Захід було організовано і проведено кафедрою образотворчого мистецтва, теорії, історії музики та художньої культури (завідувач – доктор мистецтвознавства, професор Зав’ялова О.К.) та кафедрою музично-інструментального виконавства (завідувач – кандидат філософських наук, доцент Тарапата-Більченко Л.Г.) Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка за сприяння кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ДВНЗ Української академії банківської справи Національного банку України (завідувач – доктор філософських наук, професор Мозговий І.П.)

Учасники Всеукраїнської конференції «Учитель – учень: ідея спадкоємності та новаторства в музичній культуріУкраїни»

Тема конференції, присвяченої творчості видатних українських композиторів ХХ століття – Рейнгольду Глієру, Борису Лятошинському та Івану Карабицю, обрана не випадково: в цьому році Глієру відмічається 140 років з дня народження, Лятошинському – 120, а Карабицю – 70.

Навчання Лятошинського в Глієра, а Карабиця – в Лятошинського обумовило духовний зв’язок цих митців і стало концептуальною основою конференції.

У конференції взяли участь близькі Рейнгольда Глієра та Івана Карабиця: доктор економічних наук, професор Кирило Новосельський (правнук Р.М. Глієра, Росія, Москва) та доктор мистецтвознавства, професор Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського Мар’яна Копиця-Карабиць (Київ), а також представники України (Житомир, Київ, Переяслав-Хмельницький, Суми, Харків) та Швейцарії.

Пленарне засідання відбулося 23 квітня в приміщенні наукової бібліотеки ДВНЗ Української академії банківської справи НБУ, його блискуче провела кандидат філософських наук, доцент СумДПУ імені А.С. Макаренка Тарапата-Більченко Л.Г.

З щирими привітаннями до учасників звернулись перший проректор, кандидат наук з державного управління, доцент СумДПУ імені А.С. Макаренка Пшенична Л.В., завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, доктор філософських наук, професор ДВНЗ УАБС НБУ Мозговий І.П., доктор мистецтвознавства, професор НМАУ імені П.І. Чайковського Копиця М.Д., доктор економічних наук, професор К. Новосельський.

З цікавими доповідями виступили кандидат мистецтвознавства, доцент СумДПУ імені А.С. Макаренка Зуєв С.П., доктор мистецтвознавства, професор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г. Сковороди Мартинюк Т.В., кандидат мистецтвознавства, професор СумДПУ імені А.С. Макаренка Панасюк В.Ю., доктор мистецтвознавства, професор Харківської академії культури Польська І.І., доктор мистецтвознавства, професор СумДПУ ім. А.С. Макаренка Стахевич О.Г., кандидат мистецтвознавства, доцент СумДПУ ім. А.С. Макаренка Сулім Р.А., кандидат педагогічних наук, доцент ДВНЗ УАБС НБУ Туляков О.О., кандидат мистецтвознавства, викладач Сумської ДМШ № 1 Фоміна Н.П., доктор мистецтвознавства, професор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського Юдкін І.М.

Яскравою подією конференції став круглий стіл «Іван Карабиць: портрет особистості», який відбувся в приміщенні Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки. Його очолила доктор мистецтвознавства, професор СумДПУ імені А.С. Макаренка О.К. Зав’ялова.

Виставка нотних та наукових видань «Творчість українських композиторів» (Сумська обласна універсальна наукова бібліотека імені Н.К.Крупської)

Працівниками відділу мистецтв (завідувач Макаренко А.В.) була підготовлена виставка нотних та наукових видань «Творчість українських композиторів». Ключовим виступом стала доповідь доктора мистецтвознавства, професора НМАУ імені П.І. Чайковського Копиці М.Д. Різноманітні грані творчості композитора висвітлили кандидат мистецтвознавства, доцент Київського інституту музики імені Р.М. Глієра А.В. Ляхович та асистент-стажист, викладач кафедри камерного ансамблю ХНУМ імені І.П. Котляревського О.О. Копелюк.

Перший день роботи конференції завершився святковим концертом в приміщенні Сумської обласної філармонії.

В концерті взяли участь лауреат регіонального конкурсу оркестру старовинної та сучасної музики «Ренесанс» (художній керівник і диригент – Заслужена артистка України Людмила Стичук) та солістка Сумської обласної філармонії, лауреат міжнародного конкурсу Т. Ластовецька (концертмейстер – лауреат міжнародного конкурсу Олександр Желудков).

Твори Р. Глієра, Б. Лятошинського та І. Карабиця прозвучали у виконанні доктора мистецтвознавства, професора Олександра Стахевича (баритон), доктора мистецтвознавства, професора Ольги Зав’ялової (віолончель), кандидата мистецтвознавства, доцента Римми Сулім (фортепіано), провідного концертмейстера СумДПУ імені А.С. Макаренка Олени Галінської.

Прикрасою концерту стали виступи гостей конференції – лауреата міжнародних конкурсів, кандидата мистецтвознавства, доцента Київського інституту музики імені Р.М. Глієра Артема Ляховича, лауреата міжнародних конкурсів, асистента-стажиста кафедри фортепіано, викладача кафедри камерного ансамблю Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського Олега Копелюка та студентки І курсу Київського інституту музики імені Р.М. Глієра Вікторії Кочубей.

24 квітня на факультеті мистецтв СумДПУ імені А.С. Макаренка були проведені секційні засідання за напрямами:

• філософсько-культурологічні основи комунікації «вчитель – учень» (керівник – доктор філософських наук, професор Мозговий І.П.);

• традиції «наставництва» у музичній культурі України (керівник –кандидат філософських наук, доцент Васюріна А.О.);

•  виконавські та композиторські школи в українському мистецькому просторі (керівник – кандидат мистецтвознавства, доцент Сулім Р.А.);

• концепт діалогу в системі «композитор-виконавець» (керівник – доктор мистецтвознавства, професор Зав’ялова О.К.);

• музично-педагогічний досвід в контексті ідей спадкоємності та новаторського пошуку (керівник – кандидат мистецтвознавства, доцент Зуєв С.П.).

Останній день роботи конференції завершився підведенням підсумків.

участники круглого стола «Иван Карабиц: портрет личности» в библиотеке им. Крупской

Организаторы конференции —  СГПУ им Макаренко и УАБД  НБУ.

Конференция  называлась «Учитель — ученик: идея преемственности и новаторства в музыкальной культуре Украины»  и состояла из пленарного заседания, круглого стола, секционных заседаний и концерта, посвященных  творчеству выдающихся композиторов.

Круглый стол

В отделе искусств библиотеки им. Крупской состоялся  круглый стол «Иван Карабиц: портрет личности».  С участниками круглого стола общалась супруга музыканта, доктор искусствоведения профессор Национальной музыкальной академии им. П.И. Чайковского Марианна Копиця – Карабиц и приехавший на конференцию из Москвы, правнук Р.Глиэра,  доктор экономических наук, профессор Кирилл Игоревич Новосельский.

Наряду с научными докладами звучали бытовые истории, с помощью которых можно восстановить человеческий контекст и характерные черты музыкантов, знание которых помогает лучше понять мотивы и суть их творчества.

Например, после одного случая Борис Лятошинский сказал, что больше не поедет на «Варшавскую осень». А случай был такой: на сцену вышел японец с большим мешком, в котором что-то пищало. Он вынимал из мешка котят, и слегка «придушивал», чтобы они издавали звуки. Лятошинский не мог выдержать такого издевательства, в первую очередь потому, что обожал котов – подтверждением тому практически все неофициальные фото, где он всегда с котами. И даже в последние свои дни беспокоился о домашних питомцах, как бы наставляя: «Берегите мохнатых, берегите их не выпускайте во двор, кормите…»

А Иван Карабец дарил музыкантам рукописные сонаты, и даже один квинтет —  для того, чтобы достойные исполнители имели свой уникальный репертуар. Поэтому даже сейчас полный объём его творчества до конца неизвестен, и время от времени в архивах различных музыкантов находятся его неизданные произведения.

По словам супруги Ивана Карабица, он был простой и скромный в быту, при этом обязательный. Была у него привычка все дела (даже домашние) планировать, записывая их на длинных и узких листочках бумаги и согласно плану выполнять все, что запланировано. И Марьяна Давыдовна, пользуясь этой привычкой, вписывала в  план даже их личные встречи. А ещё  Ивану Карабицу была характерна явная творческая привязанность к своему первому мэтру Б.Н. Лятошинському,  большая, чем ко второму – Мирослав Скорику. Хотя они тоже были дружны…

Концерт

Для рядовых любителей музыки главной частью события, конечно, стал концерт в зале областной филармонии, где «вживую»  прозвучали произведения Рейнгольда Глиэра, Бориса Лятошинского и Ивана Карабица.

Кроме очередной приятной встречи с любимыми сумскими музыкантами — оркестром камерной и современной музыки «Ренессанс»  под управлением Заслуженной артистки Украины Людмилы Стычук  и Татьяной Ластовецкой, серьёзным впечатлением стали выступления иногородних гостей.

Артём Ляхович

Пианист, лауреат международных конкурсов, преподаватель КИМ им. Глиера Артём Ляхович, читавший во время круглого стола, посвященного творчеству Ивана Карабица, доклад на тему «24 прелюдии  Ивана Карабица как энциклопедия музыки XX века», исполнил три прелюдии из этого цикла. Надо сказать, что играл он потрясающе, удивительно играл….

Музыка Ивана Карабица невероятно сложна, как и положено для сочинений композитора, пишущего классические произведения в XX веке во времена позднего постмодерна. Кроме техники, экспрессии и внутреннего сопереживания, она требует от исполнителя ещё и недюжинного музыкального интеллекта, иначе ноты могут буквально разбежаться из-под рук музыканта, рассыпаться и превратиться в хаотический набор звуков. Артём Ляхович с этим справился блестяще. У него звучала музыка…

Ранее мы писали:  В Сумах в одном концерте играли два уникальных пианиста 

Вослед его выступлению подумалось, что хорошо было Баху, Генделю, Моцарту,  Бетховену и прочим классикам. Кто мог конкурировать с музыкой того же Бетховена?  Ну разве что хор крепостных девушек его друга и мецената Андрея  Разумовского… А сейчас существуют: джаз, рок, этно и множество других субкультурных музыкальных течений. И все они борются за уши и души слушателей. А ещё и вышеперечисленные классики никак не устаревают. Вот и приходится нынешним сочинителям накручивать такие сложные вещи, что сыграть их далеко не каждому под силу…. И даже не технически, а именно интеллектуально, то есть с пониманием. Но уже если это получается, как у Артёма Ляховича, то результат того стоит….

В этой связи отметим ещё и прекрасное исполнение харьковским пианистом Олегом Капелюком  музыкального фрагмента «Прилюдия и токката»  Ивана Карабица. Это была игра высокого полёта. К слову, Олег Капелюк  во время круглого стола читал доклад на тему «Иван Карабиц. Второй концерт для фортепиано с оркестром».

Также в концерте принимали участие:

— доктор искусствоведения, профессор Александр Стахевич (баритон) СумГПУ имени А.С. Макаренко,

— доктор искусствоведения, профессор Ольги Завьялова (виолончель) СумГПУ имени А.С. Макаренко,

— кандидат искусствоведения, доцент Рима Сулим (фортепиано) СумГПУ имени А.С. Макаренко,

— ведущий концертмейстер СумГПУ имени А.С. Макаренко Елена Галинская.

Общее впечатление от концерта можно выразить словами одной из слушательниц, сказанными уже в фойе по завершению действа: «Ну да не всё  было совершенно, но разве часто концерты такого уровня случаются в Сумах?».  Да, не часто, —  согласились мы…

Подробнее о конференции: У Сумах відбулася Всеукраїнська наукова-практична конференція «Учитель – учень: ідея спадкоємності та новаторства в музичній культурі України»