Прийде час…

              *   *   *

 

Прийде час, полинемо у вирій,

Як в осіннє небо журавлі,

Наших душ курликання тужливе,

Виллється дощами по землі.

 

Прийде час, полинемо у небо,

Золотим промінчиком сяйнем,

І не треба сумувать, не треба,

В інший вимір перейдем, не вмрем.

 

Там, у високості темно-синій,

Ми колись зустрінемося знов,

Вільні, радісні, веселі й сильні,

Без земних кайданів і оков.

 

Будьмо вдячні ми за сонце й небо,

За печалі, радості, любов,

Не сумуймо, журавлі, не треба!

Ми колись зустрінемося знов.

 

 

                 *   *   *

От: Дмитрий

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (1 голос, оценка: 1,00 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:

Не найдено похожих записей...


1 комментарий

  1. Элла В.:

    Очень душевно. Моя оценка 4+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


1 + 7 =