Виставка з фондів музею, відкрита до Дня пам’яті і примирення в Україні та до 70-річчя Перемоги. На ній представлено графіку, живопис та скульптуру 1940-1990-х років українських та російських художників.

В них відтворюються події Другої світової війни та післявоєнного періоду, піднімається тема миру, перемоги добра над злом, проводяться паралелі між часом 1941-1945-х років та сучасними воєнними подіями на сході України, народжуються викликані ними відповідні асоціації.

Експозицію виставки відкривають твори графіки — одного з найбільш мобільного виду мистецтва, а тому найпоширенішого в екстремальних умовах.

Це і безцінні олівцеві замальовки, зроблені безпосередньо на полі бою («Передова», «Пилить піхота» Івана Гуторова, «Варшава після барикад», «Костьол трьох хрестів» Георгія Меліхова), і лаконічні, сповнені трагізму та болю плакати воєнних років Віктора Іванова («Дні і ночі чекаємо тебе, боєць») та Леоніда Голованова («Пометись фашистським псам!»). Твори тиражованої графіки післявоєнної доби наділені філософсько-аналітичним змістом (аркуші Миколи Родіна та Івана Селіванова). Серед них привертають увагу складні за композиційним рішенням символіко-алегоричні твори Георгія Малакова. В його роботі «Відгриміло» яскравою кольоровою та ідейною домінантою стали червоні маки як символ пам’яті за загиблими.

Живопис на виставці репрезентують картини 1950-1990-х років.

Безпосередні враження по гарячих слідах війни знайшли своє втілення в картинах «Про далеких та близьких» Бориса Неменського, «Земляк» Петра Козіна, «Портрет Сидора Ковпака» Володимира Костецького, виконаних в кращих традиціях реалістичного мистецтва другої половини XIX ст. Суворою героїзацією, дещо жорстким письмом та вохристо-сірим колоритом — рисами «суворого стилю» 1960-х років — позначені твори: Михайла Огурного «Медсестричка», наділеного, відповідно образу, ліричними інтонаціями, та майже графічно виконаний «Це було недавно, це було давно» Олексія Худякова.

Мовою широких узагальнень та асоціацій звертається до глядача Б. Неменський у картині «Весілля. Щастя дітей», написаної у світлій, монохромній гамі та Рашид Домінов у яскравому за кольором, оптимістичному полотні «Тато повернувся». Філософським змістом наповнені реалістично виконані полотна «А мати все чекає» Євгена Лученка та твори з поліптиху «Спогади про війну» Семена Блайваса.

Воєнну тематику розширюють скульптурні твори.

Це і лаконічний реалістичний портрет конкретної історичної особистості («Зоя» Матвія Манізера), і узагальнено вирішений образ юного воїна- музиканта («Інтермеццо» Миколи Єсипенка). Глибокого символічного змісту сповнена композиція «Летять журавлі» Івана Кавалерідзе.

Стверджуючи ідею непоборності і сили духу, вона стала ідейно-оптимістичним стержнем усієї виставки.

Виставка працюватиме протягом травня 2015 р.

Автор: Бугера Катерина

учениця 6-Б класу Сумської спеціалізованої школи № 29, 11 років.