<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	
	>
<channel>
	<title>
	Комментарии: В Сумах состоялась премьера спектакля без слов	</title>
	<atom:link href="https://creativpodiya.com/posts/51865/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://creativpodiya.com/posts/51865</link>
	<description>Медиа портал</description>
	<lastBuildDate>Tue, 25 Apr 2023 18:08:45 +0000</lastBuildDate>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>
	<item>
		<title>
		Автор: Александр Кугук		</title>
		<link>https://creativpodiya.com/posts/51865#comment-373963</link>

		<dc:creator><![CDATA[Александр Кугук]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 25 Apr 2023 18:06:34 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">https://creativpodiya.com/?p=51865#comment-373963</guid>

					<description><![CDATA[   На сумській сцені –  оновлена гоголівська «Шинель»! 
Точніше кажучи, йдеться про її сучасну хореографічну інтерпретацію, що досить вдало передає дух класичного літературного оригіналу. 
Режисер-постановник вистави Артем Вусик, судячи зі всього, вельми точно сформулював головний мотив знаменитого гоголівського твору  - характер взаємостосунків між «маленькою людиною» і  тоталітарною системою, яка перетворює особистість на слухняного безсловесного солдатика. 
На початку твору головний герой  перебуває на самому дні самотності і через певні обставини переживає глибоку кризу. Його особисте життя позбавлене друзів і навіть мрії, яка б врятувала від поступової ізоляції. Та ось  несподівано виникає можливість виконати ділове замовлення і заробити на шинель, наявність якої могла б повернути йому ілюзію достатку, а також повагу соціального оточення. Втім, фінал виявився далеким від сподівань. 
Балетний варіант «Шинелі» у експериментальній трактовці Вусика дещо контрастує, а подеколи синхронізується з темпоритмом відомого літературного джерела. Насамперед вражає висока рухомість акторського складу, пошук нових ліній поведінки, смілива пластика тіл і дизайн сценічних декорацій. В загальному фоні сцени інколи відчувається войовнича могутність суспільних сил, що претендують тотально оволодіти людською особистістю.  
Динамічну картину доповнює ритмічний звуковий ряд, змонтований із вражаючих клаптиків музичного авангарду.  Глядач постійно перебуває у просторі візуальних змін, які щоразу провокують його творчу фантазію, ніби запрошуючи до активного співавторства. 
Роль своєрідних подразників творчої уяви виконують і костюми персонажів. Так, «шинель» головного героя та інших персонажів у чомусь нагадує модерновий скафандр інопланетного прибульця, ніж традиційний одяг тогочасної гоголівської епохи. Цей режисерський прийом, напевно, покликаний підкреслити універсальність, позачасовий характер історії, про яку йдеться у спектаклі.  
І в цьому немає жодного перебільшення, адже зміни епох аж ніяк не зменшують спокуси оволодіти душею і тілом беззахисного маленького чоловічка, який змушений постійно боротись за власне виживання. 
Особливо проникливим є передфінал історії, коли головний герой потрапляє до рук безжалісних грабіжників. Сцена страждання сповнена непідробного трагізму, глибоких емоційних станів, що пластично перетікають одне в одного, створюючи справжній гоголівський ефект співчуття до приниженої  людської істоти.   
«Шинель» у виконанні щепкінців являє собою не лише спробу торкнутись стихії гоголівського генія, а й створити видовищну проекцію у сучасність, розбурхати глядача від естетичного сну, наситити його прагненням до гідності і свободи, що чудово резонує із завданнями національного театрального мистецтва.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>   На сумській сцені –  оновлена гоголівська «Шинель»!<br />
Точніше кажучи, йдеться про її сучасну хореографічну інтерпретацію, що досить вдало передає дух класичного літературного оригіналу.<br />
Режисер-постановник вистави Артем Вусик, судячи зі всього, вельми точно сформулював головний мотив знаменитого гоголівського твору  &#8212; характер взаємостосунків між «маленькою людиною» і  тоталітарною системою, яка перетворює особистість на слухняного безсловесного солдатика.<br />
На початку твору головний герой  перебуває на самому дні самотності і через певні обставини переживає глибоку кризу. Його особисте життя позбавлене друзів і навіть мрії, яка б врятувала від поступової ізоляції. Та ось  несподівано виникає можливість виконати ділове замовлення і заробити на шинель, наявність якої могла б повернути йому ілюзію достатку, а також повагу соціального оточення. Втім, фінал виявився далеким від сподівань.<br />
Балетний варіант «Шинелі» у експериментальній трактовці Вусика дещо контрастує, а подеколи синхронізується з темпоритмом відомого літературного джерела. Насамперед вражає висока рухомість акторського складу, пошук нових ліній поведінки, смілива пластика тіл і дизайн сценічних декорацій. В загальному фоні сцени інколи відчувається войовнича могутність суспільних сил, що претендують тотально оволодіти людською особистістю.<br />
Динамічну картину доповнює ритмічний звуковий ряд, змонтований із вражаючих клаптиків музичного авангарду.  Глядач постійно перебуває у просторі візуальних змін, які щоразу провокують його творчу фантазію, ніби запрошуючи до активного співавторства.<br />
Роль своєрідних подразників творчої уяви виконують і костюми персонажів. Так, «шинель» головного героя та інших персонажів у чомусь нагадує модерновий скафандр інопланетного прибульця, ніж традиційний одяг тогочасної гоголівської епохи. Цей режисерський прийом, напевно, покликаний підкреслити універсальність, позачасовий характер історії, про яку йдеться у спектаклі.<br />
І в цьому немає жодного перебільшення, адже зміни епох аж ніяк не зменшують спокуси оволодіти душею і тілом беззахисного маленького чоловічка, який змушений постійно боротись за власне виживання.<br />
Особливо проникливим є передфінал історії, коли головний герой потрапляє до рук безжалісних грабіжників. Сцена страждання сповнена непідробного трагізму, глибоких емоційних станів, що пластично перетікають одне в одного, створюючи справжній гоголівський ефект співчуття до приниженої  людської істоти.<br />
«Шинель» у виконанні щепкінців являє собою не лише спробу торкнутись стихії гоголівського генія, а й створити видовищну проекцію у сучасність, розбурхати глядача від естетичного сну, наситити його прагненням до гідності і свободи, що чудово резонує із завданнями національного театрального мистецтва.</p>
]]></content:encoded>
		
			</item>
	</channel>
</rss>
