2013 рік…

Я люблю Украину2013 рік.

2013 рік. Люди планують своє життя, випускники готуються до екзаменів, хтось вибирає, до якої країни відправится влітку. Все як і завжди, але… Люди почали показувати своє невдоволення владою, яка заганяє Україну в глухий кут. По країні проходить хвиля патріотизму. В Києві утворюється Євромайдан, потім аналоги з’являються в інших містах держави. Спочатку це були мирні мітинги, доки влада не почала свою війну проти Євромайданівців. Весь світ сколихнула жорстокість з якою розправлялися з вневдоволеним народом. Та чи ту дійсність висвітлювали журналісти в своїх репортажах? Адже було дуже багато провокаторів, котрі розпалювали вогонь. Країна зустріла Новий 2014 рік ,в незвичному для нас стані- за крок до громадянської війни. І чи заплановано, чи під ситуацію в краіні але Росія вирішила остаточно зневірити українців. Під моральним та фізичним впливом Путін забрав шматочок від нашої Батьківщини. На цьому все лише починалося. Доля декількох областей ще не вирішена. Багато громадян України прагнуть жити в Росії.. Підгрунтям такого вибору є невдоволення життям на Україні. Користі та підтримки з боку влади майже не було, але Українці надзвичайно сильний та патріотичний народ. Добровільці взялися за створення самооборони по усіх містах України. Небайдужі люди підтримували армію чим могли. Українці нездоланні! Ми віримо у краще! Збережемо єдину країну!

 

 

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (3 голос, оценка: 4,33 из 5)
Загрузка...

Читайте ещё по теме:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


1 + 8 =