Твори багатьох з них зберігаються в музеях країни, за кордоном, а також на батьківщині, серед яких унікальний ранній твір Федора Кричевського «Дівчинка у блакитному» з Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва.

Ф. Кричевський 1879-1947 Дівчинка в блакитному. 1903-04

Під час навчання в Москві та С.-Петербурзі, Федір  Кричевський щоразу на літніх канікулах відвідував малу батьківщину. У 1901 р. він закінчує Московське училище живопису, скульптури та архітектури, а через два роки стає студентом Петербурзької Академії мистецтв. Саме в рідних його серцю пленерах, у селі Ворожбі – «…розташоване на шляху Суми – Харків, через Лебедин»* – живописець вдосконалював майстерність.

Із початком своєї творчої діяльності художник був налаштований на форматні композиції, серед яких виокремлюються жанрові портрети матері та молодшої сестри Марійки. Останній, єдиний твір з великої спадщини видатного земляка, подарований Лебединському музею в 1960 р. Марією Григорівною Абрамець (Кричевською).

Світове мистецтво зберігає багато яскравих зразків дитячих образів, одне з них – імпресіоністичне полотно «Дівчинка у блакитному» (п. о. 140 х 75см) українського реформатора живопису Федора Кричевського (1879-1947). Світла та сонячна картина приваблює особливою невимушеністю, безпосередністю дівчинки, яка із задоволенням позує своєму брату художнику.

«Люди в селі були гарні, і коли Федір приїздив, то писав натуру з «жаром», самозахоплено. Особливо любив писати Мар’яну, яка називала його «маляром»*. Згодом і свою доньку художник назве ім’ям рідної сестри.

Картина вражає майстерно узагальнюючим образом сяючої дівчинки на повний зріст, серед зелені та квітів. Етюдною жвавістю живописець зупиняє швидкоплинну мить літнього ранку.

Е. Мане 1832-1883 Троянди в фужері.1882.

Лазурний колір неба з грайливими сонячними відблисками панує у вільній сукні, що підкреслює тендітність дитини, а її вохриста усміхнена голівка в контражурі з розпущеним русявим волоссям у білому капелюшку, ніби накрите хмаринкою сонце, сповнена радістю прохолоди. Навколо дівчинки – трохи «стомлені», липневі кущі та помаранчеві лілії-півні, присутні також в суворому профільному портреті матері художника, Прасковії Кричевської.

Уникаючи зайвої декоративності, автор будує композицію на контрастах світлого і темного з багатими відтінками, залишає враження величного та яскравого, завдяки вертикальному формату й імпресіоністичній манері, за своєю «крихкістю» тотожній «Трояндам у фужері» (1882) Е. Мане. Пізніше, у 1910 р. в Алупці, Василь Кричевський напише «свої» троянди в склянці, де насичена гама квітів «тримається» на прозорих градаціях спектральних кольорів. У той час, на перетині століть з’являються й такі хрестоматійні твори, як: «Діти» та «Портрет Міки Морозова», написані в холодних і теплих тонах В.О. Сєровим, учителем Федора в Московському училищі. Різні митці, різних культур, кожний з яких втілив своє бачення та психологічний образ дітей.

Кричевський В.1872-1952 Троянди. 1910

Відтінки лазурної блакиті в картині Кричевського гармонійно поєднуються та наповнюють інші кольори, які заспокоюють, провокують, підкреслюють жіночність. Сама по собі лазур має багату гаму – від ніжно блакитного до насиченого синього та бузкового, вона близька до бірюзового або до аквамаринового кольору. Її відтінками стали берлінська, турецька, єгипетська сині, адріатична блакитна та морської хвилі. Лазур приваблива, залишає яскраве враження як і вогненно червоні барви, але вони більш категоричні. Лазур дарує спокій і схиляє до споглядання. Дівчинка на картині ніби символізує безтурботне життя, намагається бути дорослішою, в капелюшку, намисті, темний колір яких перегукується з модними черевичками, а в руці тримає пір’ячка павича, що підкреслюють тонку натуру.

У Ворожбі шанували родину Кричевських, «пани з панів, завжди за руку віталися»*, особливо братів-художників Василя та Федора. «Ворожба – це дуже інтелігентне село»*, а ще воно було «…велике село: дві церкви, щодня – базар. Цегляні крамниці і пошта. Від повітового міста Сум віддалене на 20 верст. Зв’язок – на підводах»*. До речі, тамтешній Свято- Преображенський собор розписував Василь Кричевський в розробленому ним стилі українського модерну. «Брати ставили вистави, в яких брали участь агроном, акцизний чиновник… Декорації малював Федір, а потім Микола і Василь; а за музику був оркестр стражників з Лебедина. Вистави влаштовувалися з благодійною метою»*.

Ранній твір Федора Кричевського «Дівчинка у блакитному» нагадує про безхмарне тепле літо, прозорі крильця метеликів і про чудових блакитних пташок танагра-медососи. Дає можливість втекти в мрію з повсякденних сірих буднів.

Раніше ми писали: Графіка Георгія Нарбута в зібранні Сумського художнього музею ім. Н.Онацького

*Борис Кричевський «З історії роду Кричевських». Листи Марусі і Варі. Хроніка 2000. 1997 С.239-256