<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Гоголь &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/tag/gogol/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Tue, 25 Apr 2023 18:08:45 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/cropped-новый-АТС1-квадрат-для-интернета-150x150.png</url>
	<title>Гоголь &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>У Сумах відновили резонансну виставу по твору Гоголя</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/65080</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/65080#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 08 Sep 2021 09:03:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Афиша]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA["Шинель"]]></category>
		<category><![CDATA[Гоголь]]></category>
		<category><![CDATA[новини культури]]></category>
		<category><![CDATA[пластичний перформанс]]></category>
		<category><![CDATA[Суми]]></category>
		<category><![CDATA[Театр ім.Щепкина]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=65080</guid>

					<description><![CDATA[У актуальному репертуарі Сумського національного академічного театру ім. М.С. Щепкіна знову з’явився пластичний перформанс за мотивами повісті М. В. Гоголя «Шинель». Незвичайна, вишукана метафорична вистава без слів (практично) була створена на початку 2016 року харківським режисером&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>У актуальному репертуарі Сумського національного академічного театру ім. М.С. Щепкіна знову з’явився пластичний перформанс за мотивами повісті М. В. Гоголя «Шинель».</h2>
<div id="attachment_51877" style="width: 646px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/IMG_2728х_thumb.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-51877" class="wp-image-51877 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/IMG_2728х_thumb.jpg" alt="" width="636" height="337" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/IMG_2728х_thumb.jpg 636w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/IMG_2728х_thumb-300x159.jpg 300w" sizes="(max-width: 636px) 100vw, 636px" /></a><p id="caption-attachment-51877" class="wp-caption-text">Сцена з пластичного перформанса &#171;Шинель&#187;.</p></div>
<p>Незвичайна, вишукана метафорична вистава без слів (практично) була створена на початку 2016 року харківським режисером Артемом Вусиком і з самої прем’єри стала  перлиною репертуару театру і однією з його візитівок.</p>
<p>А потім було ще багато прем’єр інших спектаклів  &#8212;  останні роки щепкінці працюють інтенсивно і плідно та постійно радують сумчан і гостей обласного центру новими роботами у різноманітних жанрах. І, зрозуміло, що кожна з нових робіт потребує власної зустрічі з публікою. Тому «Шинель» на якийсь час поступилася місцем іншим постановкам, у тому числі і по Гоголю. Зокрема, мова про ще одну феєричну драматичну інтерпретацію загадкової повісті Гоголя «Вій» &#8212; <a href="https://creativpodiya.com/posts/64669" target="_blank" rel="noopener">«Чудернацькі  пригоди бурсака»</a>.</p>
<p>Гоголь взагалі завжди особливо вдається щепкінцям – мабуть тому, що великий письменник фактично наш земляк і його твори особливо близькі по духу жителям Слобожанщини.</p>
<p>Але розмови про відродження і повернення до поточного репертуару «Шинелі» виникали неодноразово – на прес-конференціях, зустрічах керівництва театру з  театралами&#8230;  І нарешті це трапилося.</p>
<p>Відновлена «Шинель» знову чекає на глядачів. Тож слідкуйте за репертуарними оголошеннями і приходьте подивитися на цей справжній витвір театрального мистецтва.</p>
<p>Детальніше про пластичний перформанс «Шинель» читайте у публікації  <strong> <a href="https://creativpodiya.com/posts/51865" target="_blank" rel="noopener">В Сумах состоялась премьера спектакля без слов</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/65080/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Сумах поставили виставу, що має декілька фіналів</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/64669</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/64669#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 15 May 2021 11:17:38 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Афиша]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[Гоголь]]></category>
		<category><![CDATA[прем'єра]]></category>
		<category><![CDATA[Театр ім.Щепкина]]></category>
		<category><![CDATA[Чудернацькі пригоди бурсака]]></category>
		<category><![CDATA[Юрій Смірнов]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=64669</guid>

					<description><![CDATA[У репертуарі Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С.Щепкіна з’явилася вистава «Чудернацькі пригоди бурсака». Спектакль являє собою драматургічну варіацію на тему повісті Миколи Гоголя «Вій». Живописне слово Гоголя, його гумор та&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>У репертуарі Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С.Щепкіна з’явилася вистава «Чудернацькі пригоди бурсака».</h2>
<p>Спектакль являє собою драматургічну варіацію на тему повісті Миколи Гоголя «Вій». Живописне слово Гоголя, його гумор та інтонація – це все у п’єсі збережено. А от ситуації, у яких промовляються ті чи інші епізоди тексту повісті трохи змінюються, що робить виставу філософською, багатошаровою та ще й вносить відчутний ліричний присмак.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/05/IMG_20210514_142727.jpg"><img decoding="async" class="size-full wp-image-64684 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/05/IMG_20210514_142727.jpg" alt="Чудирнацьки пригоди бурсака" width="590" height="301" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/05/IMG_20210514_142727.jpg 590w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2021/05/IMG_20210514_142727-300x153.jpg 300w" sizes="(max-width: 590px) 100vw, 590px" /></a>Режисер-постановник вистави – Юрій Смирнов. Він же автор перекладу на слобожанський діалект української. Вдалий переклад теж додає колориту. Це перша режисерська робота уродженця Путивлю і випускника двох театральних вишів на сцені театру ім.Щепкіна. Хочеться сподіватися, що не остання, тому що вистава вийшла… Далі мають слідувати епітети на кшталт: феєрична, яскрава, чудова, непересічна та інші, що висловлюють захоплення, змішане з радісним здивуванням. Але ми їх пропустимо, бо уявляємо іронічну посмішку Миколи Васильовича, яка ніби каже: «Ні, це ви ще не все зрозуміли, що я там написав. Далеко не все….»</p>
<p>І все ж радісно дивуватися є чому. Здавалося б, з дитинства знайома повість Гоголя, яку вже безліч разів екранізували і ставили на сцені, навряд чи може містити в собі нові сучасні змісти та сюжети. А у виставі вони присутні, та ще й у чималій кількості.</p>
<p>Власне, про що дійство? Вже з цього питання починається гоголівська містика і плутанина. Бо перед очами публіки одночасно розгортається декілька планів.</p>
<p><strong>План перший. Класика</strong></p>
<p>Класичний сюжет Гоголя, за яким бурсак–філософ Хома Брут програє боротьбу за свою душу нечистій силі. Тому і програє, що він Хома і віра його слабка– тут алюзія на відомого біблейського Хому.</p>
<p><strong>План другий. Жінки</strong></p>
<p>Історія боротьби двох жіночих сил: земної і відьомської за чоловіка. Земну лінію втілює дворова дівка Хвеська. І так переконливо втілює, що у результаті виникає ніби декілька фіналів. І у кожному перемагає інша жінка. Ми побачили у ролі Хвеськи Дар’ю Маригіну – це була блискуча гра, і її Хвеська &#8212; точно одна з головних позитивних героїнь вистави. А другою виконавицею цієї ролі є <a href="https://creativpodiya.com/posts/57181" target="_blank" rel="noopener">Катерина Саченко</a>, що вочевидь не менш цікаво.</p>
<p>До речі, лінія боротьби Панночки з земною жінкою у Гоголя відсутня. Її вводять автори п’єси, треба розуміти, для виправдання усього чесного жіноцтва, яке у автентичному варіанті представлене виключно відьмами. Навіть завершується «Вій» знаменитою реплікою товариша Хоми &#8212; богослова Халяви: «А я знаю, почему пропал он: оттого, что побоялся. А если бы не боялся, то бы ведьма ничего не могла с ним сделать. Нужно только, перекрестившись, плюнуть на самый хвост ей, то и ничего не будет. Я знаю уже все это. Ведь у нас в Киеве все бабы, которые сидят на базаре, — все ведьмы».</p>
<p><strong>План третій. Людина</strong></p>
<p>Боротьба добра і зла усередині однієї людини. Насправді, так воно і є. Якби у Хоми вистачило духовних сил, його навіть по сюжету самого «Вія» навряд чи б здолала нечиста сила. А у виставі йому ж ще й Хвеська допомагає своїм живим земним коханням. Так що, якщо Хома програв – то він сам собі програв. Режисер, до слова, блискуче малює наочну візуальну картинку боротьби людської свідомості і підсвідомості, коли на сцені поруч зі  світом «живих» присутні персонажі з темряви нечистої сили.</p>
<p><strong>План четвертий. Емоції </strong></p>
<p>Назвем його умовно «Гра в мурашки». Є мурашки жаху &#8212; моментами дійсно стає моторошно. Тут чергове браво автору пластичних рішень <a href="https://creativpodiya.com/posts/51865" target="_blank" rel="noopener">Сергію Великодному</a>. І мурашки від захвату – коли співає вокальна група, наприклад, або від співпереживання коханню Хоми та Хвеськи, яке на очах публіки виникає і розквітає, надихаючи філософа на перемогу над нечистю. І дуже хочеться вірити, що у справжньому фіналі вистави Хома таки переміг.</p>
<p><strong>План черговий і далеко не останній. </strong></p>
<p>Вистава «Чудернацькі пригоди бурсака» &#8212; це розповідь про віру і зневіру &#8212; церква у запустінні. Хутір багатий, а до храму шлях позаростав бур’янами. А ще про боротьбу язичництва та християнства – у Гоголя вони завжди поруч.</p>
<p>А ще багато планів глядач побачить сам, коли відвідає цю – читайте вище перелік захоплених  епітетів – виставу. Тому що філософська притча &#8212;  завжди апеляція до того, хто її сприймає, виходячи зі свого інтелектуального та життєвого досвіду.</p>
<p>Відмітимо, як вдало режисер знайшов засіб максимального органічного сценічного існування для акторів. Кожен з них, ніби той вокаліст, що звучить у найбільш вигідній для свого голосу тональності. Всі вони органічні і викликають абсолютну довіру і спів-чуття. Саме тому, досить довга за часом вистава, що триває біля трьох годин, не здається нудною і навіть навпаки.</p>
<p>Гоголь навмисне робив твори з циклу «Миргород», до якого входить і «Вій», такими, що важко зрозуміти час, у якому відбуваються події. Гру письменника продовжує і режисер вистави – інколи це взагалі показово схоже на сучасність. Воно і зрозуміло. Теми ж вічні…</p>
<p>Як ми вже зазначили вище, у виставі на кожній ролі зайняті два актори. Тому її можна дивитися мінімум двічі – і двічі отримати різни задоволення.</p>
<p>У цілому над спектаклем працювали :</p>
<p>Режисер – постановник – Ю.Смирнов</p>
<p>Художник-постановник  &#8212; Л. Аполлонова</p>
<p>Художники з костюмів – Л.Медвідь, Л.Аполлонова</p>
<p>Пластичне оформлення – С.Великодний</p>
<p>Хормейстер – К.Докукіна</p>
<p>Музичне оформлення – Ю.Смирнов</p>
<p>Дійові особи та виконавці:</p>
<p>Явтух – В.Назаренко, засл.артист України А.Красовський</p>
<p>Спирид  &#8212; В.Хоменко, Ю.Садівничий</p>
<p>Дорош – О.Михайлов, А.Кнопік</p>
<p>Хома Брут – В.Калініченко, В.Писарев</p>
<p>Панночка – А.Леміш, Ю. Ковтун</p>
<p>Хвеська – К.Саченко, Д.Маригіна</p>
<p>Людина примара – М. Мачула, С.Єрошкін</p>
<p>Артисти хору та балету</p>
<p>Директор театру  &#8212; заслужений діяч мистецтв України  Микола Юдін</p>
<p><strong>Прем’єра вистави «Чудернацькі пригоди бурсака» відбудеться 15 и 16 травня.</strong></p>
<p><strong>Джерело: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/64669/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Сумах состоялся вечер московского артиста</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/59863</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/59863#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[редакция]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 16 Sep 2018 16:59:08 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[Сад сходящихся тропок]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[актер]]></category>
		<category><![CDATA[Гоголь]]></category>
		<category><![CDATA[Россия]]></category>
		<category><![CDATA[Юрий Красков]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=59863</guid>

					<description><![CDATA[В пятницу 31 августа в &#171;Саду сходящихся тропок&#187; Ирины Проценко состоялся творческий вечер Юрия Краскова &#171;Почти серьёзно&#187;. В этот вечер &#171;садоводы&#187; провожали лето вместе с заслуженным артистом России из театра им. Евгения Вахтангова Юрием&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>В пятницу 31 августа в &#171;Саду сходящихся тропок&#187; Ирины Проценко состоялся творческий вечер Юрия Краскова &#171;Почти серьёзно&#187;.<a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/09/Красков06337.jpg"><img decoding="async" class="size-full wp-image-59864 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/09/Красков06337.jpg" alt="Юрий Красков в Сумах" width="570" height="327" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/09/Красков06337.jpg 570w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2018/09/Красков06337-300x172.jpg 300w" sizes="(max-width: 570px) 100vw, 570px" /></a></h2>
<p>В этот вечер &#171;садоводы&#187; провожали лето вместе с заслуженным артистом России из театра им. Евгения Вахтангова Юрием Красковым. В августе Юрий с семьёй находился в Путивле во время фестиваля &#171;Кувшинка&#187; и не мог не откликнуться на зов &#171;Сада&#8230;&#187;.</p>
<p><strong>Почему вечер носит название &#171;Почти серьёзно&#187;?</strong></p>
<p>&#171;Юмор — украшение нации. В самые дикие, самые беспросветные годы не умирала язвительная и горькая, простодушная и затейливая русская усмешка&#187;, — говорит Юрий Красков, чуть перефразируя блистательного прозаика Сергея Довлатова. По сути &#8212; это и эпиграф, и либретто вечера в &#171;Саду сходящихся тропок&#8230;&#187;</p>
<p>И вот в назначенный час, при помощи микрофонов и фонаря под великолепным раскидистым дубом на зелёной садовой лужайке была организована импровизированная сцена. Юрий испил чаю, вгляделся в лица собравшейся публики, и действо началось&#8230;</p>
<p>Ниже мы публикуем впечатление Александра Кугука на тему прошедшего вечера.</p>
<p><strong>Маски Юрия Краскова, или Гиперболоид инженера Гоголя</strong></p>
<p>В прежние годы поездка на спектакли московских театров считалась большой удачей. Сейчас для большинства сумских театралов &#8212; это почти несбыточная мечта. О, времена, о, нравы!</p>
<p>Однако не так все печально. Иногда его величество случай подбрасывает встречи, от которых веет настоящим искусством.</p>
<p>В канун осени на зеленой сцене <a href="https://creativpodiya.com/posts/59755" target="_blank" rel="noopener">&#171;Сада сходящихся тропок&#187;</a> блистал заезжий талант – актер театра Вахтангова Юрий Красков.</p>
<p>Моно-спектакль, которым Юрий щедро одарил публику, был исполнен ярким юмором и тонкой иронией. Одним словом, собравшимся зрителям было не до скуки.</p>
<p>Казалось, в тот вечер (а дело происходило именно в эту пору суток) над сценической площадкой кружили тени знаменитых насмешников. Самым главным среди них, безусловно, был Николай Васильевич Гоголь – подлинный инженер провинциальных душ.</p>
<p>Николай Васильевич словно бы спустился откуда-то сверху, раскрыл томик &#171;Мертвых душ&#187;, незримо передал его в руки Юрию Краскову и, предвкушая пиршество эмоций, с улыбкой удалился.</p>
<p>И тут началось. Помните эпизод из поэмы, в котором две хрестоматийные барышни – дама приятная во всех отношениях и просто приятная дама &#8212; ведут между собой игривый диалог? У Гоголя – мастера утонченной насмешки – этот кусок выстроен по синусоиде. Сначала дамы мирно перешептываются, затем набирают обороты, раздражаются, пикируются, затихают и снова повышают градус разговора.</p>
<p>Изображая героинь, Красков отлично прошелся по синусоиде, то шепча, будто в полусне, то распаляясь и крича от внутреннего огня. То подпрыгивая, то приседая, то размахивая руками. То, простреливая слова, то заметно снижая артикуляционную динамику. Перескакивая от микрофона к микрофону, он мгновенно менял характер, играя мимикой и пластикой. Так возникала перед нами вся гоголевская палитра – мясистые, сочные краски, но без подтеков. В общем, Гоголь во всем его ироническом размахе.</p>
<p>Программа вечера продолжалась около двух часов. Юрий прочитал несколько известных произведений из цеха виртуозных смехачей. За Гоголем последовал Довлатов с его врожденно-мужским юмором, затем эпатажный абсурдист Хармс. Ну, и напоследок прозвучал современник. Не классик, но очень знаменит. Известный актер Сергей Юрский тоже, оказывается, не прочь посочинять анекдотические истории.</p>
<p>На протяжении моно-спектакля сквозь актерскую манеру Краскова иногда прозирали эксцентричный Александр Филлипенко, а порой и Михаил Жванецкий с его незаурядной мальчишеской спонтанностью. Что ж, вполне завидные фигуры.</p>
<p>Как и всякий истовый вахтанговец, Красков религиозно пропитан русской литературной классикой. Даже в ходе приватной беседы он улиткой уходил в себя, чтобы набормотать на донышке души какие-нибудь драгоценные строки. По-моему, только так и должен духовно существовать настоящий актер, боясь всуе расплескивать бриллиантовые капли.</p>
<p>Хороших Вам ролей, Юрий!</p>
<p><strong>Ранее мы писали: <a href="https://creativpodiya.com/posts/12373" target="_blank" rel="noopener">Топ-десятка лучших актёров. Мужской и женский вариант</a></strong></p>
<p><em><strong>Справка:</strong></em> <strong>Юрий Валентинович Красков</strong> <span class="_5yl5">школьные годы провёл в Днепродзержинске, там же и босоногое детство. З</span>акончил Московское Театральное училище им. Щукина. С 1990 года играет в театре им. Вахтангова, где им сыграно три десятка основных ролей. Также Юрий замечен и в кинематографе. В 2005 году совместно с Д. Креминским (студия радиоспектакля Креминского) поставил моноспектакль по мотивам повести Н. В. Гоголя «Записки сумасшедшего».  Успешно выступает как чтец-декламатор.</p>
<p><strong>Источник: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
<p>Фото: Ирина Проценко</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/59863/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Тайные смыслы нового &#171;Вия&#187;</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/52898</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/52898#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Александр Ильченко]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 22 Jul 2016 18:12:26 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кино]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[А.С. Пушкин]]></category>
		<category><![CDATA[вий]]></category>
		<category><![CDATA[Гоголь]]></category>
		<category><![CDATA[матричное управление]]></category>
		<category><![CDATA[эгрегореально-матричное управление]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=52898</guid>

					<description><![CDATA[Во всемирной сети появилось видео, предлагающее необычную трактовку известного фильма «Вий 3D». Кодирование основной идеи через интересные образы в литературных произведениях или в кинематографе, прием не новый. Им пользовались такие признанные гении как А.С.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Во всемирной сети появилось видео, предлагающее необычную трактовку известного фильма «Вий 3D».</h2>
<p>Кодирование основной идеи через интересные образы в литературных произведениях или в кинематографе, прием не новый. Им пользовались такие признанные гении как <a href="https://creativpodiya.com/posts/42392" target="_blank">А.С. Пушкин,</a> Ф.М. Достоевский, И.А. Ефремов и многие другие. Иногда второй смысловой ряд довольно сложно рассмотреть за словесным антуражем, особенно если он тянется через всё произведение, а не только появляется красочным фейерверком в одном или двух эпизодах.</p>
<p>Недавно в интернете появился ролик, содержащий код-расшифровку к пониманию идеи фильма «Вий 3D» режиссера Олега Степченко, вышедшего на экраны в конце 2013 года.</p>
<p><strong>Мы уже публиковали материал об этой неоднозначной киноленте с объяснением, почему эта работа содержит в себе гораздо более глубокие смыслы, чем можно воспринять при поверхностном просмотре: <a title="Постоянная ссылка на Вий — поднимите себе веки!" href="https://creativpodiya.com/posts/14842" rel="bookmark">Вий — поднимите себе веки! </a></strong></p>
<p>Сказать стоит одно: смотреть такие фильмы, размышляя над их глубинным смыслом намного интереснее, чем тупо фиксировать смену цветных картинок на экране и восхищаться четкостью изображения или качеством спецэффектов.</p>
<p>Ролик «Вий 3D» Матрица Украины в образах фильма» дает только некий ключ к пониманию второго смыслового ряда, однако связи между образами различать нужно самостоятельно, и, поверьте, они есть. Нежелательно «рвать» фильм на отдельные фрагменты при раскрытии скрытых смыслов. Все персонажи несут свою смысловую нагрузку через весь фильм, и если рассматривать каждый эпизод, вырывая его из общей канвы, то действия персонажей окажутся бессмысленными.</p>
<p>Третий звонок, панове…<br />
<iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/Ex5q1qISL9w" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/52898/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Сумах состоялась премьера спектакля без слов</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/51865</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/51865#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 24 Apr 2016 05:45:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA["Шинель"]]></category>
		<category><![CDATA[Артём Вусик]]></category>
		<category><![CDATA[Гоголь]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[Театр им.Щепкина]]></category>
		<category><![CDATA[фанк-футуризм]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=51865</guid>

					<description><![CDATA[В пятницу 22 апреля Сумской академический театр им. М.С. Щепкина представил публике пластический перформанс по мотивам повести Н.В.Гоголя «Шинель». Спектакль получился особенным сразу по нескольким причинам. Режиссёр Режиссёр–постановщик «Шинели» молодой харьковчанин Артём Вусик работает&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>В пятницу 22 апреля Сумской академический театр им. М.С. Щепкина представил публике пластический перформанс по мотивам повести Н.В.Гоголя «Шинель».</h2>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/IMG_2728х_thumb.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-51877 aligncenter" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/IMG_2728х_thumb.jpg" alt="IMG_2728х_thumb" width="636" height="337" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/IMG_2728х_thumb.jpg 636w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/IMG_2728х_thumb-300x159.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 636px) 100vw, 636px" /></a>Спектакль получился особенным сразу по нескольким причинам.</p>
<p><strong>Режиссёр</strong></p>
<p>Режиссёр–постановщик «Шинели» молодой харьковчанин Артём Вусик работает в уникальном жанре фанк-футуризм, который он придумал в соавторстве со своими  друзьями-партнёрами, выпускниками Харьковской академии искусств и cооснователями театра «Прекрасные цветы» Денисом Чмелёвыми  и Игорем Ключником.</p>
<p>Фанк-футуризм &#8212; стиль, в котором содержание пьесы передаётся без участия речи – пластикой, мимикой и эксцентрикой. В подобном ключе создаёт свои представления канадский актёр и мим Мишель Куртманш, а также внук Чарли Чаплина Джеймс Терри.</p>
<p>Артём Вусик с успехом поставил спектакли: «Дракула» в Харькове и «Перетворення» во Львове. И вот пришло время познакомить с фанк-футуризмом сумскую публику.</p>
<p><strong>Повесть и пьеса</strong></p>
<p>Одним из важных творческих приёмов харьковского режиссёра является то, что он, создавая картины и мизансцены из живых фигур, максимально точно следует авторскому сюжету. Но ввиду отсутствия слов, каждый визуальный образ зритель вынужден трактовать творчески, основываясь на  особенностях личного восприятия символов – поэтому итоговая картина получается многозначной и даёт возможность разыграться воображению.</p>
<p>Повесть <a href="https://creativpodiya.com/posts/14842" target="_blank" rel="noopener">Н.В.Гоголя </a>«Шинель» о бедном, сначала счастливом, а потом несчастном титулярном советнике Акакие Акакиевиче Башмачкине интересна не только историей жизни маленького человека в середине XIX века, но ещё и своим мистическим финалом, в котором уже призрак Акакия Акакиевича снимает шинели с ночных прохожих у Калинкина моста в Петербурге.</p>
<p>Обладание Вещью, в данном случае Шинелью, способно резко менять социальный статус человека. И это, конечно, мистика. Её присутствие в сюжете, инициированное гением Гоголя, постоянно подчёркивается всей символикой спектакля.</p>
<p>А если учесть, что ничем принципиальным жизнь нынешнего маленького офисного клерка от тех времён не отличается, то тема становится не только литературно интересной, но и весьма актуальной. Ощущение современности дополняет и усиливает музыкальный ряд.<strong> </strong></p>
<p><strong>Спектакль</strong></p>
<p>Если вы давно не перечитывали Гоголя, то лучше это сделать после спектакля, чтобы во время перформанса просто наблюдать за происходящим, не пытаясь искать соответствия литературному первоисточнику. И тогда можно будет наполнить действие дополнительными смыслами и ассоциациями.</p>
<p>Формально на сцене происходит следующее. Некий человек работает в конторе с бумагами. Он явный энтузиаст своего дела – первым приходит, последним уходит. Но ни уважением, ни авторитетом не пользуется. А потом у него появляется та самая мистическая Вещь – новая Шинель. И он сразу становится центром внимания общества и женщин.</p>
<p>Затем грабители Шинель отбирают – сцена грабежа, к слову, сделана просто изумительно, на высшем уровне эксцентрики – и человек без Вещи вновь теряет свой социальный статус.</p>
<p>В финале он по очереди снимает шинели со всех остальных актёров и они начинают причудливо, каждый по своему двигаться, что вызывает прямую ассоциацию с реальной жизнью, в которой все мы чего-то своего добиваемся, ради своей правды куда-то стремимся, нервничаем, радуемся, а зачем?..</p>
<p><strong>Речь тела</strong></p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/posts/3874" target="_blank" rel="noopener">Театр</a> – искусство синтетическое и у него много возможностей для расстановки тех или иных акцентов. Пьесу можно поставить на актёра, умеющего завораживать публику голосом или харизмой. Или на умеющего виртуозно перевоплощаться на сцене. Но такой уровень актёрского мастерства и дара &#8212; редкость даже для столичных театров.</p>
<p>А вот создать действие из чередования взаимно перетекающих и переплетающихся пластических образов, связав их в непрерывную ленту событий – для этого требуется, прежде всего, талант и фантазия режиссёра.</p>
<p>«Шинель» – конечно же, режиссёрский спектакль. Тут практически нет пауз – всё время что-то и кто–то движется, происходит, случается &#8212; то есть это один час абсолютно продуманного действия. Без единой паузы в режиссёрском мышлении.</p>
<p>Интересно, что в ходе спектакля человеческая речь таки звучит несколько раз. Это Акакий Акакиевич выкрикивает страшным, неестественным голосом: «Петрович!» &#8212;  обращаясь к портному, который должен пошить ему Шинель, а в метафизическом смысле – к дающему Вещь. «Петрович!» – как часто мы обращаемся к чему-то мистическому с такими же просьбами о посыле нам вожделенной Вещи, забывая, что ещё никого и никогда обладание материальным не сделало счастливым.</p>
<p>Отдельно отметим работу сценографа и художника по костюмам Алии Байтеновой – одежды актёров активно участвовали в создании общего впечатления.</p>
<p>Кстати, в спектакле заняты артисты театрального балета, поэтому решение сложных пластических задач не стало для них проблемой.</p>
<p>Подводя итог, скажем, что в репертуаре театра им. Щепкина появился оригинальный фестивальный (то есть такой, который не стыдно показать перед самой взыскательной публикой) спектакль, где есть всё: талант, уровень режиссёрского мышления, вдохновение, радость творчества и мастерство.</p>
<p>В какие-то моменты даже было удивительно осознавать, что это не гастроли столичного <a href="https://creativpodiya.com/posts/4046" target="_blank" rel="noopener">театра</a>, и что в Сумах появился такой европейский спектакль.</p>
<p><strong>Источник: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/51865/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Киеве презентуют новое уникальное издание Николая Гоголя</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/32100</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/32100#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ивика Журавлева]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 19 Dec 2014 00:57:09 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Литература]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[Гоголь]]></category>
		<category><![CDATA[Илья Исупов]]></category>
		<category><![CDATA[Киев]]></category>
		<category><![CDATA[книга]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=32100</guid>

					<description><![CDATA[19 декабря, в День святого Николая, выйдет в свет сборник повестей Николая Гоголя &#171;Вечера на хуторе близ Диканьки&#187;. Один из известнейших украинских художников, представитель Новой волны, создал 25 иллюстраций к знаковому произведению Николая Гоголя.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-32644 alignright" alt="иллюстрация Ильи Исупова &quot;Вечера на хуторе близ Диканьки&quot;" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/gogol_1417786837_thumb-210x300.jpg" width="210" height="300" /><strong>19 декабря, в День святого Николая, выйдет в свет сборник повестей Николая Гоголя &#171;Вечера на хуторе близ Диканьки&#187;.</strong></p>
<p>Один из известнейших украинских художников, представитель Новой волны, создал 25 иллюстраций к знаковому произведению Николая Гоголя.</p>
<p>&#171;Бывают проекты, в которых мы сперва выбираем литературное произведение, а потом иллюстратора, а есть такие, в которых мы подбираем произведение под художника, — говорит издатель Анна Копылова. — Именно так и произошло в случае с Ильёй Исуповым. Его характерный стиль мы решили объединить с мистическими историями Николая Гоголя&#187;.</p>
<p><strong>Илья Исупов</strong> — представитель художественной династии Исуповых, работает в стиле контемпорари арт. Его ироничные работы легко узнаваемы.</p>
<p>&#171;Моя любимая повесть во всей книге — это &#171;Ночь перед Рождеством&#187;, — говорит Исупов. — История, кино, праздник — много чего переплелось в ней и делает ее живописной. Мой любимый герой — чёрт. Он наиболее неоднозначный персонаж этой книги&#187;.</p>
<p>Работа над изданием длилась полгода, из них три месяца понадобилось Илье на <a href="https://creativpodiya.com/?p=31998">создание иллюстраций</a>.</p>
<p>&#171;В 2014-м исполняется 185 лет с того дня, как Николай Васильевич начал писать &#171;Вечера на хуторе близ Диканьки&#187;, — говорит Анна Копылова.</p>
<div></div>
<div>— Мы все читали Гоголя, когда учились в школе, но со временем его произведения нужно переосмысливать. Это книга <a href="https://creativpodiya.com/?p=25520">для родителей, которые перечитывают классику со своими детьми</a>&#171;.</div>
<p><strong>Книга выйдет на языке оригинала.</strong> Сборник состоит из восьми повестей: &#171;Сорочинская ярмарка&#187;, &#171;Вечер накануне Ивана Купала&#187;, &#171;Майская ночь, или Утопленница&#187;, &#171;Пропавшая грамота&#187;, &#171;Ночь перед Рождеством&#187;, &#171;Страшная месть&#187;, &#171;Иван Федорович Шпонька и его тётушка&#187; и &#171;Заколдованное место&#187;.<br />
Источник:<!--noindex--> <a href="https://obozrevatel.com/" rel="nofollow"> obozrevatel.com </a> <!--/noindex--></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/32100/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
