<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Канев &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/tag/kanev/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Mon, 28 Dec 2020 15:30:56 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/cropped-новый-АТС1-квадрат-для-интернета-150x150.png</url>
	<title>Канев &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Путешествие из Киева в Канев, или 7000 лет истории Украины (фото)</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/22733</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/22733#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 05 Sep 2020 06:13:01 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Активный отдых]]></category>
		<category><![CDATA[история Украины]]></category>
		<category><![CDATA[Канев]]></category>
		<category><![CDATA[Киев]]></category>
		<category><![CDATA[Киево-Печерская Лавра]]></category>
		<category><![CDATA[могила Тараса Шевченко]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[Триполье]]></category>
		<category><![CDATA[трипольская культура]]></category>
		<category><![CDATA[туризм]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=22733</guid>

					<description><![CDATA[В Украине есть два главных общенациональных духовных центра. Первый &#8212; это Киево-Печерская Лавра. Второй &#8212; расположенная в Каневе на высокой круче, могила Великого Кобзаря. А между ними находится село  Триполье, место, играющее не последнюю&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_22743" style="width: 235px" class="wp-caption alignright"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4586.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-22743" class="size-medium wp-image-22743 " title="Триполье" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4586-225x300.jpg" alt="DSCN4586" width="225" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4586-225x300.jpg 225w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4586.jpg 600w" sizes="(max-width: 225px) 100vw, 225px" /></a><p id="caption-attachment-22743" class="wp-caption-text">Триполье, вид с берега на Днепр</p></div>
<h2 align="left"><strong>В Украине есть два главных общенациональных духовных центра.</strong></h2>
<p align="left">Первый &#8212; это Киево-Печерская Лавра. Второй &#8212; расположенная в Каневе на высокой круче, могила <a title="В Сумах снова вспоминали Кобзаря" href="https://creativpodiya.com/?p=18427">Великого Кобзаря.</a> А между ними находится село  Триполье, место, играющее не последнюю роль в истории украинской нации.</p>
<p align="left">Воспользовавшись тем, что в этом году <a title="Коктебель, которого больше нет" href="https://creativpodiya.com/?p=15203">на море ехать не  обязательно</a>, мы решили в два дня посетить оба центра, попутно покупаться в Днепре и полюбоваться великой  рекой.</p>
<p style="text-align: left;" align="left">В результате, мы успели отдохнуть, охватить мысленным взором почти 7000 лет истории Украины и побывать в краях, пропитанных её древностью, не отъезжая далее, чем на  133 км от столицы Украины.</p>
<p style="text-align: left;" align="left"><b>Триполье</b></p>
<p>Стартовали мы из Киева и, покинув «Мать городов русских», через Обухов направились для начала в Триполье, где обнаружены остатки знаменитой трипольской культуры, распространённой в VI—III тыс. до н. э. в  Дунайско-Днепровском междуречье. Её наибольший расцвет пришёлся на период между 5500 и 2750 гг. до н. э.  Для сравнения скажем, что Рим был основан в 753 году до н.э., а золотой век Древней Греции – 500-300 годы до н.э..</p>
<p>Трипольцы являются предками украинцев в той мере, в какой древние римляне &#8212; предки итальянцев, а эллины &#8212;  нынешних греков. Украинцы живут на той же земле, что и трипольцы, характерной особенностью которой является её уникальная плодородность. Богатейшие чернозёмы Приднепровья позволили уже тогда, во времена позднего медного и раннего бронзового веков, решить главную проблему человеческого общества – обеспечение всех питанием. Врагов у трипольцев практически не было. В общем, это было хорошее время для жизни.</p>
<p>Естественно, что главным божеством трипольцев, зависящих от плодородия земли, была Богиня- мать. А культ женщины, в том числе её  эротического начала, был значимой частью трипольской культуры. До сегодня повсеместно известна яркая и красочная трипольская керамика и знаменитые орнаменты, которые многие считают письменностью трипольцев. Символика трипольских орнаментов характерна для многих позднейших <a title="Кролевецкие обереги в сумском художественном музее" href="https://creativpodiya.com/?p=13104">рисунков и вышивок,</a> встречающихся на территории Украины.</p>
<div id="attachment_22747" style="width: 310px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4641.jpg"><img decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-22747" class="size-medium wp-image-22747 " title=" Канев памятник Аркадию Гайдару" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4641-300x225.jpg" alt="DSCN4641" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4641-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4641.jpg 800w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a><p id="caption-attachment-22747" class="wp-caption-text">Канев. Памятник Аркадию Гайдару</p></div>
<p>Удивительным явлением трипольской культуры являются трипольские протогорода, в которых жило более 10 000 жителей, что в разы больше, чем в городах Европы того времени.</p>
<p>Кстати, считается, что в украинский язык вошли многие слова из языка трипольской культуры: батько, борвій, вирій, віл, голуб, горіх, жито, іскра, кермо, кібець, кінь, кобила, колиба, крісло, ліс, малина, меч, мідь, могила, олово, равлик, свинець, срібло, теля, тиква, хліб.</p>
<p>Остановившись на берегу Днепра  в районе нынешнего села Триполье и полюбовавшись великолепным пейзажем, открывающимся с днепровской кручи, а затем, окунувшись в  днепровские воды, мы отправились в Канев на могилу Тараса.</p>
<p><b>Канев</b></p>
<p>Город основан в XI веке  Ярославом Мудрым. Расположен на Днепре и поэтому был центром жизни и древнерусского государства, и<a title="AB OVO. Або ж про батьків-засновників міста Суми" href="https://creativpodiya.com/?p=20889"> козацкой Украины</a>.  Сегодня представляет собой милый провинциальный городок, с двумя  неординарными историческими памятниками различных эпох.</p>
<p align="left">Первый &#8212; памятник писателю-воину Аркадию Гайдару. Тому самому, который в 16 лет командовал полком на Гражданской,  в 37 во время ВОВ  пал смертью храбрых, спасая боевых товарищей. Чтобы там сейчас не говорили о его жизни, Аркадий Голиков (Гайдар)</p>
<div id="attachment_22749" style="width: 235px" class="wp-caption alignright"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4648.jpg"><img decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-22749" class="size-medium wp-image-22749 " title="Канев. Успенский собор" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4648-225x300.jpg" alt="DSCN4648" width="225" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4648-225x300.jpg 225w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4648.jpg 600w" sizes="(max-width: 225px) 100vw, 225px" /></a><p id="caption-attachment-22749" class="wp-caption-text">Канев. Успенский (Георгиеский) собор.</p></div>
<p>был и остаётся неординарной личностью, классиком детской литературы и отважным солдатом.</p>
<p align="left">Вторым памятником является Успенский (Георгиевский) кафедральный собор, основанный в 1114 году будущим Великим князем Киевским Всеволодом Ольговичем, братом невинно убиенного, а затем возведенного в ранг святых, князя-инока Игоря Ольговича.</p>
<p align="left"><strong> В этом году собору исполняется 900 лет.</strong> Когда входишь в него и представляешь его начало &#8212;  всех этих древнерусских латников, которые приходили сюда молиться перед битвами, ощущаешь, что в буквальном смысле вошёл в историю. Храм, впрочем, действует и поныне. Нашей главной целью в Каневе, конечно, была могила <a title="Памятник Т.Г.Шевченко открыли в Греции" href="https://creativpodiya.com/?p=17282">Тараса.</a> Она расположена как и сказано в завещании там, где «&#8230;лани широкополі, І Дніпро, і кручі» и  где  «видно,.. чути, як реве ревучий».</p>
<div id="attachment_22756" style="width: 323px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-0090.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-22756" class="size-medium wp-image-22756 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-0090-300x240.jpg" alt="Фото-0090" width="313" height="250" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-0090-300x240.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-0090.jpg 750w" sizes="auto, (max-width: 313px) 100vw, 313px" /></a><p id="caption-attachment-22756" class="wp-caption-text">Канев. Лестница к могиле Кобзаря</p></div>
<p>То ли мы так попали, то ли сейчас не совсем сезон, но народу на горе у могилы Великого Кобзаря было немного. Поднявшись по долгой, но удобной лестнице наверх, мы уже у монумента Кобзарю встретились с группой львовских школьников, что символизировало импровизированную смычку запада и востока Украины. Львовяне, к слову, подошли к визиту подготовлено &#8212; у каждого в руках были листочки со стихами  <a title="Сумы отмечают всеукраинский год Тараса Шевченко" href="https://creativpodiya.com/?p=13323">Тараса Шевченко, </a>а на завершение даже была хором спета песня «Реве та й стогне Дніпр  широкий».</p>
<div id="attachment_22741" style="width: 323px" class="wp-caption alignright"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-0103.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-22741" class="size-medium wp-image-22741 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-0103-300x240.jpg" alt="Фото-0103" width="313" height="250" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-0103-300x240.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Фото-0103.jpg 750w" sizes="auto, (max-width: 313px) 100vw, 313px" /></a><p id="caption-attachment-22741" class="wp-caption-text">Львовяне у монумента Кобзарю на горе Тараса в Каневе</p></div>
<p align="left">Место действительно сакральное: высоченная гора, возвышающаяся над огромной рекой, а над горой ещё и громадный памятник Тарасу Шевченко. Пейзаж оттуда открывается фантастический. Уже спустившись вниз, мы услышали как «реве ревучий», и на себе почувствовали во время купания мощь его течения.</p>
<p align="left">Искупавшись и освежившись, мы отправились в Лавру</p>
<p align="left"><b>Киево-Печерская Лавра </b></p>
<p align="left">Первый монастырь комплекса был основан в 1051 году во времена того же Ярослава Мудрого монахом Антонием. Вообще, лаврами называют крупные мужские монастыри имеющие исторического и духовное значение.</p>
<div id="attachment_22750" style="width: 310px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4715.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-22750" class="size-medium wp-image-22750 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4715-300x225.jpg" alt="DSCN4715" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4715-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4715.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a><p id="caption-attachment-22750" class="wp-caption-text">Гора Тараса в Каневе. Вид на Днепр</p></div>
<p align="left">В Киево-Печерской Лавре работал и жил  Нестор–летописец &#8212; автор  знаменитой «Повести временных лет». Лавра знаменита своими пещерами и особым первозданным <a title="Почему Христа называют Спасителем" href="https://creativpodiya.com/?p=16495">православным духом,</a> который в последнее время слегка порушен разделением её на музейную часть, куда ходить дорого (вероятно там ориентируются  в основном на иностранцев) и нижнюю Лавру, принадлежащую УПЦ Московского патриархата. Тут идут службы и сохраняется живой дух религиозной святыни.</p>
<div id="attachment_22752" style="width: 310px" class="wp-caption alignright"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4783.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-22752" class="size-medium wp-image-22752 " title="лавра " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4783-300x225.jpg" alt="DSCN4783" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4783-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSCN4783.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a><p id="caption-attachment-22752" class="wp-caption-text">Киево-Печерская Лавра</p></div>
<p align="left">В самом конце Нижней Лавры есть два источника с освященной водой и две часовенки при них. А вокруг &#8212; замечательный цветочный сквер. Там, присев на лавочке  у часовни св.Антония, мы в завершение своего путешествия, любовались великой древнерусской православной святыней, вдыхали воздух этого веками намоленного места, наполнялись его энергетикой и в жаркий день пили освежающую <a title="Водная аэробика – омоложение тела и души" href="https://creativpodiya.com/?p=22689">воду </a>из святых источников.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/22733/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>10</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Сумах з&#8217;явився шевченківський арт-об&#8217;єкт</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/26867</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/26867#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 21 Sep 2014 07:29:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Арт-креатив]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[Канев]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[могила Кобзаря]]></category>
		<category><![CDATA[новини]]></category>
		<category><![CDATA[Суми]]></category>
		<category><![CDATA[Т.Г.Шевченко]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=26867</guid>

					<description><![CDATA[У четвер 18 вересня у Сумах на вулиці Соборній біля пам&#8217;ятника Т.Г. Шевченку було відкрито пам’ятний знак «Квітка міста Суми», присвячений 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка та 155-ти річчю з часу перебування Кобзаря&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>У четвер 18 вересня у Сумах на вулиці Соборній біля пам&#8217;ятника Т.Г. Шевченку було відкрито пам’ятний знак «Квітка міста Суми», присвячений 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка та 155-ти річчю з часу перебування Кобзаря в Сумах.</strong><br />
<img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-26870" alt="P1240249" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1240249.jpg" width="600" height="800" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1240249.jpg 600w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1240249-225x300.jpg 225w" sizes="auto, (max-width: 600px) 100vw, 600px" /></p>
<p>«Кітка» має вигляд сучасного <a title="В Сумах  открылась выставка арт-объектов" href="https://creativpodiya.com/?p=18507">арт-об’єкту,</a> поєднуючи в собі. таким чином, різні часи. Вона безумовно стане однією з окрас міста. Як повідомив у соціальній мережі Фейсбук один з організаторів події Юрій Гладенко, у Сумах, починаючи з квітня 2013 року було проведено низку заходів, присвячених <a title="155 сумських шевченківських листівок друзям" href="https://creativpodiya.com/?p=18939">шевченківській </a>темі.<br />
Зокрема, сумчанами була висаджена сумська липова алея в <a title="Тарас Шевченко – 200 лет непонимания" href="https://creativpodiya.com/?p=14492">Шевченківському</a> гаю в Каневі, де, як відомо, знаходиться могила Кобзаря, розташована, як і написано у тарасовому «Заповіті», на дніпровій кручі. І звідти дійсно видно, як реве ревучий.</p>
<p>В цьому ми пересвідчились на власні очі, <a title="Путешествие из Киева в Канев, или 7000 лет истории Украины (фото)" href="https://creativpodiya.com/?p=22733">побувавши там цього року.</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/26867/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
