<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Соня Шник &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/author/sonia/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Thu, 03 Feb 2022 07:09:40 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/cropped-новый-АТС1-квадрат-для-интернета-150x150.png</url>
	<title>Соня Шник &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>&#171;О мире в чудесах и отечестве в пророках&#187;</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/10389</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/10389#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Соня Шник]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 08 Dec 2013 10:44:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Литературное объединение "Выр"]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Олесь]]></category>
		<category><![CDATA[Владимир Самайда]]></category>
		<category><![CDATA[литобъединение "Выр"]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=10389</guid>

					<description><![CDATA[Интересное дело, как, живя в мире, в котором всегда есть на что жаловаться – от погоды и внешней политики отдельных государств – и до несовершенства бытия в целом, люди находят в себе силы творить&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/t5jVgGSIYAA.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="size-medium wp-image-10384 alignright" title="t5jVgGSIYAA" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/t5jVgGSIYAA-300x225.jpg" alt="t5jVgGSIYAA" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/t5jVgGSIYAA-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/t5jVgGSIYAA.jpg 800w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Интересное дело, как, живя в мире, в котором всегда есть на что жаловаться – от погоды и внешней политики отдельных государств – и до несовершенства бытия в целом, люди находят в себе силы творить и замечать чудеса. А ведь их вокруг просто завались, жизнь – она же как цветущий луг: кто-то видит в траве тьму назойливых букашек и изнывает от солнцепёка, а кто-то нюхает клевер, плетёт венки и не нарадуется стрекотанию кузнечиков.</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;">Вопрос, конечно, не только внутренней организации в целом, но и настроения. Вчера ты шёл по лугу, а сегодня ты уже сам – клевер, пришёл эстет – восхитился твоим прелестным цветением, прилетела букашечка – напилась твоего нектару, пришла какая-нибудь корова – и слопала… Взаимодействие людей в мире по разным поводам всегда меня занимало, мы ведь все живём в каком-то контексте – своей семьи, работы, компании…</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;">Интереснее всего рассматривать человека, оторванного от своего контекста, уж сколько об этом классики писали-переписали (почему-то в первую голову всплыл пример десяти негритят… (здесь и далее – уймись, Зигмунд)) , а живьём наблюдать всегда интереснее. Ярчайший тому пример – пассажиры плацкарта. Вагонные споры, конечно, последнее дело, но уж то ли мне везёт на людей в принципе, то ли правильное настроение включается в оторванности от своего контекста, да только путь от Луганска до Сум выдался даже короче, чем хотелось бы, народ подобрался мирный, а за стеночкой мужчина лет под восемьдесят рассказывал соседям байки из своей комсомольской да армейской молодости: тут и БАМ, и мечты об Антарктиде, и мореходка… Такой аудиоспектакль в полудрёме более чем располагал для полноценного отдыха перед великими делами в Сумах, где волею судеб приходится бывать в последнее время частенько.</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/RwnsRUnYfZQ.jpg"><img decoding="async" class="size-medium wp-image-10383 alignleft" title="RwnsRUnYfZQ" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/RwnsRUnYfZQ-300x225.jpg" alt="RwnsRUnYfZQ" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/RwnsRUnYfZQ-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/RwnsRUnYfZQ-1024x768.jpg 1024w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/RwnsRUnYfZQ-1050x787.jpg 1050w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/RwnsRUnYfZQ.jpg 1280w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Решив основную часть поставленных задач, оказываюсь в центре у местного Макдоналдса. Из снующей толпы явно выделяется один несвойственный урбанистическому пейзажу силуэт с зачехлённой гитарой за плечами. Поравнявшись, с радостным удивлением узнаю одного весьма звёздного своего знакомца, в лучшем смысле звёздности. Как же, сам Владимир Самайда, киевский актёр, режиссёр, бард, поэт и просто красавец – и вдруг вот так запросто бродит в Сумах, где бы ещё и встретились. Это ли не чудо? Как выяснилось, в Сумскую область Володю привело приглашение от Белопольского <a title="Людмила Калиновская: «Меня никто не учил. Это пришло само»." href="https://creativpodiya.com/?p=4712">литобъединения «Выр»</a> и местного отдела культуры, которые вот уже более полутора десятков лет к ряду организовывают празднование дня рождения всемирно известного поэта Александра Олеся (Кандыбы), родившегося в Белополье 135 лет назад.</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;">Владимир, как оказалось, является давним поклонником творчества Олеся, написал на его стихи несколько песен, зачитывается его поэзией и часто декламирует её со сцены. Встреча этих творческих глыб оказалась счастливой случайностью, (мы уже в курсе, что мир именно из них и состоит). Будучи телевизионным работником, Владимир реализовывал культурный проект, являвшийся симбиозом музыки, поэзии и видеоряда. И <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>со всем вроде бы решилось да срослось, а вот поэзии сколько они с коллегами ни перелопатили – всё без толку, не ложится в контекст задумки и всё… И тут им попались стихи Олеся и всё получилось. А вот уже много лет спустя, сбылась мечта – Владимир нашёл возможность побывать на родине любимого поэта.</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/w71bL3KO6l4.jpg"><img decoding="async" class="size-medium wp-image-10386 alignright" title="w71bL3KO6l4" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/w71bL3KO6l4-300x225.jpg" alt="w71bL3KO6l4" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/w71bL3KO6l4-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/w71bL3KO6l4.jpg 800w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Заинтригованная рассказом и имея пространственно-временную оказию, &#8212; что называется, напросилась посмотреть, чем же так знаменит хвалёный Олесев край. И слушайте, умеют же люди! Оказывается, всё началось утром с заседания круглого стола на тему научных и культурологических исследований, связанных с жизнью и творчеством юбиляра. А надо сказать, на жизненном пути его помотало, есть над чем землякам-исследователям работать.</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;">Но мы поспели уже к торжественной части, происходящей в местном дворце культуры. Честно сказать, ехала с определённой долей скепсиса – что нам тут интересного покажут, в богом забытой провинции? С удовольствием признаю собственную неправоту – организация на уровне, артисты Белопольские порадовали, отдельный респект – Татьяна Устилка, рекомендую запомнить это имя, думаю, её голос ещё услышит и достойно оценит мир, который полон чудес, как мы уже знаем. Не меньшие чудеса творили артисты Сумской филармонии, ну и столичный гость, конечно порадовал своим талантом и харизмой, Владимир Самайда – и без того признанный мастер, покорил ещё одну сцену, похоже, что и сам остался доволен приёмом, новыми знакомыми и открытиями об Александре Олесе. В районной библиотеке, кстати, функционирует музей Олеся – компактный, но очень, что <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/yIV9biuuRmU.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-10388 alignleft" title="yIV9biuuRmU" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/yIV9biuuRmU-300x179.jpg" alt="yIV9biuuRmU" width="300" height="179" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/yIV9biuuRmU-300x179.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/yIV9biuuRmU.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>называется, «фирменно» организованный, там и архивные фото, и записи, и старинные издания книг Олеся и сына его – Олега Ольжича, тоже, кстати, поэта, политического и общественного деятеля…</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/?p=4646">Белопольское литобъединение</a> приурочило к этому празднику выход своего второго коллективного сборника «На белом поле-2», с чем хотелось бы отдельно их поздравить. Шутка ли – 14 авторов, целых 200 страниц… И это где-то на окраине мира, где всегда есть на что жаловаться…То есть – принимающая сторона постаралась максимально насытить день интересными событиями и, похоже, что это им удалось.</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;">Теперь можно возвратиться к своим рутинным делам, снова вырваться из контекста и послушать плацкартные байки, как знать, что день грядущий нам готовит в этом таком тесном, но, как известно, полном чудес, мире…</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;">Музей Александра Олеся в Белополье.<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>Фото Сони Шник<span style="mso-tab-count: 1;">       </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;">Празднование 135-летия со дня рождения Александра Олеся. Фото Сергея Надубова</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-tab-count: 1;">   </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 27.0pt;">
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/10389/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>31</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Про відкриті люки, Мурку і чорного котика в галереї</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/9628</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/9628#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Соня Шник]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 24 Nov 2013 10:50:07 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музыка]]></category>
		<category><![CDATA[Олексій Бик]]></category>
		<category><![CDATA[Роман Скиба]]></category>
		<category><![CDATA[фестиваль авторской песни Булат.]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=9628</guid>

					<description><![CDATA[Бардівський рух у Сумах має потужне представництво на всі смаки і уподобання і це давно не новина. Можливо, саме тому багато хто, побачивши в інтернет-просторі анонс виступу Олексія Бика 23 листопада в Галереї 21,&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2 class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK;"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-9632 alignleft" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/GPOdAsgfDqI-300x200.jpg" alt="GPOdAsgfDqI" width="300" height="200" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/GPOdAsgfDqI-300x200.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/GPOdAsgfDqI.jpg 510w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" />Бардівський рух у Сумах має потужне представництво на всі смаки і уподобання і це давно не новина. </span></h2>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK;">Можливо, саме тому багато хто, побачивши в інтернет-просторі анонс виступу Олексія Бика 23 листопада в Галереї 21, автоматично натиснув «піду» або «можливо піду», проте в реалі прийти полінувався, аргументуючи це для себе чимось на кшталт «що нового скаже мені черговий виконавець віршів під гітару, тим більше &#8212; незнайомий?» А от і помилились. Бо ті, хто прочитав кілька Олексієвих віршів чи пройшов за посиланням на його пісні на Ютьюбі – однозначно захотіли почути їх живе виконання і познайомитися з автором ближче. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK;">Чесно кажучи, виступ Олексія був повним розривом </span><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK;">місцевого шаблону. Почнемо з того, що в таких периферійних містах (хоч і з претензією на наявність культури) існують певні стереотипи щодо «своїх» талантів, яких треба любити з патріотизму, але тяжке слово «треба» тягне за собою позаочний скепсис і як наслідок – дулю в кишені і кухонні обговорення досить отруйного штибу. Наступний стереотип стосується талантів «понаєхавших» з провінції – такими теж прийнято захоплюватися згідно з правилами бонтону, і це захоплення висловлювати двозначним «ну треба ж, пробився, от молодець». (Дуля в кишені – опціонально). Особлива каста талантів – це «столичні». Такі сприймаються на рівні офіційному виключно з «благоговійним трепетом», як апріорно геніальні, яку б ахінею часом не городили, а на рівні тусовочному – спочатку з пересторогою – а чи не сноб, раз зі столиці? Якщо сноб – то й розмови не вийде. А коли виявляється, що нормальний чувак &#8212; то бажанням затусити разом. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK;"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-9633 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1160486-300x225.jpg" alt="P1160486" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1160486-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1160486.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" />Олексій виявився поєднанням зірковості всіх рівнів – судіть самі – родом він з Кролевеччини, тобто ж ніби й свій, але давно живе і працює в столиці – тобто апріорно зірка. Але ж як так, коли свій? Навіть ті глядачі, яким не відомі біо-географічні подробиці Олексієвого життя і творчості після концерту підходили до нього і як один запрошували на бардівський фестиваль <a href="https://creativpodiya.com/posts/16218" target="_blank" rel="noopener">«Булат»</a>, намагалися відшукати спільних знайомих бардів, питали, де б диск із піснями роздобути… Себто – публіка прийняла його одностайно за свого в найкращому розумінні. Десь на підсвідомому рівні просто спрацьовувала фірмова енергетика Олексія Бика – вірші досить складні, філософічні, інтелектуальні – але межа між образом поета високих почуттів і своїм хлопцем у його творчості витримана ідеально.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK;"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-9634 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1160493-300x225.jpg" alt="P1160493" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1160493-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1160493.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" />Прямо по ходу виступу поету задавали питання, просили прокоментувати певний рядок у вірші, замовили пісню на біс. Пісню про відкритий люк, з яким слід бути обережним і дивитися під ноги. Ясна річ, що всі присутні після цього концерту стануть значно обережніші, адже до Олексієвих слів реально хочеться дослухатися, відчувається впевненість, що цей чоловік дурного не порадить.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK;">Ще одна пісенька – про чорного котика, як виявилось, уже прийшла до сумської публіки попереду автора, бо вже після її оголошення зал оживився і почав підспівувати і пританцьовувати. І вже точно – забобонів у Сумах значно поменшає, тут і до бабці не ходи, як же не полюбити чорного котика – шалапута, ловеласа, і в той же час – філософа і поета? Отож.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK;"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-9635 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1160477-300x225.jpg" alt="P1160477" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1160477-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/P1160477.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" />Олексієві вірші – окрема тема. Вони сповнені загостреної любові, легкої іронії і мудрості. Автор записує їх із якихось власних міркувань виключно цільним текстом, можливо – для економії паперу, а може і просто заради дивацтва, та яка, в решті, різниця, як виглядає текст, який дістає тебе саме там, де треба. Добудовує власні асоціації і в цілому може бути охарактеризований як «все, що ви хотіли знати, але не знали де шукати»)) </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK;">Наприкінці зустрічі Олексій подарував публіці бонус-трек &#8212; пісню, яку він анонсував як українську народну і яка виявилася вільним перекладом загальновідомого блатного шедевру «Мурка», автором якого виявився ще один шедевральний поет Роман Скиба, про якого ми сподіватимемось теж колись поговорити в контексті гостин на Сумщині. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK;">А наразі гості Галереї 21 відчувають приємний післясмак Олексиних віршів та пісень і чарівну харизму автора. А коли пристрасті трохи вщухнуть – Суми знову запросять його до своїх гостинних пенат, адже самого Бика тут уже чули, а от разом з групою… Але це вже буде наступна історія.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK;"> <strong>Источник: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></strong></span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span lang="UK" style="mso-ansi-language: UK;"> </span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/9628/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>2</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Книжный форум во Львове, или Путеводитель для тех, кто никуда не едет</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/5248</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/5248#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Соня Шник]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 17 Sep 2013 07:31:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Литература]]></category>
		<category><![CDATA[книги]]></category>
		<category><![CDATA[литература]]></category>
		<category><![CDATA[Львовский книжный форум]]></category>
		<category><![CDATA[Международный книжный «Форум издателей во Львове»]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=5248</guid>

					<description><![CDATA[Хотелось бы сразу оговориться, что этот материал в информативном плане ценности не имеет, да и на художественную не особо претендует, только если ознакомившись с частными рассуждениями впечатлительной натуры, кто-нибудь захочет съездить на издательский форум,&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Хотелось бы сразу оговориться, что этот материал в информативном плане ценности не имеет, да и на художественную не особо претендует, только если ознакомившись с частными рассуждениями впечатлительной натуры, кто-нибудь захочет съездить на издательский форум, хотя бы для того, чтобы написать под этим текстом коммент: «Вот уж – ерунда, вовсе не так всё обстоит» &#8212; в этом случае авторский замысел будет считаться полностью реализованным.</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/gx6GJmDC7Pk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-5245 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/gx6GJmDC7Pk-300x179.jpg" alt="gx6GJmDC7Pk" width="556" height="331" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/gx6GJmDC7Pk-300x179.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/gx6GJmDC7Pk.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 556px) 100vw, 556px" /></a></p>
<p>Издательский форум во Львове – событие слишком весомое в мире литературы и искусства, чтобы о нём хоть краем уха не слышал каждый причисляющий себя к какой-никакой интеллигенции человек. Посему описательную часть можно было бы смело опустить. Но не станем лишать менее осведомлённую часть человечества удовольствия от сопричастности.</p>
<p>Так вот. <a href="https://creativpodiya.com/posts/19454" target="_blank" rel="noopener">Человек-поэт</a> может пять лет кряду не видеть моря и совершенно от этого не страдать, имея возможность в любой момент создать себе ментальное море в своих фантазиях, устать от суеты отдыхающих, ощутить отвращение к крикам ментальных же чаек, и в полном удовлетворении перенестись обратно к своим антилирическим будням инженера, сталевара или офисного планктона (в зависимости от того, чем ему выпало зарабатывать копейку на издание своих нетленных опусов).</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt;"><span style="mso-spacerun: yes;"> <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/AN6sJQCpqpM.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-5244 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/AN6sJQCpqpM-300x179.jpg" alt="AN6sJQCpqpM" width="497" height="296" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/AN6sJQCpqpM-300x179.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/AN6sJQCpqpM-768x459.jpg 768w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/AN6sJQCpqpM.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 497px) 100vw, 497px" /></a></span></p>
<p>А вот однажды попав в компании себе подобных (желательно) в форумскую  воронку – человек-поэт дальше без этого уже не может. То бишь вот без моря, например, страдать он не будет, а вот без Форума – будет. Кстати, на некоторых Львовских маршрутках указан конечный пункт «Прим. вокзал». Имея определённую долю фантазии, человек-поэт с лёгкостью убеждает себя и окружающих (в особо тяжёлых случаях – даже местных), что вокзал этот отнюдь не Приміський, а совершенно Приморский и пережить недостаток йода в организме ему становится значительно легче. А если ещё учесть концентрацию жизненно важных для организма элементов в настоящем Львовском пиве и общеукрепляющий эффект Закарпатского коньяка (вовсе не на правах рекламы, а только атмосферы для) – то и вообще.</p>
<p>В этом году всякий человек-поэт возлагал на юбилейный ХХ издательский форум большие надежды, и навряд ли найдётся такой, кто был бы абсолютно разочарован. Разумеется, программа мероприятий очень обширна, и разумеется, при её составлении творческий фактор играет не то, что немаловажную, а скорее, основополагающую роль, то есть, даже владеющий полиграфической версией программы (а это книжица, стоит заметить, страниц на 200 и более), так вот даже этот счастливец уже к концу первого дня пребывания на Форуме понимает всю сомнительность преимущества такого владения.</p>
<p>Даже не потому, что редкий упорный индивид дочитает сие издание хотя бы до середины (даже если и так – то выяснится, что пока он читал расписание – прошло уже с десяток мероприятий, на которые он собирался попасть, причём, с участием некоторых выступающих в одно и то же время в разных зданиях). Уже где-то на третий год стабильного посещения Форума вырабатывается философское отношение к объятию необъятного и человек-поэт прибивается к сформированным стайкам чинно бредущих куда-либо коллег, а уж на месте выясняет, насколько резонно он поступил. Нет, разумеется, путь наименьшего сопротивления практикуется не всегда, но в большинстве случаев именно он верен.</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/xKjg4Ydwv1M.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-5247 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/xKjg4Ydwv1M-300x179.jpg" alt="xKjg4Ydwv1M" width="499" height="298" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/xKjg4Ydwv1M-300x179.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/xKjg4Ydwv1M.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 499px) 100vw, 499px" /></a></p>
<p>Люди-поэты (название условно-абстрактное, и вмещает в себя и людей-писателей, публицистов и прочих эссеистов), которые имеют выданные нагора тиражи собственных творческих потуг, везут эти самые тиражи во Львов с твёрдым намерением продать их и если не заработать, то хоть вернуть долги родственникам и соседям, у которых назанимали на твёрдый переплёт. У многих даже получается. Но в основном, разумеется, если это не автор бестселлера с раскрученным именем, то дарят. Друг другу. Те, кто ставит автограф на проданной книге, а не на подаренной, скорее всего, делают это с гораздо большим удовольствием, но слова хорошие пишут при этом все, хочется верить, что искренне.</p>
<p>По итогам Форума даже те, кто не вёз тираж на продажу, имеет в багаже от десятка и выше различных изданий, надаренных, купленных на Форуме у авторов и издательств, а также, разумеется, на книжном развале у памятника Фёдорову. Таким образом прорисовываются по крайней мере две обязательные дислокации человеков-поэтов – тот-таки развал, и Дворец Искусств, где, собственно, и размещается сам Форум с его многочисленными автограф-сессиями, презентациями, чтениями и прочими перформансами.</p>
<p>Но, разумеется, львиная доля мероприятий приходится на колоритные и атмосферные львовские кафешки, где помимо упомянутых витаминных субстанций употребляется умопомрачительное количество умопомрачительно вкусного кофе, за который можно было бы запросто продать родину, но никто так не поступает, ибо человек-поэт в большинстве своём патриотичен, да и с деньгами обращаться умеет слабо.</p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/M9jM2CqMOPo.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-5246 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/M9jM2CqMOPo-300x179.jpg" alt="M9jM2CqMOPo" width="501" height="298" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/M9jM2CqMOPo-300x179.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/M9jM2CqMOPo.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 501px) 100vw, 501px" /></a></p>
<p>Нельзя игнорировать также всевозможные уличные чтения – открытые террасы, импровизированные сцены… Подобные мероприятия настолько демократичны, что на них можно даже заранее не регистрироваться в качестве выступающего, а стихийно влиться. Но, приятнее, конечно, когда тщеславие человека-поэта подогревается созерцанием своего никнейма на афише или в программке.</p>
<p>Отсюда вывод – готовиться к поездке необходимо хоть немного заранее, связавшись с организаторами, примкнув к какому-либо мероприятию, либо путём создания собственного, что хлопотнее, но, конечно, весомее. Ну да рутину и оргвопросы оставим-таки тем, кто человек-организатор, а не одуванчик-поэт, едущий подышать древним городом, запахами свежей полиграфии и воплотить свои впечатления если не в новых стихах, то хотя бы вот в таких непритязательных путевых заметках.</p>
<p><strong>Ещё по теме: <a href="https://creativpodiya.com/posts/27155" target="_blank" rel="noopener">Львовский книжный форум глазами россиянина</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/5248/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>41</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
