<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Пётр Ильич Чайковский &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/tag/pyotr-ilich-chajkovskij/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Thu, 25 Dec 2025 20:47:36 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/2016/12/cropped-новый-АТС1-квадрат-для-интернета-150x150.png</url>
	<title>Пётр Ильич Чайковский &#8212; Агентство творческих событий</title>
	<link>https://creativpodiya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Пётр Ильич Чайковский и его женщины</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/8298</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/8298#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Максим Денисов]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 26 Dec 2025 07:34:53 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музыка]]></category>
		<category><![CDATA[События]]></category>
		<category><![CDATA[Антонина Милюкова]]></category>
		<category><![CDATA[композитор]]></category>
		<category><![CDATA[Лебединое озеро]]></category>
		<category><![CDATA[Надежда фон Мекк]]></category>
		<category><![CDATA[Пётр Ильич Чайковский]]></category>
		<category><![CDATA[творчество Сумы]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=8298</guid>

					<description><![CDATA[Биография отдельного человека не менее необъяснима и богата противоречивыми событиями, подразумевающими разные оценки, чем история всего человечества.  С моей родиной, городом Сумы и его окрестностями, связаны серьёзные эпизоды из жизней двух гениев: А.П. Чехова и П.И. Чайковского. Жизнь Чехова была непрерывным&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ch-93_1.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="size-medium wp-image-8288 alignleft" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ch-93_1-213x300.jpg" alt="ch-93_1" width="213" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ch-93_1-213x300.jpg 213w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ch-93_1.jpg 243w" sizes="(max-width: 213px) 100vw, 213px" /></a>Биография<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>отдельного человека не менее необъяснима и богата противоречивыми событиями, подразумевающими разные оценки, чем история<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>всего человечества.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span></span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"> С<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>моей родиной,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>городом Сумы и его окрестностями, связаны<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>серьёзные эпизоды из жизней двух гениев: А.П. Чехова и П.И. Чайковского. Жизнь Чехова<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>была непрерывным духовным ростом.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Осмелюсь<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>предположить, что слова, которые поэт или писатель<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>пишет,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>как-то влияют на его<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>самосознание и в сложные моменты жизни становятся теми нравственными маяками, на которые ориентируется автор в моменты прихода тьмы эмоций и<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>неразрешимых обстоятельств. Чехов как бы сам себя воспитывал<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и вел своим текстами. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">А вот Чайковский &#8212; мировой музыкальный гений, личность<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в творчестве космического масштаба, свою<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>человеческую жизнь прожил неоднозначно и явно<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не может быть примером для подражания. В<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>бытовом<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>смысле он &#8212; <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>обычный человек, его жизнь, как и жизни большинства <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>людей, –<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>винегрет<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>из добра и зла. Но Чайковский,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>будучи рядовым, не гениальным человеком,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>был гениальным композитором.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Поэтому вокруг его судьбы<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и поныне<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>существует дискуссия и<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>ходят полярные точки зрения.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Его друзья и поклонники обвиняют тех, кому было нехорошо после<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>встреч с Петром Ильичём, во всех смертных грехах. Но есть и взгляды с другой стороны. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Я опущу разговоры о гомосексуализме Чайковского. Во-первых,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>кого любить – личное дело каждого. Во-вторых, не существует ни одного письменного свидетельства людей,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>с которыми Чайковский имел гомосексуальную связь.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Хотя в то время общество было достаточно терпимо<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>к таким отношениям.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Примерно как сейчас. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Мне уютнее думать, что<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Чайковский<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>был асексуален. В прикладном понимании этого слова. Его сексуальная энергия реализовывалась в музыке.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>В этой связи представляется уместным вспомнить знаменитый трактат Ницше «Рождение трагедии из духа музыки», где<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>автор говорит<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>о двух<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>типах эстетического переживания &#8212;<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>аполлоническом<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и дионисийском.<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>Аполлоническое<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>начало являет собой порядок, гармонию, спокойный артистизм и порождает пластические искусства: архитектуру, скульптуру, танец, поэзию. Дионисийское начало — это опьянение, забвение, хаос, экстатическое растворение идентичности в массе, рождающее непластическое искусство &#8212;<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>прежде всего музыку.</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Эти два начала неотделимы друг от друга и всегда действуют вместе. Они борются в художнике, и всегда оба присутствуют в любом художественном произведении. Творчество литератора Чехова &#8212;<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>классический образец<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>торжества аполлонического<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>начала, ибо оно – путь к свету.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>У<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>музыканта Чайковского всё сложнее.</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Знаменитый психотерапевт Янис Залитис, автор известных во всем бывшем СССР книг «Во имя любви», «Еще раз про любовь» утверждает, что Чайковскому женщин заменяла музыка: «Вся жизнь Чайковского &#8212; это сублимация (замещение) сексуальной энергии в творчество. Композитор жил музыкой, получая от нее те же биохимические реакции в организме, что и во время любви.» </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Однако без женщин в этом мире не обходится ничего. Сквозь жизнь Петра Ильича красной (а точнее<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>&#8212; белой и чёрной) нитью<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>прошли судьбы двух женщин &#8212; <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>его единственной законной супруги<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Антонины Милюковой<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и меценатки Надежды Филаретовны фон Мекк.</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">В<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>личных отношениях двоих разобраться сложно.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Известно, что в возрасте 37 лет Чайковский <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/chwife1.jpg"><img decoding="async" class="size-medium wp-image-8291 alignright" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/chwife1-233x300.jpg" alt="ch&amp;wife1" width="233" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/chwife1-233x300.jpg 233w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/chwife1.jpg 266w" sizes="(max-width: 233px) 100vw, 233px" /></a>решил жениться. Скажу,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>что многие знакомые мне мужчины в этом возрасте уже готовы жениться, если<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не по любви, то хотя бы<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>с целью<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>создать семью и соответствовать<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>социальным установкам общества. И тут Петру Ильичу встретилась Антонина Милюкова, которая,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>по её словам, влюбилась в Чайковского, как в симпатичного человека и обаятельного собеседника, ещё не зная, что он гений. Встреча оказалась роковой для обоих. Но в большей степени – для Антонины Ивановны .</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Формально<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>они оставались в браке<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>до смерти.<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>Но в жизни навсегда<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>разошлись уже через две<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>недели. Очевидцы свидетельствуют, что уже в храме во время венчания,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>когда пришло время целовать невесту, жениху<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>стало дурно, и он с трудом удержался, чтобы грубо не оттолкнуть счастливую новобрачную. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Чайковский всячески убеждал себя, что способен<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>быть счастливым с женщиной. До свадьбы он писал брату Анатолию: «Вдруг я почувствовал себя спокойным и довольным… <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Не понимаю, каким образом это случилось! Как бы то ни было, но с этого момента внезапно все вокруг просветлело и я почувствовал, что какая бы ни была моя жена, она моя жена и что в этом есть что-то совершенно нормальное, как и следует быть… Жена моя нисколько мне не противна…»</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Проходит всего неделя<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и в письмах<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>композитора к братьям возникают жуткие признания: «Жена моя в физическом отношении сделалась безусловно мне противна… я не встречал более противного человеческого существа… Она мне ненавистна, ненавистна до умопомешательства… мне случалось даже плакать при ней… это омерзительное творение природы…» Очень скоро<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>Пётр Ильич бежал от супруги, предоставив своей сестре Александре Давыдовой<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>сообщить жене,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>что он оставил её навсегда.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Но развода ей так и не дал.<span style="mso-spacerun: yes;">  </span></span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Далее всё сложно, Антонина Ивановна до конца жизни утверждала, что любит Чайковского: «О, если бы я захотела сделать зло Вам, я уже давно, давно бы его сделала. Но зачем я буду брать грех на душу? Какое право я имею судить Вас? Нас будет судить Бог… Я и сама полна всевозможных недостатков. Ваше же дурное давным-давно покрылось Вашей добротой и участием к людям. И в Вашей власти остановить слухи, что Вы женились на какой-то дряни, которая оказалась впоследствии еще и дурной женщиной. Натерпелась я унижений по горло». Известна их переписка, в которой они договаривались после смерти Петра Ильича об уничтожении компрометирующих его бумаг и писем.</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">После смерти<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>мужа разум Антонины Ивановны<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>помутился окончательно. В 1896 году она с диагнозом «мания преследования» фактически до конца<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>жизни<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>(февраль 1917 года) попала в психиатрическую лечебницу. Ее содержание там щедро оплачивалось в соответствии с завещанием Петра Ильича. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">К слову, премьера <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>«Лебединого озера» состоялась в начале 1877-го – в год<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>женитьбы композитора на Антонине Милюковой.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>В этой сказке о любви, как и в «Евгении Онегине», Чайковский влюбляется в<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>своих героинь и с помощью музыки любит их так, как, увы, не может любить реальных женщин в жизни. </span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> <a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/chaykovskiy_1.jpg"><img decoding="async" class="size-full wp-image-8292 alignleft" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/chaykovskiy_1.jpg" alt="chaykovskiy_1" width="173" height="217" /></a></span>Впрочем, роман с женщиной у Чайковского всё же был. Её звали<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>Надежда Филаретовна<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>фон Мекк.</span><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;">  </span>К моменту<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>начала общения с композитором она<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>успела<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>родить 18 детей (причём последнюю дочь Милу – уже после сорока, от любовника),<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>сколотить с мужем (начав с нуля!)<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>миллионное состояние на строительстве железных дорог и<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>похоронить<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>супруга, который получил инфаркт,<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>узнав о том, что Мила не его дочь.<span style="mso-spacerun: yes;">    </span></span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>В 1876 году, в возрасте 45 лет, Надежда фон Мекк осталась вдовой с огромным капиталом, акциями, земельными угодьями, домами в России и Франции.<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>К тому моменту 36-летний Петр Ильич Чайковский был профессором Московской консерватории, автором двух опер, балета и трех симфоний. Его охотно принимали в лучших домах, им восхищались, но жил он трудно. <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>А главное – не было<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>времени<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>на творчество! <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Все силы<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>отнимали уроки<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>и занятия с учениками. <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>И вот в конце 1876 года он получает письмо, которым<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>незнакомая дама извещает<br />
</span></p>
<div id="attachment_8297" style="width: 244px" class="wp-caption alignright"><a href="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Tanetc_malenkikh_lebedey-1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-8297" class="size-medium wp-image-8297 " src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Tanetc_malenkikh_lebedey-1-234x300.jpg" alt="Tanetc_malenkikh_lebedey-1" width="234" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Tanetc_malenkikh_lebedey-1-234x300.jpg 234w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Tanetc_malenkikh_lebedey-1.jpg 468w" sizes="auto, (max-width: 234px) 100vw, 234px" /></a><p id="caption-attachment-8297" class="wp-caption-text">«Танец маленьких лебедей» Владимир Любаров</p></div>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">композитора о том, что намерена ежегодно посылать ему огромную по тем временам сумму &#8212; <span style="mso-spacerun: yes;"> </span><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>6 тысяч рублей! &#8212;  чтобы он не отвлекался на побочные заработки и мог спокойно творить. Даму звали<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>Надежда фон Мекк.</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Можно смело утверждать, что реализации<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>великого дара<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Чайковского<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>способствовали<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>эти две женщины. Надежда фон Мекк дала композитору<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>возможность творить, не думая о добыче хлеба насущного. Спустя несколько лет<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>Чайковский, получив мировую славу, перестал нуждаться в её финансовой<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>поддержке, но<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>не в человеческой.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>А<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>брак с Антониной, точнее попытка, преодолев себя, влюбиться<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в земную женщину,<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>сделала Петра Ильича одним из величайших романтических гениев<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>в мировой музыке.</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span></span><span lang="EN-US" style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: EN-US;">P</span><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">.</span><span lang="EN-US" style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: EN-US;">S</span><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">. А ещё, я подумал, что никогда столь часто мужчины, даже вполне обычной сексуальной<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>ориентации, не переодевались с такой охотой в женщин, как при исполнении <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>на разных юмористических событиях «танца маленьких лебедей». Вот что<span style="mso-spacerun: yes;">  </span>они гении с нами делают, пока мы тут пишем свои версии их жизней…</span></p>
<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 12.0pt; line-height: 115%; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: RU;">Источник: <a href="https://creativpodiya.com/">медиа портал АТС creativpodiya.com</a></span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/8298/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>18</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Сумские &#171;Черевички&#187; Чайковского в образах из фарфора (фото)</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/18135</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/18135#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Людмила Федевич]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 20 May 2014 06:12:44 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Живопись]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[доклад]]></category>
		<category><![CDATA[коллекция]]></category>
		<category><![CDATA[новости]]></category>
		<category><![CDATA[Пётр Ильич Чайковский]]></category>
		<category><![CDATA[реферат]]></category>
		<category><![CDATA[Сумы]]></category>
		<category><![CDATA[Фарфор]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=18135</guid>

					<description><![CDATA[Прежде, чем ознакомить читателей с одним из докладов конференции, состоявшейся 15 мая 2014 и посвященной 150-летию первого приезда Чайковского в Украину, а именно в Тростянецкую усадьбу князя Алексея Голицина, заметим, что молодой композитор (в&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Прежде, чем ознакомить читателей <strong>с одним из докладов <a href="https://creativpodiya.com/?p=18021">конференции, </a>состоявшейся 15 мая 2014 и посвященной 150-летию первого приезда Чайковского в Украину,</strong> а именно в Тростянецкую усадьбу князя Алексея Голицина, заметим, что молодой композитор (в то время еще студент Петербургской консерватории) работал над своим первым симфоническим произведением – увертюрой к «Грозе». Оперу «Черевички» (перове название «Кузнец Вакула») он будет писать гораздо позже, тоже на Сумщине, в Низовском имении Кондратьевых, которое композитор посещал каждое лето в течение 8 лет (1871-1879).</p>
<p>Следует также отметить, что роду Голициных усадьба в Тростянце досталась в качестве приданного: в 1831 году князь, действительный статский советник, камергер, Харьковский уездный предводитель дворянства Василий Петрович Голицын (1800-1863) женился на Софье Надаржинской-Корсаковой. Очаровательная 23-летняя Софья Алексеевна Корсакова (1808-1858) была наследницей одного из самых крупных состояний в России: она была правнучкой Т.В.Надаржинского и унаследовала все огромное состояние семьи Надаржинских. Ей досталось не только тростянецкое имение и огромные земли на Слобожанщине, но и знаменитый «Дом Корсаковых» в Петербурге, который в 1830-е годы молодой четой Голицыных был полностью перестроен и в помещении которого сейчас находится Театр Ленсовета. В 1881 году Голицыны продали свое тростянецкое имение Леопольду Кенигу – известному промышленнику, сахарозаводчику и владельцу роскошного дворца в Шаровке.</p>
<p>Написанная в усадьбе помещика Николая Кондратьева опера «Черевички» в 1875 году удостоилась первой премии на конкурсе Русского музыкального общества. Парк и удивительно живописные берега реки Псел вдохновили выдающегося русского композитора и к написанию Второй и Третьей симфоний, а также на создание еще нескольких фортепьянных пьес и романсов. Н.Кондратьеву <a href="https://creativpodiya.com/?p=8298">П.Чайковский </a>посвятил цикл пьес «Вечерние грезы», жене помещика – «Салонный вальс», а их дочери – «Вальс-безделушку».</p>
<p>В 1880 году следующим владельцем усадьбы стал сахарозаводчик Дмитрий Иванович Суханов, который являлся партнером Ивана Герасимовача и Павла Ивановича Харитоненко. Суханов выкупил имение у Кондратьева, после</p>
<div id="attachment_18139" style="width: 201px" class="wp-caption alignright"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18139" class="size-medium wp-image-18139   " title="ЛФЗ Вакула на черте" alt="ЛФЗ Вакула на черте" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ЛФЗ-Вакула-на-черте-191x300.jpg" width="191" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ЛФЗ-Вакула-на-черте-191x300.jpg 191w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ЛФЗ-Вакула-на-черте.jpg 511w" sizes="auto, (max-width: 191px) 100vw, 191px" /><p id="caption-attachment-18139" class="wp-caption-text">(ЛФЗ) Борис Воробйов<br />&#171;Вакула на черте&#187;</p></div>
<p>того как тот разорился. Большую часть времени сахарозаводчик проживал в Сумах (теперь ул. Петропавловская, 58), а в Низах он имел сахарный завод. В ходе проведенной Сухановым реконструкции был снесен флигель, в котором жил П. Чайковский, но главное здание все-таки сохранилось. В настоящее время усадьб а в поселке Низы почти превратилась в руины. От великолепного и пышного усадебного комплекса осталось лишь три островка – музыкальная школа, библиотека и две комнаты музея «П.И. Чайковский и Украина»…</p>
<p>&nbsp;</p>
<p style="text-align: center;"><strong>Персонажі опери П. І. Чайковського «Черевички» в малій пластиці    української порцеляни (доповідь на конференции, присвяченій        150 &#8212; річчю першого приїзду <strong>П. І. Чайковського</strong> в Україну)<br />
</strong></p>
<p style="text-align: right;">Олена Корусь (Київ), Людмила Федевич (Суми)</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Літературна основа музичних творів Петра Чайковського незаперечна. Лібрето опер були написані за творами Фрідріха Шіллера («Орлеанська діва»), <a href="https://creativpodiya.com/?p=1796">Олександра Пушкіна</a> («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Мазепа»), Миколи Гоголя («Черевички») та інших письменників.</p>
<div id="attachment_18140" style="width: 176px" class="wp-caption alignleft"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18140" class="size-medium wp-image-18140    " title="ЛФЗ Вакула и Оксана" alt="ЛФЗ Вакула и Оксана" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/ЛФЗ-Вакула-и-Оксана-166x300.jpg" width="166" height="341" /><p id="caption-attachment-18140" class="wp-caption-text">(ЛФЗ) Борис Воробьев<br />Вакула и Оксана</p></div>
<p>Особливу зацікавленість повістями Гоголя композитор виявляв не випадково. З автором «Вечорів на хуторі біля Диканьки» Чайковського поєднувало поетико-містичне сприйняття життя українського народу, любов до його мелосу, фольклору, чарівливої природи (згадаймо його неодноразове відвідування України, зокрема, Сумщини), що й надихнуло музиканта на створення коміко-фантастичної опери «Черевички». Поставлена на сцені петербурзького Маріїнського театру 24 листопада (6 грудня) 1876 року під назвою «Коваль Вакула» (автор лібрето – відомий поет Яків Полонський), опера була тепло сприйнята публікою. Проте вимогливий до себе композитор через 10 років переробив оперу (доповнив новими сценами, підсилив ліричну лінію та урізноманітнив музичні характеристики героїв) і перейменував її.</p>
<p>Прем’єра другої редакції опери відбулася у московському Великому театрі 19 (31) січня 1887 року і зміцнила успіх твору, тим паче, що за диригентським пультом вперше стояв сам автор. Незважаючи на те, що за розробку даної теми пізніше взялися такі композитори, як Микола Лисенко («Різдвяна ніч») та Микола Римський-Корсаков («Ніч перед Різдвом»), опера Чайковського не втратила своєї привабливості для видатних постановників і надалі.</p>
<p>Цікавим виявився вплив «Черевичків» на порцелянову пластику ХХ століття. Вперше за розробку сюжетів взявся у 1954-му році видатний скульптор Ленінградського фарфорового заводу (ЛФЗ) Борис Воробйов (1911-1990). Його парна композиція так і називалася «Черевички». Автор витримав не тільки сюжетну і пластичну достовірність першотвору, а й типажність героїв (автентичні</p>
<div id="attachment_18137" style="width: 310px" class="wp-caption alignright"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18137" class="size-medium wp-image-18137     " title="Трегубова Черевички" alt="Трегубова Черевички" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Трегубова-Черевички-300x225.jpg" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Трегубова-Черевички-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Трегубова-Черевички.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /><p id="caption-attachment-18137" class="wp-caption-text">(КФЗ) Валентина Трегубова &#171;Черевички&#187;</p></div>
<p>зачіски, вбрання, полтавський генотип тощо). В тому ж році він створив неповторну за динамікою фігурку «Вакула на чорті», об’єднану з попередньою портретною схожістю героя. Контрасти кольорів (чорний чорт, червоні чобітки та шаровари, жовта свитка Вакули) створюють відчуття руху у небесному просторі злитих в одне ціле персонажів: вони неначе летять над хмарами, які імітує підставка.</p>
<p>Творчий імпульс видатного художника дивним чином передався в Україну, на Коростенський фарфоровий (КФЗ) та Київський експериментальний кераміко-художній заводи (КЕКХЗ), де талановиті художниці Валентина Трегубова (1926 &#8212; 2010, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної Шевченківської премії) та Оксана Жникруп (1931-1993) з деякою перервою створили свої оригінальні композиції «Черевичків». У Валентини Михайлівни (КФЗ) – це дві окремі постаті: горда Оксана сидить, а палко закоханий Вакула, ставши на коліна, підносить дівчині золоті черевички. У 1960 році «мінімалізм» вже торкнувся композиційних та декоративних</p>
<div id="attachment_18142" style="width: 235px" class="wp-caption alignleft"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18142" class="size-medium wp-image-18142    " title="Жникруп Оксана и Вакула" alt="Жникруп Оксана и Вакула" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Жникруп-Оксана-и-Вакула-225x300.jpg" width="225" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Жникруп-Оксана-и-Вакула-225x300.jpg 225w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Жникруп-Оксана-и-Вакула.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 225px) 100vw, 225px" /><p id="caption-attachment-18142" class="wp-caption-text">(КЕКХЗ) Оксана Жникруп<br />&#171;Оксана и Вакула&#187;</p></div>
<p>подробиць твору, хоча віночок дівчини та чуприна парубка під смушковою шапкою трактовані досить детально. Трохи пізніше (1964) В. Трегубова виконує ще одну фігурку – &#171;Перед дзеркалом&#187;, де постать Оксани передана досить умовно і ніяк не викликає асоціації з текстом &#171;І чом у у селі кажуть, що я гарна?..&#187; Набагато привабливішою постає Оксана в плахті, корсетці та віночку зі стрічками, з дзеркальцем у піднятій руці в однойменній статуетці (1985) Владислава Щербини (1926 р. н.). Вона дістала зі скрині всі свої прикраси та кокетливо чепуриться перед дзеркалом. Загалом головний художник КЕКХЗ В. Щербина протягом 1960-80-х років створив цілу серію фарфорових мініатюр на сюжет «Ночі перед Різдвом» Миколи Гоголя, що абсолютно точно відповідає і головним сюжетним вузлам опери Чайковського «Черевички» (його композицію «Вакула» будемо розглядати у кінці доповіді).</p>
<p>Провідний художник КЕКХЗ О. Жникруп у 1969 році цікаво трактувала композицію парної статуетки «Черевички». Її Оксана теж сидить, але вона вже встигла приміряти один черевичок (трохи виставлена вперед права ніжка, а ліва ще взута у червоний чобіток). Вакула, що стоїть поруч зліва, подає їй другий черевичок. Фігурки досить статичні, між ними не відчувається трепетного зв’язку, неначе втрачено радість від зустрічі, вдавана байдужість підкреслена німою сценою. На жаль, трактовкою дуету</p>
<div id="attachment_18141" style="width: 310px" class="wp-caption alignright"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18141" class="size-medium wp-image-18141   " title="Жникруп Солоха и дьяк" alt="Жникруп Солоха и дьяк" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Жникруп-Солоха-и-дьяк-300x225.jpg" width="300" height="225" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Жникруп-Солоха-и-дьяк-300x225.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Жникруп-Солоха-и-дьяк.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /><p id="caption-attachment-18141" class="wp-caption-text">(КЕКХЗ) Оксана Жникруп<br />&#171;Солоха и дьяк&#187;</p></div>
<p>Оксана і Вакула так більше й не займалися фарфористи. Їх швидше хвилювали комічні епізоди за участю Солохи – матері Вакули, які в українському фарфорі користувалися особливою популярністю.</p>
<p>Не обійшла увагою цю тему й О. Жникруп («Солоха і дяк», 1979). Її привітна Солоха, що сидить на мішку з чортом і тримає макітру вареників у руках, приймає любощі дяка (шкільного вчителя), чорна ряса якого вдало контрастує зі світлим святковим одягом сільської відьмочки. Пара сповнена динаміки і наративності. Зовсім по-іншому підійшла</p>
<p>до зображення однойменної сценки у 1959 році Ольга Рапай (1929-2012), яка працювала на КЕКХЗ у роки «відлиги». У неї «благолєпна» Солоха потрактована багатовимірно: вона не тільки гарна і моторна, а ще й лукава, насмішкувата. Взявши руки в боки, вона тримає під контролем і чорта, що виглядає з мішка, і кумедного рудого дячка. Театральність композиції неначе й справді «прийшла» з опери. Здається, що вокальний діалог між героями тільки-но розпочався. А от художник Валерій Албул (1955 р. н.) з Полонського заводу художньої кераміки у 1985 році створив сценку «В гостях у Солохи», яка</p>
<div id="attachment_18138" style="width: 235px" class="wp-caption alignleft"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18138" class="size-medium wp-image-18138   " title="О.Рапай. Солоха и дьяк," alt="О.Рапай. Солоха и дьяк," src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/О.Рапай.-Солоха-и-дьяк--225x300.jpg" width="225" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/О.Рапай.-Солоха-и-дьяк--225x300.jpg 225w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/О.Рапай.-Солоха-и-дьяк-.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 225px) 100vw, 225px" /><p id="caption-attachment-18138" class="wp-caption-text">(КЕКХЗ) Ольга Рапай &#171;Солоха и дьяк&#187;</p></div>
<p>композиційно відрізняється від творів його попередників, проте умовність подачі деталей не заважає сприймати сюжет із взаємними лестощами героїв як знайомий дует двох комічних персонажів опери «Черевички».</p>
<p>Кульмінаційним моментом в сюжеті опери стала сцена, коли закоханий в Оксану Вакула, отримавши від неї нездійсненне для простої людини завдання – дістати черевички, які носить сама цариця, в момент відчаю раптом у себе на плечах знаходить у мішку чорта. Він зважується на блискавичний крок – осідлати це бридке створіння і скористатися з його нелюдських можливостей, аби виконати примху коханої. Саме в момент прийняття цього рішення й зобразив Владислав Щербина фігурку &#171;Вакула з чортом&#187; (КЕКХЗ, 1969). Мінімум деталей (величавий коваль міцно тримає бісівське створіння у своїй «залізній» руці), кольорів (білий, чорний, червоний) не заважають</p>
<div id="attachment_18136" style="width: 209px" class="wp-caption alignright"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18136" class="size-medium wp-image-18136    " title="Щербина. Вакула с чертом" alt="Щербина. Вакула с чертом" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Щербина.-Вакула-с-чертом-199x300.jpg" width="199" height="300" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Щербина.-Вакула-с-чертом-199x300.jpg 199w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/Щербина.-Вакула-с-чертом.jpg 533w" sizes="auto, (max-width: 199px) 100vw, 199px" /><p id="caption-attachment-18136" class="wp-caption-text">(КЕКХЗ) Владислав Щербина<br />&#171;Вакула с чертом&#187;</p></div>
<p>глядачеві зосередити увагу на головному – усвідомленню його перемоги над силами зла&#8230;</p>
<p>Таким чином, на прикладі фарфорової пластики ІІ половини ХХ століття ми бачимо як взаємопроникають такі на позір віддалені види мистецтва, як література, музика, театр, мала скульптура, створюючи синтез художнього мислення і креативності.</p>
<p><strong>P.S. </strong>Как свершившийся факт констатируем, что упомянутые украинские фарфоровые заводы, выпускавшие тиражную и уникальную скульптуру малых форм, в том числе и персонажей «Черевичек», уже прекратили свое существование: Киевский экспериментальный керамико-художественный завод и Полонский завод художественной керамики – в 2006 году, Коростенский фарфоровый завод – в 2009. Не удивительно, что на аукционах фарфора статуэтки пришлого века оцениваются как антикварные. <a href="https://creativpodiya.com/?p=10121">Сумской фарфоровый завод</a>, не производивший скульптуру вообще, и в частности гоголевских персонажей, также прекратил свое существование, не дожив до своего полувекового юбилея всего один год (1964 – 2013).</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/18135/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>2</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Всеукраинский «Чайковский Fest» набирает обороты (фото)</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/18021</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/18021#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Надежда Юрченко]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 17 May 2014 22:30:25 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музыка]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[Пётр Ильич Чайковский]]></category>
		<category><![CDATA[Тростянец]]></category>
		<category><![CDATA[фестиваль]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=18021</guid>

					<description><![CDATA[15 мая &#8212; Первый день II Всеукраинского фестиваля классической музыки «Чайковский Fest » прошел очень насыщенно. Торжественное открытие состоялось возле памятника выдающемуся композитору П.И. Чайковскому. К празднованию 150-летия пребывания П.И. Чайковского в Тростянце, в&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div id="attachment_18027" style="width: 310px" class="wp-caption alignleft"><img loading="lazy" decoding="async" aria-describedby="caption-attachment-18027" class="size-medium wp-image-18027 " title="DSC01477" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01477-300x168.jpg" alt="DSC01477" width="300" height="168" /><p id="caption-attachment-18027" class="wp-caption-text">Открытие II Всеукраинского фестиваля классической музыки « Чайковский Fest »<br />в г. Тростянец Сумской области</p></div>
<h2><strong>15 мая &#8212; Первый день II Всеукраинского фестиваля классической музыки «Чайковский Fest » прошел очень насыщенно. </strong></h2>
<p>Торжественное открытие состоялось возле памятника выдающемуся композитору П.И. Чайковскому.</p>
<p><a href="https://creativpodiya.com/?p=18135 ">К празднованию 150-летия пребывания П.И. Чайковского в Тростянце</a>, в бывшей усадьбе помещиков Голицыных, Сумской педуниверситет им. А. Макаренко вместе с мэрией города организовали Всеукраинскую научную конференцию <strong>«Творчество П.И. Чайковского в контексте музыкальной культуры Украины: традиции и современность».</strong></p>
<p>Событием мероприятия явилась презентация книги «Сумщина в судьбах трех гениев» заслуженных деятелей культуры Людмилы и Валентины Макаровых о трёх гениях русской культуры: П. Чайковском, А. Чехове и <a href="https://creativpodiya.com/?p=8357">С. Рахманинове </a>в период пребывания их на Сумщине. На конференции, кроме интересных научных докладов, на благотворительном концерте звучала музыка Чайковского Сумских и Харьковских исполнителей. В это же день гости конференции могли участвовать в <a href="https://creativpodiya.com/?p=17668">празднике украинской вышиванки и стометрового флага,</a> главного национального символа страны.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-18028 " title="DSC01449" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01449-300x168.jpg" alt="DSC01449" width="429" height="240" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01449-300x168.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01449.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 429px) 100vw, 429px" /><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-18029 " title="DSC01463" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01463-300x168.jpg" alt="DSC01463" width="425" height="238" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01463-300x168.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01463.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 425px) 100vw, 425px" /><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-18030 " title="DSC01466" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01466-300x168.jpg" alt="DSC01466" width="424" height="237" /><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-18031 " title="DSC01493" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01493-300x168.jpg" alt="DSC01493" width="436" height="243" /><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-18032 " title="DSC01467" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01467-300x168.jpg" alt="DSC01467" width="439" height="246" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01467-300x168.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01467-1024x576.jpg 1024w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01467-1050x590.jpg 1050w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01467.jpg 1920w" sizes="auto, (max-width: 439px) 100vw, 439px" /><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-18033 " title="DSC01469" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01469-300x168.jpg" alt="DSC01469" width="435" height="244" srcset="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01469-300x168.jpg 300w, https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/DSC01469.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 435px) 100vw, 435px" /></p>
<p><strong> <a href="https://creativpodiya.com/posts/17845" target="_blank" rel="noopener">17 и 18 мая в программе фестиваля концерты классической музыки</a></strong></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/18021/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Всеукраинский фестиваль классической музыки на Сумщине объявляется открытым</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/17845</link>
					<comments>https://creativpodiya.com/posts/17845#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Лариса Ильченко]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 16 May 2014 04:48:57 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музыка]]></category>
		<category><![CDATA[ОК новости]]></category>
		<category><![CDATA[культура]]></category>
		<category><![CDATA[Пётр Ильич Чайковский]]></category>
		<category><![CDATA[Тростянец]]></category>
		<category><![CDATA[фестиваль]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=17845</guid>

					<description><![CDATA[В четверг 15 мая в Тростянце Сумского области открылся II Всеукраинский фестиваль класcической музыки «ЧАЙКОВСЬКИЙ-FEST». Все мероприятия пройдут во Дворце Голицына в Тростянце. Летом 1864 г. в этом доме в гостях у А. Голицына&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>В четверг 15 мая в Тростянце Сумского области открылся II Всеукраинский фестиваль класcической музыки «ЧАЙКОВСЬКИЙ-FEST».</h2>
<p>Все мероприятия пройдут во Дворце Голицына в Тростянце. Летом 1864 г. в этом доме в гостях у А. Голицына жил и работал композитор <a href="https://creativpodiya.com/posts/8298" target="_blank" rel="noopener">П.И.Чайковский</a>, здесь он написал увертюру к драме &#171;Гроза&#187; &#8212; свое первое симфоническое произведение. Фестиваль приурочен к 150- летию с момента пребывания П.И.Чайковского в Тростянце. Фестиваль продлится с 15 по 18 мая.<strong><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-17846 " title="G9GmegzW-yk" src="https://creativpodiya.com/wp-content/uploads/G9GmegzW-yk-213x300.jpg" alt="G9GmegzW-yk" width="376" height="532" /></strong></p>
<p>В программе фестиваля: научная конференция и концерты.</p>
<p><strong>15 мая:</strong></p>
<p><strong>11.00-17.00</strong> Всеукраинская научная конференция<br />
«Творчество П.И.Чайковского в контексте музыкальной культуры Украины: традиции и современность»</p>
<p><strong>17.00 &#8212; 19.00</strong> концерт студентов и преподавателей факультета искусств Сумского государственного педагогического университета им. А.С.Макаренко.</p>
<p><strong>17 мая:</strong></p>
<p><strong>18:00</strong> Концерт творческих коллективов Сумского высшего<a href="https://creativpodiya.com/?p=16036"> училища искусств и культуры им . Д.С. Бортнянского</a><br />
<strong>20:00</strong> Киевский квартет саксофонистов Национальной филармонии Украины</p>
<p><strong>18 мая:</strong></p>
<p><strong>18:00</strong> Лауреат республиканского конкурса. Камерный оркестр классической и современной музыки « РЕНЕССАНС » Сумской областной филармонии</p>
<p><strong>20:00</strong> КВАРТЕТ народных инструментов « ЛАБИРИНТ » Национальной филармонии Украины</p>
<p><strong>Ещё о фестивале: <a href="https://creativpodiya.com/posts/18021" target="_blank" rel="noopener">Всеукраинский «Чайковский Fest» набирает обороты (фото)</a></strong></p>
<p><b></b><b><span style="color: #80803f;"><br />
</span></b></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://creativpodiya.com/posts/17845/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
