«The Windmills of Your Mind»

Млин твоїх думок

Наче кільця у спіралі
без початку та кінця.
Як ті персні та коралі,
що тобі так до лиця.

Ніби сніжка, що на схилі
в сніговий зростає ком.
Як бджола й корова, в тілі
котрих мед і молоко.

Як плодів, що варті раю
прагне яблучний крадій.
Як нема межі та краю
у фантазій та надій.

Так життя невпинний крок
крутить млин твоїх думок.

Як на конях каруселі
скачуть у прийдешні дні
юні вершники веселі,
мудрі, сиві та сумні.

Як годинникові стріли,
що летять їм навздогін,
ще нікого не зустріли,
хто б вертався з тих сторін.

Як повітряної кульки
карнавальна лине мить
до лазурової люльки,
де циганське сонце спить.

Так життя невпинний крок
крутить млин твоїх думок.

Літа спогади натхненні,
мов ліхтарики живі:
і ключі ще у кишені,
і слова у голові.

Два сліди на пляжі босі.
Двох тремких дзвіночків дзвін.
І відлунь переклик досі
чутний кожній з половин.

Як упала зірка й брижі
залишила течії,
як закохуються хижі
в тих, що ніжні та свої.

Як тунель, яким ідеш ти
у глухий заводить кут,
а ти серцем вибрав з решти,
саме цей собі маршрут.

Як штукар чаклун, що хмари
див тримає в рукаві.
І старі транслює мари,
і навіює нові.

Як весна приходить в строк,
так життя невпинний крок
крутить млин твоїх думок.