<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>школа &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/tag/shkola/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Sun, 26 Dec 2021 11:35:57 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/cropped-новый-АТС1-квадрат-для-интернета-150x150.png</url>
	<title>школа &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>У Карпатах на Літшколі навчатимуть молодих письменників</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/13080</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/13080#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[редакция]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 21 Jul 2015 20:25:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[писатели]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=13080</guid>

					<description><![CDATA[10-15 серпня в Карпатах відбудеться «VI Літня літературна школа». Відомі письменники та видавці поділяться письменницькою майстерністю та секретами успіху в літературі. Лектори – письменники Тарас Прохасько, Юрій Винничук, Юрій Іздрик, Галина Крук, Остап Сливинський,&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>10-15 серпня в Карпатах відбудеться «VI Літня літературна школа». Відомі письменники та видавці поділяться письменницькою майстерністю та секретами успіху в літературі.</h2>
<p><strong><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/litschool-summer-2015-fb_thumb.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-44489" alt="У Карпатах на Літшколі навчатимуть молодих письменників " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/litschool-summer-2015-fb_thumb.jpg" width="640" height="236" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/litschool-summer-2015-fb_thumb.jpg 640w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/litschool-summer-2015-fb_thumb-300x111.jpg 300w" sizes="(max-width: 640px) 100vw, 640px" /></a>Лектори</strong> – письменники Тарас Прохасько, Юрій Винничук, Юрій Іздрик, Галина Крук, Остап Сливинський, літературознавець і видавець Ростислав Семків, перекладач і літературний менеджер Завен Баблоян. Іноземний гість-лектор – перекладачка, кураторка культурних проектів і викладачка creative writing Юстина Чеховська (Польща).</p>
<p><strong>Програма Літшколи складається з 50 годин лекційних і творчих занять.</strong></p>
<p>У програмі: лекції та майстер-класи; практичні завдання і воркшопи; аналіз і обговорення текстів учасників; літературні вечори та барбекю-паті; походи в гори та неформальне спілкування з лекторами і учасниками.</p>
<p>Учасники Літшколи дізнаються про теоретичні аспекти літературної творчості та оволодіють практичним інструментарієм письма.</p>
<p><strong>Лектори розкажуть:</strong> як створювати персонаж, сюжет і композицію; як працювати з мовою, діалогами і художніми деталями; як навчитися критикувати власні тексти; звідки брати натхнення; яких типових помилок уникати авторам-початківцям; як зацікавити видавців; які є сучасні траекторії літературної кар’єри; як знайти читача та своє місце в літературному процесі.</p>
<p><strong>Як взяти участь?</strong></p>
<p>Щоб взяти участь у Літшколі, потрібно заповнити реєстраційну анкету: https://goo.gl/TEpy0S</p>
<p>Прийом заявок триває до 31 липня включно. Кількість місць обмежена. Кожен учасник сплачує організаційний внесок – 2000 грн (при оплаті до 20 липня включно) або 2400 грн (при оплаті після 20 липня). У вартість входить: навчальна і розважальна програма, проживання у котеджі, 2-разове харчування, кава-брейки, трансфер з Івано-Франківська і назад, роздаткові матеріали, екскурсії тощо.</p>
<p><strong> Дати і місце проведення: </strong>10-15 серпня 2015 року, с. Яблуниця (Івано-Франківська обл.)</p>
<p><strong> Контактна особа:</strong> Мар’яна Хемій (093-767-43-81, litosvita.org @ gmail.com)</p>
<p><strong>Детальніше про Літшколу</strong> читайте за посиланням: https://goo.gl/6Gz93L</p>
<p><strong>Організатор</strong>: Центр літературної освіти</p>
<p><strong>За підтримки</strong> Фонду розвитку громад «Лівобережна Київщина»</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/13080/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Мова</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/5351</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/5351#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Тарас Иванов]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 19 Sep 2013 06:40:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Литература]]></category>
		<category><![CDATA[выборы]]></category>
		<category><![CDATA[литература]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=5351</guid>

					<description><![CDATA[Федор Михайлович Дыдло – учитель географии. А еще – матерщинник и алкоголик. Это потрепанный жизнью, средне сбитый  мужичонка, с редкими седыми волосами, красным вытянутым лицом, водянистыми глазами и крючковатым, мясистым носом с фиолетовыми прожилками.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2 class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/default8.jpeg"><img decoding="async" class="size-full wp-image-5353 alignleft" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/default8.jpeg" alt="default" width="253" height="199" /></a>Федор Михайлович Дыдло – учитель географии. А еще – матерщинник и алкоголик.</span></h2>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;">Это потрепанный жизнью, средне сбитый <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>мужичонка, с редкими седыми волосами, красным вытянутым лицом, водянистыми глазами и крючковатым, мясистым носом с фиолетовыми прожилками. Он носит потертый серый пиджак и стоптанные туфли. Ему не повезло в жизни, как не повезло 90 процентам населения этой страны. Он <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>нищ и бесправен, каковы все учителя от Чопа до Луганска. Сверху на него наседает начальство, которому <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>всё мало, а снизу подпирают бурные потоки растущего юношества, будущего этой самой страны… </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;">Если раньше вторые боялись учителя, как огня, и на них была управа в лице комсомола, а на первых – парткома и гороно, то теперь, за отсутствием всех вышеперечисленных институтов, Федор Михайлович чувствует себя охотником в непролазных джунглях Амазонки, но без ружья и даже перочинного ножа. Кричать на детей уже непедагогично и двойки за поведение ставить нельзя – <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>это же не оценка знаний. Из класса здоровенного лба попробуй выставь, а из школы теперь не выгоняют вовсе. Мобильные телефоны, нагло пиликающие весь урок, отбирать тоже нельзя – <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>ведь это чужое имущество. Да и попробуй отбери…</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;">После каждой контрольной он сучковатыми, словно корни древнего дерева, пальцами собирает тетрадки учеников. А затем, запершись в облупленной учительской, махнув сто грамм вонючего самогона из замызганной чекушки и закусив соленым огурчиком с личных шести соток, выставляет оценки по известной лишь одному ему системе. Почему этим перепадает так, а этим – эдак, Федор Михайлович Дыдло<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>объяснить не в силах. Работ он не читает из-за привившийся за годы педагогической каторги брезгливости. Он подозревает, что половина из них даже не написаны. Но ему все равно. У многих <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>его учеников отсутствует кто-то из родителей, преимущественно отец, а у кого-то лучше бы и не было никаких родителей вовсе. В классе от некоторых учеников несёт дешевым алкоголем и табаком, <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>иногда – <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>коноплей или «дурью». </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;">А Мищенко сидит с маслянистыми от клея глазами и характерными грязными следами возле носа. Он нюхает «Момент» в <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>соседнем подвале вместе с тремя другими восьмиклассниками. На Антарктиду ему<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>глубоко наплевать. Половину мальчиков в классе ждёт ПТУ и зона, треть девочек – панель. Некоторые уже начали с успехом осваивать сей путь.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;">Федор Михайлович Дыдло работает учителем в школе маленького,<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>забытого богом <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>городка в бескрайних украинских просторах. Все, что было за окном и еще недавно казалось успешным и незыблемым, на глазах превращается в тлен, распиливается, разворовывается, <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>сдаётся на металлолом <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>или просто гниёт под посеревшими от гнева небесами. Раньше он был молод и здоров,<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>мир вокруг него состоял <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>из миллиарда красок и бескрайние возможности открывались повсюду. Теперь он стар, у него букет хронических болячек, а также маячащая впереди еще более нищенская пенсия. И невыносимая серость бытия.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;">Федор Михайлович Дыдло был женат, но жена<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>давно убежала к<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>любовнику в Тюмень. Тот – нефтяник, у него есть деньги. Свою маленькую дочь наш герой с тех пор <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не видел. Жена не пишет, а поехать туда нет<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>возможности. Федор Михайлович<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>страшно одинок.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;">На работе ему не с кем <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>общаться. В учительской мужчины всегда обсуждают лишь то, как вчера «наши» проиграли «не нашим» в <a href="https://creativpodiya.com/posts/8539" target="_blank" rel="noopener">футбол</a>, а женщины рассматривают глянцевые журналы и каталоги парфюмерных мастерских. Молоденькая историчка не знает ничего дальше школьного учебника и, видимо, всерьез полагает, <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>что фашистскими оккупантами командовал <a href="https://creativpodiya.com/posts/17091" target="_blank" rel="noopener">Грушевский</a>. Учитель литературы, старше ее на два года, думает, что родина великого писателя Гулака-Артемовского – одноименный <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>город <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>на Донбассе. Директор школы – пышная, цветущая женщина – <span style="mso-spacerun: yes;">  </span>восседает за полированным столом в своем маленьком кабинете, занимая большую его половину. От нее несёт дорогими духами, и фигура её <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>увешана золотыми украшениями подобно новогодней ели. Хотя с фасада школы опадает штукатурка, а зимой паста в шариковых ручках превращается в лед…. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;">Он боится директрису, как черт ладана, и всегда, заходя в ее кабинет, вытягивается по струнке. И забито молчит, когда румяный, как<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>наливное <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>яблоко, завуч с повадками матерого рецидивиста грозит ему пальчиком по поводу и без.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;">Федор Михайлович Дыдло в последние годы голосует исключительно за националистов. Потому что искренне полагает, что «эти» придут и всем покажут… Что именно – <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>он не уточняет. Каждые выборы он – <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>член местной избирательной комиссии, сформированной из учительского коллектива. Председательствует директор. На подсчете голосов Федор Михайлович <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>всегда спит в углу «вусмерть» пьяный и не видит, как его бюллетень вместе с сотнями других перекочевывает в нужную, по указке сверху, стопку. Хотя догадывается: ведь подписывал утром итоговый протокол, где напротив его партии стоял сиротливый нолик. Но ему <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>страшно что-то возразить, а еще болит голова и хочется <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>пить.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;">Больше всего в жизни Федор Михайлович любит украинскую мову, которую считает красивее всех на свете. Он зачитал до дыр все книги на ней, какие могли быть в библиотеке. А так как ему сложно выражать слова без соответствующих непечатных междометий, то на своей любимой мове он не говорит. Принципиально. Никогда. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/31491.jpg"><img decoding="async" class="size-medium wp-image-5352 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/31491-300x198.jpg" alt="31491" width="300" height="198" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/31491-300x198.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/31491.jpg 614w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Его любимый роман – произведение какого-то малоизвестного автора. В нем бравые патриоты до последнего патрона, до самого последнего вздоха <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>за «рідну неньку Україну» лихо бьют по бескрайним лесам неисчислимые полчища захватчиков. Он часто засыпает, держа книгу в заскорузлых пальцах-корневищах, на ветхом, обшарпанном диване в своей маленькой квартирке с большим облезлым ковром на стене. В алкогольном угаре ему снится, как он во главе отряда этих самых бендеровцев врывается в свою школу и предает ее огню. Как бросает в колодец директрису, а за ней – <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и круглолицего завуча. Как рвет чеку у гранаты и с размаху швыряет в набившую оскомину учительскую. Как выстраивает у расстрельной стенки шеренгу <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>из коллег и наиболее ненавистных «потомков». Но в последний момент вытаскивает из строя Машу Деревянченко, с наслаждением порет ее крепким офицерским ремнем, а затем отпускает на все четыре стороны. Ее папаша будет сидеть еще лет двенадцать, а мать в нормальном состоянии никто никогда не наблюдал. Зато Маша уже давно уединяется в разных местах с мужчинами,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>годящимися ей не только в отцы, но и деды. И совсем незадорого.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> &#8230;</span>А потом пальцы часто вздрагивают от нажатия невидимой гашетки пулемета. «А-а-а-а!!!» – кричит Федор Михайлович, перечеркивая очистительной очередью своих коллег.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-indent: 27pt; text-align: left;"><span style="mso-ansi-language: RU;">Затем он падает с кровати и просыпается. Долго сидит, ухватившись за редкие седины, пытается встать и, медленно переставляя ноги в старых тапочках, бредет в сторону кухни. Начинается еще один день.</span></p>
<p><strong> Ещё  по теме: <a href="https://creativpodiya.com/posts/63399" target="_blank" rel="noopener">Як створювалася українська мова </a></strong></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><span style="mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><span style="mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><span style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><span style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: RU;"> </span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/5351/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>29</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
