<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Юлия Лесина &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/author/juliya-lesina/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Tue, 26 Apr 2016 13:34:14 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/cropped-новый-АТС1-квадрат-для-интернета-150x150.png</url>
	<title>Юлия Лесина &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>У Сумах вчителі-волонтери реставрують Диво-писанку</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/51928</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/51928#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Юлия Лесина]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 26 Apr 2016 13:34:59 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Общество]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Дерево Життя]]></category>
		<category><![CDATA[пасхальные яйца]]></category>
		<category><![CDATA[писанка]]></category>
		<category><![CDATA[Суми]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=51928</guid>

					<description><![CDATA[Художники та викладачі Сумської художньої школи реставрують &#171;Диво-писанку&#187; до Великодня. Для людей У Карпатах кажуть: «Допоки пишуть писанки, доти буде світ, а коли перестануть, тоді світ скінчиться». Неможливо уявити, щоб декілька тисячоліть люди створювали&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Художники та викладачі Сумської художньої школи реставрують &#171;Диво-писанку&#187; до Великодня.</h2>
<p><strong>Для людей</strong></p>
<p>У Карпатах кажуть: «Допоки пишуть писанки, доти буде світ, а коли перестануть, тоді світ скінчиться».</p>
<p>Неможливо уявити, щоб декілька тисячоліть люди створювали писанки тільки зважаючи на цю пересторогу. Скоріше, усіх приваблює оповитий таємницею творчий процес. Напередодні найголовнішого християнського <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/писанка_thumb.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="size-full wp-image-51932 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/писанка_thumb.jpg" alt="писанка_thumb" width="400" height="240" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/писанка_thumb.jpg 400w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/писанка_thumb-300x180.jpg 300w" sizes="(max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>свята майже в кожній хаті жителів нашої країни можна побачити назбиране лушпиння цибулі, в якому старанно варять куряче яйце. Деякі громадяне пішли далі та оволоділи технікою писанкарства: в їх оселі панує тиша, сяє свічка, на яєчну шкаралупу візерунками розтікається плавлений віск з почорнілого писачка&#8230; Переважна більшість людей виготовляє писанки задля особистої радості.</p>
<p>Але є в місті Суми невеличка купка ентузіастів, що створюють писанку задля суспільства. Вже декілька тижнів десять викладачів Сумської художньої школи ім. М. Лисенка реставрують відому усім сумчанам &#171;Диво-писанку&#187;, щоб і надалі цей витвір народного мистецтва прикрашав місто. І якщо звичайні сумчани тримають у руках куряче або гусяче яйце, занурюючи його у <a href="https://creativpodiya.com/posts/39001" target="_blank">натуральні (або спеціальні штучні) барвники,</a> то художникам-викладачам доводиться мати справу з заготовкою писанки розмірами 3х4 метри та неймовірно їдкою фарбою ПФ 115. Окрім того, зранку вчителі поспішають до писанки (вона знаходиться в ангарі &#171;артучилища&#187;) виконати свій обсяг роботи, а вдень та ввечері на них чекають діти та учбовий процес. І все це безкоштовно, і все це заради мистецтва, краси, освітянської місії.</p>
<p><strong>Історія сумської «Диво-писанки»</strong></p>
<p>Сумська <a href="https://creativpodiya.com/posts/39409" target="_blank">&#171;Диво-писанка&#187; </a>була виготовлена у 2012 році народними майстрами та викладачами Сумської художньої школи з метою участі у національному проекті «Парад вишиванок», що проходив у Київі на День незалежності України. Останні роки цей арт-об’єкт був розміщений у Квітковому сквері біля Сумської обласної наукової бібліотеки. Знаходячись під впливом сонця, вітру та дощу (не кажучи вже про вплив &#171;розумово-розвинутих&#187; співвітчизників) велетенська писанка була значною мірою пошкоджена.</p>
<p>Але на весні природа відновлюється, особливим поштовхом запускаються творчі процеси як в природі, так і в людині. Так було завжди. Тож клопітка праця художників реставраторів триває, вони намагаються встигнути відродити писанку, та її головний символ-меседж &#8212; Дерево життя до Великодня.</p>
<p><strong> Дерево життя</strong></p>
<p>А чи знаєте ви, що на наших землях традиція створювати писанки існувала задовго до появи християнства? І не тільки на наших. В уявленнях багатьох народів &#8212; персів, греків, індо-іранських народів яйце втілювало джерело життя. Вони вірили що птахи — це вісники весняного воскресіння, а їх яєчка &#8212; символ сонця, життя, <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/писанка2_thumb.jpg"><img decoding="async" class="size-full wp-image-51933 alignleft" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/писанка2_thumb.jpg" alt="Писанка &quot;Древо життя&quot; в Сумах" width="400" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/писанка2_thumb.jpg 400w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/04/писанка2_thumb-300x225.jpg 300w" sizes="(max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>народження. І взагалі &#8212; всесвіт виник з яйця.</p>
<p>Прадавні українці, схоже, були солідарні з такими висновками, тому що шість тисяч (!) років тому наші можливі предки &#8212; <a href="https://creativpodiya.com/posts/22733">трипільці </a>( V-III тис. до н.е.) виготовляли керамічні писанки з малюнками-символами (наразі їх відомо понад 100). Пізніше, предки слов’яне виготовляли писанки, використовуючи лелечі яйця (бо ж лелека &#8212; священий птах Леля, приносить щастя та дітей!), а ще пізніше &#8212; курячі та гусячі.</p>
<p>Цікаво, що зображення <a href="https://creativpodiya.com/posts/20652" target="_blank">Дерева Життя </a>було та залишається одним з найпопулярніших символів в українському народному мистецтві (його можна зустріти у вишивці, килимарстві, кераміці, стінописі). На сумській &#171;Диво-писанці&#187; теж зображене Дерево життя, яке символізує, нескінченність життя, його розмаїття та єдність. Воно стоїть понад часом, об’єднуючи минуле (коріння), сучасне (стовбур) і майбутнє (крона). Верхівку Дерева вінчає квітка, яка особливо виділяється. Вважається, що це – “Вогонь Життя”, який охороняється двома світлосяйними духами у вигляді пташок.</p>
<p>Ось такий архаїчний, позитивно-стверджувальний меседж написаний на яйці (до речі слово &#171;писанка&#187; походить від слова &#171;писати&#187;) доноситься до сучасників крізь тисячоліття. І з запровадженням християнства писанка стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа.</p>
<p>Будемо сподіватися, що самовіддана праця вчителів-реставраторів буде з вдячністю сприйнята сумчанами і &#171;Диво-писанка&#187; ще не один рік буде тішити око сумчан та гостей міста.</p>
<p>Юлія Лесіна</p>
<p><strong>Джерело:  <a href="https://creativpodiya.com/">медіа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/51928/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Креативное чудо техники от сумского велоконструктора</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/45805</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/45805#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Юлия Лесина]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 19 Aug 2015 05:12:21 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Техника]]></category>
		<category><![CDATA[велосипед]]></category>
		<category><![CDATA[Всеукраинский съезд велоконструкторов.]]></category>
		<category><![CDATA[Игорь Мироненко]]></category>
		<category><![CDATA[лежачий велосипед]]></category>
		<category><![CDATA[Лигерад]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=45805</guid>

					<description><![CDATA[Сумчанин Игорь Мироненко с успехом представил свой лигерад под названием «Бобр» на Всеукраинском съезде велоконструкторов. Своим ходом на Всеукраинский съезд Этого момента Игорь Мироненко ждал долго. И вот 6 августа его детище – лигерад&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Сумчанин Игорь Мироненко с успехом представил свой лигерад под названием «Бобр» на Всеукраинском съезде велоконструкторов.</h2>
<p><b><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko1.jpg"><img decoding="async" class="size-medium wp-image-45806 alignleft" alt="Игорь Мироненко1" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko1-300x225.jpg" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko1-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko1.jpg 800w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a> Своим ходом на Всеукраинский съезд</b></p>
<p>Этого момента Игорь Мироненко ждал долго. И вот 6 августа его детище – лигерад «Бобр» выехал из Сум на роменскую трассу, и под руководством своего создателя направился в Черкасскую область.</p>
<p>А конкретно в с. Чмыревка Чигиринского района, где с 7-го по 12 августа проходил Всеукраинский съезд велоконструкторов. Отечественные «кулибины» стартовали из разных областей страны и крутили педали своих удивительных аппаратов, дабы, преодолевая тягости украинского бездорожья, добраться до места назначения. Налегал на педали и сумчанин, вызывая удивление проезжающих и проходящих мимо людей. Зрелище было занимательное. Вроде и <a title="Велосипедные прогулки: как избежать вредных последствий" href="https://creativpodiya.com/posts/45339">велосипед </a>&#8212; но какой-то необычный. А самое главное &#8212; молодой человек ехал на нем не сидя, а полулежа! Яркости и торжественности картинке придавал украинский флаг, реющий над фюзеляжем. То был не только символ страны. То был подарок роты: свое 35-летие Игорь отметил на одном из блок-постов в Луганской области.</p>
<p><b>Лежачий велосипед </b></p>
<p>Патриотизм не на бумаге, а в действии &#8212; человек ехал по своей земле, на машине созданной своими руками. Этот необычный переднеприводный лигерад (в переводе с немецкого лигерад &#8212; «лежачий велосипед») сумчанин спроектировал еще в 2013 году. А завершить все задуманное получилось лишь в августе 2015-го. Игорь любит повторять, что не изобрел велосипед, а сконструировал аппарат под свои параметры.</p>
<p>Его «Бобр» сделан из стеклопластика, весит около 15 кг, развивает скорость 30-32 км/ч. Надо сказать, что лигерад имеет много преимуществ перед обычным велосипедом. Лигерадист, педалируя, упирается всем телом в лежак, что существенно повышает скорость разгона, а низкая посадка делает аппарат более аэродинамичным. При длительной езде <a title="В Швейцарии разработали велосипед, управляемый джойстиком" href="https://creativpodiya.com/posts/41309">на велосипеде, </a>обычно сильно устают спина и руки. Здесь же отсутствует нагрузка на спину. Ехать можно очень долго, не испытывая дискомфорта и усталости. Особенно его оценят пенсионеры. К примеру, велоконструктор Сергей Муравьев (которому давно за пятьдесят) на своем аппарате преодолел путь от Киева до Чигирина и обратно (а это более 500 (!) км).</p>
<p>Кроме того, со стандартного велосипеда высоко падать. Лигерад безопаснее. Почувствовав аппарат, привыкнув к необычной посадке и работе иных, нежели не велосипеде, групп мышц, люди приходят в восторг. Так, судя по всему, в полном восторге Игорь Мироненко в первый день пути легко преодолел 150 км! Да и сам лигерад дороге был рад. Однако сердобольные родственники и друзья, сопровождавшие лигерадиста на автомобиле, пеняя на 35-ти градусную жару, настояли на том, что бы велоконструктор загрузился вместе со своим «Бобром» в машину и продолжил путь до Черкасс на четырех колесах.</p>
<p><b>Праздник велоспорта</b></p>
<p>И вот она Черкасская область, и чмыревская усадьба активного пропагандиста транспортных средств, приводимых в движение мускульной силой человека, велоконструктора Алексея Ганшина.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko-2.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-45807 alignright" alt="Игорь Мироненко 2" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko-2-300x225.jpg" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko-2-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko-2-1024x768.jpg 1024w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko-2-1050x787.jpg 1050w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko-2.jpg 2048w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Ребята из Кировограда, Ковеля, Харькова, Кривого Рога, Полтавы, Винницы спешили, как говорится, себя показать и на других посмотреть. Кстати, дольше всех пришлось добираться Игорю Галанину из Крыма, Габриелю Энеди из Хуста (Западная Украина), ну и сумчанину Игорю Мироненко, который оказался самым северным участником этого съезда. Последующие несколько дней были насыщены демонстрациями аппаратов (лигерады, <a title="В Швеции  изобрели велосипед нового типа" href="https://creativpodiya.com/posts/40510">трайки,</a> флевобайки и т.д.) обсуждениями технологий, методик создания, показательных выступлений и велоэкскурсиями по достопримечательностям Чигиринщины.</p>
<p>С особой гордостью хочется отметить, что лигерад сумчанина вызывал всеобщий восторг, поскольку он был единственный, сделанный из стеклопластика и имел, прямо-таки, промышленный вид.</p>
<p>Экспонировавшиеся веломобили предоставляли возможность проанализировать достижения украинской велоконструкторской мысли и задуматься об истории лигерадостроения в целом.</p>
<p><b>История лежачих велосипедов</b></p>
<p>Конечно же, в 1885 году, когда в Англии стали появляться первые велосипеды, оседлать железного коня, (по аналогии с живым животным) рекомендовалось сидя. Интересно, что намеки на «лежачие» конструкции появились так же в ХIХ веке, но популярности не приобрели, так как не были доработаны. А вот в 30-х годах уже ХХ века французкий изобретатель Чарльз Моше спроектировал «велокар»: подобие автомобильной рамы на велосипедной базе. Чтобы продемонстрировать скорость лежачего велосипеда, Моше убедил профессионального велогонщика участвовать на его аппаратах в гонках. Гонщик обогнал легендарных велосипедистов Европы как на треке, так и в дорожных гонках, установив мировой рекорд. Тогда газеты всего мира писали о том, что гонщик Форо на велокаре развил скорость 45,055 км в час! Это произвело фурор в области велогонок, и союзу велосипедистов пришлось установить запрет на использование подобных <a title="Польза и вред велосипеда, или Кафка и радости плоти" href="https://creativpodiya.com/posts/20973">велосипедов!</a></p>
<p>В общем, в Европе на несколько десятилетий забыли о лигерадах. А в СССР интерес к лежачим велосипедам появился в 1970-80-х годах. В журналах «Моделист-конструктор» и «Юный техник» активно пропагандировались разнообразные модели веломобилей, переделанных мотоциклов и авто, всяческие формы лигерадов, в общем, чудеса инженерной мысли. Во многих украинских городах, в гаражах с невероятным оптимизмом создавались аппараты, которым было суждено участвовать в различных гонках. Пример тому &#8212; деятельность легенды веломобильного движения, полтавчанина Владимира Мазурчака.</p>
<p>В 1990-х, когда Союза уже не стало, Украине было не до технического прогресса. А вот в Европе, как раз в конце 1990-х &#8212; начале 2000-х, начался подъем лигерадостроения. И сегодня там настоящий лигерадный бум. Ведь лигерад – аппарат для хороших дорог. Это мускулоход, который может не только транспортировать водителя, но и перевозить грузы. В нашей стране хороших дорог нет, а конструкторов лигерадов можно перечесть по пальцам. Но надо отдать должное их оптимизму. Их веру в будущее этого экологически чистого, быстрого, комфортного и безопасного вида транспорта необходимо поддерживать!</p>
<p><b>Завершающий аккорд</b></p>
<p>Атмосфера, царившая в Чмыревке, была природной, экологически чистой. Отсутствовал запах никотина и алкоголя. <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko-3.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-45808 alignleft" alt="Игорь Мироненко 3" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko-3-300x225.jpg" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko-3-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko-3-768x576.jpg 768w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Igor-Mironenko-3.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Единственно, кто изрядно попортил кровь и нервы – это полчища комаров, которые донимали людей не только вечером, но, фактически, круглосуточно. Завершающим аккордом съезда велоконстуркторов было участие 10 августа в велопробеге «Схід-Захід» (лигерадисты преодолели расстояние от Черкасс до Чигирина). Их коллеги, велосипедисты, участники АТО стартовали 16 июля в городе Чоп (конечная точка – с. Меловое Луганской области в зоне АТО) чтобы за 40 дней проехать через всю Украину (2тыс. км !), собрать средства для раненых и в едином порыве объединить жителей Украины. На велопробеге «Бобр» чувствовал себя хорошо (не ломался), а его создатель еще лучше, поскольку, не будучи спортсменом, и не имея надлежащей физической подготовки, не отставал от опытных спринтеров.</p>
<p>Финальной нотой путешествия был отдых на так называемом пресном Черкасском море (Кременчугское водохранилище). Это был настоящий рай – волны, живописные рассветы, пустынные пляжи и отсутствие комаров. Расставаться было жаль. Домой «Бобр» победоносно ехал на крыше автомобиля до самых Сум, все также привлекая внимание людей, и купаясь в лучах розового августовского заката.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/45805/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>5</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
