28 вересня – День народження Дмитра Павличка, автора неофіційного гімну України

Сьогодні, 28 вересня, День народження великого українського поета Дмитра Павличка.

Дмитро ПавличкоЯк на скромний погляд автора цих рядків — найбільшого українського поета всіх часів.

І справа не тільки в тому, що Дмитру Васильовичу Бог дав талант, талант і щастя написати слова до пісні «Два кольори», яка є неофіційним, я б навіть сказав, особистим гімном кожного, хто ідентифікує себе як українця.

Хоча написати народну пісню – це верх мрій і кінцева місія будь якого справжнього поета.

Але Дмитро Павличко ще й великий лірик. Йому відомі слова, що описують таке кохання, яке здається невимовним для інших.

Власне поезія — це і є переклад невимовного на те, що можливо висловити.

Візьми  мене, як арфу, поміж  ноги,
І грай, і грай, та струни не порви,
Бо я прийшов з далекої дороги,
Подібний до згорілої трави.

Моя кохана, завтра я воскресну,
Ти ж нині невоскреслого кохай.
Я не поїду більше ні за Десну,
Я не подамся більше за Дунай.

А як подамся, то не жди на мене,
Забудь мене, але не прокляни,
Щоб міг я серце втішити тружденне,
Приходячи в твої далекі сни.

Ти знаєш, я не схож на херувима,
І не тримав я в храмі хоругву,
Та доки бачиш ти мене очима
Заплющеними — я живу, живу…

Великі поети існують в іншому часовому вимірі, ніж звичайні люди. Для мене абсолютно не важлива політична діяльність Дмитра Павличка, як не важлива з точки зору вічності належність Данте до давно позабутих гвельфів або гібелінів. Вважаю, що нинішні політичні партії якщо і мають шанс залишитись в історії, то тільки тому, що їх якось можуть згадати в контексті біографії великого поета.

Набагато цікавіше і радісніше дізнаватись про те, що Дмитро Васильович прибуває у відмінній формі, що підтверджують люди, які бачили його в вересні 2014 року на Львівському книжковому форумі. І хай так буде ще сто років.

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (5 голос, оценка: 5,00 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


комментария 3

  1. Надія Юрченко:

    Чудовий поет, гордість нації, колись, ще студентами були назустрічі з ним, за що отримали «на гріхи» від деканату, бо тоді він був заборонений радянською владою, як і Ліна Костенко та й багато інших шестидесятників.

    • Игорь Касьяненко:

      Яка тоді була дурна радянська влада! Не Тігіпко там часом з Турчиновим забороняли? )))

  2. Надія Юрченко:

    Та Тігіпко з Турчиновим мабуть тоді ще під стіл пішки ходили. А цих, які все забороняли за радянські часи називали членами політбюро. ]:-> Чесно кажучи я їх не пам»ятаю.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


7 + 3 =