы писали о трипольской культуре в материале: <a href="https://creativpodiya.com/posts/44661" target="_blank" rel="noopener">Путешествие на родину отамана, отменившего Переяславкую раду, или 70 веков спустя</a></strong></p>
<p style="text-align: left;"><strong>Инки и ацтеки</strong></p>
<p style="text-align: left;">После майя самые значительные государства доколумбовой эпохи на южноамериканском континенте возникли ненамного позже, чем Киевская Русь.</p>
<p style="text-align: left;">Империя инков &#8212;  1200 год н.э. и до прихода испанцев в 1572 году</p>
<p style="text-align: left;">Империя ацтеков – 1325 (начало строительства Теночтитлана &#8212; нынче на его месте столица Мексики Мехико) –  и вновь до прихода испанцев в 1521 году.</p>
<p style="text-align: left;"><strong>Киевская Русь </strong></p>
<p style="text-align: left;">Киевская Русь ведёт своё начало с 882 года н.э., со времени начала правления киевского князя Олега, и по 1242 год. В итоге, её  разгромили монголо-татары и установили своё иго, официально длившееся по 1480 год, когда московский князь Иван III окончательно отказался признавать зависимость Руси от Золотой Орды.</p>
<p style="text-align: left;">Впрочем, к тому времени, а точнее с 1362 года, Киев и большая часть Украины уже входили в состав Литовского княжества и в сражениях украинцы часто выступали на стороне противников московских войск. В частности, так было и на Куликовом поле в 1380 году.</p>
<p style="text-align: left;"><strong>Приход христианства в Латинскую Америку</strong></p>
<p style="text-align: left;">Важно подчеркнуть, что индейцы доколумбовой Америки были язычниками, как и славяне. Испанцы им принесли католичество. Но, несмотря на развитое миссионерское движение, конкистадоры достаточно терпимо относились к вере местного населения.  Главной наградой испанца за ратные труды в конкисте была энкомьенда — земельный участок с прикрепленными к нему индейцами. Индейцы должны были подчиняться и работать на хозяина. А в остальном они были свободны. В том числе, были вольны слушать или не слушать миссионеров, которые, кстати, часто выступали защитниками прав местного населения.</p>
<p style="text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/11/Пачеко-1.jpg"><img decoding="async" class="alignright wp-image-46999 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/11/Пачеко-1.jpg" alt="Пачеко 1" width="500" height="259" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/11/Пачеко-1.jpg 500w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/11/Пачеко-1-300x155.jpg 300w" sizes="(max-width: 500px) 100vw, 500px" /></a>Наибольшим успехов среди бедных индейцев, разумеется, пользовались нищенствующие монашеские ордена &#8212; францисканцы (во Франции их называли «кордельеры» из-за того, что они опоясывались веревкой) и доминиканцы.</p>
<p style="text-align: left;"><strong>Русь языческая </strong></p>
<p style="text-align: left;">Важным моментом, определившим грандиозный историко-культурный надлом восточнославянского самосознания, было Крещение Руси в 988 г н.э.. После того как христианство стало официальной религией, начались гонения на исконные славянские верования и, соответственно, смещение национальной и культурной идентичности.</p>
<p style="text-align: left;"><strong>Ранее мы писали: <a href="https://creativpodiya.com/posts/46801" target="_blank" rel="noopener"> Мексиканский Андрей  Рублёв, или Несколько удивительных фактов о синем цвете </a></strong></p>
<p style="text-align: left;"><strong>Революции в Латинской Америке</strong></p>
<p style="text-align: left;">Латиноамериканские революции стали следствием борьбы Североамериканских колоний за независимость и ослабления Испании. В результате, возникло несколько больших и малых независимых стран, среди которых выделим Мексику (16 сентября 1820 года), Аргентину (9 июля 1810 года), Колумбию (20 июля 1810 года) и Бразилию (7 сентября 1822 года).</p>
<p style="text-align: left;">Знаменательно, что все победы освободительных движений в Латинской Америке связаны с деятельностью Наполеона, который захватил Испанию, сверг с трона испанского короля Фердинанда VII и вынудил некоторое время португальскую королевскую семью жить в Бразилии. Последняя, ставшая в то время фактически метрополией, потом отказалась возвращаться в статус провинции даже после отъезда королевской семьи в Лиссабон.</p>
<p style="text-align: left;"><strong>Наполеон и Россия </strong></p>
<p style="text-align: left;">Российская империя оказалась безусловным победителем в войне с Наполеоном. Но последствия военной победы стоит оценивать ещё и с той точки зрения, что победа в Отечественной войне 1812 года стала началом великого культурного подъёма. При всём уважении к <a href="https://creativpodiya.com/posts/12629" target="_blank" rel="noopener">Симеону Полоцкому</a>, Ломоносову. Березовскому, <a href="https://creativpodiya.com/posts/8797" target="_blank" rel="noopener">Бортнянскому </a>и даже Державину, все они были так или иначе жителями культурно колониальной и поэтому второсортной России, которая стала таковой после реформ Петра.</p>
<p style="text-align: left;"><strong>Ранее мы писали: <a href="https://creativpodiya.com/posts/8861" target="_blank" rel="noopener">Максим Березовский. Легенда о жизни </a></strong></p>
<p style="text-align: left;">Одолев Наполеона, Российская империя почувствовала себя европейской страной, равной среди равных. А российские культурные деятели XIX века стали писателями, музыкантами, художниками и поэтами с мировым именем.</p>
<p style="text-align: left;">В это же время мышление дворцовыми переворотами в царских спальнях трансформировалось в революционное движение.</p>
<p style="text-align: left;"><strong>Мировая культура</strong></p>
<p style="text-align: left;">Увы, странам Латинской Америки так и не удалось стать такими же мощными индустриальными державами, как страны Западной Европы или Азии. Постоянные искания адекватной экономической модели, путчи, дефолты – всё это о Латинской Америке. Ясно, что европейские и американские капиталы также не заинтересованы в повышении экономической мощи южноамериканских стран, как и в экономическом развитии государств, получивших независимость после распада СССР.</p>
<p style="text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/11/Пачеко.jpg"><img decoding="async" class="aligncenter wp-image-46998 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/11/Пачеко.jpg" alt="Пачеко" width="500" height="343" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/11/Пачеко.jpg 500w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/11/Пачеко-300x206.jpg 300w" sizes="(max-width: 500px) 100vw, 500px" /></a>А вот вклад Латинской Америки в культурное развитие планеты огромен. Такие имена как Октавио Пас (Мексика), <a href="https://creativpodiya.com/posts/16408" target="_blank" rel="noopener">Габриэль Гарсиа Маркес</a> (Колумбия), Хулио Кортасар и Хорхе Луис Борхес (Аргентина) не просто стали культовыми, но и изменили сознание читателей во всём мире.</p>
<p style="text-align: left;"><strong> Ранее мы писали: <a href="https://creativpodiya.com/posts/4177" target="_blank" rel="noopener">Прогуливаясь в окрестностях Борхеса</a></strong></p>
<p style="text-align: left;">Так же как имена Достоевского, Толстого, Гоголя, Бунина и Чехова, к которым стоит добавить ещё и Набокова с <a href="https://creativpodiya.com/posts/42105" target="_blank" rel="noopener">Бродским.</a></p>
<p style="text-align: left;"><strong> Эпилог</strong></p>
<p style="text-align: left;">У восточных славян и народов Латинской Америки действительно очень похожие исторические судьбы. В сознании у них и у нас &#8212; смесь естественного язычества и насажденного христианства. Так же как и смесь национальной аутентичной культурной традиции с насаждённой европейской. Особенно ярко это бросается в глаза в произведениях Гоголя и Маркеса. И мы, и они, в общем-то, уже понимаем, что по уровню жизни всегда будем странами второго сорта в сравнении с индустриально развитыми державами. Что естественным образом порождает интенсивные духовные поиски, результаты которых выражаются в произведениях искусства, созданных в русле европейского мышления, но с явным присутствие национального начала.</p>
<p style="text-align: left;">А теперь, в свете вышесказанного, вернёмся к творчеству Луиса Габриэля Пачеко.</p>
<p style="text-align: left;"><strong>Читайте биографию художника и смотрите много его работ в материале <a href="https://creativpodiya.com/posts/8987" target="_blank" rel="noopener">«Осенний» Пачеко из Солнечной Мексики</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/47002/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>32</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Сумах польські музиканти гратимуть латинський джаз</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/59744</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/59744#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[редакция]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 23 Aug 2018 17:50:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Афиша]]></category>
		<category><![CDATA[Афиша Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[джаз]]></category>
		<category><![CDATA[концерт]]></category>
		<category><![CDATA[Латинская Америка]]></category>
		<category><![CDATA[музыкант]]></category>
		<category><![CDATA[Польша]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=59744</guid>

					<description><![CDATA[З серпня 2018 року у Сумах працює Sumy Jazz Club, у рамках якого на мешканців міста Суми чекають концерти провідних світових та українських джазових музикантів. Концерти відбуватимуться із небувалою для нашого міста частотою. Sumy&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>З серпня 2018 року у Сумах працює Sumy Jazz Club, у рамках якого на мешканців міста Суми чекають концерти провідних світових та українських джазових музикантів.</h2>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/08/Джаз39880758_323945941498081_1525253606771523584_n.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignright size-full wp-image-59745" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/08/Джаз39880758_323945941498081_1525253606771523584_n.jpg" alt="Джаз в Сумах" width="300" height="424" /></a>Концерти відбуватимуться із небувалою для нашого міста частотою.</p>
<p>Sumy Jazz Club будуть тішити сумчан дуже різною стилістикою і складами, проводитимуть тематичні вечори, дні, ранки і, звісно, ночі, а ще &#8212; запропонуть вам зустрічі та майстер-класи від крутих джазменів з усього світу!</p>
<p>Таким чином, Суми мають змогу долучитися до актуальної світової культури на рівні з іншими мешканцями України та загалом – планети Земля.</p>
<p>Проект відбувається завдяки транскордонній мережі Міжнародного джазового фестивалю Jazz Bez, ініціатору проекту Майстерні творчих ідей Urban Lys (засновник<a href="https://creativpodiya.com/posts/58818" target="_blank" rel="noopener"> Ольга Ковалевська</a> ) та головному партнеру проекту – нічному клубу Marinad. Генеральний спонсор проекту – будівельна компанія Сумбуд.</p>
<p><strong>Вже 28 серпня Sumy Jazz Club стартує з першим концертом! </strong></p>
<p>Це буде фантастичний кубинсько-польсько-український проект The Cuban Latin Jazz: музиканти, які виконують чуттєву, пристрасну та надзвичайно романтичну &#8212; її величність Латину.</p>
<p>The Cuban Latin Jazz – це злиття джазу, латинських і афро-кубинських ритмів, сальси та класичної музики у виконанні молодих, талановитих музикантів різних національностей, пов&#8217;язаних спільними музичними пристрастями. У представленому репертуарі чітко відчувається коріння Куби, носієм якого є насамперед лідер гурту, контрабасист Роланд Абреу.</p>
<p>Музикант народився у місті Гавана і жив там, доки йому не виповнилося 20 років. Сьогодні на своїй другій батьківщині &#8212; у Польщі &#8212; він творить, експериментує і тішить слухачів, додаючи до улюбленого музичного стилю частинку свого гарячого кубинського серця. Поруч із контрабасом у The Cuban Latin Jazz органічно звучать саксофон, піаніно, перкусія та конґи. У 2018 році колектив отримав 2 місце та премію за участь у міжнародному конкурсі на фестивалі “Джаз над Одрою” (Jazz nad Odrą).</p>
<p><strong>Початок концерту 0 21.00</strong></p>
<p><strong>Склад гурту The Cuban Latin Jazz</strong>:</p>
<p>Роланд Абреу (Roland Abreu) – контрабас<br />
Тарас Баковський (Taras Bakovskyi) – саксофон<br />
Павєл Кукула (Paweł Kukuła) – фортепіано<br />
Домінік Яске (Dominik Jaske) – перкусія</p>
<p>Концерт The Cuban Latin Jazz у Сумах відбудеться в рамках проекту Sumy Jazz Club за підтримки мережі Міжнародного джазового фестивалю Jazz Bez та Луцький джаз клуб \\\\ Lutsk Jazz Club</p>
<p>Це не перший проект, який проходить у Сумах за підтримки мережі Міжнародного джазового фестивалю Jazz Bez. У грудні 2017 року у Сумах відбувся концерт польського квінтету Adam Jarzmik Quintet.</p>
<p><strong>Раніше ми писали про цей джазовий концерт у матеріалі: <a href="https://creativpodiya.com/posts/58350" target="_blank" rel="noopener">У Сумах звучав джаз по-польски</a></strong></p>
<p>Справки за телефонами:<br />
+380662239110<br />
+380671247321</p>
<p>Квитки  на концерт The Cuban Latin Jazz у Сумах можна придбати на Karabas.com</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/59744/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
