Современные электронные устройства обычно это делают автоматически. А вот механические и  кварцевые часы необходимо будет перевести вручную. В три часа утра следует перевести часы на час вперед. То есть вместо 3.00 станет 4.00 и спать этой ночью уже придется на час меньше.
В итоге световой рабочий день станет на час длиннее.

Сторонники перехода на летнее время пытаются обосновать его экономически, начиная с Бенджамина Франклина, который будучи в 1784 году посланником во Франции, анонимно опубликовал письмо с предложением, чтобы парижане экономили на свечах, используя утренний солнечный свет. А также в сатирической форме предлагал налогообложение оконных ставней, пробуждение жителей звоном церковных колоколов и стрельбой из пушек на рассвете.

Но существуют и альтернативные решения достижения экономического эффекта, без перевода стрелок часов.

В некоторых странах происходит сдвиг режима работы на предприятиях в обратную сторону (то есть летом работа начинается раньше, зимой позже, и в зависимости от сложности работы — не только на 1 час). В Японии в некоторых ответственных случаях работа должна начинаться только через 2 часа после восхода солнца, например, при сдаче экзаменов.

Среди врачей нет единого мнения о целесообразности перевода часов, но все они в один голос утверждают, что сложнее всего этот период переносят дети и пожилые люди. Чтобы перенести этот стресс им необходимо не менее недели.

В идеале в три часа утра следует перевести часы на час вперед. То есть вместо 3.00 станет 4.00. Этой ночью мы будем спать на час меньше, однако у большинства суббота и воскресенье — выходные дни и этот час не скажется особенно критически на самочувствии.

Медики практически в один голос говорят, что перевод часов — негативный фактор для здоровья человека.

В человеческом организме ничего не происходит мгновенно. Наибольшую нагрузку в этот период на себя принимает нервная система и иммунная система. Чтобы как-то сгладить отрицательный эффект перевода часов медики советуют ближайшие две недели после перехода на летнее время :

— принимать  ежедневно именно контрастный душ

— не перенапрягаться эмоционально и не перегружаться на работе

— не переедать и не злоупотреблять алкоголем

— больше улыбаться

В результате перехода на летнее время увеличится световой день и многие утверждают, что это приносит определенный экономический эффект.

Ранее мы писали: Существуют  альтернативные решения достижения экономического эффекта, без перевода стрелок часов.

Однако и единого мнения об экономическом эффекте не существует

Вот один простой пример. Производители товаров  и услуг заметили интересную закономерность. С переходом на летнее время увеличивается спрос на велосипеды и мангалы, однако уменьшается количество посетителей в кинотеатрах.

Переход проводится согласно постанoвлению Кабинeта министров Украины oт 13 мая 1996г № 509. «О порядке исчиcления времени нa территории Украины».

Источник: медиа портал АТС creativpodiya.com

Медики практично в один голос твердять, що переведення годинників — негативний фактор для здоров’я людини. У людському організмі нічого не відбувається миттєво. Найбільше навантаження в цей період на себе бере нервова, серцево-судинна та імунна системи. Що, як наслідок, призводить до підвищення рівня захворюваності населення, збільшення дорожньо-транспортних пригод, зростання виробничого травматизму тощо.

Так склалося історично, що Україна ще з радянських часів користується системою «літнього часу». Регулярне переведення годинників на літній час було введено з 1 квітня 1981 Постановою Ради Міністрів СРСР від 24.10.1980 № 925 Про порядок обчислення часу на території СРСР. І далі закріплено Постановою Кабінeту міністрів України від 13 травня 1996 № 509. «Про порядок обчисленя часу на території України».

Однак питання остаточно не вирішено. Є як прихильники, так і критики цієї ідеї. Медики переважним чином кажуть «ні» переводу стрілок годинника, а економісти вбачають у цьому певний позитивний ефект.
Але про все по порядку. Подивимося, з чого все починалося.

У кожному жарті є частка правди

Першим ідею про переведення годинника висловив відомий американський громадський діяч Бенджамін Франклін. У 1784 році він перебував у Парижі з дипломатичною місією. У продовж восьми років перебування у Франції він досить щільно вивчив буденні проблеми парижан і частенько іронізував над ними. За наполяганням французьких друзів, зокрема, засновника газети Journal de Paris Антуана Каде-де-Во, знаменитий публіцист нерідко друкувався анонімно в його виданні, куди відправляв свої сатиричні замітки на «злобу дня».
В одній з них Бенджамін Франклін розповів читачам про своє відкриття. Через помилку слуги віконниці його будинку не були закриті на ніч. І автор замітки, прокинувшись о шостій ранку, виявив, що сонце встає так рано!
Цей факт наштовхнув його на нетривіальну думку: «Якщо перевести стрілки годинника на годину вперед і використовувати цей світлий час дня для роботи, то вечорами можна буде і зовсім не запалювати свічок, збираючись до сну відразу після заходу сонця!».

Бенджамін Франклін додатково розрахував, що, коли в літній період городян на зорі будити гарматними пострілами та церковними дзвонами, то держава може заощадити кругленьку суму!

Далі, вже всерйоз, в 1895 році поексперементувати з переведенням стрілок годинника на годину «туди-сюди» запропонував новозеландський ентомолог Джордж Вернон Хадсон.
А у 1907 році в одній з газет Великобританії Вільям Уіллет опублікував свою статтю «Про розтрату денного світла» з пропозицією переводити час на 20 хвилин вперед щонеділі у квітні (в сумі — 80 хвилин), і робити зворотний перевод стрілок у вересні.

На практиці переведення годинників застосували тільки в Першу світову війну. Спочатку в 1916 році стрілки годинника на годину вперед перевели в Німеччині та Австро-Угорщині. Їх приклад наслідували Великобританія, Франція та інші країни Європи, у 1917 році — Росія, а вже у 1918 році — США.

А далі «систему літнього часу» періодично застосовували, або ж знову скасовували. Переводити стрілки годинника на годину вперед починали найчастіше в економічно складні моменти (Друга світова війна, період нафтової кризи і тому подібні ситуації). Робилося це кожною країною по всьому світу на свій розсуд. У Великобританії та Росії у певний період був навіть подвійний «літній час».

Стрілки годинника «крутять» для економічного ефекту

В результаті переходу на літній час збільшується робочій світловий день і багато хто стверджує, що це приносить певний економічний ефект. Суть його полягає в тому, що є можливість заощаджувати електроенергію на освітлення у ранковий час. Але невже не існує інших менш радикальних способів отримати економічний ефект без шкоди для здоров’я населення?

У якості альтернативного рішення, у деяких країнах відбувається зрушення режиму роботи на великих та дрібних підприємствах у зворотній бік (тобто влітку робота починається раніше, взимку пізніше). Причому переміщення графіка роботи відбувається не тільки на 1 годину, але і більше — це дає можливість оперативно керувати робочими процесами.

У деяких країнах є високотехнологічні і стратегічно важливі об’єкти, на яких перехід на літній час не здійснюється з міркувань безпеки, так як це потенційно може призвести до збоїв у синхронізації роботи складних систем і видачі невірних даних.

На даний момент 63 держави та 10 територій з 252 країн світу застосовують літній час. Як бачимо, більшість країн світу з тих чи інших причин не використовує «літній час».

Україна — це частина Європи?

Система «літнього часу» використовується в основному Європою, Північною Америкою та країнами на інших континентах – переважно в колишніх колоніях Німеччини та Великобританії.

На даний момент Європа готується в останній раз перевести стрілки годинника. За найближчий рік країни ЄС повинні визначитися, у якому часі вони будуть жити — «літньому» або «зимовому». І, відповідно, завершать епопею з переведенням годинників в жовтні 2020 року, а деякі — в березні 2021 року. Як бачимо, загальна тенденція йде до відмови від системи «літнього часу».

Зараз українське міністерство економіки повідомляє, що моніторить цю ініціативу Єврокомісії і «в разі прийняття на законодавчому рівні у ЄС рішення про скасування переведення годинників і з метою гармонізації нашого законодавства до ЄС, буде запропоновано Кабміну розглянути можливість відповідних змін у законодавстві України».

У разі, якби Україна наслідувала приклад Європи і відмовилася від переведення годинників, то на «літньому» чи «зимовому» часі населенню нашої країні було б комфортніше жити?

З точки зору міського жителя, «літній час» виглядає більш цікавим. Однак останні дослідження говорять про те, що для людей світлий вечір важливіше, ніж світлий ранок. Тому що ранок, як правило, присвячений роботі та справам, а світлі вечори люди витрачають на себе: на спілкування з сім’єю, спорт, відпочинок, прогулянки. У західних країнах саме цей час цінується понад усе. Щоб створити такий особистий простір, там дуже рано починають роботу: о 7.00 або 7.30 ранку і по телебаченню не транслюють рейтингові програми після 21.00-22.00 (в наш час це говорить багато про що).

Раніше ми писали: Можно ли обеспечить себе долголетие правильным питанием?

Головний аргумент — людям потрібні світлі вечори. Вочевидь, активність міської людини зсувається у бік другої половини дня. Для городянина, який в нашій країні роботу починає, як правило, о 9.00-10.00 ранку, 12.00 — вже давно не є робочим полуднем. Тому, наприкінці робочого дня, людині потрібно хоча б годину-другу побути на сонці. Як висновок: доброю порадою буде залишитися усією країною на літньому часі.

Поради медиків

А поки ми крутимо стрілки годинника туди та назад, нашому організмові треба якось оперативно пристосовуватися до цих змін. Лікарі в один голос стверджують, що найскладніше цей період переносять діти та люди похилого віку. Але й людині середнього віку стає непереливки. Для того, щоб перенести цей стрес, необхідно не менше тижня.
Аби згладити негативний ефект переведення годинників, медики радять протягом двох тижнів після переходу на літній час:
— приймати щодня саме контрастний душ;
— не перенапружуватися емоційно і не перевантажуватися на роботі;
— не переїдати і не зловживати алкоголем;
— більше посміхатися.