<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Вакх &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/tag/%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%85/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Thu, 12 Jan 2023 20:01:20 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/cropped-новый-АТС1-квадрат-для-интернета-150x150.png</url>
	<title>Вакх &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>У Сумах поставили балет, оточений міфами</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/67451</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/67451#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Игорь Касьяненко]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 12 Jan 2023 20:06:11 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Театр]]></category>
		<category><![CDATA[балет]]></category>
		<category><![CDATA[Вакх]]></category>
		<category><![CDATA[Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім М.С. Щепкіна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=67451</guid>

					<description><![CDATA[Творчий колектив сумського Національного академічного театру драми та музичної комедії ім.М.Щепкіна підготував чергову прем’єру – одноактовий балет «Дафніс і Хлоя». Балетмейстер-постановник та автор лібрето &#8212; Віктор Байстрюченко. Навколо нової вистави щепкінців історично існує декілька&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Творчий колектив сумського Національного академічного театру драми та музичної комедії ім.М.Щепкіна підготував чергову прем’єру – одноактовий балет «Дафніс і Хлоя».</h2>
<div id="attachment_67472" style="width: 610px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/02/Дафнис-и-Хлоя_1.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-67472" class="wp-image-67472 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/02/Дафнис-и-Хлоя_1.jpg" alt="Балет &quot;Дафнис и Хлоя&quot; постановка Сумского национального академического театра драмы и музыкальной комедии им. М.С. Щепкина" width="600" height="409" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/02/Дафнис-и-Хлоя_1.jpg 600w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/02/Дафнис-и-Хлоя_1-300x205.jpg 300w" sizes="(max-width: 600px) 100vw, 600px" /></a><p id="caption-attachment-67472" class="wp-caption-text">Балет &#171;Дафніс і Хлоя&#187; постановка Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна</p></div>
<p>Балетмейстер-постановник та автор лібрето &#8212; Віктор Байстрюченко.</p>
<p>Навколо нової вистави щепкінців історично існує декілька легендарних, тобто до кінця не перевірених, але естетично привабливих і цікавих відомостей.</p>
<p><strong>Міф літературний</strong></p>
<p>Пасторальна розповідь про Дафніса і Хлою вперше була викладена в однойменному романі Лонга, який датується ІІ століттям нашої ери. Про автора роману окрім ім’я нічого невідомо, а сама історія набула популярності лише в ХІХ  столітті, коли дослідник часів античності француз Поль-Луі Курьє знайшов у Флоренції рукопис перекладу роману нібито  з грецької.</p>
<p>Його автором є письменник (і священник за сумісництвом) Жак Аміо. Переклад Аміо було зроблено старофранцузьскою, а Курьє адаптував його до сучасної французької мови, після чого роман став вважатися одним з класичних давньогрецьких творів цього жанру.</p>
<p>Цікаво, що саме першоджерело, написане грецькою, ніхто не бачив, тому не виключено, що Лонг – частина містифікації Жака Аміо. Як християнський священнослужитель він би ризикував кар’єрою, у разі оприлюднення літературного твору про язичників за власним підписом. А ось придумати міфічного оповідача, а потім видати себе за перекладача міг. Подібна практика була поширеною у часи середньовіччя між вчених монахів.</p>
<p>На користь цієї версії промовляє те, що автор не дуже орієнтується у географії і кліматичних умовах острова Лесбос, де розгортається дія роману, і де, нібито, жив Лонг.</p>
<p><strong>Міф музичний</strong></p>
<p>Сюжет роману ліг в основу опери Ж. Б. Буамортье &#171;Дафніс і Хлоя&#187;, новели для фортепіано Миколи Метнера &#171;Дафніс і Хлоя&#187;, а також декількох балетів. Зокрема, у буремному 1942 році у Лейпцигу за ним було поставлено балет на музику уродженця російської імперії композитора Лєо Шпіса під назвою «Пастораль». Також відомо про постановку балету про Дафніса і Хлою у Мюнхені в 1969 році на музику Бернда Алоіса Циммермана.</p>
<p>Але найвідомішою балетною інтерпретацією сюжету про Дафніса і Хлою є балет Мориса Равеля, прем’єра якого була представлена в Парижі в театрі Шатле 8 червня 1912 року трупою Сергія Дягілева. Хореограф, постановник і автор лібрето вистави Михайло Фокін був закоханий у талант Равеля і дав композитору повну свободу творчості. Як результат, музика вийшла надскладною і для музикантів оркестру, і для танцюристів.</p>
<p>У середовищі мистецтвознавців побутує сказання, що коли проходили репетиції фінальної частини балету, яка написана на 5/4, то танцюристи рахували не долі, а повторювали «Дя-гі-лев Сер-гій», що як раз вкладалося у ритм музики Равеля.</p>
<div id="attachment_67473" style="width: 610px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/02/Дафнис-и-Хлоя_2.jpg"><img decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-67473" class="wp-image-67473 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/02/Дафнис-и-Хлоя_2.jpg" alt="Балет &quot;Дафнис и Хлоя&quot; постановка Сумского национального академического театра драмы и музыкальной комедии им. М.С. Щепкина" width="600" height="369" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/02/Дафнис-и-Хлоя_2.jpg 600w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/02/Дафнис-и-Хлоя_2-300x185.jpg 300w" sizes="(max-width: 600px) 100vw, 600px" /></a><p id="caption-attachment-67473" class="wp-caption-text">Сцена з балету &#171;Дафніс і Хлоя&#187; постановка Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна</p></div>
<p><strong>Міф романтичний</strong></p>
<p>Дуже стисло перелік подій автентичної історії про Дафніса і Хлою виглядає наступним чином. На острові Лесбос на околицях міста Мітілени пастухи знаходять хлопчика, якого вигодовує коза, і дівчинку, яку годує вівця. По усім ознакам вони діти заможних батьків. Але поки що пастухи їх долучають до свої справ. Діти дорослішають і підлітками починають пасти череди. Так і знайомляться. Обидва дуже гарні і душевно чисті, бо живуть серед природи.</p>
<p>Між ними поступово виникає почуття. А потім починаються пригоди. Спочатку Дафніса викрадають розбійники. Потім Хлою забирають вороги. Але в обох випадках їх відбивають тварини, контратакуючи кораблі зловмисників. Іншими словами, Дафнія і Хлою захищає сама природа і бог Пан. А бути разом їм допомагає Ерот.</p>
<p><strong>Ще про античних богів: <a href="https://creativpodiya.com/posts/47506" target="_blank" rel="noopener">10 интересных фактов из жизни олимпийца, приучившего мир к вину</a></strong></p>
<p>А коли приходить вік одруження, їхнє кохання розквітає, а німфи підкидають бідному Дафнісу гаманець з великими грошима (три тисячи драхм). Невдовзі він знаходить і своїх батьків-аристократів. В цей час Хлою, в красу якої закохані майже усі зрячі чоловіки Ойкумени, знову викрадають.На цей раз один з її невдалих наречених.</p>
<p>ЇЇ рятує інший відставлений кандидат на кохання дівчини, який вже покаявся у своїх намірах. У підсумку Хлоя теж знаходить свою аристократичну родину. Дія увінчується хепі-ендом у вигляді весілля на лоні природи в оточенні тих сил, які опікувалися молодими усе їх життя.</p>
<p><strong>Міф сценічний</strong></p>
<p>Майже такою ж стислою, як наш переказ є версія історії про Дафніса і Хлою в балеті сумського театру імені <a href="https://creativpodiya.com/posts/66978" target="_blank" rel="noopener">Щепкіна</a>. Але це ж балет і власне дія в ньому має другорядну вагу. На першому місці сама розповідь мовою танцю, краса, грація та пластика. Це все у виставі присутнє у кількості достатній для того, щоб невідривно тримати увагу глядачів протягом більше ніж години. А у фіналі викликати захоплені оплески, як це і належить по завершенню перегляду легендарного твору світової класики.</p>
<p>Ще хотілося б звернути увагу майбутньої публіки балетної вистави «Дафніс і Хлоя» на гру «живого оркестру» &#8212; ми вже зазначали вище, якою складною для виконання є музика Равеля. Незважаючи на менший за кількістю склад, оркестранти сумського театру, під керівництвом Заслуженого працівника культури України Віталія Таміліна впоралися зі своєю роботою не гірше, ніж їхні колеги зі столиці Франції.</p>
<p>Залишається додати, що роль Дафніса, яку зіграв Кіріл Горбунов, точно вразить серця і причарує душі романтичних панянок будь-якого віку. Але цікавим на сцені є не тільки він, а всі учасники вистави, у якій задіяна майже половина творчого складу театру.</p>
<div id="attachment_67471" style="width: 610px" class="wp-caption aligncenter"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/02/Дафнис-и-Хлоя_3.jpg"><img decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-67471" class="wp-image-67471 size-full" title="Балет &quot;Дафнис и Хлоя&quot; постановка Сумского национального академического театра драмы и музыкальной комедии им. М.С. Щепкина" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/02/Дафнис-и-Хлоя_3.jpg" alt="Балет &quot;Дафнис и Хлоя&quot; постановка Сумского национального академического театра драмы и музыкальной комедии им. М.С. Щепкина" width="600" height="298" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/02/Дафнис-и-Хлоя_3.jpg 600w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2022/02/Дафнис-и-Хлоя_3-300x149.jpg 300w" sizes="(max-width: 600px) 100vw, 600px" /></a><p id="caption-attachment-67471" class="wp-caption-text">Балет &#171;Дафніс і Хлоя&#187; постановка Сумського національного академічного театру драмі та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна</p></div>
<p><strong> Дійові особи та виконавці:</strong></p>
<p>Хлоя: Дарина Байстрюченко<br />
Дафніс: Кіріл Горбунов<br />
Доркон (волопас, закоханий у Хлою)  &#8212; Віктор Байстрюченко, Сергій Єрошкін<br />
Ерот: Анна Пахомова<br />
Бріаксис (отаман розбійників) &#8212; Сергій Великодний<br />
Ликеніон (дівчина, яка намагається закохати у себе Дафніса) &#8212;  Катерина Рашевська, Анастасія Бабанська<br />
Пастухи, розбійники: Владислав Божок, Назар Мачула,  Сергій Єрошкін,  Андрій Шелюхаєв<br />
Пастушки, розбійниці: Ірина Рєчкіна, Анастасія Ластовецька, Євгенія Валюх. Катерина Рашевська, Анастасія Бабанська<br />
Німфи: Євгенія ВалюхКатерина РашевськаАнастасія Бабанська</p>
<p>Хор: Заслужений працівник культури України Катерина Докукіна, Артем Кнопік, Максим Шолох,  Віталій Панченко, Вікторія Морозова, Олександр Михайлов, Максим Одінцов,  Надія Фесенко, Олена Висоцька,  Олена Оноприйко, Катерина Дорошко, Сергій Завгородній, Віталій Велітченко</p>
<p>Оркестр: Заслужений працівник культури України Євген Білий, Тамара Бокатова, Тетяна Рябікова,  Андрій Гнатенко,  Анатолій Пушкар, Лаура Аббасова, Світлана Федай,  Ольга Тихенко, Людмила Молошенко, Елла Михайлова,  Алла Ліфіренко,  Олександр Кавунник, Валерій Поперечний, Ірина Язвінська, Костянтин Закаблук, Олена Когут, Олексій Барило, Максим Ковальов, Олександр Причиненко, Олена Власко, Михайло Чухлєбов, Галина Гречаник, Володимир Королевський, Владислав Гриневич, Тетяна Івченко</p>
<p>Прем’єра вистави для широкого глядацького загалу планується на 13 січня 0 18.00.</p>
<p><strong>Ще про балет у Сумах: <a href="https://creativpodiya.com/posts/62989" target="_blank" rel="noopener">Панночка та хуліган</a></strong></p>
<p><strong>Фото:</strong> Лариса Ільченко</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/67451/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Вакхическая мистерия</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/6264</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/6264#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ирина Проценко]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 25 Jun 2021 06:13:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Живопись]]></category>
		<category><![CDATA[Вакх]]></category>
		<category><![CDATA[вакханалия]]></category>
		<category><![CDATA[Веласкес]]></category>
		<category><![CDATA[Караваджо]]></category>
		<category><![CDATA[Рубенс]]></category>
		<category><![CDATA[Тинторетто]]></category>
		<category><![CDATA[Тициан]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=6264</guid>

					<description><![CDATA[Бывают некоторые сюжетные линии в искусстве, когда много слов посвящать главному герою вроде как не требуется, но проследить за изменением отношения к нему со стороны разных живописцев чрезвычайно интересно. Такова история о Вакхе и&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2 style="text-align: left;">Бывают некоторые сюжетные линии в искусстве, когда много слов посвящать главному герою вроде как не требуется, но проследить за изменением отношения к нему со стороны разных живописцев чрезвычайно интересно. Такова история о Вакхе и его приключениях.</h2>
<p>Изображения Вакха и вакханалий, языческих празднеств и беспечного времяпровождения богов всегда интересовала художников. В том числе, и итальянского  Возрождения. Например, у Тициана вакханалия больше напоминает  дружескую компанию, оживленную совместной беседой и веселящими напитками, с бурными проявлениями эмоций и откровенным эротизмом. Вообще-то, порыв безудержного веселья, охватывающий всех и каждого, этому художнику не свойственен. Достаточно взглянуть на картину, приведенную ниже. Даже в обстановке всеобщего панибратства здесь каждый занят своим делом. Выразимся поизящней: озабочен поиском подходящего партнера. Обитателей прелестного ландшафта, в сущности, объединяет лишь одна замечательная идея: продолжение банкета в интимной его части. Тем более, что участники пикника изрядно «набрались». А лежащие фигуры – так те вообще уже ничего другого не предполагают, кроме как нетерпеливого ожидания (это для тех, кто еще чего-то не понял). И, кажется, Тициан проявляет интерес не просто к любви, а  к <a href="https://creativpodiya.com/posts/25876" target="_blank" rel="noopener">любви в неких трех ее разновидностях</a> (от традиционной до… Кстати, очень актуально для нашего времени). Художник, конечно, сумел удержаться и остановился вовремя, но без многозначительных намеков сомнительного свойства все же не обошлось.</p>
<p>Тем не менее, картина чрезвычайно гармонична и восхитительно прекрасна. Огромное внимание уделено пейзажу (примерно половина живописного пространства). В общем, сплошное эстетическое удовольствие.  Но в Петербурге ее лучше не показывать. Законы-с…</p>
<p>Тициан. 1524.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Titian_Bacchanal-on-Andros_big.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-47360 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Titian_Bacchanal-on-Andros_big.jpg" alt="Titian_Bacchanal-on-Andros_big" width="664" height="600" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Titian_Bacchanal-on-Andros_big.jpg 664w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Titian_Bacchanal-on-Andros_big-300x271.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 664px) 100vw, 664px" /></a></p>
<p>А вот у Веронезе Вакх – другой: скромный, воспитанный, даже застенчивый. И окружение у него – не пьянь какая-нибудь, а вполне себе культурные, даже в чем-то величественные женщины. Все, что называется, «в соку». Но ни веселья, ни <a href="https://creativpodiya.com/posts/32210" target="_blank" rel="noopener">бурных возлияний </a>мы не видим. Лишь раздумья глубокомысленного свойства. Почему? Что–то случилось? Уж очень правильный какой-то Вакх. Он явно чем-то смущен. Господа, может, это и не Вакх вовсе? Во всяком случае &#8212; тот, которого мы знаем? Может, эти женщины собрались не просто так, а их о чем-то попросили? И не обряд ли некоего посвящения они вознамерились произвести? Одно из двух: или бедолагу надо  лечить, или &#8212; учить. Веронезе прямого ответа на столь злободневный вопрос почему-то не дает. Вот и женщины призадумались: то ли они столкнулись с некоей печальной метаморфозой, приключившейся с их кумиром (и тогда их дела совсем плохи), то ли ему еще только предстоит стать этим самым кумиром. Но пока в сцене нет ничего эротического, а есть чисто женское любопытство, мужское смущение, ну и, конечно, философские размышления о будущем. Впрочем, не будем думать совсем уж о грустном. Хотя, согласитесь, есть о чем поразмыслить. Глубоко копнул Веронезе, глубоко. В женщинах столько нерастраченных сил и энергии… Эх, век – XVII, а проблемы –  те же, что и всегда.</p>
<p>Веронезе. 1561. Фреска.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Веронезе-1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-47361 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Веронезе-1.jpg" alt="Веронезе 1" width="700" height="441" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Веронезе-1.jpg 700w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Веронезе-1-300x189.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 700px) 100vw, 700px" /></a></p>
<p>Иное дело – Тинторетто.  В его исполнении древнегреческий бог виноделия – герой лирический:  ранимый, страдающий. И страждущий. В отличие от предыдущих работ, здесь – сверхсложная композиция, совершенно в стиле Тинторетто. Парящая в небе женская фигура со звездным венцом в правой руке – восхитительна. А уж как прекрасна Ариадна, с которой вознамерился обручиться Вакх! Краски светятся и пульсируют, контуры мягкие, размытые в стиле леонардовского сфумато. Картина &#8212; откровенно декоративная, призванная доставить зрителю исключительное наслаждение. Думаю, этой своей цели она достигает в полной мере. Правда, возникают некоторые сомнения в отношении авторства художника, написавшего собственно Вакха. Рисунок какой-то несовершенный. Не исключено, что эта мужская фигура дописывалась отдельно и кем-то другим, или не очень умело была подправлена вследствие каких-то обстоятельств. Ничего определенного по этому поводу сказать не могу.</p>
<p>Тинторетто. 1578.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/tintoretto08.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-47363 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/tintoretto08.jpg" alt="tintoretto08" width="588" height="500" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/tintoretto08.jpg 705w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/tintoretto08-300x255.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 588px) 100vw, 588px" /></a></p>
<p>Итак, мы видим: у Тинторетто уже не такое сложное, утонченно-изысканное в<strong><em>и</em></strong>дение мифа, как у Тициана и Веронезе. Дальше нас ждет развитие этого процесса: снижение декоративности в пользу большей психологичности. Картина Караваджо «Больной Вакх»: большое страдание маленького человека. Никакой идеализации или символизма, реализм от первого до последнего движения кисти. Нас не поучают и не развлекают, с нами не играют и нас не провоцируют. Просто разговаривают языком искусства. На смену иронии и насмешке приходят обметанные лихорадкой губы, ощущение озноба, сотрясающего съежившуюся фигурку, страдание на лице. Вместо эстетических изысков – испуг за состояние здоровья маленького весельчака, вдруг занемогшего. Болезненного вида юноше явно не до спелых ягод в его руке. И мы ему, конечно же, горячо и искренне сочувствуем. Эта живопись &#8212;  не эстетская (а именно таковой является живопись итальянского Возрождения), а доверительно–человеческая, искренняя, задушевная. Одним словом &#8212; другая живопись, я бы ее назвал – современная. Потому что адресована она не нескольким избранным ценителям прекрасного, а всему народу Италии, а через него – и мира.</p>
<p>Караваджо. 1593.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Караваджо-1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-47364 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Караваджо-1.jpg" alt="Караваджо 1" width="432" height="557" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Караваджо-1.jpg 566w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Караваджо-1-233x300.jpg 233w" sizes="auto, (max-width: 432px) 100vw, 432px" /></a>У Веласкесовского Вакха есть некоторые черты, роднящие его с Вакхом Караваджо. Это касается, в первую очередь, реалистичности изображения. Испанский Вакх – словно первый парень на деревне. Каким-то образом он оказался в компании  сомнительных личностей с явно ничтожными интересами и такими же разговорами. Достали &#8212; нету сил! Простолюдины, одним словом. Но ничего не поделаешь. Он же бог не только всяческих там аристократов, но и этой, непритязательной, публики. Досидеть бы уж до конца трапезы – и бегом куда-нибудь, где и веселее, и интересней, и разговоры &#8212; о чем-нибудь умном, возвышенном &#8230; И так – каждый день. Вон уже и брюшко округлилось, от лени да от праздности. Самому, видать, такая жизнь наскучила. Но ведь ничего другого не умеет…</p>
<p>Веласкес. 1629.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Веласкес1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-47365 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Веласкес1.jpg" alt="Веласкес1" width="630" height="456" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Веласкес1.jpg 835w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Веласкес1-300x217.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 630px) 100vw, 630px" /></a>И, наконец, Рубенс. Совсем другая живопись. Просто апофеоз плотского вожделения и всепобеждающего эротизма, доходящего до степени ожесточения. Тяжеловесные формы, оплывающие под собственным <a href="https://creativpodiya.com/posts/38965">весом,</a> удручающе-натуралистические позы. И, одновременно, изысканность композиции… Как-будто и не было Караваджо с его народным постижением мира и осознанием реальности как ежедневной и ежечасной среды обитания простого человека. Опередил итальянец время, опередил. Так что насладимся пока барокко во всем его эстетическо-эротическом великолепии, буйстве красок, смятении форм и энергетическом напряжении. Эпическая живопись никогда не будет побеждена окончательно. Статика закончилась, ей на смену пришла динамика. Живопись развернулась в постренессансном направлении, и теперь &#8212; окончательно.</p>
<p>Рубенс. 1615.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Рубенс-1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-47366 size-full" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Рубенс-1.jpg" alt="Рубенс 1" width="700" height="562" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Рубенс-1.jpg 700w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Рубенс-1-300x241.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 700px) 100vw, 700px" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Автор: Борис Вараксин</p>
<div class="infoBlock3"></div>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/6264/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>26</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>10  интересных фактов из жизни олимпийца, приучившего мир к вину</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/47506</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/47506#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Максим Денисов]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 17 Nov 2020 10:02:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Живопись]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Бахус]]></category>
		<category><![CDATA[Вакх]]></category>
		<category><![CDATA[вино]]></category>
		<category><![CDATA[Дионис]]></category>
		<category><![CDATA[Либер]]></category>
		<category><![CDATA[экстаз]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=47506</guid>

					<description><![CDATA[Речь у нас пойдёт о Дионисе &#8212; он же Вакх, Бахус и Либер (в римской мифологии) &#8212; древнегреческом боге веселья, виноделия и религиозного экстаза. • Считается что Дионис, одомашнил дикую виноградную лозу, изобрёл вино&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Речь у нас пойдёт о Дионисе &#8212; он же Вакх, Бахус и Либер (в римской мифологии) &#8212; древнегреческом боге веселья, виноделия и религиозного экстаза.</h2>
<p><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Веронезе-1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-47361" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Веронезе-1.jpg" alt="Веронезе 1" width="700" height="441" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Веронезе-1.jpg 700w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2013/10/Веронезе-1-300x189.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 700px) 100vw, 700px" /></a></p>
<p>• Считается что Дионис, одомашнил дикую виноградную лозу, изобрёл <a href="https://creativpodiya.com/posts/32149" target="_blank" rel="noopener">вино</a> и выиграл конкурентную борьбу с популярным тогда ячменным пивом, сделав последнее уделом простолюдинов.</p>
<p>• Дионис был рожден из бедра своего отца Зевса, который там донашивал ребёнка после того, как козни Геры погубили его мать Симелу, смертную женщину, дочь царя Фив Кадма.</p>
<p>• Дионис был самым младшим сыном Зевса и единственным среди олимпийцев, у кого мать была смертной. Повзрослев, Дионис спустился в Аид и вывел оттуда Симелу, после чего Зевс даровал ей вечную жизнь.</p>
<p>• Чтобы в дальнейшем спрятать сына от посягательств Геры, Зевс передал его царю Орхомена Афаманту и его жене Ино и велел растить его на женской стороне дома, переодетым в девочку. Поэтому для Диониса и его психологических архетипов всегда было характерно сочетание мужских и женских черт. И вообще всяческих противоположностей, в том числе и резких эмоциональных переходов от восхищения до ненависти к одному и тому же человеку.</p>
<p>• Начав свой путь к Олимпу, Дионис совершил несколько военных походов, в том числе покорил Индию. И везде он давал народу виноградную лозу и учил делать вино.</p>
<p>• бы ни приходил Дионис, ему повсюду сопутствовало безумие и насилие. Как правило, он сам сводил с ума тех, кто не хотел ему подчиняться.</p>
<p>• Дионис – единственный среди древнегреческих богов, покровительствовал женщинам.</p>
<p>• Во время одного из своих путешествий на острове Наксос Дионис встретил брошенную там героем Тезеем Ариадну и женился на ней. И имел с ней несколько детей. Надо сказать, что для Ариадны это был весьма удачный брак. Из любви к Дионису Зевс сделал её бессмертной. Интересно в этой связи вспомнить, что главным символом Диониса как производящей силы, был бык. А страсть к быкам у Ариадны была в крови, ведь ещё её мать Пасифая, супруга критского царя Миноса, имела интимную связь с быком, от которой и родился Минотавр.</p>
<p>• Дионис был изобретателем оргий – буйных пиршеств, участники (а чаще всего &#8212; участницы) которых доводили себя до экстатических состояний с помощью вина и других одурманивающих средств. Интересно, что наряду с безумными плясками и песнопениями, оргии предусматривали и их противоположность – минуты полной абсолютной тишины.</p>
<p>• Кроме виноделия, Дионис ещё считается богом вдохновения. Фридрих Ницше в своём знаменитом эстетическом трактате «Рождения трагедии из духа музыки» противопоставлял два неразрывных начала искусства: аполлоническое, являющее собой порядок и гармонию и дионисийское &#8212; опьянение и творческий экстаз. Аполлоническое начало соответствует пластическим искусствам, которые воспринимаются зрением и существуют в пространстве, не изменяясь со временем (архитектура, скульптура, живопись, графика). А дионисийское рождает, прежде всего, музыку. Впрочем, назвать настоящее произведение искусства, в котором нет дуализма аполлонического и дионисийского начал невозможно. Вопрос только в пропорциях содержания каждого.</p>
<p>• Дионис был одним из самых популярных античных персонажей, изображаемых на полотнах великих мастеров живописи: Тициана, Веронезе, Тинторетто, Караваджо, Веласкеса и Рубенса.</p>
<p>Читайте ещё о Дионисе (Вакхе) и вакханалиях, а также смотрите картины знаменитых живописцев, посвященные богу виноделия в материале:<a href="https://creativpodiya.com/posts/6264" target="_blank" rel="noopener"> Вакхическая мистерия</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/47506/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>9</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
